Зменшили заборгованість клієнта по аліментам на 61000 гривень

№ 336/674/23

провадження № 2/336/982/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

23 травня 2023 рокум.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого суддіДмитрюк О.В.,

за участю секретаряНєдєльчевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник позивачаадвокат Харьков Віталій Олександрович) до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, –

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача 24.01.2023 р. звернувся до судузвищевказаним позовом, в якому зазначив, що рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі № 336/6108/15-ц від 18.09.20215 р. з відповідача стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , починаючи стягнення з 27.08.2015 р. і до повноліття дитини.

Вказане судове рішення було пред`явлено на виконання.

Внаслідок невиконання відповідачем рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 27.08.2015 р., утворилась заборгованість по виплаті аліментів на утримання доньки, яка станом на 30.04.2021 р., згідно розрахунку державного виконавця, складає 152949,75 грн.

Посилаючись на приписи ст.196 СК України, за позовом представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 28.02.2015 р. по 30.04.2021 р. у сумі 152949,75 грн.

Ухвалою від 31.01.2023 р. відкрито провадження та призначено судове засідання на 02.03.2023 р.

02.03.2023 р. розгляд справи відкладено на 05.04.2023 р. на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України за клопотанням представника відповідача.

05.04.2023 р. розгляд справи відкладено на 23.05.2023 р. на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України за клопотанням представника позивача.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, підтримує позов про стягнення неустойки (пені) за період з 01.05.2018 р. по 30.04.2021 р. в розмірі 92140,50 грн. з мотивів, викладених у відповіді на відзив (а.с.87-96), та просить стягнути судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач та його представник до суду не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, в процесі розгляду справи було подано відзиву на позов (а.с.53-59) та заперечення на відповідь на відзив (а.с.113-115), за змістом яких представник просить частково задовольнити вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 92140,50 грн. та відмовити в задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд розглянув справу за відсутності відповідача та його представника на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію представників сторін, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановленосудом зписьмових доказів,рішеннямШевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі № 336/6108/15-ц від 18.09.2015 р. з ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , починаючи з 27.08.2015 р. до повноліття дитини (а.с.15-17).

Статтею 180СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач ухилився від виконання вказаного батьківського обов`язку, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку наданого позивачем, з яким погодилась і сторона відповідача, складеного державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м.Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) станом на 30.04.2021 р. складає 92140,50 грн. (а.с.102-104).

Відповідно до частини другої статті 141СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов`язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.

Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України,уразі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені – 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня – за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені – 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Таких правових висновків щодо порядку обчислення пені у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був обізнаний про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення про стягнення з нього аліментів, свої зобов`язання у повному обсязі та вчасно не виконував; починаючи з травня 2018 року по квітень 2021 року аліменти не сплачував, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з 01.05.2018 р. по 30.04.2021 р., що складає 92140,50 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Обставин, які б звільняли боржника від сплати неустойки, по справі не встановлено.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано довідку за підписом адвоката, згідно якої ОСОБА_1 сплатила оплату гонорару за договором (а.с.31), яку суд не вважає належним доказом, що підтверджує здійснення відповідних витрат, у розумінні наведених вище положень діючого законодавства.

Досліджуючи надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів не достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу та підтвердження здійснення таких витрат.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 4,12,13,141,211,261,264,265,354ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню по аліментам в розмірі 92140,50 грн.

В задоволенні решти вимог ОСОБА_1відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1073 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 29 травня 2023 року.

Суддя