В апеляційному суді скасували поруку Кей-Колекту на 2 000 000 грн.

Дата документу 02.02.2022 Справа № 331/2022/14-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/2022/14 Головуючий у 1 інстанції: Світлицька В.М.

провадження № 22-ц/807/222/22 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 рокум. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

Гончар М.С

суддів:Кримської О.М.

за участі секретаря: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_1 у особі представникаадвоката Костюка Івана Володимировичана заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15травня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Кредитні ініціативи»звернулосядо суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.12.2012р. між ПАТ «АК Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуває усіх прав вимоги ПАТ «АК Промінвестбанк» за кредитними договорами, зокрема, за договором про іпотечний кредит № 1818/07 від 19.12.2007р., укладеним між ПАТ «АК Промінвестбанк» та відповідачем ОСОБА_2 . Згідно із умовами цього договору ПАТ «АК Промінвестбанк» надав відповідачуОСОБА_2кредит в розмірі 200000,00грн., а ОСОБА_2 зобов`язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, встановлених договором.

В забезпечення виконаннязобов`язань ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит № 1818/07 від 19.12.2007р. між банком та ОСОБА_3 19.12.2007р. укладено договір поруки № 1820/07, згідно з умовами якого ОСОБА_3 поручилась за виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит № 1818/07 від 19.12.2007р. як солідарний боржник.Але відповідачі не виконали умови договору, у зв`язку з чим станом на 31.12.2013р. утворилася заборгованість в розмірі 259 337, 98 грн. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів суму заборговано-

сті за кредитним договором у розмірі 259337, 98 грн.та судовий збір.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністюКредитні ініціативизаборгованість за кредитним договором у розмірі 259337, 98 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту195500,00 грн., заборгованості по відсотках50276, 34 грн., пені13561,64 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністюКредитні ініціативисудовій збір у розмірі по 1296,69 грн. з кожного.

03.06.2021р. ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2014 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 вересня 2021 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2014 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_4 у особі представникаадвоката Костюка І.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є наступні: судом не було досліджено та встановлено, що порука припинилась внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки без її згоди та укладення додаткової угоду процентну ставку за кредитним договором було збільшено; позивачем не було доведено належними і допустимими доказами своє право на звернення до суду з цим позовом, так як не надано належної якості договору про відступлення прав вимоги та реєстру позичальників.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано, що не є перешкодою відповідно до приписів ч. 3 статті 360 ЦПК України для апеляційного розгляду справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1адвоката Костюк І.В., який підтримав апеляційну скаргу, представника ТОВ «Кредитні ініціативи» – адвоката Турчинського М.І., який заперечував проти скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що19.12.2007р. між ПАТ «АК Промінвестбанк» і відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір іпотечного кредиту №1818/07, згідно із умовами якого ПАТ «АК Промінвестбанк» надав відповідачуОСОБА_2кредит в розмірі 200000,00грн., а ОСОБА_2 зобов`язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. кредитного договору іпотечного кредиту № 1818/07 кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 200000,00 грн.,за користування яким встановлюється процентна ставка в розмірі 15, 00% річних, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути своєчасно та в повному обсязі кредитодавцю кредит, що підлягає погашенню в термін до 10.12.2017р., а також сплатити всі передбачені договором проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту, комісію та інші грошові зобов`язання, передбачені цим договором.

Згідно з п. 11.2 у випадку прострочення будь-якою стороною своїх грощових зобов`язань, передачених договором, більш ніж на 5 робочіх днів винна сторона за вимогою іншої сторони сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочених зобов`язань за кожний день такого невиконання чи неналежного виконання, починаючи з 6 робочого робочого дня і до дня оплати.

В забезпечення виконаннязобов`язань ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит № 1818/07 від 19.12.2007р. між банком та ОСОБА_3 19.12.2007р. укладено договір поруки № 1820/07, згідно з умовами якого ОСОБА_3 поручилась за виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит № 1818/07 від 19.12.2007р. як солідарний боржник.

ВідповідачОСОБА_2 не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 1818/07від 19.12.2007р., внаслідок чого утворилась заборгованістьза кредитним договором,яка станом на31.12.2013р.складає сумуу розмірі259337, 98 грн., що, відповідно до розрахунку боргу, складається із: заборгованості за тілом кредиту195500,00 грн., заборгованості по відсотках50276, 34 грн., пені13561,64 грн.

17.12.2012р. між ПАТ «АК Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуває усіх прав вимоги ПАТ «АК Промінвестбанк» за кредитними договорами, зокрема, за договором про іпотечний кредит № 1818/07 від 19.12.2007р., укладеним між ПАТ АК «Промінвестбанк» та відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджуєтьсявитягом з Реєстру позичальників (додаток №1) до договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012р., укладеним міжПАТ «АК Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи».

Тобто ТОВ «Кредитні ініціативи» є новим кредитором боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як правонаступник банку.

Позивачем на виконання умов договору було направлено відповідачам вимоги про дострокове повернення кредиту, що підтверджується вимогою №1918-34 від 16.01.2014р., реєстром поштових відправлень. Але заборгованість погашена не була, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у загальному розмірі 259337,98 грн.

Задовольняючи позов ТОВ «Кредитні ініціативи», суд виходив із того, що позовні вимоги підтверджені зібраними у справі доказами.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 (на час ухвалення оскаржуваного рішенняГостєва), зазначає, що позивач не довів свого права на звернення до суду з цим позовом, не надавши належних і допустимих доказів щодо дійсного відступлення йому прав банком за договором про іпотечний кредит № 1818/07 від 19.12.2007р., укладеним між ПАТ «АК Промінвестбанк» і відповідачем ОСОБА_2 .

Проте колегія визнає ці доводи неспроможними з огляду на такі обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений

іншою особою, внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення

права вимоги;правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Статтями 512, 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов`язанніздійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно абзацу другого частини другої статті 207 ЦК України, положення якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Встановлено, що договір відступлення прав вимоги від 17.12.2012р. укладений у письмовій формі та скріплено печатками сторін ( а.с. 26-36).

У відповідності з пунктом 8.1, 8.2 договору, первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору документацію за правами вимоги за кредитами та правами вимоги за забезпеченнями протягом чотирьох місяців з дати договору, документація передається первісним кредитором цілісними кредитними справами, кожна з яких повинна містити усю наявну документацію щодо прав вимоги за одним кредитним договором та усіма пов`язаними із ним договорами забезпечення ( а.с. 31).

За змістом пункту 4.1 договору від 17 грудня 2012р. відступлення прав вимоги позивачу контрагентом позивача, набуття позивачем права вимоги та зміни кредитора за правами вимоги на позивача набувають чинності у день укладення договору, за умов належного оформлення сторонами договору реєстру позичальників.

Вбачається, що до цивільної справи позивачем додано Витяг з реєстру позичальників (Додаток № 1) до договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012р., у якому вказується як на предмет відступлення на кредитний договір № 1818/07 від 19.12.2007р., у якому позичальником зазначено ОСОБА_2 , а також зазначено наявна заборгованість станом на дату відступлення, яка підписана аналітиком ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_5 , підпис якого завірено мокрою печаткою ТОВ «Кредитні ініціативи» ( а.с. 37).

Саме цей Витяг апелянт вважає недопустимим доказом щодо відступлення права вимоги за кредитним договором з позичальником ОСОБА_2 , оскільки всього реєстру позичальників позивачем не надано, а Витяг, на думку апелянта, завірено неналежним чином.

Між тим, колегія зазначає, що підпис аналітика ОСОБА_6 завірено мокрою печаткою ТОВ «Кредитні ініціативи», а про фактичне передання документів за договором про іпотечний кредит № 1818/07 від 19.12.2007р. та забезпечувальним договором поруки № 1820/07 від 19.12.2007р. свідчить їх фактична наявність у позивача, копії яких ним долучено до позовної заяви.

Таким чином, ТОВ «Кредитні ініціативи» є правонаступником ПАТ «АК Промінвестбанк» за вказаними договорами, тому може позиватись до відповідачів як боржників як їх новий кредитор з приводу отриманої від банку заборгованості за вказаними договорами.

Що стосується доводів про припинення поруки, колегія встановила таке.

Відповідно до ч. 1 статті 599 ЦК України у редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У договір поруки № 1820/07 від 19 грудня 2007р., укладеному між АК Промінвестбанк та ОСОБА_3 , сторони узгодили, що поручитель, відповідно до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором по сплаті кредиту: заборгованості по наданому кредиту в розмірі 200000 грн., процентів, нарахованих за користування кредитом, неустойки, збитків, завданих кредитору, зобов`язується виконати зобов`язання по сплаті вказаних складових заборгованості, які не сплачені позичальником ( а.с. 16).

Згідно з пунктом 2.2 договору поруки, у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов`язань, що випливають із договору про іпотечний кредит, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник.

Пунктом 5.2 договору поруки сторони передбачили, що всі зміни і доповнення до цього договору приймаються за взаємною згодою сторін і укладаються в простій письмовій формі.

В пункті 5.6 також конкретизовано, що збільшення обсягу відповідальності поручителя відбувається виключно за взаємною згодою сторін цього договору.

Встановлено, що первісно у пункті 2.2 договору про іпотечний кредит № 1818/07 сторонами погоджено відсоткову ставку за користування кредитними коштами у розмір 15 % річних ( а.с. 8).

Договором про внесення змін № 805/08 від 21.08.2008р. до договору про іпотечний кредит № 1818/07 від 19.12.2007р., укладеним між банком та ОСОБА_2 , внесені зміни до п. 2.2, згідно з якими збільшено процентну ставку за користування кредитними коштами з 15 % на 18 % ( а.с. 15).

При цьому, згоди поручителя ОСОБА_3 на такі зміни не було отримано, а окремий договір з нею, як це передбачено п.п. 5.2, 5.6 договору поруки, не укладався.

Принаймні, такої додаткової угоди з поручителем матеріали справи не містять, а представник ТОВ «Кредитні ініціативи» в ході апеляційного розгляду справи не надав такого договору, пояснивши, що такого договору у нього не мається.

Колегія вважає, що збільшення ставки відсотків з 15 % до 18 % є безумовно збільшенням відповідальності поручителя, яке відбулась без її згоди, а тому відповідно до приписів ч. 1 статті 599 ЦК України у редакції від 12.04.2008р., яка діяла станом на момент збільшення ставки відсотків, порука ОСОБА_3 припинилась.

Отже, вказані доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, але ці обставини не перевірялись судом першої інстанції, внаслідок чого ним зроблено помилковий висновок про покладення солідарного обов`язку на відповідачів щодо заборгованості, яка утворилась станом на 31.12.2013р., коли її порука вже була припинена в силу закону.

Виходячи з вказаного, апеляційний суд визнає частково обгрунтованою апеляційну скаргу, тому відповідно до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 статті 376 ЦПК України скасовує рішення суду в частині задоволення позову до відповідача ОСОБА_3 та приймає постанову про відмову в задоволенні позову до цього відповідача. В іншій частині рішення залишається без змін, оскільки інші доводи скарги колегія не враховує як безпідставні.

Приймаючи постанову про відмову в позові до відповідача ОСОБА_3 , колегія вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Так, оскільки ОСОБА_3 повністю звільняється від солідарного з іншим відповідачем обов`язку зі сплати заборгованості за договором про іпотечний кредит, то всі сплачені нею судові витрати підлягають компенсації за рахунок позивача, якому відмовляється в задоволенні позову до неї. ОСОБА_1 сплатила за подання апеляційної скарги судовий збір в сумі 3891 грн. ( а.с. 164), яку слід стягнути з ТОВ «Кредитні ініціативи» на її користь.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 у особі представникаадвоката Костюка Івана Володимировича задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15травня 2014 року у цій справі скасувати в частині задоволення позову до відповідача ОСОБА_1 та відмови в позові до цього відповідача.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3981 (трьох тисяч дев`ятиста вісімдесяти одної) гривні.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 07 лютого 2022 року.

Головуючий:Маловічко С.В.

Судді:Гончар М.С.

Кримська О.М.