Ми завершили тривалу судову боротьбу у справі № 332/68/22, де захищали клієнтку Марину від необґрунтованих претензій ріелтора. Заводський районний суд м. Запоріжжя став на бік людини, а не недобросовісного посередника, тому цей суд з ріелтором закінчився нашою повною перемогою.
Зміст:
Як ріелтор намагався стягнути подвійну комісію за самостійний продаж будинку
Ситуація була типовою: жінка уклала договір з агенцією нерухомості на продаж свого будинку. Проте ріелтор не проявляв активності, не приводив реальних покупців і навіть без згоди власниці занижував ціну в оголошеннях з тридцяти трьох до тридцяти однієї тисячі доларів.
Що нависло над клієнткою
- Ризик сплатити понад дві тисячі доларів штрафу за те, що вона сама знайшла покупця.
- Необхідність віддати значну суму (майже 55 тисяч гривень) за послуги, які фактично не надавались.
- Тиск через «хитрі» умови договору, які передбачали оплату комісії навіть у разі розірвання угоди.
- Загроза втратити частину прибутку від продажу житла через подвійні санкції агенції.
Коли Марина самостійно продала будинок, ріелтор подав позов, вимагаючи подвійну винагороду. Це виглядало як відверта спроба заробити на папері, а не на реальній роботі з клієнтом.
Суд з ріелтором: стратегія захисту та зустрічний позов
Ми не просто заперечували проти позову ріелтора, а перейшли у наступ — подали зустрічну заяву про визнання пунктів договору недійсними. Головним завданням було довести, що умови, нав’язані споживачу, є несправедливими та незаконними.
На що суд звернув увагу і з чим погодився
- Статті 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" — суд підтвердив, що вимога сплати понад 50% вартості послуг у разі розірвання договору є несправедливою умовою.
- Відсутність актів виконаних робіт — опонент не зміг надати жодного доказу того, що він дійсно показував будинок хоча б одному потенційному покупцю.
- Самостійна зміна ціни ріелтором — виставлення будинку на продаж за ціною нижчою, ніж вказано в договорі, стало доказом порушення зобов’язань самим виконавцем.
- Стаття 203 ЦК України — зміст правочину суперечив інтересам споживача, оскільки зобов’язував клієнтку платити «ні за що».
Під час процесу з’ясувалося ще дещо цікаве: агенції нерухомості, від імені якої виступав ріелтор, офіційно не існує в реєстрах. Це ще раз підтвердило нашу позицію про введення клієнтки в оману.
Чим закінчилась суперечка з агенцією нерухомості та відповіді на питання
Замість отримання «легких грошей» ріелтор пішов із суду ні з чим. Тепер Марина може спокійно користуватися коштами від продажу будинку, адже кабальні умови договору офіційно визнані недійсними (рішення суду у справі № 332/68/22 у реєстрі). Виявилося, що грізні пункти про подвійні штрафи — це лише спосіб залякати людину, який не витримує перевірки у справжньому суді.
Як отримати таку ж допомогу у справі проти ріелтора?
Якщо ви потрапили в схожу ситуацію, вам потрібен професійний захист від безпідставних вимог. Ми проаналізуємо ваш договір та підготуємо стратегію захисту або зустрічний позов.
Чи можна не платити ріелтору, якщо ви знайшли покупця самі?
Все залежить від умов договору, але часто ріелтори вписують незаконні пункти про заборону самостійного продажу. Як показує цей кейс, такі умови можна успішно оскаржити, особливо якщо ріелтор не надав жодних реальних послуг.
Які документи потрібні для суду з агенцією нерухомості?
Найважливіше — це оригінал договору та будь-які докази вашої комунікації. Схожий суд з ріелтором ми вже описували раніше, де також вдалося довести незаконність штрафів.
Чи має право ріелтор вимагати штраф у розмірі 200% від комісії?
Ні, закон про захист прав споживачів забороняє встановлювати непропорційно великі компенсації (понад 50%). Суди зазвичай визнають такі пункти недійсними, оскільки вони створюють істотний дисбаланс між сторонами.
