Історія нашого клієнта почалася з типового банківського позову. Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», що працює під брендом Sportbank, звернулося до суду, щоб стягнути з Юрія заборгованість у справі № 459/2127/24. Банк виставив рахунок на суму майже 95 тисяч гривень. Ситуація була критичною, адже Юрій дізнався про розгляд справи запізно — коли рішення в першій інстанції вже було фактично ухвалено не на його користь.
Чому це спрацювало: ми довели в апеляційному суді, що банк не має права нараховувати відсотки на основі умов, які клієнт не підписував особисто, а всі попередні платежі клієнта мали зараховуватися виключно на погашення основного боргу.
Зміст:
Банк вимагав майже 95 тисяч гривень — реальна загроза для Юрія
Проблема полягала в тому, що банк нарахував борг, який складався з двох великих частин. Перша — це тіло кредиту, тобто реальні гроші, які чоловік отримав на картку, у розмірі майже 50 тисяч гривень. Друга частина, яка обурила клієнта найбільше, — це відсотки на суму понад 44 тисячі гривень. Виявилося, що банк нараховував відсотки за ставкою, про яку клієнт навіть не здогадувався під час підписання анкети.
Ще одним ударом стало те, що Юрій є особою з інвалідністю I групи. Незважаючи на це, суд першої інстанції не лише стягнув з нього основний борг, а й зобов’язав сплатити судовий збір на користь банку. Для людини, чий дохід обмежений соціальними виплатами, така сума була непідйомною. Юрій розумів: якщо зараз не втрутитися, виконавці почнуть блокувати його рахунки та списувати кошти, призначені на лікування та життя. Суд з Таскомбанком міг закінчитися фінансовою катастрофою.
Що зробили адвокати ЮРКОНСАЛТ в апеляційному суді
Адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, який представляв інтереси клієнта, розробив стратегію захисту, що базувалася на декількох ключових правових позиціях. По-перше, ми звернули увагу суду на те, що Юрій підписував лише заяву-анкету. Самі ж «Умови та Правила надання банківських послуг» та Тарифи, на які посилався Таскомбанк, не містили підпису клієнта. Згідно зі статтями 207, 1054 та 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір має бути укладений у письмовій формі, а всі його умови — погоджені сторонами.
Ми наголосили на тому, що роздруківки з сайту банку або внутрішні документи установи не можуть вважатися належними доказами того, що клієнт погодився на високі відсоткові ставки. Схожі справи щодо відмови банку у стягненні відсотків через непідписані умови ми вже вигравали раніше, що дало нам впевненість у результаті. Наші адвокати по кредитах підготували ґрунтовний контррозрахунок заборгованості.
Суть нашого розрахунку була простою: оскільки нарахування відсотків було незаконним, усі гроші, які клієнт вносив протягом року (а це понад 76 тисяч гривень), мали йти виключно на погашення «тіла» кредиту. Банк же спочатку списував кошти на свої незаконні відсотки, штучно утримуючи основний борг великим. Через це ми вимагали зменшити тіло кредиту з 50 тисяч до фактичного залишку — близько 33 тисяч гривень.
Результат: борг зменшено втричі, а судовий збір скасовано
Львівський апеляційний суд детально вивчив наші аргументи та погодився з ними. Судді підтвердили, що Таскомбанк не надав доказів ознайомлення Юрія з конкретною редакцією Тарифів у момент підписання анкети. Як наслідок — стягнення відсотків на суму понад 44 тисячі гривень було повністю скасовано.
Крім того, суд прийняв наш контррозрахунок. Це дозволило змінити рішення першої інстанції та зменшити суму стягнення за тілом кредиту до 33 395 гривень. Важливою перемогою стало і скасування обов’язку сплачувати судовий збір. Суд офіційно визнав, що Юрій як особа з інвалідністю I групи звільнений від цих витрат згідно із Законом «Про судовий збір».
Схожу справу проти Ідея Банку ми вже виграли раніше — там теж вдалося зменшити заборгованість через незаконні нарахування. Остаточне рішення суду (текст ухвали у реєстрі за номером 459/2127/24) стало крапкою в цьому спорі. Тепер клієнт має виплатити лише реальну суму боргу без жодних штрафних накруток банку, а його права як споживача було повністю захищено. Суд ухвалив справедливе рішення суду у справі № 459/2127/24 у реєстрі.
