Міжнародний реєстр збитків та правила подання заяв

Міжнародний реєстр збитків є ключовим інструментом для фіксації шкоди, завданої внаслідок військової агресії РФ проти нашої держави. Багато громадян та підприємств досі не знають, як правильно зафіксувати свої втрати, щоб гарантовано претендувати на майбутні репарації.

Цифрова фіксація руйнувань та інших збитків дозволяє зберегти надійну доказову базу для міжнародних інституцій. У цьому матеріалі ми розберемо структуру реєстру, категорії звернень та особливості подання документів.

Що таке Міжнародний реєстр збитків та його мета

Міжнародний реєстр збитків — це спеціальна цифрова платформа, створена для фіксації та документального обліку доказів шкоди, завданої військовою агресією РФ проти України починаючи з 24 лютого 2022 року. Головною метою цієї інституції є збір, систематизація та категоризація заяв постраждалих для подальшого визначення обсягу репарацій.

Ця платформа створена спільно Україною, Європейським Союзом та ще 42 країнами, а її штаб-квартира розміщена в місті Гаага. Основне завдання інституції на початковому етапі, який визначено терміном у три роки, полягає у створенні надійного цифрового сховища доказів.

Варто розуміти, що участь у цій програмі не обмежує права постраждалих на інші цивільно-правові способи відшкодування шкоди. Наприклад, якщо компанія отримує виплати від приватного іноземного страховика, реєстр просто оновить інформацію, щоб виключити подвійне стягнення збитків на етапі безпосередніх виплат.

Звернутися до платформи можна через спеціальні державні сервіси. На практиці подання заяви через систему Дія є єдиним легальним цифровим шлюзом до реєстру, а спроби надіслати паперові документи безпосередньо до Гааги призведуть до залишення звернення без розгляду. Детальну інформацію про роботу організації публікує Офіційний вебсайт Міжнародного Реєстру збитків (RDUR).

Згідно з ч. 1.1 ст. Статут Резолюція CM/Res(2023)3: «Реєстр слугує документальною формою обліку доказів та інформації щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна... міжнародно-протиправними діями Російської Федерації»

Правові основи діяльності Міжнародного реєстру

Правові основи діяльності Міжнародного реєстру базуються на міжнародних угодах та національному законодавстві України, які визначають його статус та порядок взаємодії з державними органами. Головними документами є Резолюція Ради Європи, Закон України про приєднання до угоди та відповідні постанови Кабінету Міністрів.

Держава забезпечила повну інтеграцію національних цифрових систем із міжнародною платформою, що дозволяє значно спростити процес верифікації документів. Це дає змогу автоматично підтягувати дані з державних реєстрів під час формування звернення.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закон України № 3432-IX: «Приєднатися від імені України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, прийнятої Резолюцією Комітету міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3»

Важливим кроком у спрощенні процедури для громадян стало ухвалення урядом спеціального порядку, який регламентує використання вітчизняних цифрових інструментів для передачі даних до міжнародної системи.

Згідно з ч. 1 ст. Порядок Постанова Кабінету Міністрів України № 365: «Цей Порядок визначає процедуру подання до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України... заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг»

Для детального ознайомлення з процедурою підготовки доказів та проходження всіх етапів реєстрації корисним джерелом є Інструкція та гайд із подання заяв на WikiLegalAid, яка містить детальні практичні роз’яснення.

Основні категорії заяв до Міжнародного реєстру

Основні категорії заяв до Міжнародного реєстру поділяються на три великі групи, що охоплюють інтереси фізичних осіб, бізнесу та держави. Кожна група містить специфічні підкатегорії, які дозволяють детально зафіксувати характер понесених втрат.

Для фізичних осіб передбачено кілька підкатегорій, серед яких найважливішим є подання заяви про пошкодження або знищення житлового майна (категорія А3.1). Це дозволяє зафіксувати руйнування приватних будинків чи квартир. Також виділяють категорії для вимушеного переміщення, порушення особистої недоторканності та втрати засобів до існування.

Для бізнесу та юридичних осіб передбачені окремі механізми, зокрема заяви за втрату контролю над майном на ТОТ (категорія А3.6), що є критично важливим для підприємств, активи яких залишилися в окупації. Окремо виділено категорію для збитків бізнесу та упущеної вигоди.

На практиці підприємства часто стикаються з проблемою збору доказів, коли фізичного доступу до об’єктів немає. Наприклад, аграрне підприємство, що втратило врожай та техніку через окупацію, може вирішити цю проблему шляхом збору альтернативних доказів: супутникових знімків, даних минулорічної інвентаризації, показань свідків та податкових накладних. Всі ці матеріали успішно завантажуються до системи.

Хто може звернутися за компенсацією збитків

Звернутися за компенсацією збитків до Міжнародного реєстру мають право фізичні особи, приватні компанії та державні установи, які зазнали шкоди внаслідок бойових дій на території України. Подання заяви може здійснюватися як безпосередньо постраждалою особою, так і її офіційним представником.

Для представників юридичних осіб вкрай важливо стежити за терміном дії своїх КЕП та цифрових повноважень. Якщо керівник компанії відкличе повноваження представника в процесі розгляду, такий представник миттєво втратить доступ до управління заявою на порталі.

У разі пошкодження майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, часто виникає питання щодо розподілу часток. Правильним рішенням у такій ситуації є подання окремих заяв кожним із співвласників самостійно за свою частку, причому згода іншого співвласника на це не потрібна.

Наші фахівці мають великий досвід у захисті прав громадян під час війни, наприклад, успішна справа про захист прав військовослужбовців демонструє нашу здатність добиватися справедливості у складних ситуаціях.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №126885224 від 25.04.2025 зазначив: «Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що відсутність у іноземців права на отримання компенсації за шкоду, завдану їхньому нерухомому майну внаслідок збройної агресії РФ, є законним, виправданим і пропорційним рішенням держави. Це рішення повністю узгоджується з міжнародними стандартами, зокрема з положеннями Європейської конвенції з прав людини, та спрямоване на досягнення легітимної мети — забезпечення раціонального й ефективного використання державних ресурсів в умовах воєнного стану та соціально-економічних викликів.»

Обмеження права іноземців на компенсацію за зруйноване майно є законним і не вважається дискримінацією.

Процес розгляду зміни та відкликання заяв

Процес розгляду зміни та відкликання заяв у Міжнародному реєстрі чітко регламентований правилами організації та складається з кількох послідовних етапів перевірки. Заявники мають право коригувати надану інформацію або повністю скасувати своє звернення за певних умов.

Опрацювання заяв складається з двох основних етапів. Спочатку Секретаріат перевіряє документи на дотримання формальних вимог, після чого Рада Реєстру приймає остаточне рішення про внесення заяви до системи. Сама оцінка та виплата компенсацій буде здійснюватися окремою комісією, створення якої наразі триває.

Якщо після відправлення ви виявили помилку або забули додати важливий документ (наприклад, акт обстеження від місцевої влади), це можна виправити. Доповнити інформацію можна через кабінет Дії, поки заяву не передано на розгляд Раді Реєстру. Іншим варіантом є повне відкликання заяви та формування нової.

Заявники мають право на відкликання звернення в будь-який час до винесення остаточного рішення. Якщо заяву відкликано після її схвалення Радою, вона все одно фізично залишається в системі, але отримує неактивний статус із позначкою про відкликання без упередження щодо можливості подати її знову в майбутньому.

Подання заяви до Реєстру збитків з-за кордону

Подання заяви до Реєстру збитків з-за кордону здійснюється виключно в електронному вигляді через український портал Дія, що є єдиним офіційним цифровим шлюзом для цієї процедури. Громадяни, які перебувають за межами України, можуть пройти авторизацію за допомогою засобів електронної ідентифікації та подати необхідні документи віддалено.

Для успішного подання заяви підходить будь-який паспорт громадянина України (як ID-картка, так і старий паспорт-книжечка), а також закордонний паспорт. На даний момент обов’язковою технічною умовою для реєстрації залишається наявність українського номера телефону для отримання підтверджень.

Громадяни, які виїхали за кордон через війну, але не мають офіційного статусу тимчасового захисту, часто хвилюються через складність доказування вимушеного переїзду. У такій ситуації рішенням є надання непрямих доказів: позначок у паспорті про перетин кордону в перші тижні вторгнення, квитків на транспорт, договорів оренди чи виписок з банківського рахунку.

Варто пам’ятати, що всі завантажені файли (фотографії, акти оцінки, копії документів) мають відповідати суворим технічним вимогам платформи. Вони повинні бути чіткими, не мати пошкоджень чи вірусів, інакше система автоматично відхилить заяву ще на першому етапі формальної перевірки.

Які типи заяв доступні для подання наразі

Наразі для подання доступні понад десять типів заяв, які охоплюють найбільш критичні наслідки військових дій, зокрема вимушене переміщення, пошкодження майна та порушення особистої недоторканності. Також варто звернути увагу на можливість подати заяву до міжнародного реєстру збитків щодо сексуального насильства. Перелік доступних категорій постійно розширюється відповідно до рішень Ради Реєстру.

Серед доступних варіантів виділяють заяви про смерть або зникнення безвісти близького члена сім’ї, катування, примусову працю (категорія А2.7), депортацію дітей та дорослих, а також втрату житла чи приватного підприємництва. Кожен тип заяви вимагає специфічного набору підтверджуючих документів.

Якщо відомості про зруйноване майно відсутні в новому Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виникає проблема з автоматичною верифікацією власності в Дії. Для вирішення цього питання необхідно заздалегідь внести об’єкт до реєстру через нотаріуса чи ЦНАП або ж вручну завантажити скановані копій старих паперових документів під час формування заяви.

Доказування фактів загибелі або зникнення близьких є надзвичайно чутливим та юридично складним процесом. У нашій практиці є успішні приклади вирішення таких питань, зокрема встановлення юридичних фактів через суд для отримання необхідних документів.