У Дніпровському районному суді м. Запоріжжя успішно завершилася справа № 334/317/26 про стягнення аліментів на дитину, де нашим опонентом виступив колишній чоловік клієнтки Анастасії. Справа була непростою через статус внутрішньо переміщених осіб та необхідність доводити фактичне проживання дитини з матір’ю у нових умовах після евакуації. Адвокати бюро «ЮРКОНСАЛТ» змогли отримати судове рішення, яке забезпечило дитині стабільну фінансову підтримку.
Що вирішило справу: ключовим моментом стало використання довідок про взяття на облік ВПО та чітке обґрунтування права на стягнення частки від доходу, що гарантує автоматичне індексування виплат разом із зарплатою батька.
Втеча від війни та ігнорування батьківських обов’язків
Життя нашої клієнтки різко змінилося після початку повномасштабного вторгнення. Анастасія змушена була залишити рідну домівку в Мелітополі та шукати прихистку в Запоріжжі. Окрім труднощів, пов’язаних із статусом переселенки, жінка зіткнулася з повною відсутністю допомоги від колишнього чоловіка. Шлюб був розірваний ще на початку 2024 року, і відтоді батько дитини фактично самоусунувся від матеріального забезпечення сина.
Проблема полягала в тому, що малолітній син повністю знаходився на утриманні матері. Витрати на оренду житла, харчування, одяг та розвиток дитини лягли на плечі жінки, яка сама намагалася облаштувати життя на новому місці. Попри те, що батько мав можливість надавати допомогу, жодних коштів добровільно він не перераховував. Відсутність досягнутої домовленості про добровільні виплати змусила жінку звернутися за професійною правовою допомогою. Вона розуміла: зволікання лише збільшує фінансову прірву, адже дитина має право на гідний рівень життя незалежно від конфліктів між батьками.
Як ми довели право на стягнення аліментів на дитину
Адвокати бюро «ЮРКОНСАЛТ» вибудували стратегію захисту, базуючись на нормах Сімейного кодексу України. Першочерговим завданням було довести, що дитина проживає саме з матір’ю. Для цього ми використали довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, видані наприкінці 2025 року, які зафіксували спільне місце проживання Анастасії та сина в Запоріжжі. Це був важливий юридичний факт, який підтвердив, що обов’язок по щоденному утриманню дитини несе саме позивачка.
Ми підготували позовну заяву, посилаючись на статтю 180 СК України, згідно з якою батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Наші фахівці наполягали на стягненні аліментів у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку відповідача. Такий підхід є більш вигідним для стягувача, якщо платник має офіційну роботу, оскільки сума виплат зростатиме разом із доходами батька. Крім того, ми наголосили на вимогах статті 182 СК України, яка встановлює мінімальний гарантований розмір аліментів — не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Якісно підготовлені послуги адвоката по аліментах дозволили уникнути затягування процесу та отримати рішення у спрощеному провадженні.
Під час судового розгляду ми також роз’яснили суду, що стягнення аліментів через суд є необхідним заходом захисту інтересів дитини, оскільки батько не надав жодних доказів поважних причин, які б звільняли його від обов’язку утримання. Суддя Гнатюк О.М. прийняв наші аргументи, незважаючи на те, що відповідач не з’явився на засідання. Справу було розглянуто заочно, що є стандартною практикою в аліментних спорах, якщо опонент належним чином повідомлений, але ігнорує виклики.
Рішення суду: дитина під фінансовим захистом
Результат розгляду справи став повною перемогою для Анастасії та її сина. Суд повністю задовольнив позовні вимоги. Згідно з рішенням, колишній чоловік зобов’язаний щомісячно сплачувати 1/4 частини своїх доходів на користь дитини. Важливо, що аліменти були присуджені з дня подання позовної заяви — з середини січня 2026 року. Це означає, що за весь час, поки тривав суд, батько вже накопичив борг, який йому доведеться виплатити.
Окремо суд наголосив на негайному виконанні рішення в межах платежу за один місяць. Це дозволило Анастасії почати процедуру стягнення, не чекаючи, поки мине місяць на апеляційне оскарження. Також суд стягнув з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі понад 1300 гривень, звільнивши нашу клієнтку від цих витрат. Суддя підтвердив право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її розвитку, згідно з Конвенцією про права дитини.
Зараз Анастасія має на руках чинне рішення суду у справі № 334/317/26, яке є фундаментом для подальшої роботи з виконавчою службою. Тепер, навіть якщо батько змінить роботу або його дохід зросте, частка в 1/4 залишиться незмінною, забезпечуючи стабільність для малюка. Цей кейс вкотре доводить: статус ВПО або складні життєві обставини не є перешкодою для захисту прав своєї дитини у правовому полі.
