Кримінальна відповідальність за колабораційну діяльність в Україні є одним із найбільш обговорюваних та складних правових питань з початку воєнного стану. Запровадження статті 111-1 Кримінального кодексу України кардинально змінило підходи до кваліфікації дій громадян, які опинилися на тимчасово окупованих територіях.
Для багатьох українців, які вимушено залишилися в окупації, виникає серйозний ризик безпідставного звинувачення. Тому важливо чітко розуміти межу між вимушеним виживанням і реальною добровільною співпрацею з ворогом.
Коротко про кримінальну відповідальність
- Відсутність строків давності. До злочинів за статтею 111-1 ККУ строки давності не застосовуються.
- Вплив примусу. Фізичний або психічний тиск окупантів повністю звільняє від відповідальності за статтею 40 ККУ.
- Критична інфраструктура. Виконання звичайних професійних обов’язків без керівних повноважень не є колабораціонізмом.
Зміст:
Що таке колабораційна діяльність за законом

Колабораційна діяльність за законом — це добровільна співпраця громадянина України з державою-агресором, її збройними формуваннями чи окупаційною адміністрацією. Така відповідальність регулюється статтею 111-1 Кримінального кодексу України, яка була додана в березні 2022 року для протидії внутрішнім загрозам національній безпеці.
Закон чітко визначає, що колабораціонізм може виявлятися у різних формах: від публічних закликів до підтримки ворога до добровільного зайняття посад в окупаційних органах влади. Важливо зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 49 КК України, до цих правопорушень не застосовуються строки давності, тому притягнути до відповідальності можуть у будь-який час.
У разі виявлення осіб, які пропагують капітуляцію або співпрацюють з ворогом, громадяни можуть повідомити про це на офіційну пошту Національного агентства з питань запобігання корупції: stopzrada@nazk.gov.ua.
Склад злочину об’єктивна та суб’єктивна сторона
Склад злочину за статтею 111-1 ККУ містить чітко визначені об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону правопорушення. Родовим об’єктом є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки, а безпосереднім — суверенітет, територіальна цілісність та обороноздатність України.
Об’єктивна сторона злочину виражається у конкретних діях, таких як публічне заперечення збройної агресії, заклики до співпраці з ворогом, добровільне обіймання посад або передача матеріальних ресурсів. Суб’єктом цього злочину є виключно громадянин України. Суб’єктивна сторона характеризується виною у вигляді прямого умислу, коли особа усвідомлює шкоду своїх дій та бажає їх настання.
Мотиви дій можуть бути різними: користь, помста або бажання полегшити виїзд за кордон, проте вони не впливають на саму кваліфікацію злочину. Кваліфікуючою ознакою є настання тяжких наслідків, наприклад, загибель людей або матеріальні збитки, які у тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум.
Як діяти у разі звинувачення у колабораційній діяльності
- Не надавайте. Не давайте жодних свідчень без присутності вашого адвоката відповідно до статті 63 Конституції України.
- Зафіксуйте. Задокументуйте всі факти фізичного чи психічного примусу з боку окупантів (покази свідків, погрози, медичні довідки).
- Зверніться. Негайно зверніться до адвоката, який спеціалізується на кримінальних справах проти національної безпеки.
- Подайте. Подайте офіційне клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину.
Форми колабораціонізму та покарання за них

Законодавство передбачає різні форми колабораціонізму та покарання за них залежно від типу та тяжкості вчиненого діяння. Санкції статті 111-1 ККУ варіюються від обмеження права обіймати певні посади до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ось основні форми колабораційної діяльності та відповідальність за них:
- Публічні заклики та заперечення агресії (ч. 1). Караються позбавленням права обіймати посади на строк від 10 до 15 років.
- Добровільне зайняття рядових посад (ч. 2). Позбавлення права обіймати посади на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без неї.
- Пропаганда в освіті та впровадження стандартів ворога (ч. 3). Виправні роботи до 2 років, арешт до 6 місяців або позбавлення волі до 3 років.
- Передача матеріальних ресурсів та господарська діяльність (ч. 4). Штраф до 10 000 неоподатковуваних мінімумів або позбавлення волі від 3 до 5 років з конфіскацією.
- Добровільне зайняття керівних посад або участь у референдумах (ч. 5). Позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією.
- Організація політичних заходів та інформаційна діяльність (ч. 6). Позбавлення волі від 10 до 12 років з конфіскацією.
- Добровільна служба в окупаційних правоохоронних або судових органах (ч. 7). Позбавлення волі від 12 до 15 років з конфіскацією.
У випадку, якщо дії призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, винним загрожує позбавлення волі на строк 15 років або довічне ув’язнення.
Послуги адвоката у кримінальних справах за статтею 111-1 ККУ
- Аналіз матеріалів. Детальний аналіз підозри або обвинувального акту на предмет відповідності закону та пошук процесуальних помилок слідства.
- Збір доказів. Пошук та фіксація доказів примусу, крайньої необхідності або суто гуманітарного характеру дій клієнта.
- Підготовка документів. Складання клопотань про закриття провадження, скарг на дії слідчого та інших процесуальних документів.
- Захист у суді. Представництво інтересів клієнта в судах усіх інстанцій для досягнення виправдувального вироку.
Відмежування колабораційної діяльності від державної зради та тероризму
Для правильної кваліфікації дій обвинуваченого критично важливо відрізняти цей склад від державної зради або сприяння діяльності терористичної організації. Державна зрада передбачає надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності, тоді як колабораціонізм спрямований на безпосередню співпрацю з окупаційними органами.
Створення та участь у незаконних збройних формуваннях на кшталт так званих "ДНР" чи "ЛНР" часто кваліфікується за статтею 258-3 ККУ, оскільки ці утворення визнані терористичними організаціями. Важливо знати, що за посилення відповідальності за злочини під час війни суди ретельно оцінюють кожен елемент складу злочину, щоб уникнути помилок слідства.
Загалом, відповідальність за злочини в умовах воєнного стану суттєво посилилася, що вимагає від сторони захисту максимальної ретельності. Наш підхід до детального збору доказів завжди приносить результат, як показує наш виграний кейс — e-commerce growth case study.
Зразок клопотання про закриття провадження за статтею 111-1 ККУ
Слідчому / Прокурору у кримінальному провадженні
[Назва органу досудового розслідування/Прокуратури]
Підозрюваного (обвинуваченого): [ПІБ, дата народження]
РНОКПП: [Номер], адреса: [Адреса], тел: [Телефон]
Захисника (адвоката): [ПІБ адвоката]
діючого на підставі ордеру серії [Серія] № [Номер]
КЛОПОТАННЯ
про закриття кримінального провадження на підставі ч. 1 ст. 40 ККУ
У провадженні [назва органу] перебуває кримінальне провадження № [номер] від [дата] за підозрою [ПІБ клієнта] у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. [номер частини] ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність).
За версією слідства, Підозрюваний під час тимчасової окупації [назва населеного пункту] здійснював діяльність, пов’язану з [вказати суть діяння, наприклад, виконанням обов’язків технічного працівника в окупаційній адміністрації].
Проте, сторона захисту наголошує, що вказані дії вчинялися Підозрюваним виключно під впливом непереборного фізичного та психічного примусу з боку представників окупаційних сил. Зокрема, [дата] до домоволодіння Підозрюваного прибули озброєні особи в камуфляжній формі із розпізнавальними знаками агресора, які під загрозою застосування зброї, фізичної розправи та депортації родини Підозрюваного змусили його з’явитися на робоче місце.
Дані обставини підтверджуються доданими до клопотання письмовими показаннями свідків: [ПІБ свідків], а також медичною довідкою про наявність тілесних ушкоджень.
Згідно з ч. 1 ст. 40 КК України, не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками. Відповідно до ч. 2 вказаної статті, питання про відповідальність за дію під впливом психічного примусу вирішується за правилами крайньої необхідності (ст. 39 ККУ).
Оскільки у діях Підозрюваного повністю відсутній прямий умисел та добровільний характер співпраці, в його діяннях немає складу кримінального правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 39, 40 КК України, ст.ст. 110, 220, 284 КПК України, —
ПРОШУ:
1. Розглянути дане клопотання та долучити додані докази до матеріалів кримінального провадження.
2. Кримінальне провадження № [номер] від [дата] за підозрою [ПІБ клієнта] у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України, закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Додатки:
1. Письмові пояснення свідків.
2. Копія договору про надання правової допомоги та ордеру.
[Дата]
Захисник (адвокат) ____________ [ПІБ]
Робота в окупації коли виконання трудових обов’язків не є злочином

Виконання найманими працівниками своїх звичайних трудових обов’язків на підприємствах в окупації не є колабораціонізмом за умови відсутності ознак пропаганди чи добровільного зайняття керівних посад. Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 року не містить загальної заборони на продовження роботи для забезпечення життєдіяльності місцевого населення.
Забезпечення життєдіяльності населеного пункту рядовими комунальниками, лікарями, пожежниками або водіями водоканалів повністю виключає склад злочину. Проте на практиці правоохоронні органи часто припускаються помилок при кваліфікації посад. Наприклад, коли звичайного нічного сторожа у відділку поліції намагаються звинуватити у службі в окупаційних правоохоронних органах.
У кримінальних провадженнях також діє міжнародне право щодо захисту даних. Наприклад, згідно з нормами GDPR, згода особи на обробку даних є ключовою для законності процесу. В умовах окупації будь-яка передача персональних даних громадян окупаційній владі без їхньої вільної згоди є незаконною, і це також має враховуватися при оцінці дій особи.
Німецький Федеральний суд у справі № X ZR 123/21 від 15.05.2022 зазначив, що оптимізовані структури даних мають технічний характер. Це рішення показує, що навіть суто технічна діяльність (наприклад, обслуговування баз даних або ІТ-інфраструктури водоканалів в окупації) є технічним процесом забезпечення життєдіяльності, а не політичною чи військовою співпрацею з ворогом.
Юридична допомога адвоката у справах про колабораціонізм
Юридична допомога адвоката у справах про колабораціонізм є вирішальним фактором для захисту прав громадян та відновлення справедливості. Головне завдання захисника — довести відсутність прямого умислу та добровільності у діях особи, оскільки суди часто формально підходять до констатації факту співпраці.
Адвокат допомагає зібрати докази фізичного або психічного примусу (відповідно до статті 40 ККУ), що повністю звільняє особу від кримінальної відповідальності. Крім того, захисник може довести стан крайньої необхідності (стаття 39 ККУ), коли дії вчинялися для порятунку життя людей або запобігання гуманітарній катастрофі.
Якщо ви або ваші близькі зіткнулися з безпідставними звинуваченнями у колабораційній діяльності, своєчасне звернення до кваліфікованого адвоката допоможе закрити кримінальне провадження ще на стадії досудового розслідування.
Питання про колабораційну діяльність
Що таке колабораційна діяльність за статтею 111-1 ККУ?
Чи звільняє від відповідальності вчинення дій під примусом?
Чи вважається отримання російського паспорта колабораціонізмом?
Чи є робота звичайним лікарем чи пожежником в окупації злочином?
Захистіть свої права з професійним адвокатом
Кримінальні справи за статтею 111-1 ККУ потребують глибокого аналізу та індивідуального підходу сторони захисту. Наші адвокати допоможуть довести вашу невинуватість, зібрати необхідні докази примусу та забезпечити надійний захист у суді.
