📜 Оцінюючи питання можливості витребування майна від відповідача, насамперед, потрібно аналізувати добросовісність насамперед зареєстрованого власника нерухомості. Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що не можна вважати добросовісним того, хто знав або міг знати про порушення при купівлі майна.
🌍 Для добросовісних осіб, які не знали та не могли знати про існування обтяжень прав третіх осіб, вони можуть покладатися на дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Це було зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №233/4365/18.
🔎 Придбання майна на публічних торгах не гарантує добросовісності набувача. Кожен випадок купівлі на торгах потребує індивідуального розгляду стосовно добросовісності покупця.
🏛 Справа, яка була в обговоренні, включала майно Костянтинівського державного науково-виробничого підприємства “Кварсит”, що входить до складу Державного концерну “Укроборонпром”. Майно було обмежене у цивільному обороті, але попри мораторій, ДП “Сетам” провело електронні торги.
🛠 Кошти, отримані від реалізації приміщення готелю, були направлені на погашення заборгованості відповідно до закону України. Однак, державний концерн оскаржив ці дії, вказуючи на порушення відчуження майна, що не підлягає приватизації.
⚖️ Верховний Суд у касаційній інстанції зайняв позицію, що необхідно новий розгляд справи, оскільки суди попередніх інстанцій не в повному обсязі врахували всі докази, що мали бути розглянуті.
Окремо адвокатське бюро “Юрконсалт” звертає увагу на необхідність глибокого аналізу юридичних аспектів під час купівлі нерухомості, зокрема через публічні торги, щоб уникнути можливих правових колізій у майбутньому.
#право #нерухомість #торги #ВерховнийСуд #публічніторги #юридичніаспекти #адвокатство #Юрконсалт #адвокат #юрист #юрконсалт #ua #запоріжжя #рек #ukraine