Стаття 45 ВЛК: які ЛОР-хвороби визначають придатність і як довести діагноз

Які ЛОР-захворювання охоплює стаття 45 ВЛК

Стаття 45 Розкладу хвороб охоплює хронічні запальні, дистрофічні та деструктивні ураження верхніх дихальних шляхів, придаткових пазух носа та голосового апарату за кодами МКХ-10 J30–J39. Ступінь тяжкості стану та правові наслідки для проходження служби оцінюються виключно за рівнем об’єктивного порушення вентиляції та голосоутворення, а не за найменуванням діагнозу.

Відповідно до положень Додатка 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402, експерти зобов’язані досліджувати частоту рецидивів, наявність ускладнень та анатомічні перешкоди для нормального дихання. Без інструментально підтвердженого функціонального розладу наявність хронічного діагнозу не створює підстав для встановлення обмежень до служби.

Хронічні гнійні та поліпозні синусити

Хронічні запальні процеси навколоносових пазух оцінюються лікарями комісії за характером патологічного ексудату та стійкістю морфологічних змін слизової оболонки. Поліпозні розростання, особливо при їх поєднанні з гнійними виділеннями, свідчать про декомпенсацію процесу та стійке порушення аерації пазух.

Для врахування синуситу як підстави для визначення ступеня придатності потрібна належна апаратна фіксація та протоколи проведених лікувально-діагностичних пункцій. Звичайні скарги пацієнта на періодичну закладеність носа без підтвердженої стійкої декомпенсації комісією до уваги не беруться.

Патології гортані та розлади голосоутворення

Ураження голосових зв’язок, спастична дисфонія або стійкі парези м’язів гортані розглядаються військовими експертами через призму звуження дихальних шляхів та втрати мовленнєвої комунікації. Поява задишки чи свистячого стридору при мінімальному фізичному навантаженні свідчить про суттєву функціональну недостатність дихального апарату.

Отоларингологи ВЛК зобов’язані зафіксувати точний розмір голосової щілини за допомогою ендоскопічного обладнання та встановити ступінь стенозу гортані. Якщо розлад мовлення унеможливлює розбірливу передачу команд у польових умовах, це стає вирішальним чинником для перегляду висновку.

Хронічний тонзиліт і фарингіт

Хронічні патології глотки та піднебінних мигдаликів підпадають під експертні обмеження лише за умови розвитку токсико-алергічних явищ або частих задокументованих рецидивів. Періодичний дискомфорт у горлі без стаціонарного лікування ангін лікарі розцінюють як компенсований стан, що не обмежує військову службу.

Для підтвердження декомпенсованого тонзиліту військовозобов’язаний повинен надати виписки про лікування паратонзилярних абсцесів або ускладнень з боку нирок, серця чи суглобів. За відсутності системних проявів хронічний тонзиліт не перешкоджає визнанню особи придатною.

Пункти 45-а, 45-б і 45-в: як стаття 45 ВЛК розмежовує ступінь придатності

Пункт 45-а визначає повну непридатність до військової служби з виключенням з обліку при вираженій декомпенсації дихання, пункт 45-б регламентує випадки помірних функціональних розладів, а пункт 45-в фіксує повну придатність при незначних відхиленнях. Саме між застосуванням пунктів «б» та «в» найчастіше виникають правові спори, оскільки лікарі схильні занижувати тяжкість порушень.

Згідно з частиною 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовозобов’язані проходять медичний огляд для об’єктивної оцінки стану здоров’я. Кінцевий правовий статус військовозобов’язаного та можливість призначення у підрозділи забезпечення безпосередньо залежать від функціонального класу порушень, внесеного до картки огляду.

Критерії пункту 45-а та повна непридатність

Застосування пункту 45-а передбачає виключення громадянина з військового обліку лише при вкрай тяжких та незворотних ураженнях дихальних шляхів. До цієї категорії належать озена зі смердючим нежитем та атрофією кісткових стінок носа, а також склерома верхніх дихальних шляхів.

Також підставою для визнання непридатним є хронічні рубцеві або паралітичні стенози гортані III–IV ступеня та двобічні парези з вираженою дихальною недостатністю у стані спокою. Такі клінічні стани призводять до повної втрати фізичної здатності переносити будь-які військові навантаження.

Пункт 45-б Розкладу хвороб та військова служба

Застосування пункту 45-б Розкладу хвороб підтверджує наявність помірних функціональних порушень, які унеможливлюють службу у штурмових та десантних підрозділах. До нього відносяться хронічні поліпозні чи гнійні синусити з рецидивами щонайменше двічі на рік, а також помірні парези гортані з задишкою при невеликому фізичному навантаженні.

Крім того, за цим пунктом оцінюються стійкі розлади барофункції навколоносових пазух, що є прямою перешкодою для служби в авіації, водолазних частинах чи підрозділах спеціального призначення. Військовозобов’язані можуть ознайомитися з тим, що означають категорії у висновку ВЛК, щоб контролювати законність внесення обмежень до своєї довідки.

Повна придатність за пунктом 45-в

До пункту 45-в лікарі відносять катаральні хронічні синусити, субатрофічні риніти, компенсований хронічний тонзиліт та ізольовані кісти пазух без деструкції кісток. За наявності таких діагнозів військовозобов’язані визнаються повністю придатними до проходження військової служби без обмежень за видами військ.

Суб’єктивні скарги на дискомфорт, хропіння чи помірну закладеність носа без документального підтвердження дихальної обструкції залишають особу в межах повної придатності. Для зміни експертного висновку необхідне виключно лабораторне та інструментальне підтвердження переходу хвороби у декомпенсовану стадію.

Викривлення носової перетинки та стаття 45 ВЛК: умови підтвердження обструкції

Викривлення носової перегородки розглядається військово-лікарською комісією не як самостійна підстава для звільнення від служби, а виключно через рівень викликаної ним обструкції дихальних шляхів. Якщо деформація хрящового остова не блокує проходження повітря, експерти застосовують пункт 45-в із визнанням повної придатності.

Згідно з нормами Додатка 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, визначальним фактором виступає аеромеханічний опір носових ходів. Анатомічна деформація присутня у більшості населення, тому юридичне значення має виключно стійке вторинне порушення вентиляційної функції легень.

Критерії збереження носового дихання при деформації перегородки

Якщо викривлена перегородка дозволяє вільне проходження повітряного потоку хоча б через одну ніздрю, призовника чи військовослужбовця визнають придатним. Періодичний нежить чи набряклість слизової комісія розглядає як тимчасові фізіологічні явища, що не свідчать про системну дисфункцію.

Військово-лікарська комісія виходить із принципу функціональної компенсації: організм компенсує однобічне звуження за рахунок вільного протилежного носового ходу. За таких умов отримати висновок про обмеження придатності на підставі лише викривлення перетинки неможливо.

Умови встановлення порушення функцій при повній обструкції носа

Застосування пункту 45-б стає юридично обґрунтованим виключно за умови повної стійкої двобічної блокади носового дихання, яка призводить до постійного ротового дихання. Додатковою кваліфікуючою ознакою є розвиток хронічного гнійного запалення пазух через порушення аерації остеомеатального комплексу.

Кожен випадок вираженої обструкції має бути зафіксований об’єктивними вимірюваннями опору повітряного потоку та підтверджений записами про стаціонарне лікування. Відсутність письмових доказів тривалої декомпенсації дає лікарям підстави констатувати відсутність функціонального дефекту.

Статус придатності після проведеної септопластики

Після виконання хірургічного виправлення перегородки військовозобов’язаний визнається придатним, якщо носове дихання після загоєння тканин успішно відновилося. У разі виникнення післяопераційних ускладнень або тривалого загоєння особа має право на встановлення статусу тимчасової непридатності для завершення лікування.

Тривалість реабілітаційного періоду визначається отоларингологом стаціонару та засвідчується електронним листком непрацездатності або довідкою ВЛК про потребу у відпустці за станом здоров’я. Після закінчення терміну відновлення проводиться повторний огляд для визначення остаточного ступеня придатності.

Документи та доказова база для підтвердження діагнозу за статтею 45 ВЛК

Для успішного доведення функціональних розладів дихання за статтею 45 ВЛК військовозобов’язаний зобов’язаний завчасно зібрати вичерпний пакет первинної медичної документації. Будь-які усні заяви про хронічний синусит чи неможливість повноцінно дихати носом без документального підтвердження лікарями комісії категорично відхиляються.

Експерти військової комісії зобов’язані перевіряти записи в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) та оцінювати нотаріально завірені копії паперових виписок. Неповнота наданої документації є найпоширенішою причиною безпідставного заниження діагнозу та встановлення повної придатності.

Обов’язкові медичні документи 45 б для надання комісії

Для підтвердження помірних розладів дихання необхідно заздалегідь підготувати пакет документів 45 б, сформований профільними медичними закладами. До базового переліку доказових матеріалів належать:

• витяг із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою № 027/о щонайменше за двома епізодами лікування протягом року;
• офіційний протокол комп’ютерної томографії приносових пазух із детальним описом слизової та записом дослідження на цифровому диску;
• протокол ендоскопічного дослідження порожнини носа, носоглотки та гортані з фотофіксацією змін;
• протокол передньої активної риноманометрії, який фіксує числові параметри опору носових ходів;
• електронні листки непрацездатності за періоди загострень, які підтверджують тимчасову втрату працездатності.

Інструментальна діагностика: комп’ютерна томографія та риноманометрія

Комп’ютерна томографія навколоносових пазух є золотим стандартом діагностики, оскільки вона дозволяє виявити потовщення слизової оболонки, рівні рідини та кісткові деструкції. Протокол дослідження обов’язково повинен супроводжуватися записом на диску у форматі DICOM для безпосереднього перегляду лікарем комісії.

Передня активна риноманометрія об’єктивно встановлює об’ємну швидкість повітряного потоку та тиск у порожнині носа до і після проби з деконгестантами. Саме числові значення підвищеного опору дихальних шляхів у протоколі дослідження виступають неспростовним доказом хронічної обструкції під час експертизи.

Докази частоти рецидивів та стаціонарного лікування

Пояснення до Розкладу хвороб вимагають, щоб помірні порушення при хронічних синуситах підтверджувалися не менш ніж двома-трьома загостреннями на рік. Кожен випадок рецидиву повинен супроводжуватися клінічними аналізами крові, протоколами лікувальних пункцій та записами про системну антибіотикотерапію.

Відсутність зафіксованих стаціонарних лікувань розцінюється військовими медиками як легкий перебіг захворювання без функціональної втрати. Тому систематичне офіційне звернення до ЛОР-лікарів та реєстрація непрацездатності формують вирішальну доказову базу для встановлення пункту 45-б.

Зразок заяви про долучення медичних документів та направлення на додаткове обстеження за статтею 45 ВЛК

Правовий захист військовозобов’язаних та судова практика за статтею 45 ВЛК

Оскарження необґрунтованої постанови військово-лікарської комісії за статтею 45 здійснюється у досудовому порядку через подання скарги до вищої комісії або шляхом подання позову до адміністративного суду. Судова практика послідовно підтверджує протиправність дій комісій, які ухвалюють рішення без дослідження поданих інструментальних висновків.

Згідно з нормами розділу II Положення № 402, постанова районної або міської комісії може бути переглянута обласною ВЛК або Центральною військово-лікарською комісією (ЦВЛК). Фаховий супровід, який надає кваліфікований адвокат по ВЛК, дозволяє оперативно зафіксувати процедурні порушення та домогтися направлення особи на контрольне стаціонарне обстеження.

Правові позиції Верховного Суду та апеляційних судів

У постанові Верховного Суду у справі № 810/5009/18 суд наголосив, що суди не підміняють лікарів у встановленні діагнозів, проте зобов’язані перевіряти дотримання процедури огляду та повноту врахування наданої медичної документації. Ігнорування скарг та ненадання оцінки випискам є прямою підставою для визнання рішення ВЛК протиправним.

П’ятий апеляційний адміністративний суд у постанові у справі № 420/18770/22 визнав незаконною постанову гарнізонної ВЛК, яка передчасно визнала військовослужбовця придатним без повного обстеження хронічних розладів дихання, та зобов’язав провести повторний огляд. Крім того, Закарпатський окружний адміністративний суд у рішенні у справі № 260/1996/22 скасував постанову комісії через формальний характер огляду без залучення профільних спеціалістів.

Успішний досвід адвокатів бюро ЮРКОНСАЛТ демонструє й схожий кейс про оскарження дій ТЦК та ВЛК, де своєчасне фіксування процесуальних порушень дозволило повністю скасувати неправомірні акти індивідуальної дії.

Особливості доведення діагнозу у досудовому та судовому порядку

У процесі досудового оскарження вирішальне значення має подання до вищої ВЛК нотаріально посвідчених копій усіх медичних протоколів, комп’ютерної томографії та риноманометрії разом із супровідною заявою. Заява повинна містити чітке посилання на пункти Пояснень до статті 45 та обґрунтування наявності помірного чи значного функціонального дефекту.

Якщо вища комісія ухвалює формальну відмову без проведення контрольного обстеження, військовозобов’язаний має право звернутися до окружного адміністративного суду протягом трьох місяців. Судовий порядок захисту дозволяє зобов’язати відповідачів провести повноцінну військово-лікарську експертизу в умовах профільного військового шпиталю.

Прочитати на: мовою