22639

Справа № 333/3275/19

Пр. 2/333/1787/19

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2019 рокум. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Піха Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Бобко О.В., представника позивача Працевитого Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариство «Банк Форвард», Приватного нотаріус Ірпінського міського нотаріального округ Київської області Кондратюк Віктора Станіславовича, третя особа Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в :

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 19.03.2012 року між ПАТ «БАНК РУССКИЙ СТАНДАРТ»( який пізніше змінив назву на Акціонерне Товариство «Банк Форвард») і ОСОБА_2 було підписано договір №96007041 про видачу кредиту на купівлі побутової техніки, до якого було також надано кредитну карту №4061 1715 9414 4096 , якою позивач не користувалась. В травні 2019 року на місце роботи Позивачки надійшла постанова приватного виконавця Київського МНО Вольф Т.Л. від 04.05.2019 року про звернення стягнення на заробітну платню, в зв?язку з виконанням виконавчого напису №298 від 26.02.2019 року виданий приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюк В.С. З змісту постанови стало відомо, що 26.02.2019 року приватний нотаріусом Ірпінського МНО Кондратюком В.С., було вчинено виконавчий напис №289 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 73070,05 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню так як його було вчинено з пропущенням строків давності, виконавчий напис не було вчинено на документів, що встановлює зобов?язання за договором, Постанова КМУ, в порядку якої було вчинено виконавчий напис є нечинною.

Представник позивача ОСОБА_3 , який діє на підставі ордеру про надання правової допомоги, у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідачі по справі Акціонерне товариство «Банк Форвард» та Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. до судового засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Від відповідача по справі АТ “Банк Форвард” було надано суду відзив на позовну заяву, в якій відповідач зазначив, що між сторонами було укладено договір про надання та використання платіжної картки, який було відкрито на підставі заяви ОСОБА_1 від 04.12.2011 р. №93616521, на підставі якого клієнту було відкрито картковий рахунок та надано кредитний ліміт, яким клієнт користувалася. В зв`язку з не виконанням клієнтом умов договору, станом на 17.01.2018 р. утворилася заборгованість в розмірі 72 220,05 грн. Оскільки заборгованість не була погашена ОСОБА_1 , банк звернувся до приватного нотаріуса Кондратюк В.С. з заявою про вчинення виконавчого напису, до якої у відповідності до вимог Закону України “Про нотаріат” було долучено оригінал договору, розрахунок заборгованості, виписка по рахунку, вимога щодо невиконання зобов`язань за договором, тобто повний перелік документів, визначений законодавством. Щодо періоду стягнення заборгованості, було зазначено період з 04.11.2011 р. по 18.02.2018 р., сума заборгованості: 72 220,05 грн.

На підставі вказаних документів 26.02.2019 р. приватним нотаріусом Ірпінського МНО Кондратюком В.С. було вчинено виконавчий напис №289. З цих підстав АТ “Банк Форвард”, тому просив суд відмовити в задоволенні позову.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. до судового засіданні не з?явився, про причини неявки суду не повідомили про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не надавав.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи приходить до наступного висновку.

19.03.2012 р. між ПАТ «БАНК РУССКИЙ СТАНДАРТ» (який пізніше змінив назву на Акціонерне товариство «Банк Форвард») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 96007041 про видачу кредиту на купівлю побутової техніки, до якого було також надано кредитну картку № НОМЕР_1 International Visa election, якою як зазначає Позивач вона не користувалась.

26.02.2019 р. АТ “Банк Форвард” звернулося до приватного нотаріуса Кондратюк В.С. з заявою про вчинення виконавчого напису відносно ОСОБА_1 , в якій зазначено про наявну у боржника заборгованість за період з 19.11.2017 р. по 18.02.2018 р. в розмірі 72 220,05 грн. До заяви було додано кредитний договір від 04.12.2011 р., розрахунок заборгованості за період з 19.03.2012 р. по 18.02.2018 р., виписка по рахунку боржника за період з 19.03.2012 р. по 18.02.2018 р., довідка про відкриття рахунку клієнта та вимога про дострокове погашення кредиту.

В травні 2019 р. на місце роботи ОСОБА_1 надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. від 04.05.2019 р. про звернення стягнення на заробітну плату, в зв`язку з виконанням виконавчого напису № 289 від 26.02.2019 р., вчиненого приватним нотаріусом Ірпінского міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С.

З змісту постанови стало відомо, що 26.02.2019 р. приватним нотаріусом Ірпінского міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С., було вчинено виконавчий напис № 289 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 73070,05 грн.

Згідно вимогст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави, згідно ч.1ст. 590 ЦК України, здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки позичальник не виконував умови кредитного договору, та мав заборгованість, яка значно перевищувала розмір кредиту, про що був повідомлений банком належним чином, відповідач мав право вимагати дострокового припинення зобов`язань та стягнення боргу шляхом вчинення виконавчого напису.

Відповідно дост. 87 Закону України “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч. 2 ст. 288 Інструкції виконавчий напис може бути викладений на спеціальному бланку.

Отже, виконавчий напис вчинено відповідно до п. 2Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса». Пунктом 2 вказаної вище Постанови передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин подаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Тобто п. 2 зазначеної Постанови передбачений вичерпний перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Крім того, нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документах, але не визначає та не перевіряє її розмір.

Так, у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 р., вказано, що судам апеляційної інстанції слід мати на увазі, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбаченихЗаконом № 3425-ХІІ. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Отже, нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості згідно наданим документам для вчинення виконавчого напису.

Окрім цього, як було з`ясовано з постанови приватного виконавця, приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, на підставіпостанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, якою було внесено до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р., постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”було визнано незаконною та нечинною постанову № 662 в частині, доповнення переліку документів, на підставі яких вчинюється виконавчий напис оригіналу кредитного договору.

Таким чином, виконавчий напис було вчинено на підставі та в порядку нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 88 Закону України “Про нотаріат”, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Пунктом 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України аналогічно зазначається, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Пунктом 3.4 вказаної Глави зазначається, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно абз. 7 п. 11 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів”, кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Як було встановлено судом, Договір кредиту між позичальником та банком було укладено 19.03.2012 р. на один рік, до 19.03.2013 р.,при цьому довідка про розрахунок заборгованості та виписка по рахунку викладені за період з 19.03.2012 р. по 18.02.2018 р., що свідчить про те, що стягнення на підставі виконавчого напису охоплює період більший, ніж 3 роки.

Таким чином,судом встановлено,що виконавчийнапис буловчинено 26.02.2019р.,тобто більшеніж черезтри рокипісля настання строку виконання зобов`язання, який настав 19.03.2013 р., що свідчить про порушення нотаріусом вимог ст. 88 Закону України “Про нотаріат”.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 526, 589, 590 ст.87 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст.76,78,79,80,141,265 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 289 від 26.02.2019 року вчинений приватним нотаріусом Ірпінського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» суми заборгованості розмірі 73070,05 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 грудня 2019 року.

СуддяЮ.Р. Піх