Допомогли клієнтці стягнути з чоловіка аліменти на себе та малолітню дитину!

Справа № 336/214/23

Провадження № 2/336/904/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року м. Запоріжжя

Шевченківськипй районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Савеленко О.А.

за участю секретаря – Брагіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини, –

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та дружину за минулий час.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 30 червня 2011 року між ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 , укладено шлюб, про що Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 256, та видано свідоцтво про шлюб. У шлюбі у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З плином часу у подружжя зникло порозуміння, відчуття підтримки в шлюбних відносинах, а суперечки перейшли на порядок денний, що призвело до патової ситуації.

У зв`язку з вищезазначеними обставинами, ОСОБА_1 27.08.2015 року була подана позовна заява про стягнення аліментів до Шевченківського районного суду.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі № 336/6108/15-ц від 18.09.2015 з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , починаючи стягнення з 27.08.2015 і до повноліття дитини.

Згодом подружжя примирилося і ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_5 .

Однак сімейне життя, не склалося і 30.04.2021 року ОСОБА_1 подано позов про розірвання шлюбу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 5 липня 2021 року по справі № 336/3365/21 шлюб розірвано.

Позивач вказала, що після розлучення фактично діти проживають з нею та перебувають повністю на її утриманні. Батько допомоги не надає добровільно, у зв`язку з чим 25.06.2021 вона звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Через брак коштів вона не змогла звернутись до юристів у загальному порядку, а звернення за безоплатною допомогою привело до невдачі і як наслідок – 12 липня 2021 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя було відмовлено у видачі судового наказу заявнику ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Постановою від 8 листопада 2021 року Запорізького апеляційного суду ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про відмову у видачі судового наказу залишено без змін.

Виходячи з вищевикладених обставин позивач вважає, що має право на стягнення аліментів за минулий час з 25.06.2021, а саме з моменту першого звернення до Шевченківського районного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач наголошує на тому, що цей позов не перша її спроба відстояти свою позицію у питанні аліментів на сина, просить врахувати, що прохання стягнути аліменти на сина за минулий час є наслідком втрати часу через некваліфіковану правничу допомогу, що надали безкоштовні юристи. Відповідач знав про всі спроби збоку позивача щодо одержання аліментів шляхом звернення до суду, проте це не вплинуло на нього і не спонукало до сплати аліментів, так само як і розмови спрямовані на добровільне урегулювання цього конфлікту інтересів між позивачем та відповідачем не призвели до позитивного результату. А отже позивач вважає доцільним розцінювати усі її попередні дії – як докази того, що позивач вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, бездіяльність відповідача розцінювати – як ухилення від сплати аліментів.

Враховуючи вищевикладене просила стягнути аліменти з ОСОБА_2 на утримання малолітнього ОСОБА_5 у розмірі частини від заробітку платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів та дитину відповідного віку до досягнення повноліття, щомісячно, починаючи з 25.06.2021 року, а саме з дати коли вона вперше звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу. Окрім того, просила стягнути аліменти з відповідача на утримання дружини на свою користь у розмірі 1/4 від заробітку (доходу) відповідача за минулий час, починаючи з 25.06.2021 року по 26.11.2022 року включно (до досягнення сином ОСОБА_7 трьох років).

Також позивач ставить питання про відшкодування їй витрат на правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Процесуальні дії по справі, позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 січня 2023 року відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

23 березня 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у задоволенні клопотання відповідача про об`єднання в одне провадження позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення аліментіввідмовлено.

03.04.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву про часткове визнання позовних вимог. В обґрунтування відзиву представником відповідача вказано, що у сторін є двоє спільних дітей. На старшу доньку ОСОБА_4 вже стягуються аліменти за рішенням суду у розмірі частини заробітку (доходу) батька щомісячно, починаючи з серпня 2015 року. Вважає що на другу дитину аліменти доцільно стягнути аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку доходу) батька щомісячно.

Щодо стягнення аліментів на утримання дитини за минулий час, представник відповідача у своєму відзиві заперечував, через недоведеність позивачем та не наданням останнім переконливих доказів того, що позивач вживав усіх заходів щодо одержання аліментів, а відповідач ухилявся від їх сплати.

У судовому засіданні 23.03.2023 року представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача просила позов задовольнити частково, в частині стягнення аліментів на дитину, починаючи з дня звернення до суду з позовом, в іншій частині позовних вимог просила відмовити. По справі оголошено перерву до 03.05.2023 року.

03.05.20203 року позивач в судове засідання не з`явилася, однак до його початку її представником подана заява про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Відповідач та його представник 03.05.2023 року до суду не звявилися до початку судового засідання подали заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги визнали частково.

Нормативне обґрунтування.

Згідно вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення ( ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України).

Частинами 2 та 3 ст.182 Сімейного Кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Частиною 2 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Згідно ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

2. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

3. Якщо один із подружжя одержує аліменти у зв`язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.

Відповідно до ч.2,4 ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитинидодосягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч.1, 2 ст. 179 Сімейного Кодексу України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.06.2011 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб ( а.с.27)

05.07.2021 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення про розірвання шлюбу укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Від шлюбу подружжя мають двох дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с. 16,17)

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2015 року з відповідача стягнуто на користь позивача аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 у розмірі частини заробітку батька щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 27 серпня 2015 року і до повноліття дитини.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.07.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_5 .

Постановою Запорізького апеляційного суду від 08.11.2021 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.07.2021 року залишено без змін (а.с. 31-32)

Висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступного висновку.

Позов в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 підлягає задоволенню, оскільки згідно вимог ст. 181 СК батьки зобов`язані утримувати своїх дітей.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що відповідач вже сплачує аліменти на утримання своєї старшої доньки у розмірі частини заробітку (доходу), а відтак приходить до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання ОСОБА_9 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), аліменти підлягають стягнення з моменту пред`явлення позову до суду, а саме з 09.01.2023 року.

Позовні вимоги в частині стягнення аліментів на дитину за минулий час не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що нею вживалися заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але вона не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з відповідача на утримання їх малолітнього сина, у задоволенні якої відмовлено, не свідчить про те, що заявниця вжила всіх заходів для отримання аліментів на утримання дитини, а відповідач ухилявся від їх сплати.

Позивачем не надано жодного доказу звернення до відповідача з проханням про сплату аліментів, а обставини на які посилається позивач у позовній заяві, а саме те що їй надано не кваліфіковано юридичну допомогу, в ході якої їй було відмовлено у задоволенні заяви про видачу судового наказу, не свідчить про ухилення відповідачем від сплати аліментів.

Щодо вимог про стягнення аліментів на дружину за минулий час суд зазначає наступне.

Так, згідно вимог ст. 84 СК України дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитинидодосягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Статтею 79 СК України визначено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.

Оскільки, як встановлено судом, позивачем не надано належних доказів вжиття нею заходів щодо утримання аліментів на утримання дружини та ухилення відвідача від їх сплати, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Так, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 07.09.2022 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер про надання правничої допомоги та акт виконаних робіт на суму 7500,00 грн., зі змісту якого вбачається, що послуги надані адвокатом Харьковим В.О. та оплачені ОСОБА_1 у розмірі 7500,00 грн. стосуються справи про визначення місця проживання дитини з матір`ю, а не справи про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини.

Отже, вищевказані докази не підтверджують понесення позивачем витрат на правову допомогу по даній справі.

На підставі викладеного, ст. ст. 84,179, 180 – 182, 184, 179, 191 СК України, та керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 78, 141, 206, 259, 263, 264, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/6 від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 09.01.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимогвідмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.

Інформація про учасників справи:

1)ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

2)ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.А. Савеленко

03.05.23