Порядок изъятия и репатриации тел погибших в связи с военной агрессией

Як організовується вилучення тіл і хто уповноважений діяти на місцевості

Вилучення тіл та останків на території бойових дій або деокупованих районах організовують військові адміністрації спільно з органами місцевого самоврядування виключно через створення спеціальних уповноважених груп. Будь-яка самостійна діяльність цивільних осіб чи родичів у зоні виявлення загиблих категорично заборонена через колосальну мінну загрозу та ризик руйнування юридично важливих речових доказів у кримінальному провадженні.

Згідно з нормами статті 11 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», утворення та безпосередня координація пошукових груп для розшуку тіл у місцях збройного конфлікту покладається на визначені державою інституції у взаємодії з Генеральним штабом ЗСУ.

Повноваження військових адміністрацій та кол-центри збору даних

Для збору відомостей про місця загибелі людей військові адміністрації створюють спеціальні телефонні гарячі лінії та кол-центри. Військові підрозділи, правоохоронці або свідки передають туди відомості про локацію виявлених тіл чи останків. Після цього інформація негайно передається черговим підрозділам Національної поліції України для внесення до облікових журналів та криміналістичного планування операцій.

Обов'язкова інженерно-саперна перевірка перед початком робіт

Жодна пошукова група чи слідчий не мають права наближатися до тіл до завершення перевірки вибухотехніками. Фахівці ДСНС або інженерно-саперні підрозділи ЗСУ оглядають підходи до місцевості та самі останки, оскільки ворожі сили часто навмисно мінують загиблих розтяжками, протипіхотними мінами чи прихованими фугасами. Лише після офіційного знешкодження небезпечних предметів та складання акта розмінування починається безпосередня робота гуманітарної місії.

Спеціальні групи та процесуальний алгоритм маркування останків

Спеціальна група проводить вилучення останків із суворим дотриманням санітарно-епідеміологічних правил, обов’язковою фотофіксацією або відеофіксацією та обов’язковим присвоєнням кожному тілу чи окремому фрагменту унікального ідентифікаційного коду. Відповідно до вимог Порядку № 698, виїзд групи на безпечну обстежену локацію проводиться не пізніше наступного дня після саперної зачистки.

Процесуальний огляд безпосередньо координується слідчими поліції, адже відповідно до статті 238 Кримінального процесуального кодексу України, огляд трупа здійснюється за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря для фіксації ознак насильницької смерті та збору речових доказів.

Правила пакування та присвоєння унікального коду

Кожне вилучене тіло чи окремі анатомічні рештки вміщують у міцні патологоанатомічні мішки (контейнери). На пакуванні обов’язково зазначаються дата проведення вилучення, назва спеціальної групи, номер контейнера та унікальний літерно-цифровий код. Якщо поряд знайдено фрагменти одягу, жетони, шеврони, документи або мобільні телефони, їх складають в окремі герметичні поліетиленові пакети та прикріплюють до основного контейнера безпосередньо на місці виявлення.

Оформлення протоколів та передача речей слідчим органам

Керівник групи складає акт вилучення у визначеній кількості примірників із описом стану знахідок, наявних пошкоджень, одягу та предметів. У день транспортування решток керівник повідомляє відповідний орган прокуратури та територіальний орган поліції. Один примірник акта разом з описаними речами передається судово-медичній установі, другий спрямовується до органу досудового розслідування для долучення до матеріалів кримінального провадження.

Судово-медична експертиза та відбір генетичного матеріалу

Усі доставлені до бюро судово-медичної експертизи тіла та останки підлягають обов’язковому розтину, зняттю відбитків пальців (якщо збережені тканини) та обов’язковому відбору біологічного матеріалу для виділення профілю ДНК. Державні спеціалізовані установи проводять ці молекулярно-генетичні дослідження безкоштовно за рахунок коштів державного бюджету в межах відкритого кримінального провадження.

Отримані дані передаються до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС для інтеграції до централізованого обліку генетичних ознак людини, де система здійснює автоматичне порівняння з референсними зразками рідних.

Біометрична дактилоскопія та відновлення візерунків шкіри

Для прискорення встановлення особи урядом запроваджено інноваційний порядок відновлення папілярних візерунків долонь у загиблих захисників. Криміналісти проводять хімічну регідратацію тканин пальців і знімають відбитки, після чого відразу перевіряють їх через автоматизовану дактилоскопічну систему за біометричними паспортами громадян. Це нерідко дозволяє дізнатися ім’я захисника за лічені дні, ще до завершення складної молекулярної експертизи кісткової тканини.

Вимоги до відбору зразків у родичів зниклої особи

Генетичне порівняння має суворі біологічні критерії: зразки слини (букального епітелію) або крові мають здавати тільки родичі прямої лінії споріднення — біологічні батько, мати або рідні діти. Дружина чи чоловік загиблого не є кровними родичами, тому їхня ДНК генетично непридатна для встановлення спорідненості. Рідні брати чи сестри підходять лише за відсутності батьків та дітей, проте такий аналіз потребує додаткових маркерів і триває довше.

Як здійснюється облік у Єдиному реєстрі зниклих безвісти осіб

Відомості про невпізнані останки, знайдені речі, унікальні номери та виділені геномні формули вносяться співробітниками МВС до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Доступ до реєстру суворо обмежений і надається співробітникам Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, слідчим підрозділам Нацполіції та аналітикам Міністерства внутрішніх справ.

Члени сімей оборонців можуть скористатися офіційними онлайн-сервісами держави для отримання юридичних витягів, що підтверджують статус особи та відкривають доступ до визначених державою соціальних гарантій.

Порядок подання заяви та отримання витягу для сім'ї

Щоб отримати витяг із зазначеного реєстру, близькі родичі направляють письмовий або електронний запит до Департаменту інформатизації МВС України. До заяви обов’язково додаються копія документа, що посвідчує особу родича, копія свідоцтва про народження чи шлюб (для підтвердження спорідненості) та копія паспорта зниклого захисника. Витяг надсилається на поштову чи електронну адресу протягом передбаченого законом терміну.

Строки та режим зберігання неідентифікованих останків

Тіла, особистість яких одразу не вдалося встановити, зберігаються у пунктах збору та спеціалізованих рефрижераторах протягом періоду до 12 місяців. У цей час забезпечується охорона об’єктів та підтримується температурний режим. Якщо по завершенні року ідентифікацію не завершено, місцева влада організовує поховання на спеціальних ділянках кладовищ із обов’язковим зазначенням унікального реєстраційного номера на надгробку та збереженням ДНК-профілю для подальшого безстрокового розшуку.

Образец ходатайства следователю о предоставлении разрешения на выдачу тела для захоронения

Порядок повернення загиблих за процедурою передачі та репатріації

Репатріація останків полеглих воїнів та цивільних осіб з тимчасово непідконтрольних територій є складною гуманітарно-правовою процедурою, яку від імені держави проводить Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими за сприяння Міжнародного комітету Червоного Хреста. Розподіл повноважень регламентований постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2023 № 975, яка визначає повноваження Генштабу ЗСУ щодо пошукових загонів та Коордштабу щодо переговорів.

Прийом репатрійованих спецмашин здійснюється спільно з представниками ЗСУ, поліції та судово-медичних експертів безпосередньо на визначених транзитних локаціях з оформленням офіційних двосторонніх актів прийому-передачі.

Алгоритм формування списків та міждержавні домовленості

Державні відомства надсилають свої пропозиції щодо репатріації до Генерального штабу ЗСУ, який узгоджує їх із Об’єднаним центром при Службі безпеки України. Після правової перевірки через Офіс Генерального прокурора голова Координаційного штабу затверджує поіменні списки. Під час обміну разом із тілами представники протилежної сторони передають наявні особисті речі, документи та жетони в індивідуальних опломбованих пакетах.

Криміналістичний прийом репатрійованого вантажу

Одразу після перетину лінії зіткнення рефрижератори направляються до регіональних судово-медичних моргів. У момент розкриття кожного контейнера обов’язково присутні вибухотехніки, які повторно перевіряють рештки на предмет прихованих вибухових пристроїв. Слідчі поліції складають первинний протокол огляду, фіксують стан збереження тканин і направляють кісткові фрагменти до судово-генетичних лабораторій.

Правила отримання тіла рідними та судова практика ідентифікації

Ідентифіковане тіло видається для поховання членам сім’ї першої або другої лінії споріднення або уповноваженим представникам ТЦК та СП виключно після винесення слідчим процесуальної постанови про ідентифікацію особи та надання письмового дозволу судово-медичному закладу. Без висновку судової молекулярно-генетичної експертизи морг не має права віддати останки родичам навіть за наявності стовідсоткового впізнання за татуюваннями чи речами.

Судова практика підтверджує непохитність цього правила. Верховний Суд у постанові від 25.03.2026 у справі № 136/2213/25 чітко роз’яснив, що встановлення юридичного факту належності обгорілих фрагментів кісток конкретній особі не може вирішуватися цивільним судом за заявою родичів, оскільки ідентифікація загиблого є виключною функцією кримінального слідства та судових експертиз.

Необхідний пакет документів для моргу та слідчого

Щоб отримати тіло для організації прощання, близьким особам необхідно подати слідчому клопотання про надання дозволу на поховання. До клопотання додаються паспорти заявників, оригінали документів, які доводять родинний зв’язок (свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження), та витяг з ЄРДР. Слідчий формує супровідний лист і направляє його до моргу, після чого судово-медичний експерт виписує лікарське свідоцтво про смерть за формою № 106/о.

Що робити при затягуванні процедури або розбіжностях у фрагментах

На практиці нерідко виникають ситуації, коли внаслідок артилерійського ураження знайдено кілька фрагментів, один із яких уже підтверджено ДНК, а щодо інших експертиза ще триває. У таких випадках слідчий має право видати дозвіл на поховання вже ідентифікованих останків. Якщо посадові особи безпідставно відмовляють у винесенні постанови чи затягують підписання дозволу, адвокат залучається до оскарження бездіяльності слідчого або прокурора в порядку статті 303 КПК України через слідчого суддю.

Прочитати на: мові