Прочитати на: мовою
У лютому 2025 року адвокатське бюро «ЮРКОНСАЛТ» розпочало боротьбу за права Валерії, яка прагнула підтвердити свій статус члена сім’ї загиблого захисника України. Справа № 766/2111/25 стала справжнім викликом, оскільки опонент — Міністерство оборони України — формально заперечував можливість розгляду цього питання за спрощеною процедурою. Історія стосунків Валерії та Євгена Матковського почалася неординарно — вони познайомилися у 2016 році, застрягши в ліфті будівлі Херсонського виконкому, де тоді згорів мотор. Ця випадкова зустріч переросла у тривале спільне проживання, яке обірвала війна та героїчна загибель Євгена наприкінці грудня 2022 року.
Що вирішило справу: Міністерство оборони України не є суб’єктом отримання грошової допомоги, а лише її виплачує, тому між ним та цивільною дружиною не може бути спору про право, що дозволяє розглядати справу в окремому провадженні.
Окупація, спільний побут та «пастки» судової системи
Валерія та Євген жили як одна родина з початку 2020 року. Спочатку вони мешкали у квартирі в Херсоні, а з початком повномасштабного вторгнення переїхали до будинку в селищі Зеленівка. Життя під окупацією було надважким — вони разом ховалися у підвалах під час обстрілів, спільно дбали про онкохвору маму Валерії, купували ліки та займалися господарством. Євген, колишній депутат міськради, пішов захищати країну у вересні 2022-го, але навіть з фронту продовжував підтримувати родину, надсилаючи кошти — загалом за кілька місяців він передав Валерії майже 39 тисяч гривень.
Проблема виникла там, де її не мало бути. Коли Валерія звернулася до суду, щоб встановити факт проживання однією сім’єю для отримання соціальних пільг та допомоги, Херсонський міський суд просто «заблокував» розгляд. Суддя вирішила, що оскільки Міноборони заперечує проти факту, то існує «спір про право», а отже, справу не можна розглядати за швидкою процедурою окремого провадження. Це фактично позбавляло жінку можливості оперативно підтвердити свій статус, адже позовне провадження могло тривати роками.
Особливого цинізму ситуації додавало те, що сестра загиблого, з якою у Валерії виник конфлікт інтересів, почистила переписку в месенджерах, намагаючись стерти докази визнання їхньої родини. Валерії довелося шукати кожне повідомлення та кожне спільне фото, щоб довести очевидне — вони були чоловіком та дружиною, хоч і без штампа у паспорті.
Як ми розбили аргументи про «спір про право»
Адвокати ЮРКОНСАЛТ не погодилися з такою позицією суду першої інстанції. Ми подали апеляційну скаргу, де ключовим аргументом стало те, що заперечення державного органу самі по собі не створюють спору про право. Міністерство оборони не претендує на ці гроші — воно лише адмініструє виплати. Спір про право міг би виникнути лише з іншими родичами, які також претендують на допомогу, але таких осіб у справі встановлено не було.
Ми звернули увагу суду на те, що Валерія — особа, на яку покладено функції місцевого самоврядування, і вона офіційно вказувала Євгена у своїх деклараціях НАЗК за 2021-2023 роки. Це надпотужний доказ, адже завідомо неправдиві дані в декларації тягнуть за собою відповідальність, і держава вже одного разу прийняла ці дані як правдиві. Також ми надали акти обстеження, де сусіди підтвердили: Євген власноруч пиляв дрова, садив город та робив ремонт у будинку Валерії.
Для успіху справи була задіяна професійна послуга встановлення факту проживання однією сім’єю. Ми доводили, що спільний бюджет — це не лише спільні покупки, а й взаємна підтримка у критичні моменти, як-от лікування матері чи виживання в окупованому Херсоні. Крім того, схожі справи про виплати за загиблого військовослужбовця ми вже неодноразово вигравали, формуючи сталу практику захисту цивільних дружин.
Рішення апеляції: шлях до справедливості відкрито
Херсонський апеляційний суд повністю погодився з нашою логікою. У своїй постанові колегія суддів зазначила, що висновок міського суду про наявність спору про право був передчасним. Судді підкреслили: завдання судочинства — це ефективний захист, а не створення бюрократичних перешкод. Оскільки інших претендентів на виплату, які б оспорювали статус Валерії, судом знайдено не було, справу зобов’язані розглядати за правилами окремого провадження.
Результат для клієнтки: ухвала міського суду скасована, а справу повернуто на продовження розгляду. Це означає, що тепер суд буде зобов’язаний вислухати свідків — друзів Євгена, його колег-депутатів та побратимів, які готові підтвердити, що він вважав Валерію своєю дружиною. Ознайомитися з повним текстом постанови можна за посиланням: рішення суду у справі № 766/2111/25.
Ця перемога є дуже важливою, адже схожу справу проти Міністерства оборони ми вже вигравали раніше — там теж намагалися заперечити статус члена сім’ї через відсутність «утримання», але суд став на бік реальних родинних стосунків. Ми продовжуємо супроводжувати Валерію до остаточного встановлення факту, який дозволить їй отримати належний захист від держави. Схожу справу проти Міністерства оборони України ми вже виграли раніше — там теж вдалося довести статус члена сім’ї через спільне проживання (дивіться деталі нашої іншої перемоги по ОГД).
