Скасували виконавчий напис Кредит Капітал на 57000 грн. та стягнули на користь клієнта витрати в 12000 грн.

№ 336/7938/23

н/п 2/336/2979/2023

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2023 рокум. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначила,01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. було вчинено виконавчий напис № 15187 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 2571734 від 20.12.2020 року в розмірі 57621, 41 грн.

Посилаючись на вимогиЗакону України «Про нотаріат»таПостанову Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», вважає виконавчий напис № 2571734 від 20.12.2020 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.08.2023 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення сторін.

Представник відповідача 19.09.2023 засобами поштового зв`язку надав суду клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу. В якій, зокрема, зазначив, що не погоджується із розміром витрат позивача на правничу допомогу, та просить суд відмовити позивачу у стягненні вказаних витрат.

Крім того, у вказаному клопотанні викладено прохання про відмову у задоволенні позовних вимог, без наведення жодного обґрунтування такої позиції. Розгляд справи представник відповідача просить провести без участі представника товариства.

Третя особа будь-яких клопотань та заяв не надала.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. було вчинено виконавчий напис № 15187 про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним Договором № 2571734 від 20.12.2020 року укладеним з ТОВ «Мілоан», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги № 69-МД від 27.05.2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», загальна сума стягнення складає 57621,41 грн.

За вказаним виконавчим написом постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Дмитра Юрійовича було відкрито виконавче провадження №69549372 від 03.08.2022 року.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України (даліЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014 року, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Відтак, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час вже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 № 23.

Аналогічний правовий висновок наведено в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.03.2017, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Такий висновок суду повністю узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року )».

Оскільки суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного виконавчого напису вимогам закону з підстав недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, що відповідає правовому висновку Верховного Суду, тому судом не надавалась оцінка іншим аргументам позовної заяви (п. 3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України).

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В матеріалах справи є квитанції щодо оплати позивачем судового збору при подачі позовної заяви -1073,60грн., за заяву про забезпечення позову536,80грн. а тому судовий збір в загальній сумі 1610,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зістаттею 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Представником позивача були надані: договір про надання правової допомоги від 04.07.2023 року, яким передбачено вартість правничих послуг в розмірі 7000 грн. та гонорар успіху в розмірі 5 762,14; рахунки №№ 3252, 3253 від 04.07.2023 року на вказані суми; акти про надані послуги № 3252, 3253 від 04.07.2023 року

Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 12762, 14 грн., який є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, а тому суд вважає заявлену суму витрат обґрунтованою, у зв`язку із чим стягує з відповідача вказані витрати в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 81, 133-141, 206, 265, 273, 279, 352 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимогиОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 15187 від 01.06.20211 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Денич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованості в розмірі 57 621,41 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1610,40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 762,14 гривень.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:

ПозивачОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

ВідповідачТОВ «ФК «Кредит-Капітал», знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28; ЄДРПОУ 35234236.

Третя особаПриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Л.Первомайського, буд.9, оф.1.

Третя особаПриватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, бул. Вінтера, буд.26, офіс.1.2.

Рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЄ.С. Боєв

25.10.23