Усиновлення іноземцями — це врегульована сімейним та міжнародним законодавством судова процедура прийняття дитини-громадянина України в сім’ю іноземних громадян або громадян України, які постійно проживають за кордоном, на правах дочки чи сина. Процес міждержавного усиновлення суворо регламентується державою задля гарантування найкращих інтересів неповнолітніх та запобігання порушенню їхніх базових прав. У цьому розгорнутому гайді адвокати бюро ЮРКОНСАЛТ розкривають особливості процедури, повний перелік обов’язкових документів, процесуальні строки розгляду заяв та специфіку правового регулювання під час діючого воєнного стану.
Головні факти про усиновлення дитини іноземцями та громадянами за кордоном
- Усиновлення дитини-громадянина України іноземцями можливе лише за умови її перебування на централізованому обліку від 1 року та досягнення 5 років, окрім випадків усиновлення родичами чи за наявності тяжких хвороб.
- Громадяни України, які проживають за кордоном, мають пріоритет перед іноземцями та можуть усиновити дитину будь-якого віку з моменту її взяття на централізований облік.
- Під час дії воєнного стану в Україні розгляд нових справ та надання згод на міждержавне усиновлення тимчасово призупинені Національною соціальною сервісною службою.
- Іноземні усиновлювачі беруть на себе обов’язок поставити дитину на консульський облік протягом місяця та звітувати про умови її проживання до досягнення нею 18 років.
- Різниця у віці між кандидатом в усиновлювачі та дитиною має становити не менше 15 років відповідно до вимог Сімейного кодексу України.
Зміст:
Які умови та правила регулюють усиновлення іноземцями в Україні
Усиновлення іноземцями дитини в Україні допускається виключно у випадках, коли вичерпано всі можливості передачі дитини на виховання в сім’ю громадян України, що постійно проживають на території нашої держави. Пріоритет національного усиновлення прямо закріплений нормами національного сімейного права та Конвенції ООН про права дитини. Іноземні усиновлювачі мають довести спроможність створити дитині належні житлові, матеріальні та виховні умови.
Ключовим нормативно-правовим актом, що визначає механізм такої процедури, є Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 № 905. Законодавство встановлює диференційовані вимоги залежно від того, чи є заявники іноземцями, чи громадянами України, які тимчасово або постійно мешкають в іншій державі. Кожна категорія проходить багаторівневу перевірку уповноваженими державними інстанціями.
Вимоги до дітей, щодо яких дозволено усиновлення іноземцями
Згідно зі статтею 283 Сімейного кодексу України, усиновлення дитини-громадянина України іноземцем є можливим лише тоді, коли дитина перебуває на централізованому обліку в Державній службі України у справах дітей не менше одного року та досягла п’ятирічного віку. Це обмеження гарантує першочергове право українських усиновлювачів прийняти таку дитину у свою родину.
Законодавець встановлює чіткі винятки з цього вікового та часового правила. Процедура може бути розпочата раніше 5 років або до спливу однорічного строку обліку, якщо усиновлювач є рідним родичем дитини або якщо неповнолітній страждає на тяжке захворювання зі спеціального переліку МОЗ. Також виняток застосовується, коли іноземці усиновлюють рідних братів і сестер дитини, яку вони вже усиновили раніше.
Для ситуації, коли оформлюється усиновлення громадянами України за кордоном, вимоги щодо віку від п’яти років та річного очікування не застосовуються. Громадяни України за межами батьківщини мають право усиновити дитину будь-якого віку з моменту взяття її на централізований облік. Детальніше про механізми захисту прав неповнолітніх можна дізнатися у нашому матеріалі про те, як діє соціальний захист дітей-іноземців та алгоритм дій уповноважених органів.
Хто має право стати усиновлювачем дитини
Усиновлювачами можуть виступати дієздатні повнолітні особи, якщо їхній вік щонайменше на 15 років перевищує вік дитини, яку планується усиновити. Іноземці, які перебувають у шлюбі, подають спільну заяву, або ж усиновлення оформлюється одним із подружжя за обов’язкової письмової нотаріальної згоди іншого. Одинокі іноземці також можуть претендувати на усиновлення відповідно до українського сімейного законодавства.
Стаття 212 Сімейного кодексу України встановлює категоричний перелік осіб, які позбавлені права бути усиновлювачами. До них належать особи, визнані недієздатними або обмежено дієздатними, позбавлені батьківських прав, які зловживають алкоголем чи наркотичними речовинами, а також особи без постійного доходу або з непогашеною судимістю. Крім того, обов’язковою умовою є проходження спеціальної підготовки з питань виховання дітей-сиріт у країні постійного проживання заявників.
Особливості процедури під час воєнного стану та статус розгляду справ
Введення правового режиму воєнного стану на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» внесло кардинальні корективи в роботу органів опіки та піклування. На сьогодні міждержавні усиновлення фактично призупинені через неможливість гарантувати повну безпеку дитини та всебічний контроль її подальшої долі. Компетентні органи не мають змоги здійснювати повний спектр виїзних перевірок та підтримувати належний контакт.
Головним регулятором у цій царині виступає Державна служба України у справах дітей відповідно до постанови Уряду від 29.09.2023 № 1048, а також Національна соціальна сервісна служба, яка безпосередньо координувала надання згод. Розуміння поточної правової зупинки дає змогу заявникам своєчасно підготувати пакет документів на майбутнє без марних витрат.
Чому зараз тимчасово не видаються згоди на міждержавне усиновлення
Нацсоцслужба тимчасово зупинила розгляд нових справ та видачу згод/дозволів на усиновлення дітей іноземними громадянами та громадянами України, що мешкають за кордоном. Основним фактором є неможливість під час активних бойових дій організувати обов’язкове особисте знайомство дитини з кандидатами та забезпечити з’ясування її реальної думки. Крім того, ускладнено отримання погоджень від батьків, закладів опіки та місцевих служб у справах дітей.
Держава зобов’язана захищати кожного маленького українця від можливих зловживань та незаконного переміщення за межі юрисдикції України. Після стабілізації безпекової ситуації та відновлення стандартних перевірочних процедур розгляд справ буде поновлено у штатному режимі. Юристи бюро «ЮРКОНСАЛТ» радять уже зараз формувати доказову базу та консультуватися щодо вимог до іноземних довідок.
Обов’язки кандидатів після завершення процедури усиновлення
Після позитивного рішення суду та фактичного вивезення дитини за кордон усиновлювачі беруть на себе суворі юридичні обов’язки перед українською державою. Протягом одного місяця після прибуття до нової країни проживання батьки зобов’язані поставити дитину на консульський облік у посольстві чи консульстві України. За дитиною зберігається громадянство України до настання повноліття (18 років).
Батьки зобов’язані надсилати консульській установі звіти про умови проживання та стан здоров’я дитини щорічно протягом перших трьох років, а далі — один раз на три роки. Крім того, представникам консульства має бути забезпечено безперешкодний доступ для особистого спілкування з дитиною. У випадку внутрішніх сімейних питань в Україні, наприклад, коли батькові потрібна відстрочка від мобілізації для усиновлювачів, ці фактори підтверджуються окремими національними документами.
Покроковий алгоритм дій кандидатів при усиновленні дитини іноземцями
- Збір та нотаріальне посвідчення документів у країні проживання (висновок органу, довідки про доходи, житло, несудимість, медичний стан).
- Проставлення апостиля або проходження консульської легалізації всіх іноземних паперів та виконання їх офіційного перекладу українською мовою.
- Подання заяви та досьє кандидатів до Державної служби України у справах дітей для проведення перевірок та взяття на централізований облік.
- Проходження перевірки правоохоронними органами України та Генеральним секретаріатом Інтерполу в установлені законом строки.
- Ознайомлення з анкетами дітей, отримання направлення на знайомство, особисте спілкування з дитиною та встановлення психологічного контакту.
- Подання заяви до суду в Україні, розгляд справи в порядку окремого провадження за обов’язкової участі представників органу опіки.
- Отримання остаточного судового рішення, оформлення нового свідоцтва про народження, виїзд за кордон та взяття дитини на консульський облік.
Які документи для усиновлення іноземцем є обов’язковими
Формування реєстраційної справи вимагає бездоганного збору довідок у країні постійного місця проживання майбутніх батьків. Усі офіційні папери, видані за кордоном, підлягають нотаріальному засвідченню, апостилюванню або консульській легалізації з обов’язковим нотаріально завіреним перекладом українською мовою. Будь-які неточності в транслітерації прізвищ чи дат є безумовною підставою для повернення заяви.
Чинний порядок усиновлення в Україні передбачає подання досьє безпосередньо до Державної служби України у справах дітей. Тільки після ретельної правової та кримінальної експертизи поданих матеріалів заявників включають до офіційного реєстру кандидатів в усиновлювачі.
Висновок компетентного органу країни проживання заявників
Ключовим документом у матеріалах справи виступає офіційний висновок компетентного органу країни проживання кандидатів, який складається у трьох примірниках. У ньому обов’язково зазначаються детальні житлово-побутові умови родини, кількість окремих кімнат, площа житла, біографічні відомості про всіх членів сім’ї та наявність власних біологічних чи усиновлених дітей. Орган повинен засвідчити, що заявники пройшли обов’язковий курс підготовки батьків-усиновлювачів.
Висновок містить конкретні рекомендації щодо віку, статі та стану здоров’я дітей, яких дозволено передати на виховання даній родині. Якщо висновок готує недержавна служба, обов’язково додається нотаріальна копія ліцензії та акредитації цієї організації на міжнародне усиновлення. Додатково подається нотаріально посвідчений договір між заявниками та іноземною агенцією щодо своєчасного інформування дипломатичних місій України.
Повний перелік супровідних довідок та засвідчень
Законодавство чітко визначає, які документи для усиновлення іноземцем необхідно підготувати та передати уповноваженому державному органу. Порушення комплектності спричиняє відмову у реєстрації кандидатами:
- Нотаріально посвідчена заява про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі із зазначенням адрес та контактів;
- Копії паспортних документів заявників у чотирьох примірниках;
- Дозвіл уповноваженого органу країни проживання на в’їзд та безстрокове проживання усиновленої дитини;
- Нотаріальне зобов’язання щодо постановки дитини на консульський облік та своєчасного подання регулярних звітів;
- Довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або податкова декларація про сукупні доходи за останній рік;
- Висновок про медичний стан здоров’я кожного із заявників та довідки про відсутність судимостей з правоохоронних органів;
- Нотаріальна згода на перевірку даних через Генеральний секретаріат Інтерполу та компетентні органи іноземної держави.
Зверніть увагу, що нотаріальні декларації про доходи, складені зі слів самих заявників, не можуть підміняти офіційні довідки від працедавців або податкових інспекцій. Усі папери мають обмежений строк юридичної сили, тому планувати їхнє оформлення варто під наглядом профільного юриста бюро ЮРКОНСАЛТ.
Послуги бюро ЮРКОНСАЛТ у сфері сімейного права та усиновлення
- Правова експертиза іноземних висновків та медичних довідок на відповідність нормам законодавства України
- Легалізація, апостилювання та нотаріальний переклад реєстраційних документів кандидатів у батьки
- Підготовка процесуальних заяв та адвокатських запитів до Державної служби у справах дітей
- Формування обґрунтованої позовної заяви про усиновлення та представництво клієнта в судових засіданнях
- Консультування щодо взяття усиновленої дитини на постійний консульський облік у дипломатичних установах
Строки розгляду справи та підстави для відмови у взятті на облік
Процедура розгляду матеріалів міжнародного усиновлення складається з кількох послідовних стадій перевірки та займає від кількох місяців до пів року за звичайних умов. Кожен крок супроводжується контролем з боку Національної поліції України, Інтерполу та соціальних служб. Усі строки чітко закріплені в нормативно-правових актах Уряду України.
Відхилення від регламенту допускається виключно за вмотивованим рішенням органу у випадках, коли виникає необхідність додаткового запиту інформації з іноземних юрисдикцій. Нижче наведено ключові етапи та причини можливого відхилення заяви.
Регламентні строки перевірок та прийняття рішень
Після офіційної реєстрації досьє Державна служба у справах дітей протягом 10 робочих днів надсилає запит до Національної поліції для перевірки кандидатів по базах Інтерполу та іноземних правоохоронних органів. Поліція здійснює аналіз відомостей і за відсутності компрометуючих матеріалів повідомляє Службу в строк до 40 календарних днів. Якщо виявлено ризики, поліція інформує про це негайно протягом трьох робочих днів.
Безпосередній аналіз пакету документів Державною службою триває 25 робочих днів із дня отримання відповідей від поліції. За потреби детальної перевірки відомостей розгляд може бути законно продовжено не більше ніж на 20 робочих днів. Про взяття на облік заявникам надсилається офіційне повідомлення протягом 7 робочих днів.
Підстави відмови та судова практика розгляду спорів
Державна служба відмовляє у взятті на облік кандидатів, якщо подані документи мають виправлення або переклад суперечить оригіналу. Підставами для відмови є також невідповідність заявників критеріям статті 212 СКУ, різниця у віці з дитиною менше ніж 15 років, недостатній середньомісячний дохід сім’ї або відсутність у національному реєстрі дітей, які відповідають медичним рекомендаціям. Повідомлення про відмову з вичерпним обґрунтуванням надсилається заявнику протягом 10 робочих днів.
Якщо справа доходить до судового етапу, суди оцінюють виключно забезпечення найкращих інтересів дитини. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 640/15729/18 підкреслено, що судовий контроль при усиновленні має ґрунтуватися на перевірці реального бажання забезпечити дитині гідні умови життя та відсутності будь-якого комерційного зиску. Про те, як правильно готувати процесуальні папери до суду, читайте у статті нашого бюро як скласти позовну заяву про усиновлення згідно з вимогами ЦПК України.
Зразок заяви про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі
До Державної служби України у справах дітей
01001, м. Київ, вул. Десятинна, 14Заявники (кандидати в усиновлювачі):
Громадянин(ка): [Прізвище, Ім’я, По батькові]
Паспортний документ: [серія, номер, ким і коли виданий]
Адреса постійного місця проживання: [країна, поштовий індекс, місто, вулиця, будинок]
Контактний телефон: [номер телефону в міжнародному форматі]
Адреса електронної пошти: [email]ЗАЯВА
про взяття на облік кандидатів в усиновлювачіМи, подружжя [Прізвище, Ім’я чоловіка] та [Прізвище, Ім’я дружини], постійно проживаючи за адресою: [вказати повну адресу в країні перебування], цією заявою висловлюємо своє добровільне та спільне бажання бути взятими на облік як кандидати в усиновлювачі дитини-громадянина України.
Повідомляємо, що ми попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства України щодо порядку та умов усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Нами пройдено відповідний курс підготовки для кандидатів в усиновлювачі в [назва уповноваженої установи країни проживання], що підтверджується доданим висновком.
Обставин, передбачених статтею 212 Сімейного кодексу України, які б перешкоджали нам бути усиновлювачами, не маємо. Надаємо повну згоду на перевірку наданих відомостей компетентними органами правопорядку України та Генеральним секретаріатом Інтерполу.
До заяви додаємо повний пакет документів відповідно до пункту 33 Порядку провадження діяльності з усиновлення, затвердженого постановою КМУ від 08.10.2008 № 905.
«___» ____________ 20__ року
Підписи заявників: ______________ / ______________
[Посвідчувальний напис нотаріуса з апостилем / консульською легалізацією]
Правовий супровід міжнародного усиновлення та сімейних спорів
Процедура усиновлення дитини іноземними громадянами або громадянами України, які перебувають за кордоном, вимагає бездоганного юридичного оформлення великого пакета документів відповідно до українського та міжнародного права. Помилки в нотаріальних засвідченнях, перекладах або неповнота наданих довідок неминуче призводять до відмови у взятті на облік.
Адвокатське бюро «ЮРКОНСАЛТ» здійснює комплексний правовий аналіз документів і супровід сімейних справ будь-якої складності. Звертайтеся за кваліфікованою допомогою через онлайн-чат на сайті або запишіться на консультацію на сторінці послуг сімейного адвоката.
Поширені запитання про усиновлення дітей іноземцями в Україні
З якого віку іноземці можуть усиновити дитину з України?
Міждержавне усиновлення за загальним правилом допускається після досягнення дитиною 5 років за умови її річного перебування на централізованому обліку. До досягнення 5 років усиновлення можливе лише у виняткових випадках: усиновлення родичами, наявність тяжкої патології за переліком МОЗ або усиновлення брата/сестри вже раніше усиновленої дитини.
Чи може одинокий іноземець усиновити українську дитину?
Так, відповідно до Сімейного кодексу України одинокі іноземці мають право претендувати на усиновлення на загальних підставах. Проте різниця у віці між усиновлювачем та дитиною має становити не менше 15 років, а житлові й фінансові умови мають повністю відповідати критеріям законодавства.
Чи видаються дозволи на міжнародне усиновлення під час війни?
Під час дії воєнного стану Національна соціальна сервісна служба та Державна служба у справах дітей тимчасово не розглядають нові справи та не видають згоди на міждержавне усиновлення через неможливість гарантувати повну безпеку дитини. Тим не менш, кандидати можуть формувати та легалізувати документи за кордоном завчасно.
Які обов'язки виникають в іноземців після усиновлення дитини?
Після переїзду дитини батьки зобов’язані в місячний термін поставити її на консульський облік у дипустанові України, зберігати за дитиною українське громадянство до 18 років, подавати регулярні звіти про її життя та здоров’я, а також надавати консулу можливість особистого спілкування з неповнолітнім.
Прочитати на: мовою