Спадкування без заповіту: черги та порядок дій

Як оформити спадщину без заповіту покроково

Щоб зрозуміти, як оформити спадщину без заповіту, необхідно звернутися до державного або приватного нотаріуса протягом шести місяців із дня смерті родича для відкриття спадкової справи. Подання заяви є ключовим юридичним кроком, який підтверджує намір спадкоємця прийняти все рухоме та нерухоме майно. Нотаріус перевіряє факт смерті, родинний зв’язок, наявність інших претендентів і визначає коло осіб, які мають законні права.

Збір базових документів для нотаріальної контори

Первинне звернення до нотаріуса потребує підтвердження трьох ключових фактів: відкриття спадщини, наявності родинного зв’язку та останнього зареєстрованого місця проживання померлого. Згідно зі статтею 1221 Цивільного кодексу України, місцем відкриття спадщини є останнє зареєстроване місце проживання спадкодавця або місцезнаходження його основної нерухомості.

Для відкриття спадкової справи спадкоємцю необхідно підготувати такі документи:

• паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• оригінал свідоцтва про смерть спадкодавця, виданого органом ДРАЦС;
• документи на підтвердження родинних зв’язків (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб або судове рішення);
• витяг із реєстру територіальної громади про останнє місце реєстрації померлого;
• правовстановлюючі документи на спадкове майно (договори купівлі-продажу, дарування, свідоцтва про право власності).

Знайти акредитованого нотаріуса за територіальним округом можна через офіційний Єдиний реєстр нотаріусів Міністерства юстиції України. Якщо інформація про відкриті спадкові справи невідома, перевірку здійснюють за допомогою державної послуги, де формується офіційний витяг зі Спадкового реєстру.

Перевірка наявності заповіту та подання заяви про прийняття спадщини

Коли виникає спадщина без заповіту, нотаріус в обов’язковому порядку здійснює запит до Спадкового реєстру для виключення існування прихованих або пізніше посвідчених заповітів. Тільки після офіційного підтвердження відсутності таких розпоряджень відкривається процедура спадкування за законом.

Якщо спадкоємець перебуває за межами населеного пункту або в складних умовах, заяву можна посвідчити у будь-якого місцевого нотаріуса та надіслати поштою. Детальніший алгоритм дій для осіб, які виїхали за кордон, описано у статті про те, як оформити спадщину з-за кордону своєчасно та без ризику втрати прав.

Черги спадкування за законом та розподіл часток

Законодавство закріплює п’ять послідовних черг спадкоємців, кожна з яких закликається до прийняття спадщини виключно за умови відсутності або неприйняття майна представниками попередньої черги. Відповідно до частини 1 статті 1258 Цивільного кодексу України, право на спадкування виникає почергово, що повністю виключає довільний вибір спадкоємців.

Спадкоємці 1 черги та принцип рівності їхніх часток

До числа найближчих родичів, які мають абсолютний пріоритет на отримання майна, входять спадкоємці 1 черги. Згідно з частиною 1 статті 1261 Цивільного кодексу України, до першої черги належать діти спадкодавця (включаючи зачатих за життя та народжених після його смерті, а також усиновлених), той з подружжя, хто пережив спадкодавця, та батьки.

Усі представники однієї черги ділять майно порівну відповідно до частини 1 статті 1267 Цивільного кодексу України. Наприклад, якщо після померлого залишилися дружина та двоє дітей, усе спадкове майно розподіляється між ними порівну — по 1/3 частці кожному.

Особливу увагу слід звертати на випадки, коли у спадкодавця є діти від попередніх шлюбів. Вони мають абсолютно рівні права з дітьми від останнього шлюбу і не можуть бути обмежені у спадкуванні іншими родичами.

Друга черга спадкування та умови закликання братів і сесте?

Коли у померлого немає живих дітей, батьків чи офіційного чоловіка чи дружини, у спадкові права вступає друга черга спадкування. Згідно зі статтею 1262 Цивільного кодексу України, другу чергу утворюють рідні брати та сестри спадкодавця (як повнорідні, так і неповнорідні), а також його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Якщо спадкодавець не мав спадкоємців першої ланки, майно ділиться порівну між усіма присутніми представниками другої черги. До прикладу, якщо у спадкодавця залишилися лише рідний брат і бабуся, кожен із них отримує по 1/2 частці спадкового майна.

У разі відсутності спадкоємців другої черги право спадкування переходить до третьої черги (рідні дядьки та тітки за статтею 1263 ЦК України). Усі встановлені черги спадкування за законом функціонують за чітким принципом: наявність хоча б одного спадкоємця вищої черги, який подав заяву, повністю виключає право наступних черг.

Права цивільного подружжя та особливості четвертої і п'ятої черг

Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю без реєстрації шлюбу не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, належать лише до четвертої черги згідно зі статтею 1264 ЦК України. Якщо у спадкодавця є діти, батьки або рідні брати, цивільна дружина чи чоловік не отримають частки у майні автоматично.

У постанові Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 суд підкреслив, що для набуття прав спадкоємця четвертої черги необхідно обов’язково довести сукупність трьох складових: спільне проживання, спільний побут і взаємні права та обов’язки сім’ї, адже саме по собі спільне мешкання в одній квартирі таких прав не створює.

До п’ятої черги спадкоємців за статтею 1265 ЦК України належать інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, а також особи, які перебували на утриманні спадкодавця не менш як п’ять років.

Спадкування за правом представлення для онуків

Право представлення є спеціальним механізмом спадкування, який застосовується тоді, коли прямий спадкоємець помер раніше за самого спадкодавця або одночасно з ним. У таких правовідносинах онуки не відсуваються до нижчих черг, а заступають місце свого померлого батька чи матері. Відповідно до частини 1 статті 1266 Цивільного кодексу України, внуки та правнуки спадкодавця спадкують ту частку майна, яка належала б за законом їхнім померлим батькам.

Як ділиться частка померлого сина або дочки між онуками

Коли спадкоємець першої черги помер до відкриття спадщини, його діти спадкують його частку порівну. Розглянемо приклад: у померлого дідуся було двоє дітей — донька та син, при цьому син помер кількома роками раніше, залишивши двох власних дітей (онуків спадкодавця). У такій ситуації жива донька отримує 1/2 частку майна, а частка померлого сина (1/2) ділиться між двома онуками порівну — по 1/4 частці кожному.

У подібних справах далекі родичі часто намагаються переконати онуків, що вони не мають прав за відсутності заповіту. Проте закон прямо гарантує їхнє покликання до першої черги за правом представлення, що повністю усуває від спадкування братів чи сестер спадкодавця.

Відмінність права представлення від спадкової трансмісії

Вкрай важливо не плутати спадкування за правом представлення зі спадковою трансмісією, передбаченою статтею 1276 ЦК України. Головна різниця полягає у моменті смерті первинного спадкоємця. При праві представлення спадкоємець помирає до відкриття спадщини або одночасно зі спадкодавцем.

При спадковій трансмісії спадкоємець пережив спадкодавця, внаслідок чого спадщина відкрилася за його життя, однак він помер протягом встановленого шестимісячного строку, не встигнувши подати заяву про її прийняття. У такому разі право на прийняття його частки переходить до його власних спадкоємців на залишок строку.

Строки прийняття спадщини та порядок дій при їх пропуску

Для оформлення спадкових прав закон встановлює суворий шестимісячний строк, який обчислюється з моменту відкриття спадщини (дня смерті особи або дня набрання чинності рішенням суду про оголошення її померлою). Відповідно до частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України, якщо заяву не подано у зазначений строк, спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину.

Правило 6 місяців та випадки автоматичного прийняття спадщини

Поширеною фатальною помилкою є очікування закінчення шести місяців перед першим візитом до нотаріуса. Заяву про прийняття спадщини необхідно подати саме до спливу цього терміну, тоді як свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом уже після його закінчення.

Винятком є фактичне автоматичне прийняття спадщини згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України, коли спадкоємець постійно проживав та був офіційно зареєстрований разом зі спадкодавцем на день смерті за однією адресою. Також спадщина вважається прийнятою автоматично малолітніми, неповнолітніми та недієздатними особами відповідно до частини 4 статті 1268 ЦК України, якщо вони не подали відмову за згодою батьків чи опікунів.

Військовозобов’язані та цивільні особи, які проживають у районах активних бойових дій, можуть подавати заяву до будь-якого функціонуючого нотаріуса України без прив’язки до території. Більш детально процедуру розкрито в матеріалі про те, як подати заяву до нотаріуса у прифронтовому районі за чинними правилами екстериторіальності.

Що робити, якщо пропущено строк на прийняття спадщини

Якщо спадкоємець не був зареєстрований разом із померлим і пропустив пів року, нотаріус виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У такому разі існує лише два законних шляхи: отримання письмової згоди інших спадкоємців, які вчасно прийняли майно, або звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 756/957/18 роз’яснив, що юридична необізнаність, відсутність коштів або пасивність спадкоємця не є поважними причинами для надання додаткового строку. Поважними визнаються лише непереборні та об’єктивні перешкоди, такі як тривале тяжке лікування або проходження військової служби.

Якщо ви пропустили шестимісячний термін звернення, ознайомтеся з алгоритмом дій у статті про те, що робити, якщо пропущено строк на прийняття спадщини та як довести поважність обставин у судовому порядку.

Зразок заяви про прийняття спадщини за законом

Поділ спільного майна подружжя при спадкуванні без заповіту

Поширеною помилкою родичів є спроба розділити всю квартиру, будинок чи авто, які були придбані померлим під час перебування у зареєстрованому шлюбі. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України. До складу спадкової маси входить виключно частка, що належала померлому, тоді як частка пережившого подружжя виділяється нотаріусом окремо.

Механізм виділення половини майна того з подружжя, хто пережив померлого

Перед розподілом майна між спадкоємцями першої черги нотаріус видає чоловікові або дружині, які пережили померлого, свідоцтво про право власності на 1/2 частку в спільному майні на підставі статті 71 Закону України «Про нотаріат». Ця частка не є спадщиною і залишається у власності особи, яка пережила другого з подружжя.

Спадковою масою стає лише друга половина (1/2 частка) померлого, яка вже ділиться порівну між усіма спадкоємцями першої черги, включаючи саму дружину/чоловіка, дітей та батьків. Таким чином, законний чоловік чи дружина отримує свою законну половину плюс рівну частку від спадкової половини померлого.

Якщо виникають спори щодо правовстановлюючих документів, судова практика вимагає обрання правильного способу захисту прав. У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 522/3974/20 суд підкреслив, що позовна вимога про визначення частки померлого в спільній власності є неналежним способом захисту; спадкоємець має заявляти вимогу про пряме визнання права власності на частку майна в порядку спадкування.

Права неповнолітніх дітей та відповідальність за борги спадкодавця

Права малолітніх і неповнолітніх дітей перебувають під суворим контролем держави: відмовитися від прийняття спадщини від їхнього імені можна лише за попереднім погодженням з органом опіки та піклування. Крім того, діти від попередніх шлюбів претендують на частку майна померлого батька чи матері на абсолютно рівних умовах із дітьми від чинного шлюбу.

Також спадкоємцям слід пам’ятати, що спадщина без заповіту охоплює не лише майно, а й зобов’язання. Відповідно до статті 1282 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредиторів, але виключно в межах дійсної вартості одержаного у спадщину майна. Прийняти лише нерухомість і відмовитися від кредитів закон забороняє згідно з частиною 2 статті 1268 ЦК України.

Прочитати на: мовою