Визнання права власності на спадщину з іноземним елементом

Оформлення спадщини часто перетворюється на складний процес, а визнання права власності на спадщину з іноземним елементом у судовому порядку вимагає особливої уваги до міжнародних та вітчизняних норм. Коли спадкоємець або спадкодавець проживає за кордоном, звичайний похід до нотаріуса може закінчитися відмовою, що змушує захищати свої права через суд.

Головна небезпека полягає в тому, що пропуск строків або помилки в іноземних документах можуть позбавити вас можливості успадкувати майно. Щоб цього не сталося, необхідно чітко розуміти правила виключної підсудності справ та специфіку податкових зобов’язань, які виникають у нерезидентів.

Що таке іноземний елемент у спадкових відносинах

Іноземний елемент у спадкових відносинах виникає тоді, коли хоча б один із учасників є іноземцем, особою без громадянства чи громадянином, який постійно проживає за кордоном. Також цей статус надається справам, якщо саме спадкове майно знаходиться в іншій державі або юридичний факт смерті відбувся за межами країни.

Законодавство чітко визначає, які саме ознаки вказують на наявність міжнародного аспекту у цивільних справах. Для правильного вирішення таких спорів суди та нотаріуси завжди звертаються до спеціальних колізійних норм, які допомагають обрати належне матеріальне право.

Згідно з частина перша, пункт другий ст. 1 Закону України 'Про міжнародне приватне право': «іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною послугою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави»

Тобто, якщо ви є громадянином іншої держави або тривалий час мешкаєте за кордоном, ваша спадкова справа автоматично підпадає під дію міжнародних колізійних правил. Це безпосередньо впливає на вибір юрисдикції та процедуру збору доказів.

Коли спадкові справи набувають міжнародного статусу

Міжнародний статус спадкової справи підтверджується офіційними документами про громадянство або місце проживання учасників. Наприклад, якщо спадкодавець помер у Німеччині, де проживав останні роки, а спадкоємець мешкає в Польщі, справа набуває транскордонного характеру. Якщо вас цікавить оформлення майна, розташованого за межами нашої країни, ознайомтеся з правилами про спадкування майна за кордоном.

Яке право застосовується до спадкування нерухомості

Спадкування нерухомості завжди підпорядковується законам тієї країни, де ця нерухомість фізично знаходиться. Якщо квартира або будинок розташовані на нашій території, то навіть за наявності іноземного заповіту чи іноземного громадянства сторін застосовуватиметься виключно вітчизняне матеріальне право. Це правило є імперативним і не може бути змінене за домовленістю сторін.

Як діє досудовий порядок оформлення спадщини

Досудовий порядок оформлення спадщини передбачає звернення спадкоємця до нотаріуса для відкриття спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину. Це обов’язковий етап, без проходження якого неможливо звернутися до суду, оскільки позов подається лише після офіційної відмови нотаріуса.

Для прийняття спадщини встановлено загальний строк у шість місяців з моменту смерті спадкодавця. Звертатися потрібно до нотаріуса за останнім місцем проживання померлого, а якщо воно невідоме — за місцем знаходження його нерухомого майна.

Згідно з частина третя ст. 1221 Цивільного кодексу України: «Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України 'Про міжнародне приватне право'.»

Якщо спадкодавець постійно мешкав за кордоном, нотаріус визначатиме місце відкриття спадщини на основі розташування нерухомості. Спадкоємцям варто заздалегідь перевірити стан спадкової справи через державні послуги, наприклад, отримати інформацію про заповіт на порталі Дія.

Куди звертатися для відкриття спадкової справи

Звертатися необхідно до державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса за місцем знаходження нерухомого майна або його основної частини. Якщо спадкоємець перебуває за кордоном, він може подати заяву через консульську установу або надіслати її поштою, попередньо засвідчивши підпис у місцевого іноземного нотаріуса з проставленням апостиля. Для розуміння покрового досудового алгоритму скористайтеся державним ресурсом Оформлення права на спадщину в Україні — WikiLegalAid.

Які документи необхідно надати нотаріусу

Для оформлення спадкових прав нотаріусу необхідно надати стандартний пакет документів, адаптований під умови іноземного елемента. До цього переліку обов’язково входять:

• Свідоцтво про смерть спадкодавця. Якщо документ виданий за кордоном, він має бути апостильований або легалізований.
• Документи про родинні зв’язки. Свідоцтва про народження чи шлюб із нотаріальним перекладом на українську мову.
• Правовстановлюючі документи. Оригінали договорів купівлі-продажу, дарування чи свідоцтва про право власності на майно.
• Довідка про місце проживання. Витяг з реєстру територіальної громади або аналогічний іноземний документ.

Якщо нотаріус виявить розбіжності в документах або відсутність оригіналів, він видасть постанову про відмову, яка стане підставою для звернення до суду.

Коли необхідне визнання права власності на спадщину

Визнання права власності на спадщину через суд необхідне тоді, коли спадкоємець не може оформити свої права у нотаріуса через втрату оригіналів документів, наявність помилок у транслітерації іноземних імен або через специфічний статус майна. Судовий порядок є єдиним способом захистити свої права, якщо позасудова процедура заблокована.

У практиці часто виникають ситуації, коли нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва через формальні помилки в іноземних документах. Наприклад, транслітерація імен у закордонних паспортах та свідоцтвах про народження, виданих іншими державами, часто не збігається з вітчизняним правописом.

У нашій практиці був випадок, коли громадянин США звернувся для оформлення квартири у Києві після смерті батька. Нотаріус відмовив через те, що у свідоцтві про народження спадкоємця, виданому в США, ім’я батька було записано як John замість Ivan. Адвокат подав позов про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно через суд, і вимоги були повністю задоволені на підставі легалізованих документів.

Для успішного вирішення спору також важливо провести незалежну грошову оцінку нерухомості, оскільки судовий збір становитиме 1% від її вартості, що є фінансовим нюансом процесу. Ознайомитися з деталями судового захисту можна в нашому матеріалі про визнання права власності в порядку спадкування.

Помилки в іноземних документах та їх вирішення

Будь-яка розбіжність у написанні прізвища, імені чи по батькові в іноземних та вітчизняних документах є перешкодою для нотаріуса. Суд вирішує цю проблему шляхом встановлення юридичного факту родинних відносин одночасно з визнанням права власності. Для цього залучаються висновки лінгвістичних експертиз або офіційні довідки з посольств. Ознайомитися з офіційними рекомендаціями щодо цієї процедури можна на ресурсі Визнання права власності на спадкове майно за участю іноземного елемента — WikiLegalAid.

Особливості спадкування земельних ділянок іноземцями

Іноземні громадяни мають право успадковувати земельні ділянки, проте законодавство встановлює жорсткі обмеження щодо земель сільськогосподарського призначення. Якщо іноземець отримує таку ділянку у спадок, він зобов’язаний відчужити її протягом одного року з моменту реєстрації права власності. Якщо нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва на землю, це питання вирішується через суд, який підтверджує право власності з обов’язком подальшого продажу ділянки.

Яка підсудність спадкових справ з іноземцями

Підсудність спадкових справ з іноземцями визначається за місцем знаходження нерухомого майна або його основної частини на території нашої країни. Це правило виключної підсудності означає, що позови щодо нерухомості не можуть розглядатися іноземними судами, а належать виключно до компетенції місцевих загальних судів за адресою майна.

Процесуальний закон чітко розмежовує випадки, коли справа має розглядатися виключно вітчизняними судовими органами. Будь-які спроби вирішити спір щодо майна, розташованого в межах нашої юрисдикції, в іноземних судах не матимуть юридичної сили.

Згідно з частина перша ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України: «Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.»

Цей висновок підтверджується судовою практикою. Зокрема, Друга судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 947/29069/24 від 29.12.2025 зазначила, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої воно розташоване. Оскільки спірна нерухомість знаходиться на нашій території, справа належить до виключної підсудності вітчизняних судів, навіть якщо заповіт був посвідчений за кордоном.

Для іноземних громадян, які беруть участь у таких процесах, важливо враховувати правила ведення судочинства. Більше про процесуальні особливості розгляду справ за участю іноземних громадян можна дізнатися у статті про цивільні справи за участю іноземців.

Чому нерухомість розглядають лише вітчизняні суди

Виключна підсудність захищає суверенітет держави над її територією та майновим фондом. Іноземне судове рішення про розподіл спадщини, яке стосується квартири чи будинку в нашій країні, не може бути виконане напряму без проходження складної процедури визнання. Тому позивачі звертаються безпосередньо до місцевого суду за місцезнаходженням майна, що значно прискорює процес оформлення прав власності.

Як підтверджується статус непрацездатності іноземця

При визначенні права на обов’язкову частку в спадщині для іноземних громадян виникає питання підтвердження їхньої непрацездатності (наприклад, за віком чи інвалідністю). Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 761/22711/19 від 09.05.2024 роз’яснив, що особистий статус та непрацездатність іноземця мають визначатися за правом країни його громадянства, а не на основі публічного вітчизняного законодавства. Тобто, документи про втрату працездатності, видані за кордоном, є належними доказами у суді.

Які особливості оподаткування спадщини для нерезидентів

Особливості оподаткування спадщини для нерезидентів полягають у застосуванні підвищеної ставки податку у розмірі 18% ПДФО та 1,5% військового збору до будь-якого об’єкта спадкового майна. Загальне податкове навантаження становить 19,5%, незалежно від ступеня родинних зв’язків між спадкодавцем та спадкоємцем.

Податкове законодавство встановлює суворі правила контролю за сплатою зборів нерезидентами. На відміну від резидентів, які часто звільнені від оподаткування при спадкуванні у першій черзі, іноземці та громадяни зі статусом нерезидента зобов’язані сплатити податок у повному обсязі.

Згідно з підпункт 174.2.3, пункт 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України: «за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента... Нотаріус... видає спадкоємцю - нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.»

Ця норма означає, що нотаріус не має права видати свідоцтво про право на спадщину, поки спадкоємець не надасть платіжний документ про повну сплату 19,5% податку. Ознайомитися з офіційними роз’ясненнями щодо процедури нарахування та сплати податків можна на вебпорталі Державна податкова служба України.

Ставка податку та обов’язкові платежі

До загальної суми платежів, окрім 18% податку на доходи фізичних осіб, обов’язково додається 1,5% військового збору. Розрахунок здійснюється на основі незалежної грошової оцінки майна, проведеної сертифікованим оцінювачем в Україні. Угоди про уникнення подвійного оподаткування між країнами зазвичай не поширюються на спадщину, тому платити доведеться за нашими внутрішніми ставками.

Коли саме сплачується податок нерезидентом

Податок має бути сплачений до моменту нотаріального оформлення спадщини або до реєстрації права власності на підставі судового рішення. Для проведення платежу іноземцю необхідно обов’язково отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) в Україні, без якого банк не зможе прийняти платіж, а суд чи нотаріус — належним чином ідентифікувати особу.