Відповідальність за ненадання публічної інформації та штрафи

Отримай першу безкоштовну консультацію! 👇
Пишіть: 24/7
Дзвоніть: 09-18 Пн-Пт
🏆
Реальна судова практика
Маємо понад 138 успішних справ у категорії «Борги». Ми не просто обіцяємо результат — ми доводимо його в суді.
Виграшні справи 🔥

Відповідальність за ненадання публічної інформації настає у вигляді адміністративного штрафу для посадової особи, а також створює підстави для стягнення моральної шкоди. Якщо чиновник ігнорує звернення, приховує дані або порушує строки, його можна законно покарати через Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або суд.

Найчастіша помилка громадян — зупинятися після отримання формальної відписки або мовчання органу влади. Проте безкарність лише породжує подальші порушення, тоді як один складений протокол за статтею 212-3 КУпАП змушує установу працювати в межах закону і поважати права запитувачів.

Головне про покарання посадових осіб

  • За ігнорування запиту передбачений штраф від 425 до 850 гривень.
  • Скаргу на чиновника розглядає Уповноважений з прав людини.
  • Наявність інформації на сайті не звільняє від обов’язку надати відповідь.
  • Запитувач має право вимагати компенсацію моральної шкоди через суд.

Хто несе відповідальність за ненадання публічної інформації

Відповідальність за порушення права на інформацію несуть конкретні посадові особи розпорядників: органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств та монополістів. Закон передбачає саме персональне покарання для працівника, який проігнорував звернення, а не абстрактну відповідальність усієї установи.

Що таке відкрита інформація за законом та хто є її розпорядником, чітко визначено законодавством. Якщо запит стосується бюджетних коштів, зарплат керівництва держпідприємств або рішень міської ради, посадовець зобов’язаний надати дані, інакше він стає суб’єктом правопорушення.

Важливо розуміти, що скаржитися потрібно на конкретну особу, відповідальну за роботу із запитами, або на керівника органу. Адресність покарання гарантує, що штраф сплатить винний чиновник зі своєї кишені, що є потужним стримуючим фактором.

ПОТРІБНА ДОПОМОГА?
Чиновник ігнорує ваш запит?
Притягніть його до відповідальності.
Адвокат з адміністративного права

Що вважається неправомірною відмовою посадової особи

Неправомірною відмовою вважається будь-яке безпідставне приховування даних, ненадання відповіді у п’ятиденний строк, надання неповної інформації або незаконне встановлення грифу обмеженого доступу. Також порушенням є відписка про те, що запитувані документи нібито можна самостійно знайти в інтернеті.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації": «Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію...»

Навіть якщо чиновник надіслав відповідь в останній момент після втручання контролюючих органів, факт правопорушення щодо строків уже відбувся. Складання протоколу залишається можливим, адже порушення процедури є самостійною підставою для санкцій.

Відмовка про наявність даних на сайті

Часто розпорядники відмовляються надавати документи, посилаючись на те, що вони вже опубліковані онлайн.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №826/1315/18 від 13.05.2021 зазначив: «Оприлюднення інформації розпорядником на офіційному вебсайті не звільняє його від обов'язку надати цю ж інформацію у відповідь на письмовий запит»

Наявність інформації на сайті не дає права ігнорувати запит.

Порядок притягнення чиновника до відповідальності

  1. Зафіксуйте порушення. Збережіть копію запиту та докази його відправлення (чек з пошти або скріншот електронного листа).
  2. Підготуйте скаргу. Складіть заяву до Уповноваженого з прав людини, вказавши конкретну посадову особу, яка проігнорувала звернення.
  3. Надішліть документи. Відправте скаргу на офіційну електронну або поштову адресу Омбудсмена.
  4. Контролюйте процес. Дочекайтеся складання протоколу про адміністративне правопорушення та направлення матеріалів до суду.

Адміністративна відповідальність за порушення права на інформацію

Адміністративна відповідальність за порушення права на інформацію передбачає накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це означає, що чиновник змушений буде сплатити від 425 до 850 гривень за ігнорування запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення: «Ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, надання якої передбачено законодавством, несвоєчасне надання інформації... тягне за собою накладення штрафу»

Якщо йдеться про відповідальність за ігнорування адвокатського запиту, санкції застосовуються аналогічні. Проте для чиновника страшний не стільки розмір штрафу, скільки сам факт притягнення до відповідальності, що створює репутаційний тиск і може вплинути на його подальше перебування на посаді.

Допомога адвоката в оскарженні дій посадових осіб

  • Аналіз ситуації. Оцінюємо правомірність відмови та визначаємо найефективніший шлях притягнення до відповідальності.
  • Підготовка скарг. Складаємо обґрунтовані заяви до Уповноваженого з прав людини для накладення штрафу.
  • Судовий супровід. Готуємо позовні заяви та представляємо інтереси клієнта в суді для стягнення моральної шкоди.

Як подати скаргу до Уповноваженого з прав людини

Скаргу на дії чиновника необхідно подавати до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмена), оскільки саме цей орган має виключні повноваження складати протоколи за статтею 212-3 КУпАП. Звернення можна надіслати звичайною поштою або електронним листом на офіційну адресу Секретаріату.

Практичний нюанс полягає у правильному розрахунку строків. Скаргу найкраще подавати через 10-15 днів після завершення п’ятиденного строку на відповідь. Це дає необхідний запас часу, щоб представники Омбудсмена встигли відреагувати, провести перевірку та скласти протокол до закінчення тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Якщо запит надсилався електронною поштою, а орган стверджує, що лист нібито потрапив у спам, достатньо додати до скарги скріншот з папки надісланих повідомлень. На практиці суди визнають це належним доказом відправки і штрафують посадовців.

Зразок скарги до Уповноваженого з прав людини

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини
вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008

Заявник: [ПІБ]
Адреса: [Поштова адреса]
Тел: [Номер телефону]
E-mail: [Електронна адреса]

СКАРГА (ЗАЯВА)
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-3 КУпАП

[Дата] мною було надіслано запит на отримання публічної інформації до [Назва органу влади/посадової особи] щодо [коротко суть запиту: напр., копії розпорядження №…]. Запит був надісланий [спосіб відправки: рекомендованим листом/електронною поштою].

Станом на [Дата] (понад 5 робочих днів з моменту отримання) відповідь на мій запит не надана, про продовження строку розгляду мене не повідомлено.

Вказана бездіяльність [ПІБ або назва посади порушника] порушує моє право на доступ до інформації (ст. 34 Конституції України, Закон «Про доступ до публічної інформації») та містить ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-3 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13 Закону «Про Уповноваженого ВРУ з прав людини» та ст. 255 КУпАП, -

ПРОШУ:
1. Перевірити факти порушення мого права на доступ до інформації.
2. Скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 КУпАП відносно відповідальної посадової особи [Назва органу/ПІБ].
3. Вжити заходів щодо зобов’язання розпорядника надати запитувану інформацію.

Додатки:
1. Копія запиту від [Дата].
2. Докази надсилання запиту (копія фіскального чека/скріншот електронного листа).

[Дата] /Підпис/ [ПІБ]

Стягнення моральної шкоди за ігнорування запиту

Стягнення моральної шкоди за ігнорування запиту здійснюється через суд шляхом подання цивільного позову до установи, яка порушила ваші права. Штраф від Омбудсмена йде в державний бюджет, а от моральна компенсація виплачується безпосередньо запитувачу.

Велика Палата Верховного Суду у справі №180/1560/16-а від 08.04.2020 зазначила: «Ненадання розпорядником відповіді на інформаційний запит є порушенням законодавства про доступ до публічної інформації... що є підставою для стягнення моральної шкоди»

Ненадання відповіді на запит дає право на компенсацію моральної шкоди.

У практиці зустрічаються випадки, коли суд стягує з державного підприємства кілька тисяч гривень моральної шкоди та всі судові витрати за приховування даних про зарплати керівництва. Це ефективний інструмент майнового впливу на недобросовісних розпорядників, який змушує їх змінювати підходи до роботи з громадянами.

Питання про відповідальність за ненадання інформації

Куди конкретно писати скаргу на чиновника?
Скаргу потрібно надсилати на адресу Уповноваженого ВРУ з прав людини. Це можна зробити звичайним листом до Києва або надіслати заяву на офіційну електронну пошту установи. Саме Омбудсмен складає протоколи за такі порушення.
Скільки коштує подати скаргу Омбудсмену?
Звернення до Уповноваженого з прав людини є абсолютно безкоштовним. Вам не потрібно сплачувати судовий збір чи державне мито за розгляд заяви про адміністративне правопорушення, що робить цей інструмент максимально доступним.
Що робити якщо чиновник вимагає електронний підпис?
Запит на інформацію не потребує обов’язкового накладення електронного цифрового підпису. Згідно із законом, достатньо вказати своє прізвище, ім’я, по батькові та контактні дані для зворотного зв’язку, і орган зобов’язаний надати відповідь.

Захист права на доступ до інформації

Якщо посадові особи ігнорують ваші запити або незаконно приховують суспільно важливі дані, не варто залишати це безкарним. Зверніться до адвоката з адміністративного права для підготовки скарги та притягнення винних до відповідальності.

Залишити коментар

Звертайтеся 24/7
Telegram Viber Дзвінок