Аудит фінансової звітності для підприємств в умовах воєнного стану

Як визначити чи підприємство зобов’язане проходити аудит фінансової звітності

Обов’язковий аудит фінансової звітності в Україні визначається розміром підприємства та специфікою його господарської діяльності. Прямі нормативні критерії встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV. Якщо бізнес підпадає під визначення середнього, великого або суспільно важливого підприємства, проходження перевірки стає імперативною вимогою закону.

Для правильного визначення категорії суб’єкта господарювання беруться до уваги показники річної звітності за попередній звітний рік. Підприємство відносять до відповідної категорії, якщо на дату балансу воно відповідає щонайменше двом із трьох установлених законодавчих критеріїв. Нижче наведено розгорнутий аналіз кожної групи бізнесу.

Коли обов’язковий аудит для великих та середніх підприємств

Великі підприємства та суб’єкти суспільного інтересу зобов’язані проходити річний аудит фінансової звітності без жодних винятків. До суб’єктів суспільного інтересу належать емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до організованих торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди та інші фінансові установи. Також цей статус поширюється на підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях і підпадають під встановлені вартісні параметри балансу.

Середні підприємства зобов’язані залучати незалежних фахівців для перевірки річної звітності за результатами фінансового року. До середніх належать компанії, які не є мікро- чи малими підприємствами та показники яких відповідають як мінімум двом критеріям: балансова вартість активів від 4 до 20 мільйонів євро, чистий дохід від 8 до 40 мільйонів євро, а середня кількість працівників становить від 50 до 250 осіб. Якщо показники вашої компанії перевищують ці ліміти протягом двох років поспіль, незалежний аудит стає обов’язковою щорічною процедурою.

Під час структурування міжнародного бізнесу слід враховувати додаткові обов’язки, зокрема коли подається Звітність КІК та податкові нюанси. Нерідко податкові органи вимагають підтвердження фінансових результатів іноземних дочірніх структур сертифікованим висновком. Тому своєчасний контроль корпоративних критеріїв рятує власників від несподіваних штрафних нарахувань.

Хто проводить аудит та як обрати кваліфікованого аудитора

Право проводити офіційний аудит фінансової звітності мають виключно незалежні аудитори та аудиторські фірми, які включені до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності. Реєстр ведеться Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю згідно з вимогами Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII. Якщо обраного суб’єкта немає у відповідному розділі реєстру, його висновок визнається юридично нікчемним.

Для різних категорій підприємств діють окремі рівні допуску аудиторських компаній. Наприклад, проводити аудит підприємств, що становлять суспільний інтерес, мають право лише суб’єкти, включені до спеціального четвертого розділу зазначеного державного реєстру. Перед укладенням угоди керівництву необхідно ретельно верифікувати правовий статус майбутнього партнера.

Вимоги до договору та критерії незалежності суб’єкта аудиторської діяльності

Договір про проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності укладається виключно в письмовій формі між суб’єктом господарювання та аудиторською фірмою. У тексті договору детально визначаються предмет перевірки, стандарти аудиту, графік надання документів, межі відповідальності сторін та розмір оплати. Важливо переконатися, що договір не містить положень, які обмежують об’єктивність або свободу дій аудитора під час формування підсумкового звіту.

Суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний дотримуватися повної незалежності від клієнта. Аудитор не має права проводити перевірку, якщо він надавав цьому ж підприємству послуги з ведення бухгалтерського обліку чи складання фінзвітності протягом перевіреного звітного періоду. Крім того, перед підписанням договору керівництву корисно провести додатковий Юридичний аудит (due diligence) — що перевіряє корпоративні зв’язки та повноваження підписантів, аби уникнути конфлікту інтересів.

Які документи підготувати для перевірки — чекліст бухгалтера

Якісна підготовка внутрішньої документації скорочує тривалість перевірки та зменшує ризик виникнення аудиторських застережень. Аудиторам надається доступ до первинних документів, регістрів аналітичного та синтетичного обліку, а також внутрішніх політик компанії. Будь-які обмеження доступу до бази даних або документів можуть бути розцінені перевіряючими як підстава для модифікації аудиторського висновку.

Головний бухгалтер має завчасно здійснити звірку взаєморозрахунків з усіма ключовими контрагентами, банками та податковими органами. Наявність неврегульованих розбіжностей у сальдо завжди привертає підвищену увагу аудиторської групи. Для структурування процесу підготовки доцільно використовувати перевірений практичний алгоритм.

Базовий перелік документації для успішного аудиту фінансової звітності

Перед початком аудиторської процедури необхідно сформувати електронний або паперовий архів документів. До базового пакета, який вимагає робоча група аудиторів, входять такі позиції:

• наказ про облікову політику підприємства з усіма додатками та змінами;
• оборотно-сальдові відомості, головна книга та регістри бухгалтерського обліку за звітний рік;
• повні форми річної фінансової звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та примітки);
• акти інвентаризації активів, зобов’язань, основних засобів і товарно-матеріальних цінностей;
• письмові підтвердження залишків коштів на рахунках від обслуговуючих банківських установ;
• акти звірки розрахунків з найбільшими дебіторами та кредиторами підприємства;
• правоустановчі документи на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби та інтелектуальну власність.

Ретельне формування зазначеного переліку дає змогу виявити технічні помилки ще до офіційного старту перевірки. Якщо аудитори виявляють невідповідності, підприємство матиме час внести виправні проводки до остаточного підписання річного пакета документів.

Терміни оприлюднення звітності та аудиторського звіту: що потрібно знати

Законодавство встановлює суворі терміни оприлюднення звітності разом із підсумковим аудиторським звітом для кожної категорії бізнесу. Згідно зі статтею 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємства зобов’язані розміщувати повний пакет на власній вебсторінці. Порушення визначених строків оприлюднення тягне за собою накладення значних адміністративних стягнень з боку регуляторів.

Суб’єкти суспільного інтересу, публічні акціонерні товариства та суб’єкти природних монополій зобов’язані оприлюднити річну фінансову звітність не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним періодом. Інші великі та середні підприємства мають виконати цей нормативний обов’язок не пізніше ніж до 1 червня наступного року. Одночасно з публікацією на сайті звітність передається до центру збору фінансової звітності або відповідного регулятора.

Аудит у період воєнних дій: перенос строків та форс-мажорні обставини

Введення правового режиму воєнного стану суттєво змінило умови виконання корпоративних обов’язків бізнесу. Відповідно до положень Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX, бізнес звільняється від відповідальності за несвоєчасне подання документів. Фізичні особи, юридичні особи та підприємці мають право подати фінансові та аудиторські звіти протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

Проте слід розрізняти загальне звільнення від штрафів та практичну необхідність бізнесу мати актуальний аудит фінансової звітності. Банки при наданні кредитних ліній, грантові фонди та міжнародні партнери продовжують вимагати своєчасне підтвердження фінрезультатів аудиторським звітом навіть під час війни. Тому стабільні підприємства намагаються не відкладати аудит після воєнного стану, а завершувати процедури вчасно для збереження бізнес-репутації.

Якщо виробничі потужності компанії зазнали пошкоджень або перебувають на територіях активних бойових дій, факт неможливості ведення обліку фіксується спеціальними актами. У податковому регулюванні діють норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. У разі підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків строки подання звітності переносяться на період до шести місяців після завершення воєнного стану.

Зразок листа-запиту до аудиторської фірми для проведення перевірки

Що показує аудиторський висновок та які наслідки порушень для компанії

Остаточним результатом проведеної аудиторської перевірки є офіційний аудиторський висновок, який відображає ступінь достовірності наданої бухгалтерією інформації. Аудитор формує немодифіковану (позитивну) думку, якщо фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах відображає реальний фінансовий стан підприємства. Якщо ж у звітності виявлено викривлення або аудитор не зміг зібрати достатні аудиторські докази, надається модифікований висновок із застереженням або негативна думка.

Керівництво компанії повинно детально вивчити розділ аудиторського звіту, присвячений ключовим питанням аудиту. У ньому аудитори вказують найбільш ризикові зобов’язання, судові спори, резерви під знецінення активів та оцінку безперервності діяльності компанії на наступні дванадцять місяців. Позитивний документ стає вагомим аргументом при залученні інвестицій або отриманні банківського фінансування.

Адміністративна відповідальність та санкції контролюючих органів

Ігнорування вимоги закону щодо проведення обов’язкового аудиту тягне за собою прямі фінансові санкції. Згідно зі статтею 163-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення порядку оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом тягне накладення штрафу на посадових осіб від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі повторного правопорушення протягом року розмір штрафу збільшується до 3 000 неоподатковуваних мінімумів.

Окрім адміністративних протоколів, суб’єкт господарювання наражається на санкції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або Національного банку України. Регулятори мають повноваження застосовувати штрафні санкції безпосередньо до самої юридичної особи або зупиняти дію ліцензій. Отже, своєчасне залучення незалежних аудиторів захищає бізнес від значних фінансових і репутаційних втрат.

Прочитати на: мовою