Довідка про спільне проживання та зразок акта

Багато українців стикаються з проблемою, коли потрібно довести факт спільного побуту з родичем або партнером, але реєстрація місця проживання у них різна. Раніше для цього використовувалася довідка про склад сім’ї, проте зараз цей документ офіційно скасований. Без належного підтвердження органи соціального захисту, ТЦК або страхові компанії просто відмовляються приймати заяви та оформлювати виплати чи відстрочки.

Рішенням у такій ситуації є довідка про спільне проживання, яка видається на основі спеціального акта обстеження житлових умов. Цей документ дозволяє легалізувати ваше фактичне місце перебування без зміни офіційної реєстрації. Розберемося, куди саме потрібно звертатися за цим папером, кого залучати як свідків та як правильно заповнити всі бланки.

Суть довідки про спільне проживання та місця її видачі

Довідка про спільне проживання — це офіційний документ, який підтверджує, що дві або більше осіб фактично мешкають за однією адресою та ведуть спільне господарство. Вона повністю замінює застарілу довідку про склад сім’ї. Найчастіше цей папір потрібен для оформлення соціальних пільг, субсидій, отримання відстрочки від мобілізації або вирішення питань зі страховими компаніями.

Наш клієнт зіткнувся з такою ситуацією: пара проживала у цивільному шлюбі понад п’ять років у квартирі, що належала одному з них. Для оформлення сімейної страховки їм необхідно було підтвердити факт спільного побуту. Оскільки офіційної реєстрації шлюбу не було, а реєстрація у паспортах відрізнялася, єдиним виходом стало складання акта про фактичне проживання. Клієнт запросив трьох сусідів, які підтвердили спільне проживання. На основі цього акта голова ОСББ видав довідку, яку успішно прийняла страхова компанія.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні": «До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать... видача довідок про склад сім’ї або проживання осіб у житловому приміщенні (будинку)».

Отже, за отриманням документа слід звертатися до виконавчого комітету місцевої ради, ЦНАПу, керуючої компанії (ЖЕКу) або до голови вашого ОСББ. Саме ці органи мають законне право засвідчувати фактичне місце проживання громадян на підставі зібраних доказів.

Перелік документів для підтвердження спільного проживання

Щоб уповноважений орган видав вам довідку, самих лише слів недостатньо. Процедура вимагає документального підтвердження осіб, які заявляють про спільне проживання, а також залучення свідків. Базовий пакет включає паспорти та реєстраційні номери облікової картки платника податків (ІПН) усіх осіб, які фактично мешкають разом.

Також необхідно надати документи, що підтверджують право власності або користування житлом (договір оренди, витяг з реєстру нерухомості). Якщо ви намагаєтеся підтвердити факт спільного проживання для догляду за літнім родичем або особою з інвалідністю, вимоги до документів стають ще суворішими.

Згідно зі статтею Додаток 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024: «Акт встановлення факту здійснення особою догляду... складається на підставі звернення особи... із залученням двох свідків (сусідів), а також за наявності документів, що підтверджують спільне проживання».

Практичний висновок полягає в тому, що ключовим елементом у цьому переліку є саме сусіди-свідки. Без їхніх паспортних даних та особистих підписів скласти легітимний акт неможливо, а отже, і довідку вам не видадуть.

Різниця між адміністративним та судовим порядком

Процес підтвердження того, що люди живуть разом, може відбуватися двома шляхами: через органи місцевого самоврядування (адміністративний) або через суд. Адміністративний шлях є швидшим, дешевшим і передбачає складання акта обстеження з подальшою видачею довідки. Саме цей варіант ми розглядаємо як основний для більшості життєвих ситуацій.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні": «місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи...».

Проте бувають випадки, коли ЦНАП, ОСББ або староста відмовляються видавати довідку. Наприклад, якщо сусіди не хочуть нічого підписувати, або якщо державний орган сумнівається у правдивості ваших слів. У такій ситуації залишається лише один вихід — звертатися до суду. Якщо вам цікаво, як встановити факт проживання однією сім’єю в суді, варто розуміти, що це повноцінний процес із залученням доказів та свідків у залі засідань.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 від 2024-01-17 зазначив: «Якщо адміністративний орган відмовляє у визнанні факту проживання на підставі наданих актів чи довідок, особа має право звернутися до суду цивільної юрисдикції. Судове рішення є остаточним підтвердженням факту, яке обов'язкове для державних органів».

Завжди починайте з адміністративної процедури. Лише отримавши письмову відмову від місцевої влади або ОСББ, ви матимете підстави для перенесення справи у судову площину.

Правила оформлення акта обстеження житлових умов

Акт обстеження матеріально-побутових умов — це фундамент, на якому базується видача довідки. Документ складається комісією або уповноваженою особою безпосередньо за місцем вашого фактичного проживання. У ньому фіксується наявність ваших особистих речей у квартирі, факт спільного харчування та ведення побуту.

Варто врахувати, що якщо будинок не має ОСББ і не обслуговується ЖЕКом (наприклад, приватний сектор у селі), функцію підтвердження проживання виконує староста або виконком місцевої ради. У такому разі акт часто складається депутатом місцевої ради, який закріплений за вашою вулицею. Його підпис та печатка мають високу юридичну силу.

Згідно зі статтею Форма Наказу Міністерства соціальної політики України № 190 від 04.07.2022: «Затвердити форму Акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи, що додається».

Важливо розуміти, що сам по собі акт не є фінальним рішенням органу влади. Це лише засіб фіксації обставин, який згодом використовується для прийняття рішень соціальними службами або військкоматами.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 158/127/18 від 2019-09-04 зазначив: «Акти обстеження умов проживання є лише носіями доказової інформації (доказами). Вони не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, які породжують правові наслідки самі по собі».

Тому акт потрібно заповнювати максимально детально, без виправлень, чітко вказуючи ПІБ свідків та їхні паспортні дані, адже будь-яка помилка може призвести до того, що цей доказ просто не візьмуть до уваги.

Чек лист для підготовки документів

Перед тим як запрошувати комісію або йти до голови ОСББ, варто переконатися, що ви зібрали максимум аргументів на свою користь. Чим більше доказів вашого спільного побуту ви зможете надати, тим менше запитань виникне у посадових осіб.

Для підсилення позиції корисно додати непрямі докази проживання: квитанції про оплату інтернет-послуг за цією адресою на ваше ім’я, довідки з пошти про отримання посилок. Також можна використати витяг про місце проживання з порталу Дія, якщо хтось із пари офіційно зареєстрований за цією адресою.

Фіксація спільного господарства

У тексті акта обов’язково має бути зазначено не просто факт ночівлі в одному приміщенні, а фраза «проживають та ведуть спільне господарство». Це ключове формулювання для сімейного права та соціальних служб.

Підготуйте чеки на спільні покупки продуктів, меблів або побутової техніки. Хоча ці документи не підшиваються до акта, вони переконують комісію у правдивості ваших слів під час візиту.

Робота зі свідками

Заздалегідь домовтеся з сусідами про час візиту комісії. Свідки повинні бути вдома і мати при собі оригінали паспортів.

Переконайтеся, що сусіди дійсно знають вас в обличчя і зможуть впевнено підтвердити, що ви регулярно перебуваєте за вказаною адресою, а не просто прийшли в гості на один день.

Поширені питання про довідку про проживання