@pratsevytyi
Визнали відповідача, який не проживає в квартирі та не утримує її – таким що втратив право користування нею!
🔔 Ленінський районний суд міста Запоріжжя прийняв рішення щодо спірного житлового приміщення.
Суд визнав відповідача, який не мешкає та не утримує спірну квартиру, таким, що втратив право на неї.
Рішення прийнято на підставі позовної заяви позивача, який вимагав визнання відповідача таким, що втратив право на житло після більш як шести місяців відсутності без поважних причин.
👥💼 Позовні вимоги були обґрунтовані наявністю реєстрації відповідача в спірній квартирі, але його давною відсутністю та непроживанням у ній з 2010 року.
Позивач також зазначив, що він самостійно несе фінансовий тягар оплати комунальних послуг за відповідача.
Суд розглянув позовну заяву під час відкритого судового засідання та ретельно дослідив всі представлені докази.
📄⚖️ Суд дійшов висновку, що відповідач не проживав у спірній квартирі останні 10 років без поважних причин.
Він виїхав з квартири у 2011 році і не повертався до неї, місце його перебування позивачу невідоме.
Крім того, в квартирі відповідача не було його особистих речей.
Суд також відзначив, що позивач несе фінансове брем’я оплати комунальних послуг за відповідача.
🏠💵 З урахуванням виявлених фактів суд визнав, що держава втручається у право відповідача на повагу до його житла, яке гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Однак, зважаючи на обставини справи, втручання вважається законним і здійснюється з метою захисту прав і свобод позивача.
⚖️👤👥 Суд також вказав, що втручання у права відповідача підпадає під статтю 71 Житлового кодексу України, яка регулює питання збереження житла тимчасово відсутніх громадян.
📜🏢 Отже, суд задовольнив позовні вимоги позивача та визнав відповідача таким, що втратив право на користування житлом .
Визнали відповідача, який не проживає в квартирі та не утримує її – таким що втратив право користування нею!
🔔 Ленінський районний суд міста Запоріжжя прийняв рішення щодо спірного житлового приміщення.
Суд визнав відповідача, який не мешкає та не утримує спірну квартиру, таким, що втратив право на неї.
Рішення прийнято на підставі позовної заяви позивача, який вимагав визнання відповідача таким, що втратив право на житло після більш як шести місяців відсутності без поважних причин.
👥💼 Позовні вимоги були обґрунтовані наявністю реєстрації відповідача в спірній квартирі, але його давною відсутністю та непроживанням у ній з 2010 року.
Позивач також зазначив, що він самостійно несе фінансовий тягар оплати комунальних послуг за відповідача.
Суд розглянув позовну заяву під час відкритого судового засідання та ретельно дослідив всі представлені докази.
📄⚖️ Суд дійшов висновку, що відповідач не проживав у спірній квартирі останні 10 років без поважних причин.
Він виїхав з квартири у 2011 році і не повертався до неї, місце його перебування позивачу невідоме.
Крім того, в квартирі відповідача не було його особистих речей.
Суд також відзначив, що позивач несе фінансове брем’я оплати комунальних послуг за відповідача.
🏠💵 З урахуванням виявлених фактів суд визнав, що держава втручається у право відповідача на повагу до його житла, яке гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Однак, зважаючи на обставини справи, втручання вважається законним і здійснюється з метою захисту прав і свобод позивача.
⚖️👤👥 Суд також вказав, що втручання у права відповідача підпадає під статтю 71 Житлового кодексу України, яка регулює питання збереження житла тимчасово відсутніх громадян.
📜🏢 Отже, суд задовольнив позовні вимоги позивача та визнав відповідача таким, що втратив право на користування житлом .
