💼 Для кондикційних зобов’язань доведення вини особи не має значення, але важливий факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212–1214 ЦК України). Обов’язок набувача повернути безпідставно набуте майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності.
⚖️ Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду. Банк звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів. Причиною стало те, що касирка банку зробила помилку, внаслідок чого клієнт безпідставно отримав значну суму коштів, які він відмовився повернути в добровільному порядку.
📄 Судові рішення мотивовані тим, що наданими доказами підтверджується набуття відповідачем коштів без відповідної правової підстави. У касаційній скарзі відповідач зазначив, що касирка могла видати спірну суму іншим клієнтам банку, а також наголосив на відсутності у нього обов’язку з повернення спірних коштів. Водночас банк підкреслив, що обов’язок повернення майна чи відшкодування його вартості не є заходом відповідальності.
📚 КЦС ВС залишив без змін судові рішення та зробив такі правові висновки. Кондикційні зобов’язання виникають за умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); відсутність правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Конструкція ст. 1212 ЦК України підтверджує необхідність “абсолютної” безпідставності набуття майна не тільки в момент його набуття, а також під час розгляду спору.
💼 Адвокати бюро “ЮРКОНСАЛТ” пояснюють, що ознаки кондикції свідчать про правомірність пред’явлення вимоги як способу захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ визначена родовими ознаками, зокрема грошима; 2) потерпілий домагається повернення цієї речі від особи, з якою він не має договірних відносин щодо цієї речі.
🔍 Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза основою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Неправомірність набуття майна визначається не лише на початку, але й у разі, коли первісна підстава згодом відпала.
⚡ Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення коштів у порядку ст. 1212 ЦК України. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального та процесуального права і надали обґрунтовану правову оцінку факту безпідставного набуття коштів відповідачем.
#ВерховнийСуд #ЦивільнеПраво #ЮридичніПоради #Адвокат #ГеннадійПрацевитий #Юрконсалт #Право #СтаттіЦКУкраїни #ЮридичнийБлог #адвокат #юрист #юрконсалт #ua #запоріжжя #рек #ukraine