Правила виклику швидкої допомоги та нормативи прибуття

Знати правила виклику швидкої допомоги — це обов’язок, який у критичний момент може врятувати життя. Багато людей губляться під час екстреної ситуації, не знаючи, за якими номерами телефонувати та які симптоми повідомляти диспетчеру, що призводить до затримок у наданні медичної допомоги.

Особливо гостро це питання постає під час воєнного стану, коли мільйони громадян змушені були змінити місце проживання. Пам’ятайте, що будь-яка людина має право на екстрену медичну допомогу без жодних бюрократичних перешкод, навіть за відсутності декларації з лікарем.

Що таке екстрена медична допомога та коли її викликати

Екстрена медична допомога — це комплекс невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування життя людини, яка перебуває у невідкладному стані. Головною підставою для її надання є раптове погіршення здоров’я, що становить безпосередню загрозу для життя.

Кожна особа на території нашої держави має гарантоване законом право на отримання медичних послуг у критичній ситуації. Це право поширюється на всіх без винятку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про екстрену медичну допомогу»: «На території України кожен громадянин України та будь-яка інша особа мають право на безоплатну, доступну, своечасну та якісну екстрену медичну допомогу, яка надається відповідно до цього Закону.»

ВПО часто стикаються з неправомірними відмовами, коли диспетчери вимагають укладену декларацію. Насправді ж надається права пацієнта в Україні без жодних передумов. У разі незаконної відмови слід негайно звертатися на гарячу лінію НСЗУ за номером 16-77.

Типовий випадок з нашої практики стосується ВПО з Донецької області, яка звернулася на 103 у Дніпрі з гострим болем у животі. Диспетчер відмовив у виклику через відсутність декларації з місцевим лікарем. Це є грубим порушенням. Після скарги черговому лікарю центру екстреної допомоги бригада виїхала безперешкодно.

Право на безкоштовну допомогу для іноземців

Кожна людина, яка законно чи незаконно перебуває на території нашої держави, має повне право на отримання невідкладної допомоги. Іноземні громадяни та особи без громадянства отримують екстрені медичні послуги безкоштовно на першому етапі порятунку життя.

Виклик швидкої під час комендантської години

Під час дії воєнного стану робота екстрених служб залишається цілодобовою та безперервною. Машини швидкої допомоги мають спеціальні перепустки для безперешкодного пересування під час комендантської години, тому жодні обмеження не завадять госпіталізації.

На практиці екстрені служби координуються з військовими та поліцією на блокпостах. Якщо у пацієнта спостерігається раптове оніміння тіла чи порушення мовлення, негайно телефонуйте 103 — допомога прибуде вчасно.

Категорії викликів швидкої допомоги та симптоми пацієнта

Категорії викликів швидкої допомоги поділяються на чотири основні групи: критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби визначає категорію звернення на основі скарг пацієнта або свідків події та приймає рішення про виїзд бригади.

Для зручності розуміння та правильної орієнтації в симптомах, МОЗ України затвердило чіткий розподіл станів пацієнта, який наведено у таблиці нижче.

Яскравим прикладом непрофільного виклику є ситуація, коли батько дитини з температурою 39.2°C викликав швидку, вказавши, що жарознижуючі препарати не допомагають. Оскільки виклик не містив симптомів загрози життю (таких як судоми чи порушення дихання), диспетчер обґрунтовано відмовив у виїзді. Натомість батькові надали усну консультацію чергового лікаря щодо дозування ліків.

Коли високий тиск потребує виклику медиків

Сам по собі високий тиск не є приводом для виїзду екстреної бригади. Проте, якщо гіпертонічний криз супроводжується раптовим болем за грудиною, задишкою, порушенням зору чи мовлення, такий стан негайно переходить до категорії екстрених і потребує негайного втручання.

Які симптоми не є підставою для виїзду

Хронічні хвороби у фазі загострення, потреба у проведенні планових ін’єкцій чи перев’язок, а також легкі травми, які не заважають самостійному пересуванню, не обслуговуються бригадами швидкої допомоги. У таких випадках варто скористатися послугами сімейного лікаря.

Нормативи прибуття бригади екстреної медичної допомоги

Нормативи прибуття бригади екстреної медичної допомоги становлять 10 хвилин для критичних викликів та 20 хвилин для екстрених викликів з моменту надходження звернення до диспетчера. Ці часові рамки є єдиними для всієї території України, включно з містами та сільською місцевістю.

Ці норми є чітко регламентованими на державному рівні та мають виконуватися медичними службами за будь-яких умов.

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1271: «у разі надходження звернення, що належить до категорії критичних, норматив прибуття бригади... становить 10 хвилин... у разі надходження звернення, що належить до категорії екстрених, норматив прибуття бригади... становить 20 хвилин...»

Під час госпіталізації пацієнта діє важливе правило супроводу. Один родич або законний представник має повне право супроводжувати хворого в салоні автомобіля швидкої допомоги до приймального відділення лікарні. Це право гарантоване нормативними актами МОЗ, якщо супровід не заважає медикам проводити реанімаційні заходи.

Чи діють нормативи прибуття в сільській місцевості

Державні стандарти не роблять винятків для сільської місцевості. Хоча логістичні умови в селах можуть бути складнішими, норматив доїзду залишається незмінним, а диспетчерські служби зобов’язані оптимізувати маршрути бригад для дотримання встановлених часових рамок.

Що впливає на затримку приїзду швидкої

Законодавство допускає незначне відхилення від нормативів у разі виникнення обставин непереборної сили. До таких факторів належать ускладнений дорожній рух, несприятливі погодні умови, стихійні лиха або ведення бойових дій на маршруті прямування бригади.

Як правильно викликати швидку допомогу та алгоритм дій

Щоб правильно викликати швидку допомогу, необхідно зателефонувати за номером 103 або 112 та чітко повідомити диспетчеру стан пацієнта, його точну адресу, вік та наявні симптоми. Правильна комунікація з диспетчером безпосередньо впливає на швидкість приїзду бригади та категорію виклику.

Якщо ви виявили людину у невідкладному стані на вулиці, у вас виникає моральний та юридичний обов’язок щодо надання домедичної допомоги, який полягає щонайменше у здійсненні виклику екстрених служб.

У нашій практиці був випадок, коли донька викликала швидку для літньої матері, яка скаржилася на сильний пекучий біль за грудиною. Через стрес вона просто кричала в слухавку ‘їй погано!’. Диспетчер кваліфікував виклик як неекстренний, оскільки симптоматика не була описана чітко, і машина їхала майже годину. При інфаркті така затримка є смертельно небезпечною. Тому вкрай важливо називати конкретні симптоми: холодний піт, біль у грудях, що віддає в ліву руку.

Яку інформацію обов’язково запитає диспетчер

При розмові з оператором будьте готові назвати стать пацієнта, його приблизний вік, точну адресу перебування та наявність ускладнюючих факторів (наприклад, заблоковані двері чи агресивна поведінка тварин у дворі). Відповідайте на питання спокійно та лаконічно.

Дії до приїзду медичної бригади

Після завершення розмови з диспетчером забезпечте вільний доступ до пацієнта. Якщо подія відбувається вночі, увімкніть освітлення на подвір’ї приватного будинку. Підготуйте паспорт, медичну карту пацієнта та речі першої потреби на випадок госпіталізації.

Штраф за хибний виклик швидкої допомоги та відповідальність

Штраф за завідомо неправдивий виклик швидкої допомоги становить від 850 до 3400 гривень відповідно до статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідальність настає лише тоді, коли особа умисно надала неправдиву інформацію про невідкладний стан пацієнта.

Закон суворо карає тих, хто безпідставно відволікає екстрені служби від порятунку людей, оскільки це створює реальну загрозу для життя інших пацієнтів.

Згідно зі ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення: «Завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

Для притягнення до відповідальності поліція має довести завідому неправдивість повідомлення. Тобто особа мала чітко знати, що загрози життю немає, але викликала медиків заради розваги. Добросовісна помилка пацієнта щодо тяжкості свого стану не є правопорушенням. Проте перебільшення симптомів (наприклад, повідомлення про вигадану втрату свідомості, щоб прискорити приїзд бригади) може обернутися складанням протоколу.

З іншого боку, якщо медичний працівник без поважних причин відмовляється надати допомогу особі у невідкладному стані, може виникнути відповідальність лікаря за ненадання допомоги, яка регулюється вже Кримінальним кодексом.

Уявімо ситуацію: перехожий викликав швидку до чоловіка, який лежав на лавці без свідомості. До приїзду медиків чоловік прийшов до тями і пішов. Поліція склала на перехожого протокол за статтею 183 КУпАП. Суд скасував штраф, оскільки дії викликача були спрямовані на рятування життя і не мали ознак завідомої неправдивості.

Різниця між хибним викликом та добросовісною помилкою

Головним критерієм є наявність прямого умислу на обман. Якщо людина щиро переймалася за здоров’я близького або перехожого, але після обстеження виявилося, що загрози життю немає, склад адміністративного правопорушення повністю відсутній.

Як оскаржити неправомірний штраф поліції

Якщо відносно вас було винесено постанову за статтею 183 КУпАП, її можна оскаржити в судовому порядку. Для цього необхідно подати позовну заяву, в якій детально описати обставини виклику, симптоми пацієнта та довести відсутність умислу на введення екстрених служб в оману.