Аудит фінансової звітності: хто зобов’язаний проходити перевірку і що це дає

Критерії підприємств та коли обов’язковий аудит фінансової звітності

Обов’язковий аудит фінансової звітності передбачений нормами спеціального законодавства для конкретних категорій юридичних осіб залежно від їхнього масштабу та суспільної значущості. Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оприлюднювати річну звітність разом із аудиторським висновком зобов’язані великі та середні підприємства, а також компанії публічного сектора. Це правило гарантує прозорість діяльності та захищає майнові права інвесторів.

Для того щоб точно з’ясувати, коли обов’язковий аудит застосовується до конкретного суб’єкта, необхідно проаналізувати балансову вартість активів, чистий дохід та середню кількість працівників за попередній звітний рік. Підприємство відносять до певної категорії, якщо воно відповідає щонайменше двом критеріям з трьох протягом двох років поспіль.

Підприємства що становлять суспільний інтерес та емітенти

До категорії підприємств, що становлять суспільний інтерес, законодавство відносить емітентів цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на організованих ринках, банки, страховиків, недержавні пенсійні фонди та інші фінансові установи. Такі юридичні особи зобов’язані забезпечити проведення щорічного зовнішнього аудиту суб’єктом аудиторської діяльності, який має право проводити аудит підприємств суспільного інтересу. Недотримання цієї норми тягне за собою накладення значних штрафів з боку фінансових регуляторів.

Для підприємств, що працюють у видобувних галузях або є суб’єктами природних монополій, також діє вимога щодо публікації повного аудиторського звіту. Для комплексної оцінки активів компанії паралельно може проводитися Юридичний аудит (due diligence) — що перевіряє структуру власності та укладені правочини.

Середні та великі підприємства: межі показників

Середні підприємства — це юридичні особи, які не підпадають під критерії малих і в яких балансова вартість активів становить від 4 до 20 мільйонів євро, а чистий дохід — від 8 до 40 мільйонів євро при кількості працівників від 50 до 250 осіб. Вони зобов’язані оприлюднювати річну звітність разом із аудиторським звітом не пізніше ніж до 1 червня наступного за звітним року. Великі підприємства перевищують зазначені показники та мають ще суворіші строки розкриття інформації.

Якщо компанія не підпадає під критерії обов’язкового аудиту, власники мають право ініціювати ініціативний аудит для перевірки надійності облікової політики. Такий крок убезпечує керівництво від субсидіарної відповідальності у разі податкових спорів.

Вимоги до суб’єктів аудиторської діяльності та оформлення договору

Проводити аудит мають виключно незалежні суб’єкти аудиторської діяльності, які включені до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. Згідно зі статтею 23 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», замовник перевірки зобов’язаний перевірити наявність аудитора у відповідному розділі реєстру. Залучення неатестованого спеціаліста позбавляє аудиторський висновок будь-якої юридичної сили.

Перед початком співпраці сторони укладають письмовий договір про надання аудиторських послуг, у якому визначають обсяг вибірки, строки та умови конфіденційності. Юристи бюро ЮРКОНСАЛТ радять чітко розмежовувати цивільно-правову відповідальність аудитора та обов’язки персоналу підприємства.

Критерії незалежності та вимоги до аудиторів

Аудитор не має права проводити перевірку, якщо він прямо чи опосередковано володіє часткою в статутному капіталі клієнта або є пов’язаною особою з його керівниками. Законодавство вимагає дотримання Міжнародних стандартів контролю якості та етики, що виключає наявність конфлікту інтересів. У разі виявлення пов’язаності висновок аудитора може бути визнаний судом недійсним.

Для суспільно значущих підприємств існують додаткові обмеження щодо строків ротації ключових аудиторських партнерів. Це правило запобігає втраті об’єктивності через тривалу співпрацю з однією компанією.

Суттєві умови договору на проведення аудиту

Договір на обов’язковий аудит фінансової звітності повинен містити визначення застосовної концептуальної основи звітності (НПСБО або МСФЗ), період перевірки, обсяг відповідальності сторін та порядок надання доступу до баз даних 1С/BAS. Доцільно окремо передбачити обов’язок аудитора зберігати комерційну таємницю навіть після завершення перевірки. Також слід встановити графік надання проміжних звітів керівництву.

При виникненні зауважень сторони можуть узгодити процедуру внесення коригувальних проводок до дати підписання остаточного висновку. Такий підхід допомагає виправити технічні помилки до моменту оприлюднення звітності.

Чекліст підготовки документів для аудиторської перевірки

Підготовка підприємства до аудиту вимагає повної інвентаризації активів, зведення первинних документів та перевірки податкових декларацій за звітний період. Належно сформований пакет даних значно скорочує час перевірки та зменшує ризик отримання модифікованого висновку аудитора. Бухгалтерська служба має забезпечити доступ до всіх господарських договорів, актів та банківських виписок.

Особливу увагу аудитори звертають на розрахунки з контрагентами та оцінку резервів під очікувані кредитні збитки. Якщо компанія володіє іноземними структурами, додатково аналізується Звітність КІК та податкові нюанси для виключення прихованих податкових зобов’язань.

Первинна документація та облікові регістри

Аудитору надаються оборотно-сальдові відомості по всіх синтетичних та аналітичних рахунках, головна книга та журнали-ордери. Кожна суттєва господарська операція має підтверджуватися первинним документом, складеним відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відсутність підписів або обов’язкових реквізитів у накладних кваліфікується як ризик невизнання витрат.

Також аудитори вимагають результати обов’язкової річної інвентаризації основних засобів, запасів, грошових коштів та розрахунків. Інвентаризаційні описи мають бути підписані членами комісії та затверджені наказом керівника.

Оцінка ризиків та юридичний аналіз зобов’язань

Аудитор здійснює вибіркову перевірку судових спорів, у яких підприємство виступає позивачем чи відповідачем. Юридичний відділ або зовнішні адвокати зобов’язані підготувати юридичний лист-підтвердження про ймовірність настання матеріальних наслідків за незавершеними судовими справами. Це необхідно для формування відповідних забезпечень та резервів у пасиві балансу.

Усі договори позики, кредиту, застави та поруки мають бути систематизовані разом із графіками погашення та розрахунками нарахованих відсотків. Належне документальне підтвердження заборгованості захищає підприємство від звинувачень у спотворенні фінансових результатів.

Терміни оприлюднення звітності та аудиторського висновку

Чинні терміни оприлюднення звітності визначені законодавством диференційовано залежно від статусу юридичної особи. Підприємства, що становлять суспільний інтерес, та публічні акціонерні товариства зобов’язані оприлюднити річну фінансову звітність разом із аудиторським висновком не пізніше ніж до 30 квітня року, наступного за звітним. Інші великі та середні підприємства мають оприлюднити документи на власній веб-сторінці не пізніше ніж до 1 червня.

Оприлюднення здійснюється шляхом розміщення повної річної звітності у форматі, пристосованому для зчитування, разом із аудиторським висновком у повному обсязі. Публікація лише скороченої інформації без підпису аудитора вважається невиконанням обов’язку, передбаченого статтею 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Що містить аудиторський висновок та його структура

Офіційний аудиторський висновок — це публічний документ, який відображає обґрунтовану думку незалежного аудитора щодо достовірності фінансової інформації. Документ містить вступну частину, опис сфери аудиту, основу для висловлення думки та висновок щодо відповідності звітності стандартам обліку. Крім того, аудитор зобов’язаний висвітлити ключові питання аудиту, які вимагали найбільшої професійної уваги під час перевірки.

Висновок може бути немодифікованим (позитивним), модифікованим із застереженням, негативним або містити відмову від висловлення думки. Саме позитивний висновок гарантує спокійне проходження податкових перевірок та підтверджує фінансову стабільність компанії.

Податкові наслідки несвоєчасного подання звітності

Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність, подають до контролюючого органу річну фінзвітність разом з аудиторським звітом. Неподання або несвоєчасне подання аудиторського висновку тягне за собою накладення штрафу, передбаченого статтею 120 Податкового кодексу України. Податківці розглядають таку декларацію як подану з порушенням встановленого порядку.

Судова практика свідчить, що контролюючі органи активно застосовують санкції за відсутність оприлюдненого звіту. Однак у період воєнного стану платники можуть розраховувати на спеціальні процедури звільнення від фінансової відповідальності.

Зразок запиту пропозиції на проведення аудиту фінансової звітності

Особливості аудиту в період воєнного стану та перенесення строків

Для бізнесу діє спеціальний аудит після воєнного стану, правила якого врегульовані нормами Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» № 2115-IX. Законодавець прямо встановив, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці та юридичні особи звільняються від адміністративної та кримінальної відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання звітності. Документи можуть бути подані протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану за весь період невиконання обов’язку.

Щодо податкового обліку, то згідно з підпунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, якщо платник не має можливості своєчасно виконати обов’язок, він звільняється від санкцій за умови підтвердження такої неможливості. У такому разі звітність подається протягом шести місяців після відновлення можливості або закінчення воєнного стану.

Порядок підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків

Для отримання відстрочки керівник підприємства зобов’язаний подати заяву та підтвердні документи до податкового органу за місцем реєстрації. Порядок підтвердження неможливості виконання обов’язків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225. Підставами можуть бути втрата первинних документів у зоні бойових дій, руйнування офісу, мобілізація головного бухгалтера або відсутність доступу до електронних реєстрів.

Податковий орган розглядає заяву протягом 20 календарних днів та виносить відповідне вмотивоване рішення. У разі безпідставної відмови рішення ДПС можна успішно оскаржити в адміністративному або судовому порядку за підтримки податкового адвоката.

Судова практика щодо штрафів за неоприлюднення звітності

Аналіз судової практики свідчить про захисну позицію судів щодо платників податків у період війни. Так, у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 160/19575/21 суд підтвердив, що факт дії форс-мажорних обставин та норми Закону № 2115-IX унеможливлюють притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за затримку оприлюднення звітності за відсутності прямого умислу. Суд наголосив на пріоритеті захисту платників у період загальнонаціональної загрози.

Крім того, у постанові Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 380/6710/21 зазначено, що контролюючий орган зобов’язаний всебічно оцінювати причини несвоєчасного подання аудиторського висновку. Формальне накладення штрафу без встановлення вини платника є протиправним та підлягає скасуванню.

Прочитати на: мовою