Утворення старостинських округів та зміна їх меж

Законодавче утворення старостинських округів є важливим інструментом децентралізації, що забезпечує належне представництво інтересів мешканців сіл та селищ у виконавчих органах місцевої влади. Правильно сформований округ дозволяє жителям отримувати якісні адміністративні послуги безпосередньо за місцем проживання, що значно спрощує комунікацію з керівництвом громади.

Однак на практиці органи місцевого самоврядування часто припускаються помилок при визначенні меж та чисельності населення округів. Це призводить до судових спорів, скасування рішень місцевих рад та блокування затвердження старост. Для уникнення таких ризиків необхідно чітко дотримуватися вимог закону про місцеве самоврядування.

Критерії утворення старостинського округу за законом

Законне утворення старостинського округу базується на чітких демографічних критеріях, які визначають життєздатність та доцільність створення окремої адміністративної одиниці. Згідно із законодавством, ключовим показником є чисельність постійного населення, яке проживає на відповідній території.

Головна мета встановлення цих меж полягає в тому, щоб забезпечити ефективне представництво інтересів громадян перед керівництвом громади. Коли створюється новий старостинський округ, рада повинна детально проаналізувати демографічну ситуацію та обґрунтувати доцільність виділення окремої території.

Мінімальний поріг у п’ятсот жителів

За загальним правилом, старостинський округ утворюється у складі одного або декількох населених пунктів, на території яких проживає не менше 500 жителів. При цьому адміністративний центр самої територіальної громади не може входити до складу жодного старостинського округу, оскільки інтереси мешканців центру представляє безпосередньо рада громади.

Згідно з абзацом першим ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: «Старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 500 жителів.»

Для розрахунку чисельності населення орієнтуються на показники постійного населення населених пунктів. Джерело цих даних обов’язково вказують у проекті рішення ради, використовуючи офіційні відомості або останню статистику громади.

У нашій практиці часто трапляються випадки, коли рада намагається утворити округ для села з населенням, наприклад, 320 жителів, не враховуючи загальний поріг. Якщо громада не належить до переліку територій з низькою густотою, таке рішення є незаконним. Виходом із ситуації є об’єднання цього села з сусідніми населеними пунктами для досягнення сумарної чисельності понад 500 осіб.

Винятки для малонаселених територіальних громад

Законодавець передбачив особливі умови для територій з низькою густотою населення. Якщо показник густоти населення в громаді є вдвічі нижчим за середній показник по Україні, мінімальний поріг для створення округу знижується. У таких випадках старостинський округ може утворюватися для території, де проживає не менше 200 жителів.

Перелік таких малонаселених громад визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування. Якщо громада не входить до цього офіційного переліку, застосовувати знижений поріг категорично заборонено, навіть якщо населені пункти є дуже віддаленими.

Географічна доступність та межі старостинських округів

Окрім чисельності населення, критично важливим критерієм є географічна компактність та територіальна доступність. Закон встановлює чіткі просторові орієнтири для того, щоб мешканці віддалених сіл не були відрізані від адміністративних послуг.

При формуванні меж округів місцева рада зобов’язана враховувати не лише сухі цифри на карті, а й реальну логістику. Це дозволяє створити зручну систему управління, де кожен мешканець може без перешкод дістатися до центру надання послуг.

Відповідно до ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: «При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади, територіальна доступність до центру старостинського округу, яка повинна становити не більше 7 кілометрів.»

Стандартний радіус доступності у 7 кілометрів є орієнтиром, який гарантує, що мешканці зможуть швидко отримати необхідні довідки чи консультації. Проте цей показник не є абсолютно жорстким і може коригуватися з урахуванням об’єктивних місцевих факторів.

На практиці якість дорожнього покриття, наявність річок, мостів та особливості рельєфу можуть суттєво ускладнити рух навіть на коротких дистанціях. Тому методичні рекомендації Мінрегіону дозволяють коригувати 7-кілометрову зону. Якщо центр пропонованого округу розташований близько до адміністративного центру громади, рада зазвичай детально обґрунтовує необхідність створення окремої одиниці через історичні та соціальні передумови.

Процедура створення та ухвалення рішення радою

Процес утворення старостинського округу — це суворо регламентована процедура, яка вимагає узгодження інтересів громади та місцевої влади. Рішення про створення округу приймається виключно на пленарному засіданні відповідної ради більшістю голосів від її загального складу.

Ініціювати процес можуть голова ради, секретар, депутати, постійні комісії, виконавчий комітет або безпосередньо мешканці через загальні збори громадян. Проте проект рішення не може бути проголосований без попередньої підготовки та проведення публічних процедур.

Оскільки староста є ключовою фігурою, що представляє інтереси мешканців у виконавчих органах ради, важливо чітко розуміти повноваження та роль старости в ОТГ, що дозволяє уникнути дублювання функцій з іншими посадовцями. Сама процедура створення округу є організаційним підґрунтям для його подальшої ефективної роботи.

Важливою складовою є проведення громадських обговорень. Кандидатура старости згодом затверджуватиметься за пропозицією голови громади, яка вноситься саме за результатами консультацій з мешканцями. Результати обговорень обов’язково фіксуються у протоколі, де зазначаються відомості про всіх учасників та рівень підтримки кандидата. Відсутність або неповнота таких протоколів є типовою помилкою, що веде до скасування рішень у судовому порядку.

Зміна території старостинського округу на практиці

Територія старостинського округу не є незмінною. Протягом діяльності ради може виникнути потреба в оптимізації управління, що тягне за собою зміну меж існуючих округів. Такі зміни відбуваються виключно за рішенням ради.

Формування нової конфігурації території може відбуватися кількома шляхами, залежно від адміністративних потреб громади. Кожен з цих шляхів вимагає детального юридичного супроводу та обґрунтування.

Поділ та об’єднання існуючих округів

Зміна меж старостинських округів може здійснюватися через збільшення їх кількості шляхом поділу великих округів на менші, або ж навпаки — через зменшення їх кількості шляхом об’єднання малонаселених територій. Також можливе перенесення окремих населених пунктів з одного округу до іншого без зміни загальної кількості округів у громаді.

Усі ці процеси повинні супроводжуватися підготовкою нової картографічної схеми та оновленням переліку населених пунктів у базовому рішенні ради. Якщо зміна меж безпосередньо впливає на земельні відносини чи межі населених пунктів, можуть знадобитися відповідні проекти землеустрою.

Перенесення населених пунктів та правові ризики

Зміна меж округу під час поточного скликання ради несе певні юридичні ризики, особливо якщо староста вже виконує свої повноваження. Зміна переліку сіл може трактуватися як порушення прав виборців, які підтримали кандидатуру старости для конкретної території.

Тому експерти рекомендують проводити повторні громадські обговорення в усіх населених пунктах, яких стосуються зміни. Щоб уникнути судових позовів, доцільно планувати масштабну реорганізацію меж округів перед початком нового скликання ради або після дострокового припинення повноважень чинного старости.

Порядок ліквідації старостинського округу в громаді

Ліквідація старостинського округу — це процедура повного припинення існування округу як адміністративно-територіальної одиниці всередині громади та виключення його з усіх нормативних документів ради. Це рішення також приймається виключно на пленарному засіданні ради.

Причиною ліквідації найчастіше є стійке зменшення чисельності населення нижче встановленого законом порога або загальна реорганізація структури управління громадою. При ліквідації рада зобов’язана перерозподілити населені пункти ліквідованого округу між іншими діючими округами або приєднати їх безпосередньо до адміністративного центру громади.

Важливо, що ліквідація округу автоматично веде до припинення повноважень старости, який його очолював. Якщо під час ліквідації чи реорганізації виникають процедурні порушення, зацікавлені особи мають право ініціювати оскарження рішень місцевих рад у судовому порядку. Наша практика показує, що недотримання вимог щодо громадських обговорень є найчастішою підставою для скасування таких рішень судом.

Аналогічно до інших спорів з органами місцевого самоврядування, де громадяни захищають свої права (як-от успішне визнання права на приватизацію через суд у житлових справах), у питаннях адміністративного устрою громади суди також детально перевіряють дотримання процедури. Якщо рада проігнорувала думку мешканців або порушила строки оприлюднення проектів рішень, суд скасує рішення про ліквідацію округу.

Для забезпечення стабільності управління громадою всі правові наслідки ліквідації, включаючи передачу майна, робочих місць та архівних документів, мають бути чітко прописані в перехідних положеннях рішення ради.

Прочитати на: мовою