Номер справи: 334/3008/22
Посилання на судове рішення в реєстрі:112426842
🔹07 липня 2023 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя виніс рішення у справі № 334/3008/22 про поділ спільного майна подружжя.
🔹У справі позивачем було заявлено про стягнення на користь нього грошової компенсації вартості половини майна, яке знаходиться у володінні колишньої дружини позичальника.
🔹Рішенням суду визнано, що майно було придбано під час шлюбу, тому воно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
🔹Згідно з законодавством, кожна із сторін має рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.
🔹Тому суд призначив стягнення на користь позивача половини вартості майна, а саме земельної ділянки та ікон.
🔹Адвокатське бюро “ЮРКОНСАЛТ” успішно представило інтереси позивача у судовому процесі і довело належне заснованість позовних вимог.
🔹Якщо вам потрібна допомога адвоката, звертайтеся до нашого бюро.
🔹Ми готові надати професійну юридичну підтримку у різних сферах права.
#юридичніпослуги #судовипроцес #адвокати
#адвокат #юрист #юрконсалт #консультація #підписка #ukraine #рек
Переглянути повний текст рішення суду:
Дата документу 07.07.2023
Справа № 334/3008/22
Провадження № 2/334/336/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2023 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
за участю: представника позивача адвоката Скользнєвої В.В., відповідачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Котелевського К.В.,
встановив:
представник позивача адвокат Працевитий Г.О. звернувся до Ленінського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача грошову компенсацію вартості 1/2 майна, яке зареєстровано та фактично перебуває у її володінні, а саме: 1/2 вартості земельної ділянки, кадастровий номер: 2320355400:12:001:0111, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, адреса: Запорізька область, Якимівський район, сщ/рада Кирилівська, Федотова коса (дата державної реєстрації речового права 26.12.2014), в сумі 185973,75 гривень (вартість вказаної земельної ділянки становить 371947,50 гривень); 1/2 вартості творів мистецтва (ікони) в кількості 9 штук в сумі 70 000 гривень (вартість вказаних ікон складає 140000 гривень). Стягнути з відповідачки на користь позивача 196200,75 гривень, що становить половину суми сплачених коштів за кредитним договором від 10.11.2006 № 8/ІК-06, який був укладений в інтересах сім`ї між позивачем та ЗАТ «Промінвестбанк» (правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи»).
Позов обґрунтовує тим, що сторони по справі перебували зареєстрованому шлюбі з 11.04.1981 до 19.12.2017. Неповнолітніх/малолітніх дітей від шлюбу у сторін на утриманні немає. Після розірвання шлюбу у приватній власності ОСОБА_2 перебуває: будинок для відпочинку літ. Б-1, за адресою: АДРЕСА_1 , будинок для відпочинку літ. А-1, за адресою: АДРЕСА_2 , квартира за адресою: АДРЕСА_3 , земельна ділянка, розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, сщ/рада. Кирилівська, Федотова коса, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, кадастровий номер: 2320355400:12:001:0111. 10.11.2006 між ОСОБА_1 та АКПІБ «Промінвестбанк» (правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи») укладено договір про іпотечний кредит №8/ІК-06 на суму 43 000 дол. США та договір іпотеки до вказаного кредитного договору за умовами якого банку в іпотеку було передано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 . 13.08.2015 рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №8/ІК-06 від 10.11.2006 в сумі 350 061,08 гривня, а також судові витрати в сумі 2 134,80 гривні. 28.04.2021 ОСОБА_1 за вказаним рішенням суду сплачено заборгованість за кредитним договором в розмірі 392 401,50 гривня, що складається з суми боргу за рішенням суду та виконавчого збору. ОСОБА_1 має право на половину сплачених коштів по кредиту після розірвання шлюбу. Наполягає на поділі майна подружжя, шляхом виплати позивачу грошової компенсації вартості майна, яке зареєстровано та фактично перебуває у володінні ОСОБА_2 : земельна ділянка, розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, сщ/рада. Кирилівська, Федотова коса, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, кадастровий номер: 2320355400:12:001:0111, твори мистецтва (ікони) у кількості 9 штук.
Представник відповідачки адвокат Котелевський К.В. подав відзив на позов, в якому зазначив, що ікони не є майном, що є неподільним. Оскільки мова йде про одразу дев`ять об`єктів, то можливим вбачається їх поділ між сторонами в залежності від їх вартості. На підтвердження заявленої у позові вартості в сумі 140000 гривень позивачем надано лист директора антикварного салоні, що аж ніяк не може бути належним і допустимим доказом ринкової вартості цих товарів мистецтва. Відповідачка пропонує позивачу обрати на власний розсуд п`ять ікон з наданого ним переліку. З метою підтвердження загальної ринкової вартості земельної ділянки кадастровий номер: 2320355400:12:001:0111, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, адреса: Запорізька область, Якимівський район, сщ/рада Кирилівська, Федотова коса, позивачем надано звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки від 30 вересня 2020 року, яка відповідно до абзацу 3 пункту 2 розділу IV Наказу ФДМУ від 17.05.2018 № 658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку» не може перевищувати шість місяців з дати оцінки. Позивач не надає належних доказів того, що вказану земельну ділянку неможливо поділити в натурі. Позивачем не доведено наявність правових підстав стосовно стягнення сплаченого ним кредиту, а саме не доведено, що грошові кошти витрачені в інтересах сім`ї. Цільове призначення отриманих кредитних коштів передбачене у пункті 2.5 кредитного договору від 10 листопада 2006 року, де передбачено, що грошові кошти надаються для придбання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5 . Однак, відповідно до вказаного договору земельна ділянка, на придбання якої був наданий кредит 10.11.2006, з 16.10.2006 перебувала у власності позивача. Отже позивачем не надані докази того, що кредитні кошти були спрямовані саме на придбання земельної ділянки та використані в інтересах сім`ї.
Ухвалою від 04.08.2022 справа була передана за підсудністю Самарському районному суду м. Дніпропетровська. Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2022 справа передана на розгляд Ленінського районного суду м. Запоріжжя у зв`язку із зміною територіальної підсудності справ Якимівського районного суду м. Запоріжжя на підставі розпорядження голови Верховного Суду від 14.09.2022 № 49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області». Ухвалою від 18.10.2022 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду у загальному провадженню, призначено підготовче засідання. Ухвалою від 11.05.2023 закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі не подав.
Представник позивача адвокат Скользнєва В.В. в судовому засіданні позов та обставини, якими він обґрунтований підтримала.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Котелевський К.В. в судовому засіданні позов не визнали за обставин, зазначених у відзиві. Позивачка пояснила, що сторони не мають спору щодо користування земельною ділянкою. Спірні ікони були ними придбані під час шлюбу.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши заяви по суті спору та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебували у шлюбі з 11.04.1981 до 19.12.2017, що підтверджується відміткою у паспорті громадянки України ОСОБА_2 , виданого 03.09.1996 Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області та свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 19.12.2017.
10.11.2006 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № 8/ІК-06, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ніколаєвською Л.Б., зареєстрований в реєстрі за № 819. У зв`язку з посвідченням договору приватним нотаріусом накладена заборона відчуження земельної ділянки по АДРЕСА_4 , зареєстрована в реєстрі за № 63.
Згідно з пунктом 1.2. вказаного договору, позичальникОСОБА_1фізична особагромадянин Українисуб`єкт кредитних відносин, який відповідно до умов Договору отримує іпотечний кредит в іноземній валюті на умовах забезпеченості, повернення, платності, строковості та цільового характеру використання на придбання земельної ділянки.
Відповідно пункту 2.1. зазначеного договору, банк надає позичальнику кредит у сумі 43000 дол. США, на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до пункту 2.5. договору, кредит надається позичальнику для придбання земельної ділянки, а саме: земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 0,1 га.
На підставі договору про внесенні змін № 1 до Договору про іпотечний кредит № 8/1-06 від 10 листопада 2006 року від 17.09.2009, внесено зміни до пункту 5.3.7 позичальник надає згоду на передачу Банком необхідної інформації, яка містить банківську таємницю, та кредитну заборгованість третім особам в разі невиконання позичальником зобов`язань по договору про іпотечний кредит.
Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» право вимоги за кредитним договорами, в тому числі за договором про іпотечний кредит № 8/ІК-06 від 10.11.2006, що підтверджується договором про відступлення прав вимоги від 17.12.2012 та договором про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А., зареєстрований в реєстрі за № 1423.
На виконанні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. перебувало виконавче провадження № 61336804 з примусового виконання виконавчого листа № 334/2097/15-ц, виданого 16.06.2016 Ленінським районним судом міста Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 8/ІК-06 від 11.10.2006 в сумі 350061,08 гривня, а також судові витрати в сумі 2134,80 гривень, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 29.04.2021.
Позивач ОСОБА_1 повністю сплатив заборгованість у вказаному виконавчим провадженням, що підтверджується копією квитанції від 28.04.2021.
Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 61336804, у зв`язку зі стягненням суми боргу за виконанням провадження.
26.12.2014 між ТОВ «Селенга» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є земельна ділянка, кадастровий номер: 2320355400:12:001:0111, площею 0,0271 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, адреса: Запорізька область, Якимівський район, сщ/рада Кирилівська, Федотова коса.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6 вказаного договору позивач ОСОБА_1 дав згоду на купівлю земельної ділянки, що підтверджується заявою, засвідченою ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 26.12.2014 за р.№ 2705.
Згідно з інформаційною довідкою з ДРРП на нерухоме майно від 02.09.2019 № 179476389 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий номер: 2320355400:12:001:0111, площею 0,0271 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, адреса: Запорізька область, Якимівський район, сщ/рада Кирилівська, Федотова коса.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, за змістом вказаної норми щодо майна, придбаного під час шлюбу, діє презумпція його спільності для подружжя, доки один з них не доведе його придбання за особисті кошти.
Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно до статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Відповідно до статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Відповідно до статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток.
При вирішенні спорів про належність майна на праві спільної сумісної власності подружжю, суду в першу чергу належить встановити час набуття такого майна. При встановленні судом факту набуття майна у період шлюбу, на таке майно поширюється презумпція спільності майна подружжя. Факт набуття майна у період шлюбу доводить той із подружжя, який на нього посилається в обґрунтування своїх вимог про поділ такого майна. Спростовує презумпцію спільності майна подружжя той із подружжя, який заперечує, що майно набуте у період шлюбу є спільним сумісним майном.
Зі змісту пунктів 23, 24, 30 постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї. Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено частиною першою статті 65 СК України.
Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Суд встановив, що спірна земельна ділянка та ікони були придбані сторонами під час шлюбу, презумпція спільності майна подружжя відповідачкою не спростована.
Також, до спільних боргів подружжя належить заборгованість за кредитним договором № 8/ІК-06 від 11.10.2006 в сумі 350061,08 гривня, оскільки кредитний договір був укладений під час шлюбу сторін. Презумпція спільності майна подружжя – отриманих позивачем кредитних коштів в сумі 43000 доларів США відповідачкою не спростована. а отже вищевказана заборгованість є спільною заборгованістю подружжя.
Суд відхиляє аргументи представника відповідача про те, що кредитні кошти не належать до спільного майна подружжя, оскільки позивачем не доведено, що вони отримані саме на купівлю спільної земельної ділянки, через те, що кредитний договір укладений 10.11.2006, а з 16.10.2006 земельна ділянка вже перебувала у власності позивача. У даному випадку вказана обставина не має значення, оскільки кредитні кошти все ж отримані позивачем, а доказів того що вони були використані ним не в інтересах подружжя відповідачкою не подані.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що наявні законні підстави для поділу спільного майна подружжяспірної земельної ділянки та ікон, а також спільного боргу подружжя в сумі 350061,08 гривня за кредитним договором № 8/ІК-06 від 11.10.2006 в рівних частках.
Однак, позивач просить стягнути з відповідачки компенсацію вартості належної йому 1/2 частки спільного майна подружжя.
Як вже було зазначено судом, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України, що передбачено частиною четвертою статті 71 СК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Позивачем не подані докази того, що виділ в натурі його частки спірної земельної ділянки є неможливим. Клопотання про призначення судової експертизи з цього питання позивачем не заявлялось, а отже відсутні підстави для стягнення на його користь компенсації вартості належної йому частки спірної земельної ділянки.
Також, суд встановив, що ікони є неподільними речами, а отже їх виділ у натурі є неможливим. Таким чином, наявні підстави, визначені статтями 71 СК України та 364 ЦК України для стягнення з відповідачки на користь позивача компенсації вартості належної йому 1/2 частки ікон.
Проте, позивачем не подані допустимі докази ринкової вартості ікон, які є спільною частковою власністю сторін. При цьому, суд не визнає допустимим доказом визначення вартості ікон лист директора антикварного салону «Антика», оскільки вартість творів мистецтва може бути визначена лише судовим експертом. Таким чином, позов в цій частині є недоведеним.
Згідно з частиною першою статті 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Суд встановив, що позивач виконав солідарний обов`язок сторін за кредитним договором № 8/ІК-06 від 11.10.2006, сплативши 28.04.2021 заборгованість в сумі 350061,08 гривня в межах виконавчого провадження, а отже 1/2 частку вказаної заборгованості необхідно стягнути з відповідачки на його користь.
Таким чином, позов необхідно задовольнити частково та визнати за відповідачем право власності на 1/2 частку спірної земельної ділянки, а також стягнути з відповідачки на його користь 175030,54 гривень, що становить половину суми сплачених позивачем коштів за кредитним договором від 10.11.2006 № 8/ІК-06.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 5119,50 гривень, виходячи із визначеною ним ціною позову в сумі 511947,50 гривень. Проте, відповідно до позовних вимог ціна позову становить 452174,50 гривень, а отже судовий збір мав становити 4521,75 гривень. Таким чином, позивачем сплачений надміру судовий збір в сумі 597,75 гривень, який відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» може бути повернута за клопотанням позивача.
Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3610,05 гривень (4521,75 гривень (судовий збір, який підлягав сплаті * (361004,29 гривні (задоволена частина позову) * 100% : 452174,50 гривень (ціна позову)).
Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер: 2320355400:12:001:0111, площею 0,0271 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, адреса: Запорізька область, Якимівський район, сщ/рада Кирилівська, Федотова коса.
Залишити у власності ОСОБА_2 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер: 2320355400:12:001:0111, площею 0,0271 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, адреса: Запорізька область, Якимівський район, сщ/рада Кирилівська, Федотова коса.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 175030 (сто сімдесят п`ять тисяч тридцять) гривень 54 копійки, що становить половину суми сплачених коштів за кредитним договором від 10.11.2006 № 8/ІК-06, укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3610 (три тисячі шістсот десять) гривень 05 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Повне рішення складене 17 липня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивачОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
відповідачкаОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: