Приватбанку відмовлено в позові на 167 000 дол! Позовна давність!

Номер справи: 334/849/17

Посилання на судове рішення в реєстрі:109234709

🔒👨‍⚖️Адвокатське бюро “ЮРКОНСАЛТ” повідомляє, що на користь їх 🏦клієнта Приватбанку було відмовлено в позові на стягнення заборгованості у розмірі 167 000 доларів США. Суд, вирішивши цю справу, прийняв рішення відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, змінивши строк виконання зобов’язання з боку 🗣позивача. Таким чином, 🗓позовна давність починається з моменту видачі вимоги про дострокове повернення кредиту.

🔐В даному випадку, суд встановив, що боржник не сплатив заборгованість згідно з умовами кредитного договору. 🏦Приватбанк вислав ⚖️позивальникові вимогу про дострокове повернення кредиту, проте вимога залишилася без відповіді. Згідно з частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється у разі, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Таким чином, 🗓позовна давність по відношенню до поручителя вже вичерпала свій строк.

Це рішення суду стало ще одним прикладом успішної роботи адвокатського бюро “ЮРКОНСАЛТ”. Вони мають великий досвід у виграші аналогічних справ та готові допомогти своїм 🗣клієнтам у вирішенні таких питань. Важливо укласти договір з професіоналами, які знають закон та можуть захистити ваші права в суді.

#адвокат #юрист #судовийрішення #клієнти #права

Переглянути повний текст рішення суду:

Дата документу 19.01.2023

Справа № 334/849/17

Провадження № 2/334/31/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Алєйніковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 27.08.2007 року уклали кредитний договір ZPONGA00000042.

Згідно договору ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов`язався надати кредит у розмірі 28000,00 доларів США на термін до 27.08.2017 р., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно з договором у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором Відповідач-1 сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитам.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 28000,00 доларів США.

В порушення умов кредитного Договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач-1 свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 України наслідками порушення Відповідачем зобов`язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 25.11.2016 року має заборгованість – 167222,41 доларів США, яка складається з наступного:

26940,95 доларів США – заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

43450,69 доларів США – заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

5320,00 доларів США – заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

91510,77 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором

Законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 26940,95 доларів США, що за курсом 25,58 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.11.2016 року складає 689149,50 грн., яка складається з наступного: 26940,95 [Долар США] – заборгованість за кредитом (тілом кредиту).

В забезпечення виконання зобов`язання за Договором ZPONGA00000042 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та нижчевказаними фізичними особами було укладено договір поруки, з поручителем ОСОБА_2 (Відповідач-2) в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договором Відповідача-1.

Відповідно до вимог ст.ст. 610, 554 Цивільного Кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Відповідно до умов Договору поруки, а саме п.5, Позивачем було направлено на адресу Відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за Договором ZPONGA00000042 .

Згідно з п.6 Договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п`яти календарних днів з моменту її отримання.

Вимога, що була пред`явлена до поручителів щодо виконання забезпеченого зобов`язання, залишена без задоволення.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 26940,95 доларів США, що за курсом 25,58 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.11.2016 року складає 689149,50 грн. за кредитним договором № ZP0NGA00000042 від 27.08.2007 року, яка складається з наступного 26940,95 доларів США – заборгованість за кредитом (тілом кредиту).

Представником позивача подана заява про слухання справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав.

Відповідачами надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечується можливість задоволення позовних вимог, в зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 27.08.2007 року уклали кредитний договір ZPONGA00000042

Відповідно до п. 2.2.4 Кредитного договору, позичальник зобов`язується погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені п 7.1 та п. 2.3.3 цього договору.

Пунктом 2.3.3 Кредитного договору передбачено право банку змінити строк повернення кредиту шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу позичальника.

Пунктом 7.1 Кредитного договору зазначається обов`язок позичальника повертати кредит шляхом внесення щомісячних платежів на користь банку в розмірі 444.77 дол. США

У разі порушення вищевказаних термінів оплати (зокрема оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів, – Позичальник зобов`язаний повернути (сплатити) суму кредиту (залишок заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені, в повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Позичальник почав допускати прострочення щодо повернення кредиту починаючи з 28.12.2007 р., про що свідчить наявність простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 65,56 дол. США згідно розрахунку боргу. Крім того, банком заявлено вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 26940,95 доларів США. В зв`язку з цим, можна встановити, що погашення за тілом кредиту позичальник перестав виконувати з 30.04.2008 р. В подальшому щомісячні платежі позичальника по кредиту є меншими за 444,77 дол. США, що свідчить про порушення позичальником п. 7.1 Кредитного договору. Останній платіж по кредиту позичальником здійснено 26.01.2009 р. в розмірі 371,76 дол. США.

Реалізуючи своє право на дострокове повернення кредиту за договором, ПАТ КБ «Приватбанк» було вручено позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту, а саме:

вимога про дострокове повернення кредиту від 21.05.2009 р.;

вимога про дострокове повернення кредиту від 10.09.2010 р.;

вимога про дострокове повернення кредиту від 02.10.2012 р.

Отже, пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання,а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про негайне повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після одержання такої вимоги.

Представником відповідача подано заяву про слухання справи за відсутності відповідачів. Просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві (запереченні) на позов.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно з договором № ZPОNGA00000042 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов`язався надати кредит у розмірі 28000,00 доларів США на термін до 27.08.2017 р., а відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 28000,00 доларів США.

В порушення умов кредитного Договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки.

Відповідно до договору поручительства № ZPОNGA00000042/1 ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № ZPОNGA00000042, укладеним між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 .

Реалізуючи своє право на дострокове повернення кредиту за договором, ПАТ КБ «Приватбанк» було направлено позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту, а саме:

вимога про дострокове повернення кредиту від 21.05.2009 р.;

вимога про дострокове повернення кредиту від 10.09.2010 р.;

вимога про дострокове повернення кредиту від 02.10.2012 р.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 610, 611 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення ? невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, за зобов`язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 ? 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то у разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Проте у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо повернення кредиту банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору використав право достроково вимагати стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши письмову вимогу від 21.05.2009 року про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів.

Якщо кредитор змінює на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строк виконання основного зобов`язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й був зобов`язаний пред`явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя ? протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України) від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту.

Таким чином позивач звернувся до суду із зазначеним позовом як до боржника, так і до поручителя з пропуском строку позовної давності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

За вказаних обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст.12, 13, 76, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Суддя О.М. Гнатюк

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *