Зміна черговості спадкування через договір або рішення суду

Зміна черговості спадкування є дієвим інструментом, який дозволяє відступити від загальних правил черговості за законом. Часто виникають ситуації, коли найближчі родичі не дбали про померлого, а реальну турботу проявляли інші люди, які тепер хочуть справедливості.

Законодавство передбачає два основні шляхи вирішення цього питання: укладення добровільного договору або звернення з позовом до суду. Кожен із цих варіантів має свої процедурні особливості, вимоги до доказової бази та фінансові витрати, які необхідно врахувати заздалегідь.

Способи зміни черговості одержання права на спадкування

Законодавство України чітко визначає, що зміна черговості одержання права на спадкування — це встановлення іншого порядку закликання до спадкування, ніж той, що передбачений загальними правилами. Тобто це законна можливість для спадкоємців наступних черг отримати майно разом із першою чи другою чергою або навіть замість них.

Існують два основні способи реалізації цієї процедури: договірний та судовий. Договірний спосіб базується на взаємній згоді всіх зацікавлених сторін і оформлюється письмово. Судовий порядок застосовується тоді, коли згоди досягти не вдалося, але є вагомі підстави для захисту своїх прав у судовому процесі.

Договірний спосіб врегулювання

Цей шлях є найбільш швидким і безконфліктним. Спадкоємці, які безпосередньо закликаються до спадкування, добровільно погоджуються розділити майно з родичем із наступних черг. Для цього укладається спеціальний договір, який підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Судовий порядок вирішення спору

Якщо згоди немає, спадкоємець наступної черги має право подати позов до суду. У судовому засіданні доведеться детально обґрунтувати та підтвердити доказами факти тривалої опіки та безпорадного стану спадкодавця, що є досить складним процесом.

Договірний порядок зміни черговості спадкування

Якщо між родичами немає конфліктів, найпростішим рішенням є договір про зміну черговості спадкування. Відповідно до ч. 1 ст. 1259 Цивільного кодексу України, черговість одержання права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченою угодою заінтересованих спадкоємців, укладеною після відкриття спадщини.

Головне правило такого договору — він не може порушувати права тих спадкоємців, які не беруть у ньому участі, а також тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині. Це означає, що угода діє виключно в межах часток тих осіб, які її підписали.

Згідно з ч. 1 ст. 1259 Цивільного кодексу України: «Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченою угодою заінтересованих спадкоємців, укланеною після відкриття спадщини.»

Договір про зміну черговості не може бути укладений усно чи простим письмовим документом. Без нотаріального посвідчення такий правочин є нікчемним, і нотаріус не видасть спадкоємцю нижчої черги свідоцтво про право на спадщину. Тому візит до нотаріуса є обов’язковим етапом процедури.

Коли укладається договір

Угоду можна підписати лише після відкриття спадщини, тобто після смерті спадкодавця, але обов’язково до моменту видачі свідоцтва про право на спадщину. Якщо цей строк пропущено, змінити черговість у добровільному порядку вже не вдасться.

Безоплатний характер угоди

За своєю юридичною природою цей договір є безоплатним. Спадкоємці не можуть вимагати грошової компенсації за те, що вони погоджуються впустити іншого родича до своєї черги спадкування.

Хто може бути стороною договору про зміну черговості

Сторонами договору про зміну черговості одержання права на спадкування можуть бути лише фізичні особи, які входять до кола спадкоємців за законом. Це означає, що нотаріусу необхідно надати офіційні докази родинних, шлюбних чи інших відносин із померлим. Якщо такі докази відсутні, укласти угоду буде неможливо.

Договір укладається між спадкоємцями тієї черги, що безпосередньо закликається до спадкування, з однієї сторони, та спадкоємцем подальшої черги, з іншої сторони. Згоди інших спадкоємців, які не беруть участі в угоді, не вимагається, оскільки їхні частки жодним чином не зменшуються.

Участь неповнолітніх та недієздатних осіб

Якщо стороною договору є малолітня або неповнолітня дитина, правочини від її імені вчиняють батьки або опікуни. Відповідно до сімейного законодавства, батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, що підлягають нотаріальному посвідченню, або відмовлятися від майнових прав дитини. Аналогічне правило діє і для недієздатних осіб: їхні опікуни можуть підписати таку угоду лише з дозволу органу опіки.

Обмеження щодо укладення угоди

Стороною договору в жодному разі не може виступати спадкоємець, який був позбавлений батьківських прав щодо спадкодавця або усунений від спадкування за рішенням суду відповідно до закону.

Предмет та умови договору про зміну черговості

Предметом договору є безпосереднє закликання до спадкування спадкоємця наступної черги, який за звичайних умов не мав би на це права. При цьому жодна зі сторін договору не втрачає свого права на спадок повністю — вони лише погоджуються спадкувати разом.

Розмір часток у спадщині, які отримають сторони після зміни черговості, встановлених безпосередньо в тексті договору за взаємною згодою. Спадкоємці мають повну свободу у визначенні часток, але тільки в межах того майна, яке належить їм за законом.

Важливо розуміти, що підписання договору не звільняє спадкоємця від обов’язку прийняти спадщину у встановлений законом 6-місячний строк. Якщо спадкоємець наступної черги не подав заяву про прийняття спадщини, сам по собі договір не зробить його власником майна.

Часткова зміна черговості

На практиці можлива ситуація, коли договір стосується не всього спадкового майна, а лише його частини. Наприклад, спадкоємці можуть домовитися про спільне спадкування конкретної земельної ділянки, тоді як житловий будинок залишиться у власності першої черги.

Типові помилки зі строками

Часто родичі згадують про договір вже після того, як пропустили строк для прийняття спадщини. У такому разі спочатку доведеться звертатися до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, і лише після цього укладати нотаріальну угоду.

Судовий порядок зміни черговості одержання права на спадкування

Коли згоди між родичами немає, єдиним варіантом залишається судовий порядок зміни черговості одержання права на спадкування. Фізична особа, яка є спадкоємцем наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із чинною чергою за наявності вагомих підстав.

Для успішного вирішення справи в суді позивачу необхідно довести, що він протягом тривалого часу опікувалися, матеріально забезпечував та надавав іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував у безпорадному стані. Це вимагає ретельної підготовки доказової бази.

При підготовці до таких складних процесів юристи нашого бюро використовують сучасні аналітичні інструменти аналізу судової практики, що підтверджується нашим досвідом, зокрема успішним кейсом Smith v. Jones victory, де правильне моделювання правової позиції дозволило досягти бажаного результату.

Хто є відповідачем у справі

Відповідачами у таких спорах є спадкоємці, які вже прийняли спадщину та заперечують проти зміни черговості. Дуже важливо правильно визначити коло відповідачів: якщо позов пред’явити не до всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, суд може відмовити у задоволенні позову з процесуальних підстав.

Процесуальні тонкощі позовного провадження

Іноді суди першої інстанції вважають вимоги про зміну черговості передчасними, якщо спочатку не встановлено факт спільного проживання. Проте Верховний Суд роз’яснив, що встановлення факту спільного проживання є елементом доказування в межах одного позовного провадження про зміну черговості, і окремий судовий процес для цього не потрібен.

Підстави для задоволення позову про зміну черговості

Для задоволення позову про зміну черговості суд має встановити сукупність кількох юридичних фактів. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7, обов’язковому доказуванню підлягають такі обставини:

• Безпорадний стан спадкодавця. Це стан, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли особа неспроможна самостійно забезпечувати свої життєві потреби.
• Тривалий час надання допомоги. Допомога не повинна мати разовий або епізодичний характер — вона має бути систематичною та постійною протягом тривалого періоду.
• Матеріальне забезпечення та опіка. Позивач має довести, що купував ліки, продукти, оплачував лікування та надавав побутову допомогу (прибирання, приготування їжі).

Пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 зазначає: «підставою для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів: тривалий час опікування, матеріального забезпечення та надання іншої допомоги спадкодавцеві; безпорадний стан спадкодавця...»

Важливо розуміти, що сам по собі похилий вік або наявність хронічних захворювань не є автоматичним доказом безпорадного стану. Якщо спадкодавець до останніх днів міг самостійно себе обслуговувати, ходити до магазину та отримувати пенсію, суд відмовить у задоволенні позову через недоведеність безпорадності.

Особливості доказової бази

Для підтвердження фінансової допомоги суду недостатньо показати лише виписки з банківських карток про перекази коштів. Необхідно надати докази того, що ці кошти витрачалися саме на потреби спадкодавця: чеки на ліки за рецептом на ім’я померлого, оплату медичних послуг чи купівлю спеціальних засобів догляду.

Обмеження щодо кола позивачів

Позов про зміну черговості мають право подавати виключно особи, які є спадкоємцями за законом наступних черг. Наприклад, зять, який доглядав за тестем, не зможе подати такий позов, якщо він не входить до жодної з п’яти черг спадкоємців за законом.