Публічний збір благодійних пожертв в Україні

Публічний збір благодійних пожертв в Україні став одним із найважливіших інструментів підтримки армії та цивільного населення під час війни. Проте хаотичний збір грошей на особисті картки чи у скриньки без належного оформлення може призвести до серйозних проблем із податковою або навіть кримінального переслідування.

Помилки у звітності або відсутність первинних документів часто трактуються контролюючими органами як шахрайство чи ухилення від сплати податків. Тому кожному волонтеру та керівнику фонду важливо розуміти юридичні правила гри.

Що означає публічний збір благодійних пожертв

Публічний збір благодійних пожертв — це добровільний збір коштів або майна серед невизначеного кола осіб, який може здійснюватися як у фізичному просторі, так і через інтернет та телекомунікаційні мережі. На відміну від індивідуальної допомоги, коли кошти передаються конкретній особі на підставі особистих домовленостей, публічний збір орієнтований на широку аудиторію та потребує суворого дотримання законодавчих процедур.

Якщо ви плануєте залучати кошти від незнайомих людей, звичайний усно укладений договір пожертви вже не захистить вас від можливих питань з боку контролюючих органів. Публічність накладає додаткові зобов’язання щодо прозорості, обліку та цільового використання кожної отриманої гривні.

Хто має право організовувати публічні збори

Законодавство дозволяє проводити такі збори дієздатним фізичним особам (волонтерам) та благодійним організаціям. Якщо ви вирішили діяти як юридична особа, першим кроком має стати офіційна реєстрація благодійної організації, що дозволить відкривати спеціальні рахунки та користуватися податковими пільгами на рівні фонду.

Заборонені цілі та товари при зборі

Закон категорично забороняє публічний збір на цілі, що суперечать суспільній моралі, конституційному ладу або законам України. Також заборонено здійснювати збір пожертв у формі підакцизних товарів (наприклад, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів), оскільки їх обіг жорстко регулюється державою.

Як законно проводити благодійний збір на картку

Збір коштів на особисту картку є найпопулярнішим способом волонтерства, проте він приховує серйозні податкові та фінансові пастки. Без належної реєстрації податкова служба може прирівняти всі отримані донати до звичайного доходу фізичної особи та нарахувати 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору.

Щоб уникнути цього, волонтер повинен відкрити окремий рахунок у банку та внести свої дані до Реєстру волонтерів ДПС. Варто пам’ятати, що внесення до Реєстру діє заднім числом виключно в межах звітного податкового року. Якщо ви розпочали збір у грудні минулого року, а зареєструвалися лише у лютому поточного, за грудневі надходження доведеться сплатити податки на загальних підставах.

У нашій практиці був випадок, коли волонтер активно збирав донати на власну картку для закупівлі тепловізорів, а згодом податкова служба зажадала сплатити податки з мільйонних оборотів. Проблема полягала у відсутності реєстрації в Реєстрі волонтерів. Наші юристи допомогли підготувати офіційний запит на внесення особи до Реєстру та надали ДПС копії актів приймання-передачі тепловізорів військовим частинам, що дозволило скористатися пільговим періодом та уникнути нарахування податку.

Помилка змішування підприємницької діяльності та благодійності

Поширеною помилкою є оголошення збору коштів на підприємницький рахунок ФОП третьої групи. При податковій перевірці ДПС прирівняє такі пожертвування до підприємницького доходу та нараховує єдиний податок, оскільки закон забороняє змішувати комерційну діяльність із благодійністю. Для волонтерської діяльності необхідно використовувати виключно особисті рахунки фізичних осіб, які зареєстровані в Реєстрі волонтерів.

Для тих, хто планує займатися благодійністю системно, рекомендуємо офіційно оформити статус волонтера в Україні, що спростить взаємодію з банками та податковими органами.

Взаємодія з банками та фінансовий моніторинг

Навіть за умови перебування у Реєстрі волонтерів ДПС, банки в рамках внутрішнього фінансового моніторингу мають право заблокувати рахунок через сотні дрібних переказів від невідомих осіб. Волонтер повинен бути готовий надати банку документи, які підтверджують походження коштів та їхнє цільове призначення, зокрема офіційні листи-запити від підрозділів ЗСУ, для яких здійснюється збір.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №760/12094/13-к від 18.09.2018 зазначив:

отримання коштів під виглядом збору на благодійність кваліфікується як шахрайство, якщо особа в момент заволодіння цими коштами мала на меті їх привласнити, а зобов’язання не виконувати.

Особливості збору благодійних пожертв для потреб ЗСУ

Збір благодійних пожертв для ЗСУ під час дії воєнного стану регулюється спеціальним законодавством. Зокрема, Порядок пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, затверджений Постановою КМУ №953 від 05.09.2023, визначає декларативний принцип визнання товарів гуманітарною допомогою без прийняття рішень державними органами.

Це спрощує ввезення необхідного майна з-за кордону, проте вимагає ретельного документального супроводу. Якщо волонтери здійснюють збір коштів на картку за кордоном та купують дрони в європейських магазинах без оформлення митних документів, при поверненні в Україну виникають проблеми з податковим обліком. Оформлення актів приймання-передачі майна безпосередньо військовій частині на кордоні дозволяє повністю зняти податкові ризики.

Хто має право здійснювати публічний збір для військових

Публічний збір для забезпечення боєздатності Збройних Сил України може здійснюватися благодійними організаціями, уповноваженими особами від імені Міністерства оборони України, а також посадовими особами через засоби масової інформації. Передача майна «з рук у руки» без паперових документів є незаконною та створює серйозні ризики звинувачення у розкраданні.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №751/5204/22 від 11.07.2023 ухвалив:

викрадення майна, яке було передане благодійною організацією як благодійна допомога для військової частини в умовах воєнного стану, є особливо тяжким злочином (ч. 4 ст. 410 КК України).

Законність отримання допомоги публічними органами

Деякі волонтери побоюються передавати допомогу офіційним структурам, вважаючи це ризикованим. Проте судова практика підтверджує абсолютну законність такої взаємодії. Верховний Суд у справі №737/276/20 від 05.12.2023 дійшов висновку, що отримання благодійної допомоги органом місцевого самоврядування або іншим публічним органом не може вважатися корупційним правопорушенням, якщо допомога спрямована на задоволення суспільних потреб. Передача благодійної допомоги державним органам є законною, якщо немає особистого збагачення посадовців.

Правила використання скриньок для збору коштів

Збір готівки через спеціальні скриньки (коробки) на вулицях або в торгових закладах є найбільш контрольованим з боку поліції видом публічного збору. Представники благодійного фонду, які встановлюють прозору коробку без оформлення договору, ризикують тим, що охорона закладу викликає поліцію, яка вилучить скриньку за підозрою у незаконній діяльності. Рішенням у цій ситуації є укладення письмового договору безоплатного користування площею під скриньку та наявність копій виписки з ЄДРПОУ фонду.

Особи, які здійснюють збір від імені організації, обов’язково повинні мати при собі нотаріально посвідчену довіреність або договір. Якщо благодійний фонд залучив волонтерів для збору пожертвувань на вулицях у скриньки, однак не видав їм довіреностей, під час перевірки документів патрульними поліцейськими волонтери можуть бути затримані.

Технічні вимоги до благодійної скриньки

При пломбуванні благодійної скриньки недостатньо просто заклеїти її звичайним канцелярським скотчем. Має бути використана паперова стрічка (пломба), що наклеюється на стики деталей скриньки таким чином, щоб її неможливо було відкрити без пошкодження паперу. На пломбі обов’язково ставиться підпис керівника, дата та мокра печатка благодійного фонду. Кожна скринька повинна мати свій унікальний інвентарний номер.

Касова дисципліна та інкасація готівки

Часто благодійні організації вилучають готівку зі скриньки та одразу витрачають її на закупівлю тактичного одягу чи медикаментів, не вносячи кошти в касу. Це є грубим порушенням касової дисципліни. Правильним алгоритмом є первинне оформлення прибуткового касового ордера на вилучену суму, зарахування готівки на банківський рахунок організації, а вже потім проведення офіційного безготівкового розрахунку з постачальником.

Чим відрізняється благодійна пожертва від гранту

Законодавство чітко розмежовує поняття благодійної пожертви та благодійного гранту. Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів або майна у власність бенефіціарів для досягнення певних, заздалегідь визначених цілей. Зміна цілей використання пожертви можлива лише за згодою благодійника або за рішенням суду.

Благодійним грантом є цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана протягом визначеного строку. На відміну від пожертви, невикористані кошти гранту підлягають обов’язковому поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога, якщо інше не передбачено договором.

Право контролю з боку благодійника

Благодійник має безумовне право здійснювати контроль за цільовим використанням наданої допомоги, зокрема вимагати фінансові та змістовні звіти. Наявність лише фото- або відеозвітів у соціальних мережах не є юридично достатнім підтвердженням цільового використання коштів для Державної податкової служби. Обов’язково необхідно мати первинні паперові документи: товарні чеки, квитанції, накладні та підписані акти приймання-передачі.

Кримінальна відповідальність за нецільове використання

З 3 квітня 2022 року в Україні діє сувора кримінальна відповідальність за незаконне використання гуманітарної допомоги та благодійних пожертв. Відповідно до статті 201-2 Кримінального кодексу України, продаж товарів гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку в умовах воєнного стану караються позбавленням волі на строк до семи років з конфіскацією майна.