Верифікація платежів у терміналах за новими правилами НБУ

Верифікація платежів у терміналах тепер стає обов’язковою для більшості внесень готівки. Для бізнесу це означає потребу швидко оновити сценарій оплати, а для платника — бути готовим ввести номер телефону і підтвердити операцію кодом.

Помилка тут не формальна. Якщо термінал не дає перевірити номер або друкує квитанцію без потрібних реквізитів, зростає кількість незавершених платежів, скарг і запитань до оператора. Нижче розберемо, що саме змінив НБУ, коли код не потрібен і що перевірити вже зараз.

Що змінила постанова НБУ 67

Постанова НБУ №67 змінила сам підхід до внесення готівки через ПТКС: для більшості операцій платник має вказати номер мобільного телефону і підтвердити платіж одноразовим кодом. Без цього транзакція не вважається підтвердженою і не повинна завершуватися.

Суть новини НБУ викладена на офіційному сайті Національного банку України, де прямо сказано про нові правила поповнення рахунків через термінали самообслуговування. Це не косметичне уточнення, а новий обов’язковий етап у сценарії платежу.

Для оператора головний наслідок простий: старий режим фактично анонімного поповнення більше не працює як базовий. Якщо мережа терміналів живе за старим сценарієм, її треба перевіряти негайно.

Згідно з Постановою Правління Національного банку України від 16 червня 2026 року № 67: «З 26 червня 2026 року в Україні запроваджуються нові правила поповнення рахунків через платіжні термінали самообслуговування, згідно з якими під час більшості операцій із внесення готівки необхідно вказати номер мобільного телефону та підтвердити платіж одноразовим кодом, який надійде в SMS або через телефонний дзвінок.»

Для бізнесу це означає не лише зміну екрана термінала, а й перегляд внутрішніх процедур, журналів операцій і шаблонів звернень до підтримки.

Як працює OTP верифікація терміналів

OTP верифікація терміналів працює так: платник вводить номер телефону, отримує код у SMS або через автоматичний дзвінок, а потім підтверджує його на екрані. Лише після цього операція може бути завершена.

Критичний момент тут не в самому коді, а в правильності номера. Якщо людина помилилася хоча б в одній цифрі, код не дійде, а платіж зависне в статусі незавершеного або непідтвердженого. Тому термінал повинен давати можливість ще раз переглянути номер перед відправкою OTP.

На практиці саме цей етап створює найбільше побутових конфліктів. Ми бачимо простий ризик: клієнт вважає, що гроші вже «пішли», а система ще не отримала законного підтвердження. У такій ситуації бізнесу потрібен чіткий скрипт для персоналу, а не імпровізація.

Уявімо ситуацію: платник ввів чужий номер телефону, код не надійшов, а готівка вже внесена в купюроприймач. Правильний алгоритм для оператора — перевірити статус транзакції в системі еквайра, ініціювати скасування або повернення за внутрішньою процедурою та видати людині письмове підтвердження про незавершену операцію. Саме такі дрібниці потім вирішують, чи буде скарга.

Коли можливе інше підтвердження

Не в кожному сценарії потрібен саме SMS-код. Якщо термінал зчитує картку, підтвердження може відбуватися через PIN, банківський застосунок або інший пароль, який визначає емітент картки. Для оператора це зручно, бо частину навантаження можна перенести на вже звичні банківські механізми автентифікації.

Що перевірити до запуску

Перед запуском нового сценарію варто протестувати три точки: введення номера, доставку коду та коректне завершення операції після підтвердження. Якщо хоча б один із цих етапів працює нестабільно, кількість незавершених платежів зросте дуже швидко.

Якщо ваш бізнес лише формує політику роботи з платіжними пристроями, окремо стане в пригоді матеріал про Хто зобов’язаний встановити платіжні термінали. Він допоможе не змішувати питання обов’язку мати термінал і питання нових правил його роботи.

Коли код підтвердження не потрібен

Код підтвердження не потрібен для окремих операцій, які НБУ виніс у перелік винятків. Це зроблено для платежів, де або вже є інший рівень ідентифікації, або надто висока частота дрібних побутових оплат.

До винятків належать сплата податків, штрафів, зборів та адміністративних послуг, оплата житлово-комунальних послуг, інтернету, телебачення, охорони і фіксованого зв’язку, придбання залізничних квитків, поповнення транспортних карток та оплата електронних квитків. Окремо виділене поповнення мобільного зв’язку, але лише в межах 500 гривень на місяць для одного номера в одного надавача послуг.

Ще один окремий сценарій — внесення готівки на власний рахунок, якщо термінал зчитав номер картки, а платник підтвердив дію через PIN або банківський застосунок. Для оператора це означає, що логіка винятку має бути закладена в систему наперед, а не вирішуватися вручну біля термінала.

Чому важливо правильно рахувати ліміт

Ліміт для мобільного поповнення рахується по номеру або особовому рахунку за календарний місяць. Якщо система не вміє коректно накопичувати ці суми, бізнес ризикує помилково застосувати виняток там, де він уже не діє.

Де бізнес помиляється найчастіше

Найчастіше плутають виняток для власного рахунку з будь-яким поповненням картки. Насправді важливо, щоб термінал зчитав картку і щоб підтвердження відбулося через механізм, який підтримує банк. Без цього краще не вважати операцію звільненою від додаткової перевірки.

Якою має бути квитанція термінала

Квитанція термінала тепер повинна містити повний номер мобільного телефону платника у міжнародному форматі. Приховувати його зірочками або іншими символами не можна.

Це лише одна з нових вимог. За наданими матеріалами, правила щодо квитанцій також деталізують технічні реквізити операції: ідентифікатори платника й отримувача, ідентифікатор термінала, код авторизації або операції, суму комісії та інші поля, якщо вони застосовні. Коли таких реквізитів бракує, у спорі з клієнтом або під час перевірки бізнес опиняється в слабкій позиції.

Водночас квитанція платіжного термінала не завжди дорівнює фіскальному документу. Якщо для вашої моделі продажу потрібен РРО або ПРРО, квитанція не підміняє чек і має видаватися разом із ним там, де цього вимагають правила обліку.

Які реквізити варто перевірити

Перед масовим запуском варто пройтися по макету квитанції буквально по пунктах.

• Номер телефону. Повний формат без маскування.
• Ідентифікатор термінала. Дає змогу встановити точку операції.
• Дата і час. Потрібні для пошуку транзакції в логах.
• Код авторизації або операції. Це ключ до звірки з еквайром.
• Сума комісії. Якщо комісія є, вона має бути відображена окремо.
• Реквізити отримувача. ЄДРПОУ, РНОКПП або інший ідентифікатор залежно від моделі платежу.

Нормативну базу щодо реквізитів квитанції можна звіряти через офіційний текст змін на zakon.rada.gov.ua.

Чому квитанція не замінює чек

Для платника квитанція — це доказ того, що термінал прийняв і обробив операцію. Але для податкових правил цього не завжди достатньо. Якщо продаж потребує фіскалізації, видавати потрібно і квитанцію, і документ РРО або ПРРО.

Саме на цьому стику часто виникають непорозуміння, які потім переходять у претензії. Якщо внутрішнє правило в торговій точці нечітке, персонал починає говорити клієнту різні речі, а це зайвий конфлікт.

Чек-лист готовності термінала:
1. Підтвердження номера телефону перед OTP.
2. Наявність SMS або голосового коду.
3. Коректний друк повного номера в квитанції.
4. Налаштовані винятки для дозволених платежів.
5. Процедура скасування незавершеної транзакції.

Що робити бізнесу і споживачу

Бізнесу варто діяти на випередження, а споживачу — фіксувати проблемну операцію одразу на місці. Нові правила НБУ створюють не лише обов’язок верифікації, а й нову зону спорів: незавершені платежі, некоректні квитанції та питання щодо обробки номера телефону.

Для оператора базовий набір дій такий:

• Оновити сценарій оплати. Додати перевірку номера і підтвердження коду.
• Перевірити логи. Переконатися, що статуси незавершених операцій видно і відтворюються.
• Обмежити доступ до даних. Номери телефонів і логи транзакцій є персональними даними, тому доступ до них не може бути довільним.
• Підготувати підтримку. Адміністратор або касир має знати, що робити, якщо код не прийшов або квитанція надрукована з помилкою.

Споживачу ж варто перевіряти введений номер до відправлення OTP, зберігати квитанцію і одразу звертатися до підтримки, якщо платіж завис. Якщо оператор ігнорує звернення або порушує вимоги НБУ, може знадобитися окремий алгоритм, як Як подати скаргу в НБУ.

Оскільки НБУ має наглядові повноваження щодо надавачів платіжних послуг, технічна готовність, журнали операцій і внутрішній контроль вже не виглядають другорядними питаннями. Саме вони вирішують, чи зможе бізнес спокійно пояснити кожну спірну транзакцію.

Як оформити звернення при помилці

Якщо код не надійшов або платіж не завершився, звернення має містити дату, час, місце операції та реквізити з квитанції. Чим швидше це зафіксовано, тим легше відстежити транзакцію в системі еквайра і не втратити слід операції.

Що варто врахувати щодо даних

Збирання номерів телефонів і логів транзакцій означає обробку персональних даних. Бізнесу потрібна не абстрактна «політика на сайті», а реальне обмеження доступу до логів, зрозумілий порядок зберігання та внутрішній контроль, який можна пояснити під час перевірки.

Саме в спорах щодо платежів дисципліна документів має значення. До речі, справу проти МФО ми вже виграли у ситуації, де вирішальними стали не гучні аргументи, а точна робота з документами й розрахунками.

Схожий підхід спрацював і в іншому спорі — схожий кейс з кредитним боргом показав, що помилка в паперах або слабкий контроль процесу дорого коштує стороні, яка приймає платежі чи нарахування.

Прочитати на: мовою