Субсидія на оренду житла ВПО: гайд за Постановою № 1225

Субсидія на оренду житла ВПО — це новий механізм державної підтримки, який дозволяє переселенцям покривати частину витрат на найм квартири чи будинку. На відміну від базових виплат, ця програма працює як класична житлова субсидія, але розраховується за спеціальними правилами та вимагає офіційного договору з власником нерухомості.

Багато хто плутає цей експериментальний проект із щомісячною допомогою на проживання. Проте це різні речі. Якщо ви вже вивчали загальний перелік пільг та гарантій для ВПО, то знаєте, що держава поступово змінює підходи до фінансування. Тепер акцент робиться на легалізації орендних відносин: переселенець отримує гроші на оплату житла, а власник — легальний дохід із компенсацією податків.

Хто має право на субсидію за експериментальним проектом

Право на субсидію мають внутрішньо переміщені особи, які виїхали з небезпечних територій або чиє житло зруйноване, і які не мають власної придатної нерухомості в безпечних регіонах. Головна умова — площа власного житла на підконтрольній території не повинна перевищувати 13,65 кв. метра на одну особу.

Цей механізм запроваджено спеціальним урядовим документом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Постанови КМУ від 22 жовтня 2024 р. № 1225: «Запровадити експериментальний проект щодо надання субсидії на оплату вартості найму (оренди) житлового приміщення у межах реалізації заходів, спрямованих на підтримку внутрішньо переміщених осіб».

На практиці виникає вибір: отримувати стандартні 2000 гривень на проживання чи оформити субсидію. У нашій практиці був випадок, коли ВПО отримувала базову допомогу, але після попереднього розрахунку виявилося, що субсидія на оренду складе 6000 гривень. Клієнтка написала заяву на відмову від допомоги на проживання на користь субсидії, оскільки це фінансово вигідніше. Важливо розуміти, що ці виплати не сумуються, і це не одноразова грошова допомога за Постановою № 535, а регулярна щомісячна підтримка.

За яких умов переселенцю відмовлять у допомозі на оренду

Держава відмовить у субсидії на оренду житла, якщо ВПО має нове авто, великий депозит, купує валюту на значні суми, орендує житло у родичів або вже отримує базову допомогу на проживання. Загалом Постанова № 1225 містить 15 чітких майнових та процедурних обмежень, які перевіряються автоматично через реєстри.

Найчастіше люди втрачають право на виплату через фінансові операції або родинні зв’язки. Наприклад, якщо переселенець вирішив формально орендувати квартиру у своєї сестри, Пенсійний фонд виявить це і відмовить як у субсидії, так і в компенсації податків власнику. Оренда у близьких родичів прямо заборонена.

Також жорстко контролюються великі покупки. Якщо сім’я придбала вживане авто 2021 року випуску за два місяці до звернення, заявку відхилять. Наявність транспортного засобу, з року випуску якого минуло менше ніж 5 років (крім мопедів та причепів), є абсолютним критерієм для відмови. Те саме стосується купівлі нерухомості, валюти чи банківських металів на суму понад 100 тисяч гривень.

Інші критичні підстави для відмови

Окрім фінансових покупок, існують специфічні житлові обмеження. Якщо ВПО має у власності квартиру площею 40 кв. м у безпечному місті (наприклад, Черкасах), а сім’я складається з двох осіб, у субсидії відмовлять. На кожного припадає по 20 кв. м, що перевищує дозволену норму у 13,65 кв. м.

Ще один ризик — паралельні державні програми. Якщо орендодавець вже отримує виплати за програмою «Прихисток» за безоплатне розміщення інших переселенців у цій же квартирі, оформити договір найму з компенсацією податків за Постановою 1225 на цей об’єкт неможливо.

Як розрахувати розмір субсидії та обов’язковий платіж

Розмір субсидії розраховується як різниця між граничною вартістю оренди у вашому регіоні та обов’язковим платежем родини. Обов’язковий платіж залежить від сукупного доходу: чим він менший, тим більшу частину вартості оренди покриває держава.

Формула обов’язкового платежу виглядає так: середньомісячний дохід на одну особу ділиться на прожитковий мінімум, потім ділиться на базовий коефіцієнт (2) і множиться на 30%. Це динамічний показник, який переглядається при зміні доходів родини. Крім того, гранична вартість оренди коригується коефіцієнтом залежно від населеного пункту: для обласних центрів він найвищий, для сіл — нижчий.

Уявімо ситуацію: сім’я з трьох осіб орендує квартиру за 15 000 гривень. За розрахунками ПФУ, їхній обов’язковий платіж складає 3 000 гривень, а гранична вартість оренди для їхнього регіону встановлена на рівні 12 000 гривень. У такому разі субсидія складе 9 000 гривень (12 000 мінус 3 000). Різницю у 3 000 гривень між фактичною ціною (15 000) та граничною (12 000) сім’я сплачує власнику самостійно понад обов’язковий платіж. Якщо ж фактична ціна в договорі менша за розраховану субсидію, виплата призначається у розмірі фактичної ціни за мінусом обов’язкового платежу.

Порядок подання заяви та реєстрація договору в ПФУ

Заяву на субсидію подають одночасно орендар та власник житла через вебпортал Пенсійного фонду, ЦНАП або уповноважені банки. Головна вимога — наявність підписаного договору найму, який вноситься до спеціальної бази даних ПФУ після прийняття позитивного рішення.

Договір оренди за цією програмою повинен бути укладений за примірною формою, затвердженою Кабміном, або містити всі істотні умови, визначені Постановою № 1225. Багатьох лякає вимога щодо реєстрації місця проживання, але судова практика тут на боці орендарів.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №83783548 від 19.08.2019 зазначив: «Особа, яка не зареєстрована у житлі, може отримати субсидію на підставі договору найму. Орган соціального захисту не має права перевіряти такий договір на предмет відповідності нормам цивільного законодавства».

Органи соцзахисту не мають права перевіряти договір оренди на відповідність цивільному праву. Проте є важливий практичний нюанс: для успішного отримання субсидії рахунки за комунальні послуги мають бути виставлені на ім’я орендаря, або договір повинен чітко регулювати порядок їх оплати. Субсидія призначається виключно за місцем фактичного проживання, що підтверджується довідкою ВПО.

Компенсація податків для орендодавців

Орендодавці, які офіційно здають житло ВПО за цією програмою, отримують від держави компенсацію сплачених податків: ПДФО та військового збору, або єдиного податку для ФОП. Компенсація виплачується щоквартально на банківський рахунок власника після підтвердження сплати податків від Податкової служби.

Цей механізм створений, щоб вивести ринок оренди з тіні та зацікавити власників здавати житло переселенцям офіційно. Наприклад, якщо власник є ФОП 2 групи з відповідним КВЕД (68.20), він сплачує єдиний податок, і держава повністю компенсує ці витрати. Проте варто пам’ятати, що компенсація не покриває Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — його підприємець сплачує самостійно.

Якщо власник — звичайна фізична особа, він має самостійно щокварталу сплачувати ПДФО (18%) та військовий збір із суми отриманої оренди. ПФУ отримує дані від податкової і протягом п’яти днів приймає рішення про виплату компенсації. Якщо у власника є податковий борг, виплату буде зупинено.