Проходження інтернатури медиків та фармацевтів

Обов’язкове проходження інтернатури медиків є ключовим етапом для отримання права на самостійну роботу за лікарським чи провізорським фахом. Без цього випускник медичного закладу вищої освіти не зможе отримати звання спеціаліста та розпочати повноцінну кар’єру. Проте правила зарахування, розподілу та навчання часто викликають безліч запитань і юридичних складнощів.

У цьому матеріалі ми детально розберемо, як проходить інтернатура випускників медичних вишів, які права мають інтерни та як захистити свої інтереси у разі виникнення конфліктів із базою стажування чи університетом.

Що таке інтернатура та статус лікаря-інтерна

Інтернатура — це обов’язкова форма первинної спеціалізації випускників медичних і фармацевтичних закладів освіти для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста. Лікар-інтерн є особою, яка вже має ступінь магістра (або спеціаліста) медичного спрямування, але продовжує навчання для здобуття права на самостійну медичну практику.

Згідно з Розділом II Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 22.06.2021 № 1254 «Про затвердження Положення про інтернатуру»: «Інтернатура є обов'язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.»

Статус інтерна поєднує в собі ознаки студента післядипломної освіти та найманого працівника бази стажування. Програма підготовки є єдиним комплексом освітніх та практичних компонентів, що розробляються закладами вищої освіти спільно з базами стажування.

Різниця між первинною та вторинною спеціалізацією

Первинна спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою для всіх випускників медичних вишів, які планують працювати за фахом. Натомість вторинна лікарська спеціалізація передбачає набуття лікарем нової спеціальності, яка не була передбачена під час його підготовки в інтернатурі.

Основні завдання підготовки в інтернатурі

Головним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної та теоретичної підготовки інтернів, їхньої професійної готовності до самостійної діяльності. Це необхідно для присвоєння звання «лікар-спеціаліст» або «провізор-спеціаліст» за відповідною спеціальністю.

Порядок зарахування та проходження інтернатури медиків

Зарахування на проходження інтернатури медиків здійснюється наказами департаментів охорони здоров’я (для комунальних закладів), керівників ЗВО (для контрактників) або керівників державних закладів охорони здоров’я. Розподіл випускників бюджетної форми навчання тепер повністю автоматизований.

Згідно з Пунктом 2 Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 30.01.2025 № 177: «Впровадження електронної системи рейтингового розподілу в інтернатуру для автоматизації та забезпечення прозорості процесу зарахування лікарів-інтернів.»

Трудові відносини лікарів-інтернів бюджетної форми навчання є похідними від освітнього процесу. Вони зараховуються на посади лікарів-інтернів до закладів охорони здоров’я комунальної форми власності, де отримують заробітну плату, що фінансується за договорами з Національною службою здоров’я України.

Проблеми з автоматичним розподілом бюджетників

Розглянемо ситуацію: випускник бюджетної форми отримав незадовільне для себе місце під час електронного рейтингового розподілу. Часто виникає проблема: чи можна відмовитися від направлення і знайти іншу базу стажування? На практиці, у разі офіційної письмової відмови від запропонованого бюджетного місця, випускник отримує довідку про самостійне обрання місця інтернатури. Проте він втрачає право на бюджетне фінансування і може проходити підготовку лише на контракті, або чекати наступного року для повторної участі в рейтингу.

Спори з університетами щодо повернення коштів за навчання

Часто виникають конфлікти, коли університети вимагають відшкодувати повну вартість навчання на бюджеті через те, що випускник відмовився проходити інтернатуру за розподілом. Аналіз судової практики показує, що оскільки загальна обов’язковість 3-річного відпрацювання була скасована, вимоги навчальних закладів щодо компенсації коштів є незаконними, якщо студент розпочав навчання після липня 2014 року і між сторонами не укладалися специфічні цивільно-правові угоди про добровільне відшкодування.

Які вимоги встановлені до баз стажування

Бази стажування лікарів-інтернів — це заклади охорони здоров’я державної, комунальної або приватної форми власності, які відповідають вимогам МОЗ. Для того щоб лікарня могла приймати інтернів, вона повинна відповідати суворим критеріям. Перш за все, заклад повинен мати чинну ліцензію на медичну практику та володіти лікувально-діагностичними відділеннями, які відповідають профілю навчання.

Бази стажування зобов’язані щороку до 1 березня подавати заявки щодо кількості посад лікарів-інтернів, які вони можуть прийняти. Заявлена кількість посад не може бути скорочена або замінена протягом року.

Вимоги до кураторів лікарів-інтернів

Куратором лікаря-інтерна на базі стажування може бути лікар відповідної спеціальності, який має кваліфікаційну категорію не нижче першої або практичний стаж роботи за цим фахом не менше семи років. При цьому один куратор може вести не більше п’яти інтернів одночасно.

Матеріально-технічне забезпечення бази стажування

Заклад повинен бути забезпечений сучасним медичним обладнанням, апаратурою та інструментарієм, необхідними для здійснення діагностичної та лікувальної роботи на сучасному рівні. Також база стажування повинна мати можливість надати інтернам місця для проживання.

Як організовано навчальний процес для інтернів

Навчальний процес в інтернатурі складається з двох частин: теоретичної (освітньої) у закладі вищої освіти та практичної (стажування) на базі закладу охорони здоров’я. Навчання проходить за індивідуальними планами, які розробляються на основі примірних програм, затверджених Міністерством охорони здоров’я України. Під час практичної підготовки інтерни мають орієнтуватися на впровадження міжнародних протоколів лікування.

Під час воєнного стану проходження інтернатури регламентується додатковим наказом МОЗ № 1327, який дозволяє проводити очну (теоретичну) частину навчання в дистанційному або змішаному форматі у разі виникнення загрози безпеці.

Процедура відрядження інтернів до інших закладів

Уявімо ситуацію: медичний заклад, який є базою стажування, не має у своєму складі спеціалізованого дитячого відділення, необхідного для виконання індивідуального плану лікаря-інтерна хірургічного профілю. Сучасне рішення за Положенням 1254: керівник лікарні спільно з керівником групи ЗВО зобов’язаний оформити відрядження інтерна до іншого закладу охорони здоров’я, який має відповідний профіль (до 70% часу навчання), зберігаючи за ним посаду та заробітну плату за основним місцем роботи.

Права та обов’язки лікарів-інтернів

Інтерни мають право користуватися лабораторіями, кабінетами, бібліотеками бази стажування та університету, брати участь у науково-практичних конференціях та ініціювати зміну бази стажування у разі невиконання програми з вини закладу. Водночас вони зобов’язані в повному обсязі виконувати програму підготовки та дотримуватися принципів академічної доброчесності.

Підсумкова атестація та отримання звання спеціаліста

Підсумкова атестація лікарів-інтернів проводиться після закінчення терміну підготовки у формі іспиту для визначення рівня теоретичних знань та практичних навичок. Успішне проходження атестації є підставою для присвоєння звання «лікар-спеціаліст» або «провізор-спеціаліст» за відповідною спеціальністю.

До атестації допускаються лікарі (провізори)-інтерни, які повністю виконали програму підготовки в інтернатурі і навчальний план, а також успішно склали тестовий екзамен ліцензійного інтегрованого іспиту Крок-3.

Наслідки нескладання іспиту Крок 3 з першої спроби

На практиці виник прецедент: лікар-інтерн не склав ліцензійний інтегрований іспит «Крок 3» з першої спроби. База стажування автоматично ініціювала відрахування з інтернатури за невиконання навчального плану. Проте юристи наголошують, що такий інтерн має право пройти повторну державну атестацію один раз протягом 3 років, але не раніше ніж через рік після першої спроби.

Право на повторну атестацію для інтернів

У разі відмови у присвоєнні звання «лікар-спеціаліст» через незадовільні результати підсумкового контролю, інтерн відраховується, але зберігає право на повторну атестацію. Повторна спроба допускається один раз протягом трьох років, але не раніше ніж через рік після попередньої невдачі.

За що можуть відрахувати з інтернатури

Відрахування з інтернатури є крайнім заходом, який застосовується у разі невиконання навчального плану, систематичного порушення трудової дисципліни або за власним бажанням інтерна. Усі підстави для відрахування чітко регламентовані Положенням про інтернатуру та потребують офіційного оформлення наказом.

У разі відрахування з інтернатури за власним бажанням, у відповідній заяві інтерна обов’язково повинні зазначатися назва ЗВО, де він проходить теоретичну частину, та конкретна база практичного стажування для коректного внесення змін до електронної бази даних.

Основні підстави для відрахування з інтернатури

Основними причинами для відрахування є невиконання програми підготовки, пропуск більше третини занять без поважних причин, порушення терміну початку навчання (нез’явлення протягом 10 днів без поважних причин), а також тривала непрацездатність за висновком ЛКК або МСЕК.

Відрахування у зв’язку з декретною відпусткою

Також відрахування (з можливістю подальшого поновлення) здійснюється у разі отримання листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами або при виході у відпустку для догляду за дитиною. Це стандартна процедура, яка дозволяє зберегти місце та продовжити навчання пізніше.

Наше юридичне бюро успішно вирішує спори не лише в сфері медичного права, але й у суміжних питаннях захисту бізнесу, про що свідчить наш успішний захист торговельної марки для однієї з клінік-партнерів.