Комморієнти: правовий статус та особливості успадкування при одночасній смерті

Комморієнти — це юридичний термін, який описує ситуацію, коли особи, що мали б право успадковувати майно один після одного, помирають в один і той самий день. У спадковому праві це створює особливу правову ситуацію: закон припускає, що такі люди пішли з життя одночасно, а отже, жоден із них не встиг стати спадкоємцем іншого.

Для родичів це означає, що звичні правила переходу майна змінюються, а нотаріусу доводиться відкривати окремі спадкові справи на кожного з померлих. Розуміння цього статусу допомагає уникнути плутанини при оформленні документів, особливо коли йдеться про трагічні випадки під час ДТП, стихійного лиха або воєнних дій.

Хто такі комморієнти та як визначається одночасна смерть

Комморієнтами в юридичній практиці називають осіб, які померли протягом однієї календарної доби і за законом вважаються такими, що пішли з життя одночасно. Головна особливість цього статусу полягає в тому, що між такими людьми не виникає спадкового правонаступництва — вони не успадковують один після одного, незалежно від того, хто з них фактично помер на кілька годин раніше.

Ключовим критерієм тут є саме календарна доба, а не 24-годинний інтервал. Якщо одна людина померла о 10:00 ранку, а інша о 22:00 того ж дня, вони є комморієнтами. Проте, якщо між смертями минуло всього 15 хвилин, але одна сталася о 23:55, а інша о 00:10 наступного дня — правила про одночасну смерть вже не застосовуються.

Позиція Верховного Суду щодо календарної доби

Судова практика чітко розмежовує ці поняття, щоб уникнути суб’єктивних трактувань часу. Це важливо для визначення кола спадкоємців та черговості їхнього закликання до спадкування.

Верховний Суд у справі №211/2171/15-ц від 11.07.2018 зазначив: «Під поняттям «протягом однієї доби» слід розуміти одну календарну добу (з 00:00 до 24:00 години). Якщо особи померли в межах однієї календарної дати, спадщина відкривається одночасно і окремо для кожної з них».

Для закону не важливо, хто помер на годину раніше — якщо дата смерті однакова, вони не спадкують один за одним. Це спрощує роботу нотаріуса, оскільки виключає необхідність посекундного встановлення моменту смерті.

Спільна небезпека як підстава презумпції одночасності

Закон також передбачає, що особи, які загинули під час спільної для них небезпеки (наприклад, авіакатастрофа, обстріл або повінь), вважаються померлими одночасно. Це правило діє, якщо неможливо встановити точний час смерті кожного або якщо вони померли в межах однієї доби.

Чому комморієнти не успадковують один після одного

Основний правовий наслідок статусу комморієнтів — це розірвання ланцюга спадкування між померлими. Оскільки вважається, що вони померли одночасно, жоден із них не був живим на момент відкриття спадщини іншого. Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцем може бути лише особа, яка є живою на час відкриття спадщини.

Це означає, що майно кожного з комморієнтів переходить безпосередньо до їхніх власних спадкоємців, оминаючи один одного. Якщо чоловік і дружина загинули в один день, майно чоловіка успадкують його батьки чи діти, а майно дружини — її родичі, без змішування цих часток.

Приклад із практики про подружжя в ДТП

Уявімо ситуацію: подружжя загинуло внаслідок аварії вранці. У чоловіка є син від першого шлюбу, а у дружини — мати. Оскільки вони померли в один день, чоловік не встиг стати спадкоємцем дружини, а вона — його. Як результат: квартира чоловіка переходить його сину, а заощадження дружини — її матері. Якби чоловік прожив хоча б до наступного ранку, він би успадкував частину майна дружини, і згодом ця частка перейшла б до його сина.

Доля заповітів при одночасній смерті

Якщо один комморієнт склав заповіт на користь іншого, такий документ фактично втрачає силу в цій частині. Оскільки призначений спадкоємець помер одночасно із заповідачем, він не може прийняти спадщину. У такому разі майно розподіляється між спадкоємцями за законом того, хто склав заповіт, або передається підобранному спадкоємцю, якщо він був вказаний у документі.

Спадкування за правом представлення у разі одночасної смерті

Хоча комморієнти не спадкують один після одного, це не означає, що їхні нащадки втрачають права на майно. У таких ситуаціях часто спрацьовує механізм права представлення. Це дозволяє онукам або іншим родичам "заступити" на місце свого померлого батька чи матері в процесі спадкування після діда чи бабусі.

Право представлення є самостійною підставою для закликання до спадкування, яка не залежить від того, чи встиг прямий спадкоємець відкрити спадщину. Головне, щоб на момент смерті спадкодавця особа, яку представляють, вже була померлою або померла одночасно з ним.

Онуки як спадкоємці першої черги через представлення

Якщо батько та син помирають в одну добу, син не успадковує після батька. Однак діти цього сина (онуки) мають право на частку діда. Вони отримують ту частину майна, яку б отримав їхній батько, якби був живим.

Верховний Суд у справі №643/1216/15-ц від 20.06.2018 роз'яснив: «У випадку одночасної смерті спадкодавця та особи, яка б мала право на спадкування, частка, яка б належала померлому спадкоємцю, переходить до його нащадків за правом представлення».

Онуки отримають спадщину діда напряму, якщо їхній батько помер в один день із дідом. Це важлива гарантія збереження майна всередині родини.

Чому статус комморієнтів виключає спадкову трансмісію

Часто виникає плутанина між одночасною смертю та спадковою трансмісією. Різниця між ними критична і залежить виключно від моменту смерті. Спадкова трансмісія можлива лише тоді, коли спадкоємець прожив хоча б на одну добу довше за спадкодавця, встиг "відкрити" своє право на спадщину, але помер, не встигнувши її прийняти.

У випадку з комморієнтами трансмісія неможлива в принципі. Оскільки вони померли в одну календарну добу, право на спадкування один після одного у них не виникло. Отже, немає чого передавати далі в порядку трансмісії.

Критерій вибору правового механізму

Якщо між смертями минуло 10 хвилин, але вони припали на різні дати (наприклад, 23:55 та 00:05), працює спадкова трансмісія. Якщо ж між смертями минуло 20 годин, але в межах однієї дати — діють правила про комморієнтів.

Касаційний цивільний суд у справі №522/25151/14-ц від 23.01.2019 підтвердив: якщо спадкодавець і спадкоємець померли протягом однієї доби, положення про спадкову трансмісію не застосовуються.

Спадкова трансмісія не працює для тих, хто помер в один день — тут діють правила про комморієнтів. Це розмежування визначає, які саме родичі отримають майно та які заяви потрібно подавати нотаріусу.

Процедура відкриття спадкової справи для комморієнтів

Оформлення спадщини після осіб, що померли одночасно, має свої процедурні особливості. Нотаріус не може об’єднати ці випадки в одну справу, оскільки кожен із померлих є самостійним спадкодавцем. Для спадкоємців це означає подвійну роботу: потрібно подавати окремі заяви та збирати окремі пакети документів для кожного з комморієнтів.

Важливо також враховувати місце відкриття спадщини. Якщо комморієнти проживали за різними адресами, спадкові справи можуть відкриватися у різних нотаріусів, що додатково ускладнює процес координації дій родичів.

Доказування моменту смерті та документи

Для підтвердження статусу комморієнтів нотаріусу надаються лікарські свідоцтва про смерть або фельдшерські довідки. Якщо в документах вказана одна і та сама дата — презумпція одночасності діє автоматично. Якщо ж факт смерті стався в умовах, де неможливо отримати стандартні документи (наприклад, на окупованій території), доводиться звертатися до суду.

У нашій практиці ми часто допомагаємо клієнтам через встановлення факту смерті через суд, що є необхідним кроком для подальшої реєстрації в РАЦС. Також поширеним є судове підтвердження факту загибелі військовослужбовців, коли точний час смерті встановити складно, але дата зафіксована у бойових донесеннях.

Обов’язкова частка при одночасній смерті

Ще один важливий нюанс стосується права на обов’язкову частку. Якщо непрацездатна особа (наприклад, дружина-пенсіонерка) помирає одночасно зі своїм чоловіком, її право на обов’язкову частку в його спадщині не виникає. Це право є особистим і не може бути передане її спадкоємцям, якщо вона сама не встигла стати спадкоємицею чоловіка.