Встановлення факту смерті на окупованій території

Встановлення факту смерті на окупованій території є єдиним законним способом отримати свідоцтво про смерть українського зразка, якщо трагедія сталася у зоні окупації. Ця судова процедура дозволяє родичам померлого відновити свої законні права та уникнути тривалих бюрократичних перешкод.

Без офіційного свідоцтва неможливо вирішити спадкові питання, оформити соціальні виплати чи пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Оскільки звичайні адміністративні органи не можуть зафіксувати смерть у зоні бойових дій, закон передбачає особливий спрощений судовий порядок.

Важливість встановлення факту смерті на окупованих землях

Встановлення факту смерті на окупованій території є життєво важливою процедурою для сотень українських родин, які втратили близьких у зоні окупації. Державна реєстрація смерті на непідконтрольних територіях звичайним шляхом неможлива, тому єдиним виходом є звернення до суду.

Цей юридичний крок необхідний не лише для фіксації самого факту трагедії, але й для захисту майнових та соціальних прав родичів. Наприклад, без українського свідоцтва про смерть неможливо відкрити спадкову справу чи отримати належні виплати.

Наші адвокати часто допомагають клієнтам у таких ситуаціях. Зокрема, ми реалізували успішний кейс у Бердянську для подальшої реєстрації родичами. Якщо вам потрібно встановити факт смерті для спадщини, судове рішення стане тією правовою основою, яка запустить усе оформлення спадщини після встановлення факту смерті у нотаріуса.

Чи потрібно отримувати відмову ДРАЦС перед судом

Отримувати письмову відмову від органів ДРАЦС перед поданням заяви до суду не потрібно, якщо смерть сталася на тимчасово окупованій території. Заявники мають право звертатися безпосередньо до судових органів, що значно прискорює процес отримання документів.

Раніше існувала практика, коли суди вимагали попереднє звернення до органів реєстрації цивільного стану та надання їхньої офіційної відмови. Однак Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у справах № 753/8033/22 та № 337/3725/22) чітко роз’яснив, що для мешканців тимчасово окупованих територій діє спрощений порядок, який не передбачає обов’язкового досудового звернення до ДРАЦС.

Такий підхід спрощує процедуру для людей, які перебувають у скрутному становищі або виїхали з окупації. Тим паче, за наявності дійсного українського медичного свідоцтва встановлювати цей факт через суд взагалі не дозволяється, що підтверджує судова практика.

Роз’яснення Верховного Суду щодо ДРАЦС

Верховний Суд констатував, що вимога про попереднє отримання відмови ДРАЦС створює штучні перешкоди для доступу до правосуддя. Особливо це стосується громадян, які з об’єктивних причин не можуть відвідати державні установи особисто.

Коли судовий порядок є виключним

Судовий шлях застосовується тоді, коли відсутній документ встановленої форми про смерть. Якщо ж у родичів є дійсне лікарське свідоцтво українського зразка, ДРАЦС зобов’язаний провести реєстрацію без суду. Також варто враховувати, що якщо відділ ДРАЦСу не може зареєструвати смерть через ТОТ, він повинен видати заявникові письмову відмову з поясненнями — така відмова часто є ключовим доказом у суді.

Позовна заява про встановлення факту смерті

Заява про встановлення факту смерті на окупованій території подається до суду відповідно до статті 317 Цивільного процесуального кодексу України. Ця категорія справ розглядається за правилами окремого провадження, що передбачає швидкий та спрощений судовий процес для заявників.

Заяву мають право подати члени сім’ї померлого, їхні законні представники або інші заінтересовані особи, чиї права безпосередньо залежать від встановлення цього факту. У тексті заяви важливо чітко вказати мету звернення (наприклад, державна реєстрація смерті чи відкриття спадщини) та причини, чому отримати медичні документи українського зразка поза судом неможливо.

Наприклад, юристи нашого бюро успішно реалізували кейc з Грозового — як ми добилися рішення, де у клієнтки виникли труднощі через неможливість виїзду свідків та відсутність документів.

Законодавче регулювання заяви

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України:

«Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана членами сім’ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення цього факту впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.»

Типова помилка при підтвердженні зв’язку

У нашій практиці часто зустрічається ситуація, коли онука звернулась до суду для встановлення факту смерті бабусі, що померла на ТОТ. Суд першої інстанції відмовив, бо заявниця не надала достатніх доказів родинного зв’язку та не підтвердила право на звернення. У подібних випадках суди повертають або відмовляють через відсутність належних документів — вкрай важливо додавати акти про родинні стосунки (копії свідоцтв про народження, шлюб, довідки) і детальні пояснення, чому офіційні документи недоступні.

Докази факту смерті на окупованих територіях для суду

Докази факту смерті на окупованих територіях оцінюються судом у сукупності, навіть якщо вони видані органами окупаційної влади. Суд бере до уваги будь-які фактичні дані, що допомагають встановити обставини та дату смерті особи.

Оскільки отримати офіційні українські документи в окупації неможливо, судова практика спирається на так звані «намібійські винятки» ООН. Це означає, що документи, видані де-факто існуючими установами на ТОТ (лікарські довідки, акти про смерть), не мають юридичної сили, але можуть розглядатися як письмові докази в суді.

Для підтвердження факту смерті в суді використовуються такі матеріали:

• Документи з окупації. Копії лікарських свідоцтв про смерть (форма № 106/о) чи фельдшерських довідок, виданих місцевими лікарнями.
• Фото та відеоматеріали. Фотографії місця поховання, могили з чітким написом на табличці, процесу поховання.
• Показання очевидців. Письмові пояснення свідків (сусідів, родичів, знайомих), які безпосередньо були присутні під час поховання або бачили тіло.
• Повідомлення у месенджерах. Скріншоти переписок із лікарями, сусідами чи ритуальними службами, які підтверджують дату та причину смерті.

Позиція Верховного Суду щодо доказів з ТОТ

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №761/13911/23 від 24.04.2024 зазначив:

«при встановленні фактів цивільного стану на тимчасово окупованій території України підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами документи, подані заявником на підтвердження факту, який підлягає встановленню (зокрема свідоцтва, медичні довідки), які хоч і не є юридично дійсними на території України, однак можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на ТОТ, зафіксувала відповідний факт.»

Обов’язок суду витребувати докази

Верховний Суд у справі № 132431208 від 01.12.2025 наголосив, що у справах окремого провадження суд має право і обов’язок самостійно допомагати заявнику у зборі доказів. Якщо людина об’єктивно не може надати архівні довідки через окупацію, суд повинен витребувати їх самостійно, а не повертати заяву. Також у подібній ситуації апеляційний суд підтвердив можливість встановлення факту смерті за сукупністю доказів і направив рішення для держреєстрації, коли непрямі докази визнані достатніми.

Процедура подачі заяви до суду та судовий збір

Процедура подачі заяви до суду є максимально спрощеною для громадян, які опинилися в складних обставинах через окупацію. Заяву можна подати особисто, надіслати поштою або скористатися системою «Електронний суд», що значно економить час.

Одним із найважливіших питань є фінансове навантаження на заявника. Згідно з чинним законодавством України, громадяни повністю звільняються від сплати судового збору за подання заяв про встановлення фактів смерті або народження, пов’язаних з воєнним станом чи окупацією.

Згідно з п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»:

від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: ... заявники – у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв'язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру

Онлайн-подача через Електронний суд

Заяву про встановлення факту смерті можна подати через електронну систему судової влади (Електронний суд). Це особливо зручно, коли заявник перебуває в іншому регіоні або за кордоном. Електронна подача значно скорочує логістику, але вимагає ретельної підготовки та сканування всіх доказів.

Помилки судів щодо судового збору

Незважаючи на чітку норму закону, деякі суди першої інстанції помилково залишають заяви без руху, вимагаючи оплати судового збору. У таких випадках важливо посилатися на закон або за потреби подавати апеляційну скаргу. Якщо ви хочете дізнатися більше про загальні правила фіксації таких подій, рекомендуємо ознайомитися з матеріалом про особливості встановлення факту смерті в умовах війни на підконтрольній території.

Рішення суду про встановлення факту смерті

Рішення суду про встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню з моменту його ухвалення. Це означає, що заявнику не потрібно чекати закінчення строків на апеляційне оскарження, щоб звернутися до органів реєстрації.

Законом передбачено невідкладний розгляд таких справ. На практиці розгляд триває від 1 до 5 робочих днів після отримання судом заяви з усіма необхідними доказами. Після ухвалення рішення суд надсилає його копію до відповідного органу ДРАЦС, або видає її заявнику на руки для самостійного звернення.

Отримавши рішення суду, родичі можуть одразу звернутися до будь-кого відділу ДРАЦС на підконтрольній території України для отримання свідоцтва про смерть державного зразка. Це дозволяє оперативно вирішити всі подальші правові питання.

Практичний досвід виконання рішень

Швидкість виконання рішення суду є критичною для наших клієнтів. Наприклад, ми успішно реалізували схожий кейс — встановлення факту смерті в Запоріжжі (справа щодо померлого в окупованій Чернігівці), що дозволило нашій клієнтці отримати свідоцтво про смерть батька всього за три дні після звернення до суду.

Дії після отримання судового рішення

Після отримання копії судового рішення заявник або його представник звертається до найближчого відділення ДРАЦС. На підставі цього документа уповноважений орган здійснює державну реєстрацію та видає свідоцтво про смерть державного зразка, що дозволяє відкрити спадщину та оформити соціальні виплати.

Судова практика Верховного Суду щодо встановлення факту

Судова практика Верховного Суду щодо встановлення факту смерті на ТОТ є ключовим орієнтиром для місцевих судів при розгляді таких справ. Вона допомагає уникнути надмірного формалізму та забезпечує швидкий доступ громадян до правосуддя.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на важливості гнучкого підходу до оцінки доказів, які надходять з окупованих територій. Зокрема, у постанові від 16.11.2022 (справа № 759/1443/22) зазначено, що документи з ТОТ можуть братися судом до уваги як виняток для захисту прав людини.

Водночас судова практика застерігає від спрощеного підходу, коли єдиним доказом є лише окупаційна довідка. У постанові від 20.12.2018 (справа № 707/1607/16-ц) суд вказав, що факт смерті не може підтверджуватися виключно документами з ТОТ; заявник повинен надати й інші непрямі докази, такі як свідчення очевидців або фото поховання.

Нове роз’яснення Верховного Суду про коло заявників

Нещодавно Верховний Суд детально роз’яснив, хто саме має право звертатися до суду для встановлення факту смерті особи або військовослужбовця на ТОТ чи в зоні бойових дій. Відповідно до ст. 317 ЦПК України (у редакції від 01.07.2022), право на звернення мають члени сім’ї померлого, їхні представники, а також інші заінтересовані особи, якщо цей факт безпосередньо впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси.

До членів сім’ї належать особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права і обов’язки (зокрема, зять, невістка, вітчим, мачуха, опікуни тощо). Якщо заявник не є близьким родичем, він зобов’язаний довести суду свій юридичний інтерес (наприклад, право на спадкування за заповітом).

Типові підстави для відмови у відкритті справи

Суди відмовляють у відкритті провадження або відхиляють заяви у таких випадках:

• Недоведеність права на звернення. Якщо заявник не надав доказів родинного зв’язку або не обґрунтував свій законний інтерес.
• Наявність інших шляхів вирішення. Якщо юридичні наслідки (наприклад, списання майна військової частини) можуть бути досягнуті через внутрішні відомчі процедури без суду.
• Відсутність доказів неможливості реєстрації. Якщо не надано підтверджень неможливості отримати медичний документ встановленого зразка або відмови органів ДРАЦС.

Особливості встановлення факту смерті військовослужбовця

Встановлення факту смерті військовослужбовця, який загинув на окупованій території або в зоні бойових дій, має особливий процесуальний характер. У таких справах ключовими доказами є офіційні документи від військової частини чи ТЦК та СП.

До таких доказів належать сповіщення про смерть, акти про настання смерті, складені побратимами безпосередньо на полі бою, або накази про виключення військовослужбовця зі списків особового складу у зв’язку із загибеллю. Якщо тіло залишилося на непідконтрольній території, ці документи стають основою для судового рішення.

Важливо розрізняти встановлення факту смерті та оголошення особи померлою. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, встановлення факту смерті можливе лише за наявності беззаперечних доказів загибелі (наприклад, фотофіксація тіла чи покази свідків). Якщо ж є лише вірогідність загибелі, належним правовим шляхом є оголошення особи померлою.

Військові частини як заявники у суді

Верховний Суд зазначив, що із заявами про встановлення факту смерті військовослужбовця можуть звертатися і самі військові частини. Однак суд ретельно перевіряє правомірність такого звернення. Якщо військова частина намагається встановити факт смерті виключно для внутрішніх цілей (наприклад, списання майна), які можна вирішити відомчими актами Міністерства оборони, суд відмовить у відкритті провадження.

Підсудність справ щодо військових

Питання підсудності є вкрай важливим у справах щодо військовослужбовців. Як ілюструє судова практика (зокрема, ухвала Фастівського міськрайонного суду від 02.12.2022 у справі № 381/3750/22), справи про встановлення факту смерті військовослужбовців на ТОТ підпорядковуються загальним правилам спрощеної підсудності. Заяву можна подавати до будь-якого працюючого місцевого суду України на підконтрольній території, незалежно від дислокації військової частини чи місця проживання заявника.

Прочитати на: мовою