Порядок оформлення спадщини в Україні

Порядок оформлення спадщини в Україні — це чітко регламентована процедура, яка вимагає від спадкоємців швидких та виважених дій після втрати близької людини. Своєчасне звернення до нотаріуса дозволяє зберегти майно та уникнути тривалих судових спорів.

Багато хто припускається критичних помилок через застарілу інформацію про дію воєнних правил. Розуміння сучасних законодавчих вимог допоможе вам захистити свої права на майно та правильно взаємодіяти з нотаріальними органами.

Нормативна база та порядок оформлення спадщини в Україні

Порядок оформлення спадщини в Україні регулюється Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат» та іншими профільними нормативними актами. Останні суттєві зміни до законодавства були внесені Законом № 3449-IX, який упорядкував процедуру відкриття спадкових справ під час дії воєнного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України: «Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).»

Спадкування є універсальним правонаступництвом, тобто спадкоємець не може обрати лише вигідні активи й відмовитися від зобов’язань. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Проте закон чітко визначає категорії прав, які не можуть бути передані у спадок.

Ключові закони про оформлення права на спадщину

Окрім Цивільного кодексу України, процедуру регулює Закон України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Ці документи визначають технічні та юридичні вимоги до роботи нотаріусів.

Які права та обов’язки не переходять у спадок

Не входять до складу спадщини особисті немайнові права, право на участь у товариствах та об’єднаннях (якщо інше не встановлено законом), право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, а також права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати. Також не переходять права та обов’язки особи як кредитора або боржника, що нерозривно пов’язані з її особою.

Хто має право на отримання майна померлого

Право на отримання майна померлого мають особи, визначені у заповіті спадкодавця, або його родичі за законом у порядку чіткої черговості. Заповіт завжди має пріоритет над спадкуванням за законом, якщо він складений належним чином і не визнаний недійсним у судовому порядку.

Якщо спадкодавець залишив дійсний заповіт, майно розподіляється відповідно до його волі. Проте за відсутності такого документа спадкування відбувається за законом. Цивільний кодекс України встановлює п’ять черг спадкоємців. Кожна наступна черга отримує право на спадкування лише у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, їх відмови або усунення від спадщини.

Спадкування за заповітом та його особливості

Заповіт — це письмовий документ, який містить розпорядження людини на випадок смерті щодо її майна та майнових прав. Заповіт обов’язково підлягає посвідченню нотаріусом. Якщо спадкодавець склав кілька заповітів, чинним завжди вважається той, який був складений та нотаріально посвідчений останнім за часом. Він автоматично скасовує дію всіх попередніх розпоряджень спадкодавця.

Черговість спадкування за законом

До першої черги належать найближчі люди: діти померлого, той з подружжя, хто його пережив, та батьки. До другої черги належать рідні брати та сестри, бабусі та дідусі. Право на спадщину також мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до моменту відкриття спадщини — це четверта черга спадкоємців за законом.

Оформлення спадщини за новими правилами воєнного стану

Оформлення спадщини в умовах воєнного стану наразі відбувається за новими правилами, які скасували попередню екстериторіальність та повернули класичний принцип визначення місця відкриття справи. Головною зміною є повернення до чіткого 6-місячного строку для прийняття майна, без будь-яких тимчасових подовжень.

Згідно з Розділом I Закону України від 08.11.2023 № 3450-IX: «Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.»

Аналіз законодавчих змін показує, що Закон № 3449-IX усунув хаос із місцем відкриття спадщини. Раніше під час війни діяв принцип «першої заяви», коли справу можна було відкрити у будь-вого нотаріуса в Україні. Це призводило до серйозних зловживань, коли різні спадкоємці відкривали справи в різних куточках країни. Тепер місце відкриття знову чітко прив’язане до останньої реєстрації місця проживання померлого.

В умовах воєнного стану часто виникають технічні обмеження. Наприклад, у прифронтових регіонах через відсутність інтернету або реєстрів нотаріус може завести справу «на папері», але видати офіційне свідоцтво про право на спадщину без реєстрації в Спадковому реєстрі технічно та юридично неможливо — система просто заблокує таку дію.

У нашій практиці був кейс про роботу без реєстру, коли спадкоємець звернувся до нотаріуса у прифронтовому регіоні, де на той момент були перебої зі зв’язком та відсутній доступ до Спадкового реєстру. Нотаріус завів справу в паперовому вигляді без використання електронного реєстру. Видача свідоцтва була відкладена до моменту відновлення зв’язку, після чого нотаріус протягом 5 днів зареєстрував справу в Спадковому реєстрі й лише тоді зміг офіційно видати документ. Для громадян, які виїхали, є можливість оформити спадщину з-за кордону без особистої присутності в Україні.

Терміни для прийняття спадщини та наслідки їх пропуску

Термін для прийняття спадщини в Україні становить рівно шість місяців, які починають обчислюватися з моменту смерті особи або з дати державної реєстрації смерті, якщо вона відбулася пізніше. Пропуск цього строку без поважних причин позбавляє спадкоємця права на автоматичне отримання майна.

Найголовніша помилка сьогодні — віра в дію так званого «10-місячного воєнного строку». Будь-які посилання на старі постанови Кабміну про зупинення строків не працюють: нотаріуси суворо дотримуються правила 6 місяців з моменту смерті. Спростування застарілої інформації про те, що строки зупиняються на час воєнного стану, є критично важливим для спадкоємців, адже з 18.06.2023 діє стандартний 6-місячний строк прийняття спадщини.

Проте є важливий нюанс для родин військовослужбовців або цивільних осіб, які загинули внаслідок бойових дій. Якщо державна реєстрація смерті відбулася пізніше ніж через місяць після фактичної загибелі особи (наприклад, через тривалі процедури ідентифікації), то 6-місячний строк на прийняття спадщини починає обчислюватися саме з дати видачі свідоцтва про смерть (державної реєстрації). Це дозволяє родичам безперешкодно та вчасно прийняти спадщину.

У нашому бюро був реальний кейс про пропуск строків, коли клієнт розраховував на дію воєнних правил та вважав, що має 10 місяців для звернення до нотаріуса. Він звернувся на 8-му місяці після смерті батька, проте нотаріус відмовив у заведенні справи, оскільки тимчасове подовження строків було повністю скасоване. Якщо ви не встигли звернутися до нотаріуса, вам доведеться поновити пропущений строк на прийняття спадщини через суд, довівши наявність поважних причин (тривала хвороба, відрядження тощо).

Усунення від спадкування та визнання майна відумерлим

Усунення від спадкування відбувається виключно в судовому порядку за наявності законодавчих підстав, таких як умисні дії проти спадкодавця або ухилення від допомоги йому. Якщо ж спадкоємців взагалі немає, майно після закінчення одного року може бути визнано судом відумерлою спадщиною та передано місцевій громаді.

Згідно з ч. 1 ст. 1224 Цивільного кодексу України: «Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця або будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.»

Окрім кримінальних діянь, підставою для позбавлення права на майно є умисне ухилення від допомоги безпорадному спадкодавцеві. При усуненні від спадкування за статтею 1224 ЦК України недостатньо просто довести, що родич не спілкувався з померлим. Потрібно надати суду медичні виписки про безпорадний стан спадкодавця, підтвердження його потреби в допомозі та докази умисного ігнорування цієї потреби відповідачем.

У нашій практиці був кейс про усунення від спадкування, коли один із синів покійного повністю ігнорував важкохворого батька, не купував ліки та не оплачував догляд, тоді як інший син повністю утримував батька перед смертю. Після відкриття спадщини недобросовісний брат заявив свої права на рівну частку майна. Другий брат звернувся до суду, і на основі доказів умисного ухилення від надання допомоги суд усунув недобросовісного сина від спадкування.

Коли виникають спори між родичами або бракує документів, доводиться оформити спадщину через суд. Якщо ж спадкоємців немає або всі вони відмовилися, громада ініціює визнання спадщини відумерлою. Для визнання майна відумерлим територіальна громада зобов’язана здійснити публічне оголошення у пресі та зробити запити до всіх реєстраційних органів, щоб переконатися, що жоден спадкоємець не заявляв своїх прав.

У нас був кейс про відумерлу спадщину: після смерті самотньої жінки її квартира стояла зачиненою понад рік. Оскільки родичів не виявилося, місцева територіальна громада виявила це майно та після спливу одного року з дня смерті звернулася до суду. Рішенням суду квартиру було визнано відумерлою спадщиною та передано у комунальну власність громади.

Чи доведеться виплачувати кредити та борги спадкодавця

Спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов’язаний задовольнити вимоги кредиторів померлого, але виключно в межах ринкової вартості отриманого майна. Якщо борги перевищують вартість активів, ви не зобов’язані гасити залишок за рахунок власних коштів.

Прийняття спадщини має безумовний характер. Не можна прийняти лише активи, відмовившись від пасивів. Якщо ви оформлюєте спадщину, до вас переходять і боргові зобов’язання спадкодавця. Проте закон обмежує відповідальність спадкоємців оціночною вартістю отриманого майна. У нашому портфоліо є успішна справа, де клієнту перейшла іпотека у спадок, і нам вдалося зменшити заборгованість перед приватним кредитором на 375 тисяч гривень шляхом оскарження незаконних штрафів та пені.

Якщо ж борги спадкодавця є катастрофічно великими і значно перевищують вартість майна, єдиним розумним юридичним рішенням є офіційна відмова від прийняття всієї спадщини протягом 6-місячного строку, що убезпечить вас від будь-ких претензій банку.

Державна реєстрація права власності на спадкове майно

Державна реєстрація права власності на спадкове майно здійснюється нотаріусом у день видачі свідоцтва про право на спадщину. Саме з моменту внесення запису до Державного реєстру речових прав спадкоємець стає офіційним та повноправним власником майна.

Отримання свідоцтва про право на спадщину — це лише частина процесу. Якщо у складі спадщини є нерухоме майно, закон зобов’язує спадкоємця зареєструвати свої права. У випадках, коли спадкодавець не зареєстрував право власності, спадкоємцю доводиться реєструвати його за заявою. Нотаріус одночасно є державним реєстратором, тому він самостійно вносить відомості до Державного реєстру речових прав.

Часто реєстрація права власності блокується через старі обтяження або арешти, накладені на майно спадкодавця багато років тому. Наприклад, юристи нашого бюро успішно провели зняття арешту з квартири спадщина в Запоріжжі, що дозволило клієнту безперешкодно завершити процедуру оформлення прав власності та отримати свідоцтво.

Обов’язкова частка у спадщині та податки

Обов’язкова частка у спадщині гарантується малолітнім, неповнолітнім, повнолітнім непрацездатним дітям спадкодавця, непрацездатній вдові (вдівцю) та непрацездатним батькам у розмірі половини частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Оподаткування спадщини залежить від ступеня споріднення: члени сім’ї першого та другого ступенів звільняються від сплати податку.

Навіть за наявності заповіту, певні категорії громадян мають право на обов’язкову частку. Це соціальний захист вразливих верств населення. Що стосується фінансового боку питання, то Податковий кодекс України встановлює нульову ставку оподаткування для найближчих родичів (перший та другий ступінь споріднення).

Хто має право на обов’язкову частку

До цієї категорії належать малолітні та неповнолітні діти, непрацездатні вдови чи вдівці, а також непрацездатні батьки. Вони мають право на половину тієї частки, яку б отримали за законом у разі відсутності заповіту. Ця норма захищає інтереси найбільш соціально вразливих категорій громадян.

Ставки податків для різних категорій родичів

Спадкоємці першого (діти, батьки, подружжя) та другого (брати, сестри, бабусі, дідусі) ступенів споріднення повністю звільняються від сплати податку на доходи. Інші родичі або сторонні особи зобов’язані сплатити податок у розмірі 5% від вартості майна та додатково 1.5% військового збору. Детальніше про оподаткування спадщини, актуальні ставки та правила сплати. Для нерезидентів України ставка становить 18% податку плюс військовий збір, що разом складає 19.5%.