Що буде якщо не платити кредит та як діяти боржнику

Фінансові труднощі можуть спіткати кожного, і часто першим під удар потрапляє графік погашення позик. Коли дзвінки з банку частішають, а сума заборгованості зростає щодня, виникає логічне запитання щодо того, що буде якщо не платити кредит і чим це загрожує на практиці.

Багато хто сподівається, що фінансова установа просто забуде про невелику суму, або ж навпаки впадає у паніку через погрози втратити все майно. Незнання своїх прав призводить до того, що люди роблять помилки, які лише погіршують ситуацію та збільшують фінансовий тягар.

Розуміння чіткого алгоритму дій кредитора допомагає уникнути зайвого стресу та зберегти майно. Розберемо всі етапи розвитку подій від першого дня затримки платежу до візиту виконавця, а також дієві способи захисту інтересів.

Етапи розвитку ситуації з несплатою кредиту

Коли позичальник пропускає плановий платіж, фінансова установа запускає стандартний механізм роботи з проблемною заборгованістю. Спочатку це виглядає як звичайні нагадування через SMS або дзвінки від менеджерів. Проте з кожним днем ситуація ускладнюється, адже до основного боргу починають додаватися пеня та різноманітні санкції.

Наш клієнт зіткнувся з такою ситуацією: взяв швидку позику у розмірі 5 000 гривень на 10 днів, але через втрату роботи не зміг вчасно розрахуватися. Протягом першого місяця сума за рахунок санкцій подвоїлася. Почався інтенсивний тиск на нього та родичів. Оскільки проблему ігнорували пів року, вимоги сягнули майже 30 000 гривень. Згодом компанія звернулася до суду, і через відсутність реакції боржника суд задовольнив позов повністю, що призвело до блокування всіх банківських карток.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.»

Закон чітко визначає обов’язок повернути кошти. Більше того, навіть якщо договір закінчився, фінансова установа має право застосовувати додаткові нарахування.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»

Тому ігнорування проблеми ніколи не призводить до її вирішення. Чим довше ви уникаєте контакту з кредитором, тим більшою стає фінальна сума до сплати.

Як діють фінансові установи та колектори

Якщо мирно врегулювати питання не вдається, до справи залучаються спеціальні відділи стягнення або сторонні факторингові компанії. Їхня головна мета полягає у створенні максимального психологічного дискомфорту для боржника. У хід ідуть постійні телефонні дзвінки, повідомлення у месенджерах та листи за місцем реєстрації. Тому, шукаючи відповідь на питання що робити при простроченні мікрозайму, варто діяти виважено.

Часто працівники таких служб вдаються до хитрощів і телефонують колегам по роботі або родичам. Важливо розуміти, що розголошення інформації про вашу заборгованість третім особам без їхньої згоди є прямим порушенням законодавства. У таких випадках дієвим інструментом є фіксація дзвінків та подача офіційної скарги до Національного банку України, після чого інтенсивність тиску зазвичай стрімко падає.

Окрім психологічного впливу, кредитори активно нараховують максимальні санкції, сподіваючись на юридичну необізнаність людини. Проте законодавство встановлює чіткі межі для таких апетитів.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про споживче кредитування»: «Пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, і не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.»

Знання цих обмежень дозволяє впевнено спілкуватися зі стягувачами та не піддаватися на маніпуляції щодо космічних сум боргу.

Судовий процес та захист боржника

Рано чи пізно кредитор розуміє, що телефонні дзвінки не приносять результату, і звертається до Феміди. Багато людей панічно бояться цього етапу, хоча насправді перехід справи у правову площину часто грає на руку саме позичальнику.

З моменту подання позову нарахування захмарних відсотків та санкцій має бути зупинено. Сума фіксується станом на дату звернення кредитора. Якщо ви продовжуєте вносити дрібні платежі після відкриття провадження, робіть це виключно за офіційними реквізитами, вказаними в матеріалах справи, щоб ці гроші точно врахували при винесенні рішення.

Головна перевага судового розгляду полягає у можливості суттєво зменшити вимоги фінансової установи. Дуже часто компанії продовжують нараховувати величезні проценти навіть після завершення терміну дії договору, що є незаконним. У цьому контексті корисно знати про обмеження ставок по мікрокредитах.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 2018-03-28 зазначила: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку (штраф, пеню), припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред'явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення боргу.»

Це означає, що після закінчення строку кредитування компанія має право вимагати лише інфляційні втрати та 3% річних. Грамотно складений відзив на позов дозволяє відкинути всі незаконні нарахування та залишити лише реальну суму заборгованості.

Виконавче провадження та арешт майна

Якщо рішення винесено не на вашу користь і набуло законної сили, кредитор отримує виконавчий лист. З цього моменту до роботи підключається державний або приватний виконавець. Його завдання полягає у забезпеченні примусового повернення коштів.

Найчастіше першим кроком стає пошук банківських рахунків позичальника. Виконавець направляє запити до всіх банків, і як тільки знаходить активні картки, миттєво їх блокує. Це стає неприємним сюрпризом, особливо якщо людина отримує туди заробітну плату чи соціальні виплати.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження»: «Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.»

Проте навіть у такій ситуації закон залишає простір для життя. Під час дії воєнного стану ви маєте право користуватися частиною своїх коштів. Згідно з інформацією на порталі безоплатної правової допомоги, для цього необхідно подати заяву виконавцю з проханням визначити один рахунок для видаткових операцій. Після цього ви зможете щомісяця витрачати суму, яка дорівнює двом мінімальним заробітним платам, що дозволить забезпечити базові потреби родини.

Ефективні стратегії захисту від боргу

Найкращий захист полягає в активній позиції. Ігнорування листів з суду чи від виконавця гарантовано призведе до максимальних фінансових втрат. Натомість своєчасне залучення фахівця дозволяє знайти слабкі місця у позиції кредитора, а також розібратися, як домовитися з кредитором до суду.

Однією з найпопулярніших стратегій є застосування позовної давності. Загальний строк для звернення до суду становить три роки. Фінансові установи часто намагаються довести, що цей строк переривався, наприклад, через автоматичне списання дрібних сум з інших карток клієнта.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 442/5498/16-ц від 2020-01-13 зазначив: «договірне (автоматичне) списання банком грошових коштів з рахунку боржника не свідчить про визнання боргу самим позичальником.»

Відповідно, якщо ви самостійно не вносили кошти і не підписували додаткових угод, автоматичне зняття грошей банком не подовжує термін позовної давності. Це дає вагомий шанс повністю відбити вимоги кредитора щодо старих заборгованостей.

Популярні міфи про несплату кредитів