Законопроєкт 15114 та реформа мобілізації

Новий законопроєкт 15114 пропонує суттєво змінити правила відповідальності посадових осіб ТЦК та ВЛК. Запропонована реформа мобілізації в Україні викликала жваве обговорення після реєстрації нового пакету законодавчих ініціатив, які декларують масштабну перебудову військового обов’язку та обліку.

Поспішне впровадження цих змін без чітких перехідних положень загрожує правовим хаосом для бізнесу та громадян. Тому детальний аналіз юридичних колізій та нових санкцій для посадовців є критично важливим для кожного військовозобов’язаного.

Концепція реформи мобілізації від народного депутата

Масштабна реформа мобілізації стала головною темою після реєстрації у парламенті пакету законопроєктів. Законодавчі ініціативи під номерами 15231, 15232 та 15236 спрямовані на повну перебудову системи призову та обліку військовозобов’язаних. Проте аналіз цих документів показує, що за красивими деклараціями ховаються серйозні процедурні прогалини.

Суспільство та бізнес давно очікують на прозорі правила гри, прогнозованість та захист від зловживань. Запропоновані проєкти намагаються відповісти на ці запити через цифровізацію та нові моделі служби. Однак юристи застерігають: ухвалення цих документів у поточному вигляді може паралізувати чинні оборонні механізми.

Запит суспільства на прогнозованість

Громадяни та роботодавці потребують чіткого розуміння того, як відбуватиметься призов та які права мають військовозобов’язані. Чинна система часто критикується за непрозорість, тому ідея черговості та сервісного підходу виглядає привабливо.

Головні недоліки законодавчої техніки

Більшість запропонованих норм мають декларативний характер. Вони фіксують обов’язки держави та права громадян, але не містять покрокових матеріальних інструкцій, які б визначали реальний механізм їх виконання.

Законопроєкт 15231 про нову систему резерву

Проєкт закону №15231 пропонує повністю відмовитися від поточної моделі призову та впровадити трирівневу систему військової служби. За задумом автора, військовий обов’язок має складатися з базової служби строком 12 місяців, активного резерву на 5 років із щорічними зборами та оперативного резерву для екстрених випадків. Ця модель частково копіює закордонний досвід і теоретично дозволяє створити постійний пул підготовлених кадрів.

Однак з юридичного погляду законопроєкт містить критичні недоліки. Зокрема, у ньому повністю відсутній інститут військової служби за контрактом, що створює колізію з чинним законодавством. Крім того, законопроєкт не передбачає жодного перехідного періоду для інтеграції новацій у поточні умови воєнного стану.

Колізія з контрактною службою та чинним законом

Запропонована модель повністю ігнорує чинний Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Якщо військовослужбовець захоче підписати контракт після базової служби, виникне правовий вакуум, оскільки новий проєкт не визначає його статус. Для порівняння моделей служби варто звернути увагу на інші ініціативи, які пропонують дещо інші підходи до формування резерву.

Згідно з ч. 1 ст. 10-1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: «Громадяни України, які проходять підготовку... зобов'язані проходити базову військову підготовку з метою набуття військово-облікової спеціальності та навичок захисту Батьківщини.»

Дискримінація ветеранів та наслідки для бізнесу

Законопроєкт автоматично записує всіх громадян до активного резерву на 5 років із щорічними зборами. Це створює дискримінаційні умови для ветеранів, які вже відслужили тривалий час на фронті, адже їхній бойовий досвід ніяк не враховується. Для бізнесу така невизначеність означає неможливість довгострокового планування кадрів через постійний ризик вилучення працівників на збори.

Важливо також враховувати судову практику. Схожу справу ми вже виграли, коли здійснювали скасування штрафу за повістку поштою, що підтверджує важливість правильного оформлення документів у період законодавчих змін.

Законопроєкт 15232 про реєстр мобілізаційних потреб

Проєкт №15232 пропонує нормативно закріпити принципи прозорості та черговості призову. Для цього планується створити новий Єдиний реєстр мобілізаційних потреб під керівництвом Міноборони. Реєстр має містити дані про черговість мобілізації громадян, вимоги до конкретних спеціальностей та обмеження щодо призову.

Хоча ідея прозорої черги виглядає привабливо для громадян, створення такої бази даних з нуля несе величезні безпекові та фінансові ризики. Оприлюднення або навіть систематизація в одному місці реального дефіциту кадрів за конкретними військовими частинами є прямим подарунком для ворожої розвідки. Будь-яка успішна кібератака на такий реєстр дасть ворогу повну картину наших plans комплектування та слабких місць в обороні.

Дублювання функцій з діючими реєстрами

В Україні вже успішно функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг», а також сервіси рекрутингу у застосунку «Резерв+». Замість того, щоб будувати нову громіздку систему з нуля, доцільніше модернізувати існуючі інструменти. Ви можете згенерувати Військово-обліковий документ на порталі Дія, щоб перевірити свій поточний статус та наявність помилок військового обліку, внесених працівниками ТЦК.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: «Громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період.»

Судова практика щодо обов’язків військовозобов’язаних

Юридична природа обов’язку з’явитися до ТЦК чітко визначена судами. Створення будь-яких нових реєстрів черговості не змінює базових конституційних обов’язків громадян, нові реєстри лише додають адміністративного навантаження. Крім того, для притягнення особи до відповідальності за ухилення вкрай важливою є належна фіксація вручення документів.

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у справі №442/9218/24 від 16.12.2024 зазначив: «деяння, яке вчинив позивач, не можна вважати протиправним та таким, що має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 210-1 КУпАП»

Пройшов дві ВЛК, але отримав 17 000 грн штрафу за ‘неоновлення даних’ — суд визнав дії ТЦК незаконними та анулював штраф.

Законопроєкт 15236 та цифровізація роботи ТЦК

Проєкт №15236 намагається вирішити гострий суспільний запит щодо реформування ТЦК та СП. Документ пропонує розділити функції ТЦК на два автономні напрями: облік і адміністрування (цифрові бази) та безпосереднє прийняття мобілізаційних рішень. Також декларується обов’язкова відеофіксація дій працівників та створення незалежного органу для оскарження рішень.

Проте текст законопроєкту містить очевидне внутрішнє протиріччя. Якщо взаємодія з громадянами має відбуватися виключно в електронному кабінеті через онлайн-повістки, то навіщо утримувати фізичні установи на місцях? Це питання залишається відкритим.

Колізії з чинним положенням про ТЦК

Запропоноване розділення функцій прямо суперечить чинній вертикалі військового управління. Наразі робота ТЦК чітко регламентована урядовими актами, які визначають їхні завдання як єдиних органів військового управління на місцях. Для розуміння поточної правової рамки варто звертатися до офіційних державних ресурсів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»: «Реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базу даних, яка містить персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.»

Проблеми практичної реалізації та відеофіксації

Вимога про обов’язкову відеофіксацію процесуальних дій працівників ТЦК на вулицях є правильною, але в законопроєкті повністю відсутній механізм збереження, захисту та витребування цих даних громадянами. Без чітких інструкцій ця норма залишиться лише на папері. Те саме стосується й обіцяного незалежного органу для розгляду скарг: його правовий статус та юридична сила рішень у проєкті взагалі не прописані.

Економічне бронювання через цільові внески

Однією з найбільш обговорюваних ініціатив у межах модернізації військового обліку є впровадження альтернативних фінансових інструментів для збереження кадрів на підприємствах. Новий законопроєкт пропонує встановити чіткі правила гри, які дозволять бізнесу та громадянам офіційно фінансувати обороноздатність країни в обмін на відстрочку, зокрема щодо бронювання працівників підприємства.

Ключова ідея полягає в тому, що працівник або роботодавець зможуть здійснювати цільові внески на потреби Збройних Сил України у розмірі до 17 тисяч гривень щомісяця. Це створює легальну альтернативу для тих, хто не підпадає під загальні критерії критичності, але готовий підтримувати економіку та армію фінансово.

Суть пропозиції щодо фінансових внесків

Замість складної процедури доведення критичності підприємства, законопроєкт пропонує просту фінансову модель. Громадянин отримує право самостійно здійснювати цільові пожертви на ЗСУ у розмірі до 17 000 грн щомісяця. Це дозволяє фінансувати армію безпосередньо та отримувати захист від призову, що є особливо актуальним для малого бізнесу та самозайнятих осіб. Наразі офіційне бронювання працівників на порталі Дія доступне лише для критично важливих підприємств. Для роботодавців корисними будуть Відомості про працівників з Реєстру військовозобовʼязаних, які допомагають уникнути помилок при веденні внутрішнього обліку.

Ризики та колізії з урядовими лімітами

Розглянемо ситуацію, коли військовозобов’язаний працівник має відстрочку за критичним статусом компанії, проте уряд суттєво підвищив зарплатний ліміт для бронювання. Якщо доходи працівника менші за новий поріг у 25 941 грн, підприємство ризикує втратити його під час літньої перевірки критичності. Запропонований проєкт намагається вирішити цю проблему шляхом надання альтернативи у вигляді сплати внесків.

Проте де-факто обов’язковість таких внесків для збереження броні перетворює їх на додатковий прихований податок, що викликає жваві дискусії щодо відповідності нормам Конституції України. Крім того, виникає серйозне протиріччя між Кабміном та Парламентом, які пропонують дві паралельні регуляторні логіки.

Відповідальність працівників ТЦК та ВЛК

Паралельно з реформуванням правил обліку та бронювання, законодавці пропонують суттєво посилити відповідальність для посадових осіб, які здійснюють призов та медичний відбір. Це відповідь на численні скарги громадян щодо порушення їхніх прав, неправомірного затримання та формального підходу до оцінки стану здоров’я.

Пропонується запровадити як адміністративну, так і сувору кримінальну відповідальність для працівників ТЦК та членів військово-лікарських комісій за умисні порушення встановлених процедур. Це має збалансувати систему та захистити громадян від зловживань на місцях.

Посилення кримінальної відповідальності посадовців

Нові законодавчі ініціативи пропонують доповнити Кримінальний кодекс України суворими санкціями. Зокрема, за умисні порушення порядку призову або медичного огляду посадовцям може загрожувати позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Варто розуміти поточні повноваження працівників ТЦК, щоб чітко бачити межу між законними діями та перевищенням влади.

Верховинський районний суд Івано-Франківської області у справі №938/828/24 від 14.08.2024 зазначив: «Працівник ТЦК був оштрафований на 17000 гривень за перевищення меж службових повноважень за обмеження свободи пересування чоловіка»

Повалили на землю і силоміць затягнули в авто без повістки — суд оштрафував майора ТЦК за перевищення службових повноважень.

Уявімо ситуацію: керівник територіального центру комплектування ухвалив рішення про примусовий призов громадянина, який має офіційне та підтверджене право на відстрочку (наприклад, догляд за хворим родичем). ТЦК проігнорував надані документи. Нові норми дозволять притягнути такого військового посадовця до кримінальної відповідальності за незаконний призов.

Проблеми доведення умислу та практична реалізація

Типова ситуація на практиці: громадянин з тяжким хронічним захворюванням проходить ВЛК, надаючи лікарям повний пакет медичних документів. Члени комісії ігнорують ці документи через обмеженість часу або формальний підхід та визнають особу повністю придатною. Якщо нові зміни будуть ухвалені, лікарі такої комісії нестимуть персональну відповідальність.

Донецький окружний адміністративний суд у справі №200/6227/25 від 24.02.2026 зазначив: «перед виданням наказу про мобілізацію та відправленням до військової частини, суб`єкт владних повноважень має надать можливість оскарження проведеної ВЛК та належним чином розглянути заяву про можливість відстрочки від проходження військової служби»

Мобілізували без належної ВЛК та проігнорували оскарження — суд повністю скасував наказ про призов та відправку громадянина до бойової частини.

Однак для притягнення лікаря ВЛК до відповідальності слідству необхідно довести прямий умисел на фальсифікацію висновку. Лікарі часто змушені ухвалювати рішення без доступу до централізованих баз даних, що робить помилку ненавмисною та ускладнює судове доведення провини. Також більшість районних ТЦК діють як відокремлені підрозділи без статусу самостійної юридичної особи, що створює колізії при визначенні конкретного суб’єкта відповідальності.

Юридичні ризики та перспективи ухвалення законів

Аналізований пакет законопроєктів наразі перебуває на розгляді профільного Комітету Верховної Ради. Вони чітко підсвічують суспільний запит на прогнозованість, цифровізацію та захист від зловживань. Проте у запропонованому вигляді ці документи є суто сирими концепціями, а не готовими до впровадження законами.

Головний ризик полягає в тому, що автори не надали детальних фінансово-економічних розрахунків вартості розробки нових реєстрів та реорганізації ТЦК. Це є прямим порушенням вимог Регламенту Верховної Ради України. Ухвалення цих проєктів навіть за основу є передчасним.

Необхідність глибокої юридичної експертизи"

Законопроєкти потребують повного переписування з урахуванням чинного законодавства про військовий обов’язок та мобілізаційну підготовку. Потрібно усунути колізії, прописати реальні перехідні положення та чіткі механізми захисту персональних даних громадян у нових реєстрах.

Захист прав військовозобов’язаних на практиці

Поки тривають законодавчі дискусії, громадянам важливо захищати свої права за чинними процедурами. Наші адвокати мають успішний досвід захисту прав громадян у суді. У нашій практиці є успішні кейси, такі як скасування штрафу ТЦК за неявку на ВЛК, які доводять, що навіть за поточної системи можна ефективно протидіяти незаконним діям посадових осіб.

Посилення відповідальності працівників ТЦК та ВЛК за законопроєктом №15114

Новий законопроєкт 15114 пропонує кардинально змінити ситуацію із безкарністю посадовців у сфері мобілізації. Головна мета ініціативи — запровадити жорстку персональну відповідальність для працівників ТЦК та членів ВЛК за будь-які умисні порушення встановлених процедур обліку та призову. Це має стати дієвим запобіжником проти так званої силової мобілізації («бусифікації»).

Важливою новелою є автоматичне реагування правоохоронців на порушення. Зокрема, пропонується зобов’язати ДБР самостійно розпочинати розслідування у разі виявлення у ЗМІ чи інтернеті відеозаписів силових затримань представниками військкоматів.

Згідно з ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України: «Слідчі органів Державного бюро розслідувань на основі доступних джерел та даних, у тому числі інформації, поширеної в медіа, здійснюють моніторинг обставин, що можуть свідчити про вчинення військових кримінальних правопорушень, з метою оперативного виявлення таких правопорушень та початку досудового розслідування.»

Такий підхід позбавить керівництво ТЦК можливості закривати скандальні інциденти внутрішніми перевірками, а потерпілим громадянам полегшить захист своїх прав, навіть якщо вони тимчасово обмежені у свободі.

Аналіз адміністративної відповідальності посадових осіб ТЦК за законопроєктом №15114″

Для боротьби з технічними помилками та халатністю виконавців законопроєкт 15114 пропонує ввести великі штрафи для посадовців ТЦК. Зокрема, за безпідставне або протиправне внесення громадян до реєстру «Оберіг» передбачено стягнення у розмірі 170 000 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: «Безпідставне та протиправне внесення громадян до реєстру військового обліку тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб.»

Це створює так звану дзеркальність штрафів. Якщо раніше за будь-яку помилку чи неоновлення даних фінансово карали лише військовозобов’язаних громадян, то тепер посадовець ТЦК сплатить у десять разів більше за свою халатність. Наприклад, якщо жінку без медичної чи фармацевтичної освіти помилково внесуть в «Оберіг», або якщо черговий адміністратор забуде внести відомості про отриману інвалідність після інсульту, винний співробітник отримає персональний штраф у 170 тисяч гривень.

Кримінальна відповідальність за незаконний призов та порушення медогляду

Окрім фінансових санкцій, законопроєкт 15114 вводить кримінальну відповідальність для лікарів ВЛК та працівників ТЦК за умисні процедурні порушення. За умисне порушення порядку проведення медогляду, що призвело до незаконної мобілізації або незаконного звільнення від неї, загрожуватиме реальний строк ув’язнення.

Згідно з ч. 1 ст. 337-1 Кримінального кодексу України: «Умисне порушення порядку проведення медичного огляду (військово-лікарської експертизи) для визначення придатності за станом здоров'я до військової служби, якщо таке порушення призвело до незаконного призову громадянина на військову службу або до незаконного звільнення від призову, прийняття, направлення чи військової служби за станом здоров'я, карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.»

У той час як громадяни несуть кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, держава намагається збалансувати систему. Наприклад, якщо лікар ВЛК проігнорує документи призовника про хронічну ниркову недостатність і визнає його придатним за 5 хвилин, або якщо військком мобілізує заброньованого працівника чи чоловіка, який доглядає за особою з інвалідністю, їм загрожуватиме від 3 до 8 років позбавлення волі. Також законопроєкт прирівнює членів позаштатних ВЛК до суб’єктів декларування, що значно посилить антикорупційний контроль над ними.

Прочитати на: мовою