Монобанк відмовлено в позові на 42 000 грн., стягнуто правову допомогу на 11 000 грн.

📌 Ще одна справа про стягнення боргу на користь Монобанку.➡️ Банк звернувся до суду з позовом на 42 000 грн.❇️ Витребувавши документи з банку змогли довести в суді що розрахунок заборгованості по кредиту не є вірним, та фактично грошові кошти що було отримано позичальником – позичальник повернув, а всі інші нарахування – не передбачені договором.😎 Суд з нами погодився, відмовив Монобанку в позові в повному обсязі.✅ Також на користь клієнта було стягнуто всі судові витрати по справі  – більше 11 000 грн.🧷 24.11.22, 14:50 РІШЕННЯ ВІД 24.12.2021 № 336/4650/21 ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ https://verdictum.ligazakon.net/document/102317536 1/7 Справа N 336/4650/21 Провадження 2/336/3501/21 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 грудня 2021 року м. Запоріжжя Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Савеленко О.А., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: 16 червня 2021 року АТ “Універсал Банк” звернулось до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_1, в обґрунтування якого посилалось на те, що відповідно до п. 2.1 п. 2 Розділу І Умов обслуговування рахунків фізичної особи Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/ або мобільного додатка. Згідно з п. 4.3, 4.8.1, 5 Розділу І Умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом. На виконання п. 3.1, 3.4, 3.5. п. 3 Розділу II Умов клієнту видається платіжна картка, яка активується ним у мобільному додатку шляхом додавання інформації з картки та з авторизацією за допомогою номеру телефону. Підписанням анкети-заяви сторони засвідчують укладання договору, який відповідно до ст. 628ЦК України є змішаним, містить елементи договору банківського рахунка, про споживчий кредит. Згідно з п. 5.5. Розділу II Умов кредитний ліміт є поновлювальним, може бути використаний для отримання готівкових коштів, здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари та послуги в межах кредитного ліміту. Позивач зазначає із посиланням на п. 5.9, 5.11 Розділу II Умов, що на суму наданого кредиту Банк нараховує відсотки за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Крім того, клієнт зобов’язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та у термін, зазначений в мобільному додатку, в іншому випадку нараховується штраф. Згідно з тарифами, пільговий період за карткою діє до 62 днів з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, за умови її погашення в повному обсязі, пільгова відсоткова ставка становить 0,00001 % річних, розмір обов’язкового щомісячного платежу складає 5 % від заборгованості, але не менше 100 гривень, базова відсоткова ставка 3,2 %, нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості, у випадку прострочення заборгованості процентна ставка збільшена до 6,4 % на місяць (п. 5.15 Розділу II Умов). Як вказано у позовній заяві, п. 5.15-5.19 Розділу II Умов визначено відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов’язання клієнтом за договором. Зокрема, у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, вся заборгованість за кредитом вважається простроченою, на її залишок нараховується штраф згідно з тарифами, але не більше 50 % від суми одержаного кредиту. Про істотне порушення умов договору, всі необхідні строки та умови користування клієнту надсилається повідомлення у мобільному додатку. У випадку, якщо істотне порушення зобов’язань не буде усунуто у строк до 120 календарних днів, Банк направляє → 24.11.22, 14:50 РІШЕННЯ ВІД 24.12.2021 № 336/4650/21 ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ https://verdictum.ligazakon.net/document/102317536 2/7 клієнту вимогу про повне погашення заборгованості, при цьому, до повернення усієї суми нараховується штраф у сумі 100,00 гривень та пеня у розмірі 6,4 % на місяць за кожен день прострочення виконання. Позивач додатково зауважує, що згідно з п. 5.23 Розділу II Умов, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, Банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості та спрямувати цей ліміт на погашення вказаного платежу, відсотків та неустойки за прострочені платежі. Так, 07 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, підписавши анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка, разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Позивач вказує, що, підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку та зобов’язується виконувати його. Відповідно до змісту анкети, ЕЦП є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах, а все листування ведеться через мобільний додаток або інші дистанційні канали. Відповідачу встановлено кредитний ліміт на отриману платіжну картку, що становить 7 000,00 грн. Позивач стверджує, що виконав всі взяті на себе зобов’язання відповідно до умов договору, надавши можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами на умовах договору та в межах кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору не сплатив щомісячні мінімальні платежі. Станом на 30листопада 2019 року прострочена заборгованість зі сплати щомісячного мінімального платежу відповідача сягнула понад 90 днів, тобто, допущено істотне порушення умов договору, про що повідомлено ОСОБА_1. Оскільки відповідач не здійснив жодних дій на погашення заборгованості, що відображено у наданому розрахунку, з підстав, передбачених ст. 509, 526, 527, 530, 526, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 16 Закону України “Про споживчий кредит”, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач скористався своїм правом на дострокове стягнення заборгованості. У зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання банківських послуг “monobank” від 07червня 2018 року у сумі 42 307,43 грн., яка наявна станом на 22грудня 2020 року та складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 35178,57 грн. та заборгованості за пенею та комісією у розмірі 7128,86 грн. і вирішити питання стосовно судових витрат. Ухвалою суду від 17 червня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін і відкрито провадження у справі, цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву (а. с. 37). 06 вересня 2021 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що він дійсно підписував анкету заяву від 07 червня 2018 року, після чого отримав картку від АТ “Універсалбанк”, однак будь-яких умов і правил надання банківських послуг, а також тарифів банку він не підписував, а умовами анкети-заяви не передбачено таких умов кредитного договору, як нарахування відсотків, сплата пені, комісії та штрафів, а тому вважав позовні вимоги в частині стягнення з нього на користь позивача суми заборгованості за пенею та комісією безпідставною. Крім того, посилається на те, що він 05 липня 2019 року здійснював погашення заборгованості за отриманим кредитом на загальну суму 20200,00 грн., яка відображена у розрахунку заборгованості, поданому позивачем до позовної заяви, однак з невідомих причин ця сума не була врахована на → 24.11.22, 14:50 РІШЕННЯ ВІД 24.12.2021 № 336/4650/21 ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ https://verdictum.ligazakon.net/document/102317536 3/7 погашення такої заборгованості. Додав, що він вважає, що його заборгованість перед позивачем за отриманим кредитом складає 907,29 грн., яка становить різницю між фактично знятими коштами по картці (282668,71 грн.) та повернутими коштами (281761,42 грн.) (а. с. 42-50). Відповіді на відзив від позивача на адресу суду не надходило. Дослідивши наявні письмові докази, суд приходить до наступних висновків. Судом установлено, що 07 червня 2018 року ОСОБА_1, звернувся до АТ “Універсал Банк” шляхом встановлення мобільного додатку заповнив Анкетузаяву до Договору про надання банківських послуг, яку підписав та завірив через верифікацію особистих даних власним електронним цифровим підписом та яким в подальшому мав користуватися при підтвердженні подальшої реалізації договірних відносин, як отримувач картки, грошових коштів та розпорядження кредитними коштами у разі їх отримання на чому наполягає банк. Однак при цьому як встановлено, жодними відносними та допустимими доказами не підтверджено, що дійсно мало місце волевиявлення відповідача, як позичальника грошових коштів, що мало місце фактичне отримання коштів ОСОБА_1, чи у розмірі зазначеному в позовній заяві 7000,00 грн., чи у будь-якому іншому. До матеріали позовної заяви долучені лише загальні умови договору приєднання без врахування обов’язків сторін, умов кредитування та з якими відповідач ОСОБА_1, не був ознайомлений, так як останнім є не підписані. Дані про розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо в анкеті також відсутні. Згідно зі ст. 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій. Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента. Згідно з ч. 1 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, у відповідності до вимог частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. → 24.11.22, 14:50 РІШЕННЯ ВІД 24.12.2021 № 336/4650/21 ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ https://verdictum.ligazakon.net/document/102317536 4/7 Статтею 526ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Акціонерне товариство “Універсал Банк”). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв’язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Згідно зістаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Позивачем не доведено, що на момент вчинення правочину надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором у межах встановленого кредитного ліміту. Законом закріплено, що договір позики є укладеним саме з моменту передачі коштів (ч. 2ст. 1046ЦКУкраїни). Дана норма розповсюджується й на кредитні відносини. Анкета – заява від 07 червня 2018 року не містить жодних посилань та такі обставини не доведені жодними іншими відносними та допустимими доказами про те, що від 07 червня 2018 року, чи від іншої дати на картковий рахунок на ім’я відповідача ОСОБА_1 дійсно мало місце зарахування кредитних коштів у розмірі 7000,00 грн., або в іншому розмірі, що відповідач отримав кредитну → 24.11.22, 14:50 РІШЕННЯ ВІД 24.12.2021 № 336/4650/21 ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ https://verdictum.ligazakon.net/document/102317536 5/7 картку та пін-код до неї, більш того користувався грошовими коштами на картці та що ці обставини знайшли своє підтвердження відносними та допустимими доказами, зокрема наданою розпискою про отримання ОСОБА_1, кредитної картки, меморіальним ордером про зарахування коштів на картку, належною випискою з відповідного банківського рахунку про рух грошових коштів по цій картці та інше. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року N 75. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі N 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі N 760/7792/14-ц. З аналізу постанови Верховного Суду від 17грудня 2020 року по справі N 278/2177/15-ц вбачається, що судами при розгляді справ повинні досліджуватися первинні бухгалтерські документи, які підтверджують наявність заборгованості за кредитом: розрахунок заборгованості та виписка по кредитному рахунку клієнта. Згідно з наданим банком розрахунком станом на 22 грудня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 42307,43 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 35179,57 грн. та заборгованості за пенею та комісією у розмірі 7128,86 грн. Суд не приймає як належний відносний та допустимий доказ наданий розрахунок заборгованості на підтвердження того, що АТ “Універсал Банк” були надані відповідачеві ОСОБА_1, кредитні кошти 7000,00 грн. за встановленим розміром, та що останній здійснював фінансові операції платежі саме з цих коштів за допомогою відповідної виданої на це кредитної карти, та погашення платежів відбувалось частково на відповідний цій карті рахунок. Так як розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку. Також суд зазначає, що графа п’ята таблиці розрахунку заборгованості зазначена якЗалишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) не містить відомостей зарахування на картковий рахунок відповідача суми як зазначено в позові 7000,00 грн. станом на момент підписання Анкети-Заяви від 07 червня 2018 року, більше того такий розрахунок починається з 30червня 2019 року та зазначений період містить позначку 0,00 грн. В подальшому станом на 30 листопада 2019 року в цій же графі зазначено, що залишок заборгованості складає 2 227,55 грн., а в наступному місяці, а саме 01 грудня 2019 року вказана сума у розмірі 33040,01 грн. Тобто залишається не зрозумілим яким чином банк нарахував відповідачеві ОСОБА_1 за один → 24.11.22, 14:50 РІШЕННЯ ВІД 24.12.2021 № 336/4650/21 ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ https://verdictum.ligazakon.net/document/102317536 6/7 місяць залишок простроченої заборгованості на більш як 30000,00 грн. відповідно до попереднього місяця. З викладеного вбачається, що наданий позивачем розрахунок є надуманим, проведений однобічно за відсутності належних бухгалтерських проводок. Суд при вирішенні даного спору зобов’язаний дослідити графік погашення кредитної заборгованості та встановити умови кредитного договору, виконання зобов’язання частинами або у вигляді періодичних платежів, однак позивач не надав суду вказаних доказів. У справі міститься лише підписана відповідачем Анкета-заява з бажанням відкрити відповідний банківський рахунок та в подальшому можливістю встановити кредитний ліміт датованою від 07 червня 2018 року, згідно з якою на ім’я ОСОБА_1 має нібито бути відкритий картковий рахунок, але за відсутності умов кредитування та підтвердженням видання йому будь-якої кредитної картки і якої саме (серія, номер, строк дії). Таких відомостей не вбачається і з інших наданих позивачем на обґрунтування своїх вимог доказів. Таким чином, з огляду на викладене, приймаючи до уваги, що банком не надано суду достатніх доказів укладання з відповідачем договору про надання банківських послуг, не надано доказів досягнення сторонами домовленості щодо усіх істотних умов кредитного договору, а також не підтверджені обставини фактичного отримання та користування відповідачем грошовими коштами, то позовні вимоги слід вважати необґрунтованими, не доведеними та за цих підстав у позові слід відмовити у повному обсязі. Відповідно дост. 141 ЦПК Українипонесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем. Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України розподілу між сторонами підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 11461,49 грн. понесені відповідачем та документально підтверджені, а з урахуванням відмови у задоволенні позову в повному обсязі на позивача покладається обов’язок відшкодувати відповідачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 11461,49 грн. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, – УХВАЛИВ: У задоволенні позову Акціонерному товариству “Універсал Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства “Універсал Банк” на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11461,49 грн. Інформація про учасників справи: 1) Позивач: Акціонерне товариство “Універсал Банк”, код за ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; 2) Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. → 24.11.22, 14:50 РІШЕННЯ ВІД 24.12.2021 № 336/4650/21 ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ https://verdictum.ligazakon.net/document/102317536 7/7 (Рішення від 24.12.2021 № 336/4650/21 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя) https://reyestr.court.gov.ua/Review/102317536 Система аналізу судових рішень VERDICTUM. © ТОВ “Інформаційно-аналітичний центр “ЛІГА”, ТОВ “ЛІГА ЗАКОН”, 2022 Рішення суду складено і підписано 24.12.2021 року. Суддя: Савеленко О.А. 24.12.21 →