Прочитати на: мовою
У Гребінківському районному суді Полтавської області успішно завершилася справа № 528/1602/25. Ми представляли інтереси нашої клієнтки Руслани, яка звернулася до бюро з класичним, на перший погляд, запитом — стягнення аліментів через суд з колишнього чоловіка. Проте реальність підкинула нам квест із бюрократією, який вимагав не лише знання законів, а й навичок кризового менеджменту та комунікації з державними службами.
Що вирішило справу: Своєчасне перехоплення виконавчого листа через гарячу лінію Укрпошти та його переадресація до правильного відділу ДВС, що врятувало клієнтку від місяців очікування.
Бюрократична пастка: як аліменти «застрягли» на пошті
Проблема почалася вже після того, як суд виніс позитивне рішення. Здавалося б, головне позаду: є постанова про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини доходів батька. Але тут втрутився людський фактор і специфіка роботи пошти. Суд надіслав виконавчий документ на адресу реєстрації клієнтки в Полтавській області. Проблема була в тому, що жінка там давно не проживає і фізично не могла отримати цей лист.
Для Руслани це означало повну невизначеність. Лист із рішенням суду, який був ключем до отримання грошей на дитину, просто «завис» у відділенні в іншому кінці країни. Більше того, виконавча служба Гребінківського району відмовилася приймати справу, стверджуючи, що боржник зареєстрований в іншому районі — Пирятинському. Виникла ситуація, коли два відділи ДВС «перекидали» відповідальність один на одного, а клієнтка ризикувала залишитися без виплат на невизначений термін.
Коли виникає така затримка, дитина не отримує гроші сьогодні, хоча рахунки за садочок, одяг та їжу приходять вчасно. Для багатьох мам це момент розпачу, коли здається, що система працює проти тебе. Саме в цей момент Руслана написала нам у чат, намагаючись зрозуміти, чому її справа стоїть на місці і де шукати той самий лист, який мав стати фіналом процесу стягнення аліментів через суд.
Що зробили адвокати: перехоплення документів та нова стратегія
Ми зрозуміли, що чекати, поки пошта сама поверне лист у суд, а суд надішле його знову — це втратити щонайменше два місяці. Тому діяти довелося нестандартно. Наш адвокат по аліментах взяв ситуацію під повний контроль. Ми не просили клієнтку кудись їхати чи телефонувати — ми все зробили самі.
По-перше, ми зв’язалися з гарячою лінією Укрпошти. Виявилося, що переадресувати лист, який вже лежить у відділенні іншої області, — це окремий бюрократичний челендж. Але нам вдалося домогтися перенаправлення документа безпосередньо на наше бюро в Запоріжжя. По-друге, ми проаналізували причину відмови ДВС. Суд у виконавчому листі вказав район проживання боржника, який не зовсім відповідав територіальній підсудності виконавців. Ми підготували супровідні документи, посилаючись на норми закону, щоб Пирятинський відділ ДВС не мав жодних шансів відмовити у відкритті провадження.
Стратегія базувалася на статтях 180 та 182 Сімейного кодексу України. Згідно з законом, батьки зобов’язані утримувати дитину до повноліття. Ми наполягли на стягненні 1/4 частини всіх доходів, що є найбільш справедливою формулою, якщо батько має стабільний заробіток. Адже сума автоматично індексується разом із його зарплатою. Поки ми займалися «поштовим детективом», ми паралельно готували ґрунт для негайного виконання рішення, адже стягнення аліментів через суд за цією справою передбачало виплату за перший місяць одразу, не чекаючи на апеляцію.
Результат для дитини: аліменти призначено, бюрократію подолано
Завдяки тому, що ми «виловили» документи на пошті та правильно визначили територіальність, виконавче провадження було відкрито в Пирятинському ДВС. Суд повністю задовольнив вимоги: тепер щомісяця на користь дитини буде стягуватися чверть доходу батька, але в будь-якому випадку не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму. Це важливий запобіжник — навіть якщо батько офіційно почне заробляти «копійки», дитина все одно матиме гарантований мінімум.
Рішення суду (рішення суду у справі № 528/1602/25 у реєстрі за посиланням) набрало законної сили. Також суд стягнув з відповідача судовий збір у розмірі близько 1300 гривень на користь держави, що звільнило Руслану від додаткових фінансових витрат. Схожу справу про аліменти на дитину ми вже виграли раніше — там теж вдалося отримати виплати у розмірі чверті доходу, почитайте цей кейс для порівняння.
Сьогодні Руслана може бути спокійна: гроші почнуть надходити, а їй не довелося витрачати нерви на переписки з Укрпоштою чи поїздки по відділках ДВС. Ця справа вкотре довела: професійний юрист — це не той, хто просто пише папірці, а той, хто знає, як змусити систему працювати, навіть коли вона «буксує» на кожному кроці. Якщо ви опинилися в ситуації, коли закон ніби на вашому боці, але бюрократія стоїть стіною — не бійтеся звертатися за допомогою. Кожна дитина має право на підтримку, і ми знаємо, як це забезпечити.
