Кредитний договір та права позичальника під час війни

Кредитний договір — це серйозне фінансове зобов’язання, умови якого потрібно детально вивчати перед підписанням, щоб уникнути непередбачуваних штрафів та комісій. Часто позичальники підписують документи не читаючи, а згодом стикаються з жорсткими діями фінансових установ.

Закон встановлює чіткі вимоги до форми та змісту кредитних угод, а також надає споживачам дієві інструменти захисту. Особливо актуальним це стало в період дії воєнного стану, коли держава запровадила спеціальні пільги для громадян.

Поняття та сторони кредитної угоди

Будь-яка фінансова співпраця з банком починається з підписання відповідного документа. Це фундамент, на якому будуються всі подальші відносини між установою та клієнтом. Він фіксує, скільки грошей ви отримуєте, скільки маєте повернути та на яких умовах. Сторонами завжди виступають кредитодавець та позичальник.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України: «За кредитним договором банк або інша фінансова устaнова (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти».

Головна суть полягає у платності та поверненості коштів. Ви не просто берете гроші, а купуєте фінансову послугу, за яку сплачуєте визначену ціну.

Вимоги до форми та змісту документа

Закон встановлює суворі правила щодо того, як саме має оформлюватися фінансова домовленість. Усна згода або неформальна розписка тут не працюють. Документ обов’язково фіксується на папері або у вигляді електронного документа з відповідним підписом. Якщо ця вимога порушується, угода втрачає свою юридичну силу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1055 Цивільного кодексу України: «Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним».

Часто банки намагаються послатися на загальні правила надання послуг, розміщені на їхньому сайті, які клієнт нібито прийняв автоматично. Проте судова практика захищає споживачів у таких ситуаціях. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 393/126/20 від 22.05.2022 зазначив, що умови та правила надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору.

Несправедливі умови кредитного договору

Коли фінансова установа пропонує підписати договір, вона зазвичай використовує заздалегідь підготовлений шаблон. Позичальник часто не має можливості змінити жодного слова, тому закон захищає його від так званих несправедливих умов. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є положення, які створюють істотний дисбаланс прав та обов’язків на шкоду клієнту.

До таких умов належать приховані щомісячні платежі, заборона дострокового погашення або стягнення штрафів за це, а також право кредитора змінювати витрати позичальника в односторонньому порядку. Хоча наша компанія спеціалізується на юридичному захисті громадян, ми також аналізуємо успішні бізнес-кейси, такі як e-commerce SEO case study, щоб покращувати наші онлайн-сервіси для клієнтів.

Якщо виникає суперечка щодо змісту умов, суди застосовують особливий підхід. Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 04.04.2023 зазначила: «у разі сумнівів щодо змісту умов кредитного договору, зокрема стосовно можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам слід застосовувати принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)». Це означає, що будь-які неясності тлумачаться на користь позичальника. Також Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 204/224/21 від 06.11.2023 дійшла висновку, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, то положення про обов’язок позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування є нікчемними. Крім того, Верховний Суд у справі № 666/4957/15-ц підтвердив, що нечіткі або двозначні положення договорів завжди мають тлумачитися на користь споживача.

Обов’язкові умови споживчого кредитування

Коли ви берете гроші на особисті потреби, купівлю техніки чи ремонт, це підпадає під дію спеціального законодавства. Такий документ має містити вичерпну інформацію, щоб клієнт чітко розумів своє фінансове навантаження. Особлива увага приділяється графіку платежів та реальній річній ставці, яка відображає справжню вартість послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»: «У договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування та місцезнаходження кредитодавця… тип кредиту… загальний розмір наданого кредиту… порядок та умови надання кредиту… строк, на який надається кредит… процентна ставка… порядок повернення кредиту… відповідальність сторін».

Окремо варто звернути увагу на відсотки за кредитним договором. Ставка може бути фіксованою або змінюваною. Типова помилка позичальників — погоджуватися на підвищення фіксованої ставки через зміну економічної ситуації. Слід пам’ятати, що умова договору, яка надає банку право самовільно збільшувати фіксовану ставку, є нікчемною за законом.

Порядок погашення боргу та черговість платежів

Процес повернення коштів має відбуватися строго за графіком, який є невід’ємною частиною угоди. Але що відбувається, коли ви вносите суму, меншу за необхідний щомісячний платіж? На практиці банки часто налаштовують автоматичні системи так, що будь-який внесений платіж спочатку покриває штрафи, а потім тіло кредиту. Це є порушенням ст. 19 Закону «Про споживче кредитування».

Закон встановлює чітку черговість погашення вимог: спочатку сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти, далі — сума кредиту та проценти за користування, і лише в останню чергу — неустойка та інші платежі за договором. Важливо контролювати, щоб першочергово гасилася саме прострочена сума кредиту та відсотки, оскільки це зменшує базу для подальших нарахувань.

Крім того, фінансові установи іноді намагаються стягувати додаткові платежі за супутні послуги, які насправді є незаконними. Велика Палата Верховного Суду у справі № 583/3343/19 від 12.07.2022 зазначила, що умови договору про споживчий кредит, які передбачають щомісячну комісію за обслуговування кредиту або плату за надання інформації про стан заборгованості, є нікчемними.

Особливості виконання кредиту під час воєнного стану

Багатьох українців цікавить, чи потрібно платити за позиками в умовах поточних реалій. Важливо розуміти, що сам факт бойових дій не анулює фінансові зобов’язання перед установами. Тіло боргу та нараховані відсотки залишаються чинними, і їх необхідно повертати. Проте держава запровадила певні послаблення для захисту громадян.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання… позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення».

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 910/8349/22 від 06.09.2023 підтвердив, що на кредитні правовідносини розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Позичальник звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних, передбачених статтею 625 ЦК України, а нараховані з 24 лютого 2022 року штрафні санкції підлягають списанню.

Окремі пільги передбачені для військовослужбовців. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 426/4264/19 від 04.09.2024 зазначив, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом на підставі пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» мобілізовані позичальники повинні надати банку встановлений перелік документів. Автоматично кредитори нарахування відсотків не зупиняють.

Зміна, розірвання та недійсність кредитного договору

Будь-які зміни до діючого договору або його розірвання за згодою сторін мають відбуватися виключно у письмовій формі шляхом підписання додаткової угоди. Усні домовленості телефоном чи в чаті підтримки не мають жодної юридичної сили. Якщо сторони не можуть дійти згоди, зміна або розірвання можливі через суд за наявності істотного порушення умов іншою стороною.

Для детальнішого ознайомлення із загальними нормами радимо вивчити, як регулюється укладення, зміна та розірвання договору в цивільному праві. Це допоможе зрозуміти загальні правила взаємодії з контрагентами та захистити свої інтереси ще на етапі підготовки документів.

Окремої уваги заслуговують наслідки, які виникають, якщо суд визнає кредитну угоду недійсною. У такому разі діє двостороння реституція: позичальник звільняється від обов’язку сплачувати будь-які відсотки, комісії чи пеню, проте зобов’язаний повністю повернути отримане тіло кредиту. Також суд має право накласти арешт на майно, що було предметом застави, до моменту повного розрахунку. Якщо ви плануєте оскаржити кредитний договір, варто заздалегідь оцінити свої фінансові можливості щодо повернення основної суми боргу.

Право на відмову від отриманих коштів

Іноді рішення про позику приймається емоційно, або клієнт знаходить вигідніші умови в іншій установі вже після підписання паперів. Законодавство передбачає механізм захисту від таких імпульсивних рішень. Ви маєте законний час на те, щоб передумати, навіть якщо гроші вже зараховані на ваш рахунок. Якщо ж виникають серйозні порушення з боку банку, може знадобитися судовий захист.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування»: «Споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів».

Розглянемо типову ситуацію. Позичальник оформив швидкий кредит у магазині техніки, але вдома зрозумів, що переплата занадто велика. Клієнт вважав, що розірвати договір неможливо після отримання товару. Протягом 10 днів позичальник подав письмову заяву про відмову від договору. В результаті клієнт повернув кошти (вартість товару), сплатив відсотки лише за 10 днів користування, а всі додаткові страховки та комісії були скасовані автоматично.