Прочитати на: мовою
У справі № 336/738/25 перед адвокатами бюро ЮРКОНСАЛТ постало складне завдання — захистити право повнолітньої доньки на отримання одноразової грошової допомоги (ОГД) після загибелі її батька-військовослужбовця. Опонент у справі, Міністерство оборони України, зайняв жорстку позицію, заперечуючи статус «члена сім’ї» для дорослої дитини. Нам вдалося довести, що заяву клієнтки Валерії слід задовольнити, ґрунтуючись на реальних фактах спільного життя, а не лише на формальних паперах.
Що вирішило справу: використання як доказів накладних Нової Пошти та договорів на благоустрій будинку, що підтвердили реальне ведення спільного господарства понад десять років.
Чому ТЦК та Міноборони відмовляли у виплаті?
Проблема Валерії почалася з типової для багатьох родин ситуації. Її батько, сержант Збройних Сил України, героїчно загинув на початку 2024 року в Донецькій області. Коли донька звернулася до ТЦК та СП для оформлення виплати в 15 мільйонів гривень, їй повідомили, що пакет документів є недостатнім. Головна претензія державних органів полягала в тому, що Валерія — повнолітня та працездатна особа, а отже, на думку чиновників, вона не є автоматично членом сім’ї загиблого в розумінні закону про соціальний захист.
Ситуація ускладнювалася тим, що на момент трагедії жінка вже змінила прізвище у зв’язку з шлюбом, хоча продовжувала проживати з батьком в одному будинку в Запоріжжі. Міноборони наполягало: якщо донька не була непрацездатною утриманкою, вона не має права на частку допомоги. Ризик був величезним — втратити право на визнання родинного зв’язку, який фактично тривав усе життя.
Юридична стратегія: встановлення факту проживання однією сім’єю
Щоб подолати опір міністерства, наші адвокати розробили стратегію, що базується на глибинному аналізі Сімейного кодексу України. Згідно зі ст. 3 СК України, сім’ю складають особи, які не просто мають кровне споріднення, а спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки. Встановлення факту родинних відносин із загиблим військовим через суд стало ключовим етапом боротьби.
Ми звернулися до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. Для підтвердження спільного побуту ми зібрали унікальну доказову базу, яка вийшла далеко за межі звичайної довідки про склад сім’ї:
- Показання трьох свідків — сусідів та друзів дитинства батька, які підтвердили, що Валерія з 2012 року дбала про батька, готувала їжу та займалася домашнім господарством.
- Договір на придбання та встановлення паркану від 2021 року, де замовником виступала донька, а оплату проводив батько, що свідчило про спільні витрати на житло.
- Накладні Нової Пошти за декілька років, які фіксували регулярний обмін посилками (продуктами, одягом) між батьком-військовим та донькою.
- Банківські виписки про перерахування коштів, що підтверджували наявність спільного бюджету.
Особливу увагу ми приділили послугам адвоката по ОГД, оскільки важливо було правильно кваліфікувати ці побутові деталі як юридичні ознаки сім’ї згідно з рішеннями Конституційного Суду України.
Логіка суду та ключові аргументи захисту
Представник Міністерства оборони активно заперечував, стверджуючи, що допомога батька повнолітній доньці — це лише прояв батьківської турботи, а не «утримання». Проте суддя прийняв логіку ЮРКОНСАЛТ: для статусу члена сім’ї не обов’язково бути непрацездатним. Головне — це сталість відносин, спільний бюджет і спільне проживання.
Суд проаналізував статтю 315 ЦПК України та роз’яснення Верховного Суду, вказавши, що перелік членів сім’ї не є вичерпним. Якщо особи ведуть спільне господарство, мають спільні витрати на ремонт (той самий паркан) та побутові речі, вони є сім’єю. Навіть той факт, що Валерія була повнолітньою, не розриває її сімейного вузла з батьком, якщо вони не припиняли спільного побуту.
Результат: право на виплати підтверджено
У вересні 2025 року суд ухвалив рішення, яким частково задовольнив нашу заяву. Суд встановив юридичний факт: встановлення факту проживання однією сім’єю Валерії та її батька-сержанта в період з грудня 2012 року по день його загибелі. Хоча суд відмовив у визнанні факту перебування на утриманні (оскільки жінка працездатна), встановлення статусу члена сім’ї через спільне проживання є достатнім для отримання частки ОГД у розмірі 15 мільйонів гривень.
Це рішення відкрило шлях для подальшого оформлення виплат через ТЦК. Тепер Міноборони не зможе ігнорувати статус Валерії, адже суд чітко зафіксував реальність їхньої родини (текст рішення суду у справі № 336/738/25 доступний у реєстрі). Схожі справи ми вже вигравали раніше, доводячи, що бюрократичний підхід не може стояти вище за реальні людські та родинні стосунки.
