Виконавчий напис на 13500 грн. на користь Фінансова Компанія Управління Активами – скасовано!

Справа № 195/1095/23

Провадження № 2/195/271/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.08.2023 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Колодіної Л.В.,

при секретарі судового засідання – Левкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, до ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна; Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна та Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у якому просить визнати виконавчий напис, вчинений нотаріусом 22.12.2021 року та зареєстрований в реєстрі за номером 36429, на підставі якого з нього стягнуто на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», заборгованості за кредитним договором №75498548 від 09.06.2021 року в розмірі 13548,27 гривень.

В обґрунтування свого позову громадянин ОСОБА_1 посилається на те, що 09.06.2021 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів” (далі ТОВ “1БАНК”) було укладено кредитний договір №75498548, за умовами якого позичальнику було надано кредит.

Правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ “1БАНК” на підставі договору факторингу №1911 від 19.11.2021 року є ТОВ “Фінансова компанія управління активами” .

Згодом йому стало відомо про внесення Томаківським відділом державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до реєстру боржників інформації щодо нього, у зв`язку з виконанням виконавчого провадження НОМЕР_2.

Наказом Міністерства юстиції України №933/5 від 10.03.2023 “Про відділи державної виконавчої служби у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Томаківський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) реорганізовано шляхом приєднання до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який є його правонаступником.

27.04.2023 року постановою Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було прийнято до виконання виконавче провадження НОМЕР_2.

22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною вчинено виконавчий напис № 36429 про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість за кредитним договором №75498548 від 09.06.2021 року в розмірі 13548, 27 грн.

В подальшому на підставі вказаного вище виконавчого напису відкрито виконавче провадження, накладено арешт на всі рахунки боржника та звернуто стягнення на заробітну плату.

Вважає, що виконавчий напис було вчинено з порушенням норм законодавства, в зв`язку з чим він підлягає скасуванню, з тієї підстави, що на момент вчинення виконавчого напису законом не було передбачено права його вчиняти на кредитних договорах.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Переліку затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року (в редакції, що діяла до 22.02.2017 року) передбачено, що для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин приватному нотаріусу надаються наступні документи: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14, було визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, а саме в частині: «для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору”.

Велика палата Верховного суду у своїй постанові від 21.09.2021 року N910/10374/17 зазначила, що оскільки у судовому порядку постанову №662 визнано незаконною та нечинною у у вказаній вище частині,кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим,не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 88 Постанови).

Таким чином, з документів, що були надані приватним нотаріусом, можна встановити, що виконавчий напис було вчинено на копії кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, тобто документально доведено, що виконавчий напис вчинено на документі, який передбачений переліком №1172.

В зв`язку з цим, вчинення виконавчого напису на копії кредитного договору, який не посвідчено нотаріально, свідчить про незаконність такого виконавчого напису.

Ухвалою суду від 24.07.2023 року відкрито провадження у справі, з призначенням розгляду у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Працевитий Г.О., що діє на підставі ордера серія АР №1129613 від 24.08.2023 року, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ” також надав суду заяву про визнання позовних вимог в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Крім того, представник відповідача просить в порядку ч. 1 ст.142 ЦПК України стягнути з них судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 537 грн (інші 50% судового збору повертаються позивачу з державного бюджету), інші вимоги позивача такі як стягнення орієнтованих судових витрат в розмірі 8354,83 гривень не визнаються.

Третя особа без самостійних вимог – Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не надав суду пояснень щодо позовних вимог, заяву про розгляд справи без участі їх представника. Про розгляд справи було повідомлено у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення копій матеріалів справи від 08.08.2023 року.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. в судове засідання також не з`явилася. Конверт, направлений на її адресу повернувся до суду з відміткою «не знаходиться». За відстеженням трек-номеру 5350002291974 трекінгу “Укрпошта” вбачається, що конверт 31.07.2023 року було повернуто за зворотною адресою: Адресат відсутній за вказаною адресою. Крім того, приватний нотаріус Солонець Т.М. повідомлялася про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 22 грудня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинила виконавчий напис № 36429 та стягнула з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ”, якому ТОВ “1БАНК” на підставі договору факторингу №1911 від 19.11.2021 року відступлено право вимоги за кредитним договором №75498548 від 09.06.2021 року, укладеного між ТОВ “1БАНК” та ОСОБА_1 , за період з 18.11.2021 року по 22.12.2021 року включно, суму у розмірі: 4000 гривень заборгованість за тілом кредиту; 9498,27 заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50 гривень – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 13548,27 гривень.

04.08.2022 року Томаківським відділом державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 69561768 від 04.08.2022 року з примусового виконання Виконавчого напису № 36429 від 22.12.2021 року, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ” заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13548,27 гривень.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку встановленому законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Пунктом 1 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

У постанові від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що статтею 88 Закону України «Про нотаріат», на яку посилаються позивач, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (частина перша статті 88 Закону України «Про нотаріат», підпункт 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що зазначений строк не може бути змінений договором. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктами 3.1, 3.3 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом, і не може бути змінений домовленістю сторін.

Разом з тим відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду. Таким чином, різниця у правовій природі цих строків не має значення у цьому контексті.

Тому і загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки.

Виконавчий напис № 364229, вчинений приватним нотаріусом Солонець Т.М. від 22.12.2021 року на підставі кредитного договору №75498548 від 09 червня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ “1БАНК”, яке відступило свої права та обов`язки відповідно до Договору факторингу №1911 від 19 листопада 2021 року ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ”.

В матеріалах справи відсутній кредитний договір №75498548 від 09 червня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ “1БАНК”, тому суд позбавлений можливості визначити початок трирічного строку виникнення права вимоги за кредитним договором.

Ухвалою суду від 24 липня 2023 року було витребувано від приватного нотаріуса Солонець Т.М. копії документів на підставі яких був вчинений виконавчий напис №36429 від 22.12.2021 року, однак поштовий конверт повернувся з відміткою відсутності його за адресою.

Щодо форми договору. Позивач вказує на те, що оскільки кредитний договір не був нотаріально посвідчений, то не входить до переліку документів, за яким може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Виходячи зі змісту постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17 та відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів “Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно”, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26 листопада 2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, у тому числі в частині доповнення переліку після розділу “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами” новим розділом такого змісту: “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості”. Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі N 757/24703/18-ц (провадження N 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис, вчинений нотаріусом 22 грудня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14, укладений між позивачем та фінансовою установою кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Приватний нотаріус Солонець Т.М. не надав достатніх та належних доказів правомірності вчинення нотаріальної дії відповідно до п. 3.2 передбаченого Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Згідно статті 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, – шляхом надіслання повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вказаний висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 84цс19).

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної у боржника заборгованості.

Безспірністю у розумінні ст. 88 Закону України «Про нотаріат» є саме факт існування між кредитором та боржником правовідносин, а також наявність заборгованості, яка підтверджується документами, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Доказів, які б спростовували вимогу позивача, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, проаналізувавши докази, які містяться у матеріалах справи у їх сукупності та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог громадянина ОСОБА_1 .

Крім того, частина 1 ст.133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання позовної заяви не майнового характеру фізичною особою або фізичною особою – підприємцем становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно доЗакону України «Про державний бюджет на 2023 рік»станом на 01.01.2023 року становить 2684,00 грн.

Підпунктом 2 п. 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1073 грн. 60 коп.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, як позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 1073, 60 грн., який необхідно стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 76-78, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 280-282, 295 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, до ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна; Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за номером № 36429, на підставі якого з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», якому Товариством з обмеженою відповідальністю « 1Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» на підставі Договору факторингу № 1911 від 19.11.2021 року відступлено право вимоги за Кредитним договором № 75498548 від 09.06.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 , суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000 грн.00 коп; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 9498 грн. 27 коп; плату за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 50 грн. 00 коп., що становить загальну суму заборгованості 13548 грн. 27 коп.

Стягнути з відповідача ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ”, ЄДРПОУ 35017877, на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовій збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.

Повний текст судового рішення буде виготовлено 29.08.2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділ у XIIIПерехідні положення ЦПК Українидо Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

В порядку п.4. ч.5ст.265 ЦПК Українизазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач:ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ”, ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження юридичної особи: 08200, Київська область, м. Ірпень, вул. Стельмаха, буд. 9А, офс 203.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ЄДРПОУ 35004297, місцезнаходження юридичної адреси: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул.Отаманська, буд.2.

Суддя:Л. В. Колодіна