Порядок обрання депутатів місцевої ради та голів громад

Порядок обрання депутатів місцевої ради та голів громад чітко регламентований Виборчим кодексом України, хоча наразі цей процес повністю поставлений на паузу через війну. Головне правило системи: формат голосування, можливість самовисування та кількість мандатів залежать виключно від кількості виборців у конкретній територіальній громаді.

Найчастіша помилка майбутніх кандидатів — нерозуміння того, чи можуть вони йти на вибори самостійно, чи зобов’язані шукати підтримки політичної партії. Крім того, недотримання процедурних нюансів, таких як гендерні квоти у списках або помилки в автобіографії, часто призводять до скасування реєстрації ще до дня голосування.

Чому місцеві вибори не проводяться під час воєнного стану

Місцеві вибори в Україні не проводяться під час воєнного стану через пряму законодавчу заборону. Це обмеження стосується абсолютно всіх видів виборів: від обрання сільського голови до формування обласних рад.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»: «В умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента України, виборів до Верховної Ради України, а також виборів до органів місцевого самоврядування»

На практиці це означає, що навіть якщо повноваження голови громади достроково припинилися (наприклад, через відставку), мешканці не можуть обрати нового. У таких випадках функції голови тимчасово виконує секретар ради, або ж у регіоні призначається керівник військової адміністрації.

Важливо розуміти, що після закінчення воєнного стану вибори не відбудуться автоматично наступного дня. Їх має офіційно призначити Верховна Рада України або Центральна виборча комісія, і зазвичай цей підготовчий період займає від 60 до 90 днів.

Хто має право балотуватися на місцевих виборах

Балотуватися на місцевих виборах має право громадянин України, якому на день проведення голосування виповнилося 18 років і який має право голосу. Статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) не обмежує це право, якщо дотримані загальні вимоги.

Головне обмеження стосується кримінального минулого. Депутатом або головою громади не може стати особа, яка має непогашену або незняту судимість за вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, корупційного правопорушення або злочину проти виборчих прав. Якщо така особа подасть документи, територіальна виборча комісія (ТВК) зобов’язана відмовити їй у реєстрації.

Також закон забороняє одній особі балотуватися одночасно більше ніж до двох рад різних рівнів. Наприклад, можна висуватися до обласної та міської ради, але спроба піти одразу в три ради є порушенням. До речі, для військовослужбовців обрання народним депутатом або депутатом місцевої ради (за певних умов) може мати наслідки для проходження служби.

За якою системою обирають депутатів місцевих рад

Депутатів місцевих рад обирають за двома різними системами, вибір яких залежить від кількості виборців у громаді: до 10 тисяч діє мажоритарна система, а від 10 тисяч — пропорційна з відкритими списками.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 197 Виборчого кодексу України: «Вибори депутатів сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) проводяться за багатомандатною мажоритарною виборчою системою... Вибори депутатів... (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками»

Це створює чітку розвилку для кандидатів. Якщо у вашій громаді 5 тисяч виборців, ви можете йти як самовисуванець. Але якщо виборців 15 тисяч — самовисування заборонено, і кандидату необхідно домовлятися з політичною партією про включення до списку.

Для партій діє жорстке правило гендерної квоти.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №815/4234/20 від 21.10.2020 зазначив: «недотримання гендерної квоти є безумовною підставою для відмови у реєстрації всіх кандидатів, включених до виборчого списку партії»

Недотримання гендерної квоти хоча б в одній п’ятірці списку скасовує реєстрацію всієї партії в окрузі. Тобто у кожній п’ятірці має бути мінімум двоє чоловіків та двоє жінок.

Як відбувається обрання сільських селищних та міських голів

Обрання голів громад також залежить від кількості виборців: у містах до 75 тисяч осіб перемагає той, хто набрав найбільшу кількість голосів, а в містах понад 75 тисяч потрібна абсолютна більшість (понад 50%).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 198 Виборчого кодексу України: «Вибори сільського, селищного, міського голови (міста з кількістю виборців до 75 тисяч) проводяться за мажоритарною системою відносної більшості... Вибори міського голови (міста з кількістю виборців 75 тисяч і більше) проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості»

На практиці це означає, що у великих містах часто відбувається другий тур. Якщо лідер перегонів у місті з 80 тисячами виборців набрав 48% голосів, він не стає мером автоматично. Призначається повторне голосування між двома кандидатами, які отримали найкращі результати.

Які бувають види місцевих виборів та коли їх призначають

Виборчий кодекс визначає шість видів місцевих виборів: чергові, позачергові, повторні, проміжні, перші та додаткові. Кожен вид має свої підстави для призначення та специфічні строки старту виборчого процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 192 Виборчого кодексу України: «Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, першими, додатковими або проміжними»

Чергові вибори проводяться раз на п’ять років по всій країні в останню неділю жовтня. Позачергові призначаються Верховною Радою, якщо повноваження ради або голови припинено достроково. Повторні вибори організовує ТВК, якщо попередні визнані такими, що не відбулися.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №420/14069/20 від 11.08.2021 зазначив: «ТВК має право визнати вибори такими, що не відбулися, лише за наявності обґрунтованих мотивів, які свідчать про неможливість організації та проведення голосування»

Рішення про скасування виборів має бути детально мотивованим, а не просто формальним актом комісії.

Як розраховується кількість депутатів у місцевій раді

Кількість депутатів у місцевій раді розраховується автоматично на основі кількості виборців у територіальній громаді. Мінімальний склад становить 12 депутатів, а максимальний — 120.

Згідно з ч. 4 ст. 197 Виборчого кодексу України: «Загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради становить при кількості виборців: 1) до 1 тисячі виборців - 12 депутатів... 5) від 10 тисяч до 30 тисяч виборців - 34 депутати... понад 1 мільйон виборців - 120 депутатів»

Ця градація гарантує пропорційне представництво інтересів населення. Інформацію про точну кількість виборців та відповідний склад ради Центральна виборча комісія оприлюднює на своєму сайті не пізніше ніж за п’ять днів до початку виборчого процесу.