Напис на 10 000 грн. – скасовано! Кредит-Капітал, нотаріус Данич та виконавець Проценко повернуть судові витрати!

Номер справи: 336/4120/22

Посилання на судове рішення в реєстрі:110415548

🔹 У рішенні суду, яке було прийняте Шевченківським районним судом м.Запоріжжя, позивач клієнт_1 подав позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК “Кредит-Капітал” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Компані Фінанс” з метою визнання виконавчого напису, складеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., таким, що не підлягає виконанню. Виконавчий напис стосується погашення заборгованості з кредитного договору, яке засноване на невідповідності процедури вчинення виконавчого напису вимогам законодавства.

🔹 Ухвалою суду відхилено клопотання представника позивача про розгляд справи без повідомлення сторін. Розгляд справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження.

🔹 Під час розгляду справи сторона позивача не з’явилась до суду, проте представник позивача просить розглядати справу без участі сторони позивача.

🔹 Представники відповідачів та треті особи також не з’явились до суду, хоча повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були відправлені на їх адреси.

🔹 Суд враховує ці обставини та вирішує справу на підставі наявних доказів. При цьому, з урахуванням вимог законодавства, суд визнає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, задовольнює позов та стягує судові витрати на користь позивача. Розмір судових витрат визначається з урахуванням витрат на професійну правничу допомогу, які несе позивач.

🔹 Таким чином, позивач клієнт_1 виграв справу у суді, а Товариство з обмеженою відповідальністю “ФК “Кредит-Капітал”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Компані Фінанс” та інші відповідачі зобов’язані повернути судові витрати. Адвокатське бюро “ЮРКОНСАЛТ” було представником позивача у цій справі.

🔹 Зазначена справа є лише однією із багатьох подібних, в яких адвокатське бюро “ЮРКОНСАЛТ” успішно виграє.

#суд #рішеннясуду #позивач #відповідач #юридичний #адвокат #право
#адвокат #юрист #юрконсалт #консультація #підписка #ukraine #рек

Переглянути повний текст рішення суду:

13.04.23

Справа № 336/4120/22

Пр.2/336/407/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №336/4120/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

без участі сторін, третіх осіб, а також їх представників, –

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Працевитий Г.О. в інтересах позивача засобами поштового листування звернувся до суду 23.08.2023 із вказаною позовною заявою, за змістом позовної заяви, уточненої 19.09.2022, просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. 15.06.2021, р.№17673, про стягнення з позивача на користь відповідача-1 заборгованості за кредитним договором №015-07526-310513 від 31.05.2013 у сумі 10 799,81 гривень, – таким, що не підлягає виконанню.

За змістом позову, 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис, р. №17673 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №015-07526-310513 від 31.05.2013, укладеним із АТ «Дельта Банк», за умовами якого позичальнику надана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом у сумі 5 000,00 гривень строком на 364 дні. Правонаступником кредитора на підставі договору відступлення прав вимоги №14/к від 12.06.2017 є ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал». В свою чергу, правонаступником всіх прав та вимог останньої юридичної особи за договором відступлення права вимоги №01/06-КУА від 01.06.2021 є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

З сайту автоматизованої системи виконавчого провадження позивачу стало відомо про його внесення до реєстру боржників у зв`язку із виконавчим провадженням ВП НОМЕР_2 й за результатами надання правової допомоги адвокатом Працевитим Г. встановлено вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, яким на користь відповідача-1 стягнуто заборгованість у сумі 10 799,81 гривень. Примусове виконання виконавчого напису здійснюється приватним виконавцем Проценком Д.Ю.

Позивач вважає зазначений виконавчий напис незаконним, адже приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. не перевірила безспірність вимог банку та не дотрималась встановленої процедури вчинення виконавчого напису; виконавчий напис вчинений за відсутності необхідного пакету документів, зокрема, на підтвердження безспірності заборгованості та направлення боржнику повідомлення про наявну заборгованість, оригіналу кредитного договору, посвідченого нотаріально, та виписки з рахунку боржника. Крім того, як стверджує позивач, з дня виникнення вимоги у кредитора минуло більше трьох років, що унеможливлювало вчинення виконавчого напису, із посиланням на ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», п.3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Так, строк виконання зобов`язань за договором від 31.05.2013 настав 31.05.2014 відповідно, а виконавчий напис вчинено лише 15.06.2021.

Із посиланням на ст.133, 134, 137 ЦПК України та відповідно до договору про надання правової допомоги, укладеного 02.08.2022 між позивачем та АБ «Юрконсалт» Г.Працевитого», зокрема, п.3.1, а також п.1,2 Додаткового договору, наданих актів та рахунків, сторона позивача просить стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 5 579,00 гривень, з яких – 1 500,00 гривень за написання заяви про забезпечення позову, 3 000,00 гривень – позовної заяви та 1 079,00 гривень – гонорар за ведення справи в суді.

На підставі наведеного та положень ст.15-16, 626, 629 ЦК України, ст. 87-89 ЗУ «Про нотаріат», ст.1,11 Закону України «Про захист прав споживачів», представник позивача просить задовольнити позов.

Ухвалою судді від 30.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін відмовлено. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено відповідачу 15-денний строк із дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Роз`яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України), крім того, відповідач вправі в строк для подання відзиву подати заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Роз`яснено третім особам згідно з ч.4 ст.181 ЦПК України право подати пояснення щодо позову в 15-денний строк із дня вручення даної ухвали, а щодо відзиву – протягом 5 днів із дня його отримання, які мають відповідати вимогам ч.3-6 ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 01.12.2022 визнано явку сторони – позивача ОСОБА_1 під час розгляду справи обов`язковою.

Ухвалою суду від 10.01.2023 клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Скользнєвої В.В. про залучення у якості співвідповідача ТОВ «Компані Фінанс» про задоволено. Постановлено залучити у якості співвідповідача у даній цивільній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» (адреса місцезнаходження: 01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 22, офіс 7, код ЄДРПОУ 44195842. Визначено співвідповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачкою. Крім того, роз`яснено, що відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

За змістом мотивувальної частини ухвали суду суд, задовольняючи клопотання сторони позивача, виходить з того, що відомості про укладення Договору про відступлення права вимоги від 01.07.2022 №РтК/1-ЮО між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Компані Фінанс» стали відомі позивачу після відкриття провадження у справі з клопотання представника відповідача, таким чином, строк залучення до участі у справі співвідповідача стороною позивача не порушено. Разом з цим, предметом спору по справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а саме ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зверталось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. з метою звернення стягнення з позивача ОСОБА_1 . Оскільки між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Компані Фінанс» укладено Договір про відступлення права вимоги від 01.07.2022 №РтК/1-ЮО, відповідно до якого всі права і обов`язки за кредитним договором №015-07526-310513 від 31.05.2013, на підставі якого вчинено оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса, перейшли до ТОВ «Компані Фінанс», як стверджує його представник, прийняте рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки ТОВ «Компані Фінанс» з урахуванням того, що позивач є вільним у визначенні кола суб`єктного складу сторін у справі. На підставі зазначеного суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання шляхом залучення у якості співвідповідача ТОВ «Компані Фінанс».

Відповідач та треті особи не скористались своїм правом на подання відзиву та пояснень, поважних причин неподання суду не повідомлено, зауважень щодо спрощеного порядку розгляду справи не висловили, тому суд застосовує положення ч.8 ст.178 ЦПК України й вирішує справу за наявними матеріалами. Зустрічної позовної заяви та інших заяв по суті справи не подано. Інших процесуальних дій під час розгляду справи судом вчинено не було, відповідні клопотання сторонами не заявлено.

Позивач в судове засідання не з`явився, за змістом позовної заяви та клопотання, вх.№ЕП 2690/22 від 01.12.2022 представник позивача адвокат Працевитий Г.О. відповідно до ч.3 ст.211 ЦПКА України просить розглядати справу без участі сторони позивача, заперечень проти винесення заочного рішення по справі не висловлено, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представники відповідачів в судове засідання повторно не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, за адресою місцезнаходження юридичних осіб, що підтверджено матеріалами справи (зокрема, витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача-2, його контактного номера телефона). Суд додатково вжив заходів щодо повідомлення відповідача-2 за допомогою надіслання смс-повідомлення відповідачу-2 та розміщення оголошення про виклик до судового засідання на веб-сайті Судової влади України. Разом з цим, суд наголошує, що саме за клопотанням відповідача-2 розглядалось питання уточнення суб`єктного складу, тобто, сторона була достеменно обізнана із провадженням, що перебуває на розгляді суду, проте, уникала від отримання кореспонденції та безпосередньої участі під час розгляду справи, маючи достатньо часу для цього.

Треті особи також про причини неявки до суду не повідомили, неодноразово та завчасно повідомлялись про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ч.4 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як врегульовано ч.1,2 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Клопотань до матеріалів справи відповідачем та третіми особами не надсилалось.

Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст. 281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі у зв`язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.

Cудом встановлено, що 17.08.2022 у цивільній справі №336/3602/22, пр.2-з/336/27/2022 до пред`явлення позову до суду за заявою адвоката Працевитого Геннадія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, – зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 15.06.2021 року та зареєстрованого в реєстрі № 17673 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суми заборгованості за кредитним договором № 015-07526-310513 від 31.05.2013 в розмірі 10 799,81 гривень до набрання законної сили рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За матеріалами справи, 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис за реєстровим №17673, щодо звернення стягнення з позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за Кредитним договором №015-07526-310513 від 31.05.2013, укладеним із АТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги за кредитними договорами №14/К від 12.06.2017 є ТОВ «КУА «Прімоколект-Капітал», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги №01/06/21-КУА від 01.06.2021 є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованості за вказаним кредитним договором.

Згідно з виконавчим написом, строк платежу за вказаним кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 12.06.2017 по 01.06.2021, сума заборгованості складає 9 600,04 гривень, а саме, прострочена заборгованість за сумою кредиту – 5 022,00 гривні, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом -4 578,04 гривень.

Крім того, за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 відповідно до наявної у справі засвідченої копії виконавчого напису складає 10 799,81 гривень.

Виконавчий напис, за його змістом, набирає чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, а саме з 15.06.2021, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом 3 років з моменту вчинення виконавчого напису.

Судом також встановлено, що 01.08.2022 на підставі заяви стягувача про примусове виконання виконавчого напису, р.№17673 від 15.06.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2, про що свідчить відповідна постанова, засвідчена копія якої наявна у матеріалах справи. Відомості про її надіслання боржнику за адресою у м.Запоріжжі відсутні. Доказів вручення постанови приватного виконавця боржнику суду не надано. Стягувачем у виконавчому провадженні є саме ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Також, 01.08.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. при примусовому виконанні виконавчого напису, р. №17673, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. 15.06.2021 (ВП НОМЕР_2) винесено постанову про арешт грошових коштів, що містяться на рахунках позивача, зокрема, що будуть відкриті після винесення цієї постанови.

Позивачем додано до позовної заяви засвідчену копію заяви №015-07526-310513 від 31.05.2013 ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк» на отримання платіжної картки, примірника цієї заяви (пропозиції) та на підтвердження факту ознайомлення із Правилами та тарифами банківської установи. Проте, зазначена заява не свідчить про надання банківських послуг ПАТ «Дельта Банк» позичальнику. Доказів отримання кредиту, зокрема, споживчого, суми кредиту, повної або часткової сплати кредитної заборгованості суду не надано. Так само учасники справи не довели належними та допустимим доказами, що входило до обов`язку доказування відповідача-1, – його правонаступництво за вказаним кредитним договором як стягувача.

01.11.2022 представник відповідача-2 за довіреністю Шпичак К.М. звернувся до суду із заявою про залучення правонаступника відповідача, за змістом якої 01.07.2022 між відповідачами укладено договір про відступлення прав вимоги №РтК/1-ЮО, відповідно до якого всі права та обов`язки за кредитним договором №015-07526-310513 від 31.05.2013, на підставі якого вчинено оскаржуваний напис, перейшли до ТОВ «Компані Фінанс». Згідно з наявною копією договору (п.6.2.2, 6.2.3, 6.3, 11.1), він вступає в силу з моменту підписання. Новий кредитор заміняє кредитора у всіх правовідносинах і процесах, що виникли чи можуть виникнути в майбутньому у зв`язку з виконанням зобов`язань за кредитними договорами. Відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників. Відповідно до предмету договору (п.1.1), перелік боржників за кредитними договорами міститься в реєстрі боржників. Так, згідно з засвідченою копією витягу з реєстру боржників до вказаного договору, під номером 143 зазначені відомості про кредитний договір №015-07526-310513 від 31.05.2013, боржник – ОСОБА_1 . Залишкова сума кредиту становить 5 022,00 гривень, прострочені відсотки – 4 578,04 гривень, штрафи – 10 393,02 гривні.

Крім того, із посиланням на ст.55 ЦПК України, представник відповідача-2 зазначає, що всі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Сплата платежу в якості компенсації за придбання права вимоги підтверджена платіжним дорученням №21 від 18.10.2022 в строки, визначені п.7.2. договору.

Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 Закону України «Про нотаріат»).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі – Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відноситься до нотаріальних дій (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ.

Ст.88 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису (15.06.2021), визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп.2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, п.п. 3.2, 3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

П.2 Переліку документів було передбачено, що для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким боржником допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, нотаріусу додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 колегією суддів застосовано вимоги положення п.10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

У зв`язку з цим, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Ухвалою від 06.03.2017 у справі №826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.

Суд враховує, що касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, яка згідно інформації ЄДРСР України опублікована 13.11.2017. Тобто, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 була відновлена.

Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 №23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 №92.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 “Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні”, при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України “Про нотаріат” виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Безспірний борг – це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника – вимога кредитора вважається безспірною. Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України “Про нотаріат”).

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Таким чином, до обов`язків нотаріуса входить перевірка безспірності боргу боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до ст. 46 Закону України “Про нотаріат” нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в постанові Верховного Суду (справа №310/9293/15ц від 23.01.2018) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.

З тексту оспорюваного виконавчого напису судом встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.87 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172. На час розгляду справи Розділ “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин” виключено з Переліку на підставі Постанови КМ №480 від 19.04.2022, але в часі виключення відбулось пізніше дати вчинення виконавчого напису.

Проте, приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного у даній справі виконавчого напису застосував не чинну на момент здійснення нотаріальної дії норму Переліку, вказаного вище, яка скасована у судовому порядку.

Крім того, безспірність заборгованості, як необхідна умова вчинення виконавчого напису нотаріуса згідно зі ст.88 Закону України «Про нотаріат» з тексту виконавчого напису не вбачається, оскільки вказані у написі реквізити кредитного договору та договору про відступлення прав вимоги на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», вочевидь, не є доказами на підтвердження такої безспірності та, тим більше, строку її виникнення та наявних складових.

При цьому, підставами оскарження виконавчих написів, на переконання суду, може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника або окремих складових заборгованості.

Судзауважує, що повідомлення новим кредитором (відповідачем) на ім`я позивача про відступлення права вимоги в порушення ч.2 ст.517 ЦК України, як і дійсність розрахунку заборгованості, періоди нарахування складових заборгованості матеріалами справи не підтверджено.

Відповідно, позивач не мав змоги відповідно до ст.518 ЦК України висловити заперечення проти вимог нового кредитора у зобов`язанні до вчинення нотаріальної дії.

При цьому, відповідачем доказів протилежного в порушення свого обов`язку доказування на виконання ч.1 ст.81 ЦПК України не надано.

Суд окремо наголошує, що зі змісту виконавчого напису не вбачається повного переліку документів, наданих стягувачем приватному нотаріусу для вчинення нотаріальної дії.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що заборгованість позивача не є безспірною.

На підставі наведеного суд приходить до переконання про вчинення виконавчого напису здійснено із порушенням ст.88 Закону України «Про нотаріат», оскільки за обставин, встановлених судом, правових підстав для його вчинення нотаріусом не було, тому суд визнає оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Стосовно належного відповідача у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Ч.1 ст.48 ЦПК визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач – це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Так, тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Судом встановлено, що станом на час звернення до суду з позовом, право вимоги до позивача за договором №015-07526-310513 від 31.05.2013, заборгованість за яким стягнута оспорюваним виконавчим написом, виданим приватним нотаріусом Данич О.Ф. 15 червня 2021 року, належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс». Звертає на себе увагу й та обставина, що на момент відкриття виконавчого провадження за заявою про примусове виконання виконавчого напису первісним відповідачем у справі, право вимоги за вказаним вище договором вже відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» й договір набрав чинності.

За приписами ст.50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Виходячи з положень ст.55 ЦПК України процесуальне правонаступництво має місце у випадку заміни, в тому числі кредитора, після відкриття провадження у справі на будь якій стадії судового процесу. Проте, як уже зазначалося, заміна кредитора за зобов`язаннями позивача мала місце до відкриття провадження у цій судовій справі.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, безпосередньо стосуються прав та обов`язків як первісного відповідача, за заявою якого вчинено виконавчий напис та відкрито виконавче провадження, так і співвідповідача, виходячи із вимог ст.55 ЦПК України та змісту договору №РтК/1-ЮО від 01.07.2022. Відповідно, підстав вважати суб`єктний склад учасників справи неналежним у суду немає.

Суд наголошує, що за своєю юридичною природою позов – це матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем).

Право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі передбачено статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.

При розгляді справи відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України суд також враховує правові позиції, наведені у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 204/4071/14, пр.№61-360св18, від 09.02.2022 у справі №547/210/20, пр.№61-16834св21, від 15.02.2023 у справі № 947/10174/21, пр.№ 61-11444св22, від 13.07.2022 у справі №761/825/20, пр.№61-12951св21, від 02.11.2022 у справі №758/14101/16-ц, пр.№61-17550св21, та постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц, пр.№14-557цс19, від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц, пр.№14-84цс19.

За нормою ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, зважаючи на зазначені вище положення закону та обставини справи, надаючи їм належну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Задовольняючи позов, суд за нормами ч.1-3 ст.141 ЦПК України ухвалює стягнути порівну з кожного відповідача судовий збір на користь позивача. Так, за розгляд немайнової вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 992,40 гривень, за подання заяви про забезпечення позову – 496,20 гривень, відповідно, вказана сума має бути повернута позивачу.

Стосовно клопотання сторони позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

П.1,2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові – на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

У ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, до суду надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.08.2022, укладеного між позивачем та адвокатським бюро «Юрконсалт» Геннадія Працевитого». Згідно з п.3.1 договору, розмір гонорару визначається та сплачується за погодженням сторін та викладається в додатку (додатковий договір) до вказаного договору, який вважається його невід`ємною частиною. Порядок визначення вартості послуг, перелік яких наведений у п.1.2 договору, визначається у п.3.3 договору. Крім того, судом досліджено додатковий договір від 02.08.2022, укладений між тотожними сторонами. Так, представництво та захист інтересів клієнта щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (р.№17673 від 15.06.2021), передбачено п.1 додаткового договору. Вартість послуг з написання позовної заяви відповідно до п.2.1-2.2. договору становить 3 000,00 гривень, заяви про забезпечення позову – 1 500,00 гривень. За змістом п.3.1 гонорар адвоката дорівнює 1 079,00 гривень, порядок та строки оплати узгоджені сторонами згідно з п.4.1, 4.1.2. додаткового договору.

Під час розгляду справи суд дослідив рахунки та відповідні акти (у засвідчених копіях) про сплату послуг з правничої допомоги, призначення яких відповідає змісту договорів, на загальну суму 5 579,00 гривень, із підписами сторін. Наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги АР №1092375 від 22.08.2022, виданий адвокатом Працевитим Г.О. підтверджує, що повноваження адвоката укладеним договором не обмежуються.

Заперечень проти розміру витрат на правову допомогу стороною відповідача не надано.

Тому, враховуючи загальні засади цивільного процесуального законодавства та критерії відшкодування, їх доцільність та співрозмірність, суд дійшов висновку про те, що з відповідачів порівну необхідно стягнути на користь позивача витрати на правову (правничу) допомогу у сумі 5 579,00 гривень, тобто, у повному обсязі.

Керуючись ст. 12-13, 19, 50, 76-82, 89, 95, 128, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-266, 272-274, 280-283 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.

Визнати виконавчий напис, р.№17673, вчинений 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною щодо звернення стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №015-07526-310513 від 31.05.2013 у сумі 10 799,81 гривень на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», – таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути порівну з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі – по 744,30 гривень (сімсот сорок чотири гривні 30 копійок) з кожного відповідача.

Стягнути порівну з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі – по 2 789,50 гривень (дві тисячі сімсот вісімдесят дев`ять гривень 50 копійок) з кожного відповідача.

Реквізити учасників справи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп.28.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Фінанс», код ЄДРПОУ 44195842, адреса місцезнаходження: м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 22, офіс 7.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , інші дані невідомі.

Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд.26, оф.1.2, інші дані невідомі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем та третьою особою в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 13.04.2023.

Суддя Л. А. Вайнраух