Що робити якщо відповідач місце проживання невідоме

Часто виникають ситуації, коли потрібно звернутися до суду, але відповідач місце проживання невідоме. Це може затягнути процес або взагалі поставити під загрозу захист ваших прав, якщо не знати правильних юридичних інструментів.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає чіткі механізми, які дозволяють розглянути справу навіть за відсутності відомостей про фактичну адресу іншої сторони. Головне — правильно оформити документи та дотриматися процедури виклику.

Як діяти якщо відповідач місце проживання невідоме

Коли виникає потреба подати до суду, першою перешкодою може стати відсутність актуальних контактів іншої сторони. Якщо відповідач місце проживання невідоме, закон зобов’язує позивача вказати в позовній заяві останню відому адресу проживання або роботи особи. Окремо у шапці заяви слід зазначити, що поточне місце перебування відповідача не встановлено. Це є сигналом для суду, що потрібно задіяти спеціальні процедури перевірки.

Після отримання такого позову суддя не має права одразу відмовити у відкритті провадження. Натомість суд самостійно звертається із запитами до органів реєстрації або перевіряє дані через Єдиний державний демографічний реєстр. На надання відповіді державним органам відводиться п’ять днів. Якщо виявиться, що особа знята з реєстрації, може виникнути потреба виписати особу, яка не проживає в помешканні, або вжити інших заходів для юридичного очищення нерухомості.

У випадках, коли реєстраційні органи не мають жодних даних про нову адресу особи, суд відкриває провадження та переходить до особливого порядку повідомлення. Іноді для підтвердження певних обставин у судовому порядку доводиться здійснювати встановлення факту проживання або перебування особи в певному місці, що допомагає правильно визначити підсудність справи.

Де розглядатиметься справа за відсутності адреси

Визначення суду, який має розглядати справу, є ключовим кроком. Якщо місце реєстрації відповідача невідоме, закон дозволяє позивачу обрати суд за кількома альтернативними варіантами. Це значно спрощує процес захисту прав та дозволяє уникнути затягування розгляду через пошуки боржника чи іншої сторони спору.

Зокрема, позов можна пред’явити за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача або за місцем його роботи. Також діє правило, за яким позов поєднується за місцезнаходженням майна, що належить відповідачу на праві власності.

Згідно з ч. 9 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України: «Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи)»

Якщо відповідач взагалі не має в Україні зареєстрованого місця проживання, застосовується аналогічний підхід. Позивач має право звернутися до суду за останнім відомим місцем перебування особи в Україні або за адресою розташування її майна.

Згідно з ч. 10 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України: «Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні»

Це правило підтверджується судовою практикою. Верховний Суд у своїй постанові від 18 травня 2023 року у справі № 824/97/22 зазначив, що визначення підсудності за місцезнаходженням майна є належним та законним способом ініціювання судового процесу, якщо фактичне місце проживання боржника невідоме.

Оголошення про виклик відповідача через сайт

Коли суд відкриває провадження, постає питання, як саме повідомити відповідача про засідання, щоб рішення згодом не було скасоване. Для цього використовується спеціальний інструмент — публікація оголошення на офіційному порталі судової влади України. Це офіційний державний ресурс, де розміщуються судові виклики.

Оголошення має бути опубліковане не пізніше ніж за десять днів до початку судового засідання. Якщо ж справа стосується видачі обмежувального припису, строк значно коротший і становить не більше 24 годин. З моменту публікації такого оголошення відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Таке оголошення містить детальну інформацію про процес: ім’я особи, яку викликають, назву суду, вид засідання, назву справи та пропозицію надати докази. Це виключає можливість заявити в майбутньому, що особа не знала про суд, за умови, що процедура була повністю дотримана.

Коли суд оголошує розшук відповідача поліцією

У деяких категоріях справ закон не обмежується лише публікацією оголошень в інтернеті. Якщо характер спору вимагає обов’язкової присутності особи або стосується життєво важливих інтересів, суд може оголосити офіційний розшук відповідача через органи Національної поліції України.

Це правило діє у справах про стягнення аліментів, а також у спорах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи. У таких процесах суд має право зупинити провадження до моменту, поки поліція не встановить місцезнаходження відповідача.

Важливо знати, що витрати на проведення розшукових дій не покладаються на позивача. Після того, як відповідача буде знайдено, всі витрати, понесені державою на його пошук, стягуються з нього в судовому порядку. В інших цивільних справах розшук через поліцію не застосовується.

Позиція Верховного Суду щодо належного сповіщення

Судова практика демонструє, що суди дуже суворо ставляться до дотримання прав відповідача на інформацію про процес. Будь-яке порушення процедури виклику може призвести до скасування навіть повністю обґрунтованого рішення суду в апеляційній або касаційній інстанції.

Верховний Суд у постанові від 10 серпня 2022 року у справі № 757/28189/20-ц чітко вказав, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, якого не було повідомлено належним чином, є безумовною підставою для скасування судового рішення. Тому публікація оголошення має відбуватися суворо за законом.

Ще одне важливе застереження міститься у свіжому рішенні. Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2024 року у справі № 369/5183/19 наголосив, що виклик через сайт судової влади є законним лише тоді, коли місце проживання особи дійсно невідоме. Якщо ж особа просто тимчасово відсутня через хворобу чи відрядження, такий спосіб повідомлення є передчасним і незаконним.