Судово-медична експертиза та особливості її проведення

Судово-медична експертиза є ключовим інструментом для встановлення істини у кримінальних та цивільних справах, коли виникає потреба у спеціальних медичних знаннях. Проведення цього дослідження дозволяє офіційно зафіксувати характер травм, визначити причину смерті чи підтвердити інші медичні факти, які мають вирішальне значення для суду.

Проте на практиці учасники процесу часто припускаються помилок: зволікають із фіксацією ушкоджень або надають неповні документи. Це може призвести до того, що висновок експерта буде визнано недопустимим доказом, а справу закриють.

Що таке судово-медична експертиза та її значення

Судово-медична експертиза — це науково-практичне дослідження, яке виконується за рішенням суду або слідчих органів для вирішення медичних питань, що виникають під час розслідування злочинів. Головне значення цього процесу полягає в отриманні об’єктивних доказів на основі спеціальних знань у галузі медицини.

Згідно з ч. 1 ст. 242 Кримінального процесуального кодексу України: «Експертиза проводиться за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.»

Процесуальний порядок призначення дослідження має вирішальне значення для його допустимості в суді. Порушення процедури може повністю нівелювати результати роботи фахівців, навіть якщо саме дослідження було виконано бездоганно.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №570/4782/19 від 17.10.2022 зазначив: «підставою для проведення судово-медичної експертизи є відповідна ухвала слідчого судді чи суду, в якій визначається коло питань, що ставляться перед експертом (статті 242, 244 КПК). Проведення судово-медичної експертизи (розтин трупа) до постановлення слідчим суддею відповідної ухвали тягне за собою визнання такого доказу недопустимим.»

Проведення розтину трупа до постановлення ухвали слідчого судді робить висновок експертизи недопустимим доказом.

Водночас суди лояльно ставляться до технічних процедур збору документів слідчими, якщо це не порушує базові права людини.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №293/1947/20 від 06.06.2023 зазначив: «отримання слідчим з медичної установи медичної карти потерпілого на підставі власного запиту, а не на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, відповідає вимогам КПК України та не тягне за собою визнання недопустимими доказами висновків судово-медичних експертиз, під час проведення яких експертами досліджено цю медичну картку.»

Слідчий може отримати медичну карту потерпілого за запитом без ухвали про тимчасовий доступ для проведення експертизи.

Основні види судово-медичних експертиз

В Україні виконуються кілька основних видів судово-медичних експертиз, серед яких дослідження трупів, експертиза потерпілих, речових доказів, а також аналіз матеріалів кримінальних та цивільних справ. Кожен вид має свою специфіку та виконується за чіткими методиками, затвердженими профільними інструкціями.

У практиці нашої компанії було успішно проведено незалежне експертне дослідження для стягнення збитків, що ще раз підтверджує важливість залучення фахівців на ранніх етапах.

Дослідження тілесних ушкоджень та потерпілих

Цей вид дослідження спрямований на визначення ступеня тяжкості травм, механізму та часу їх нанесення. Зверніть увагу, що судово-медичний експерт оцінює виключно медичні критерії ушкоджень (наприклад, небезпеку для життя чи тривалість розладу здоров’я). Він не має процесуального права робити висновки про наявність катування чи особливої жорстокості — це є виключною юридичною компетенцією слідчого чи суду.

Для проведення експертизи живих осіб за оригіналами медичних документів критично важливо забезпечити наявність усіх первинних рентгенограм, комп’ютерних томограм (КТ) або МРТ на цифрових носіях. Самого лише текстового опису знімків у медичній карті експерту часто недостатньо для підтвердження діагнозу. Оцінка ступеня тяжкості тілесних ушкоджень під час експертизи живих осіб регулюється державними роз’ясненнями, які можна знайти на ресурсі WikiLegalAid.

Для оцінки емоційного стану потерпілого чи визначення моральної шкоди призначається судово-психологічна експертиза. Наша судова експертиза підтвердила, що залучення суміжних спеціалістів значно підсилює доказову базу.

Розглянемо типову ситуацію: на вулиці стався конфлікт, у результаті якого громадянин отримав струс мозку та забої обличчя. Потерпілий звернувся до лікарні лише через тиждень, коли видимі синці почали зникати. Проблема полягає в тому, що експерту складно встановити точний час нанесення травм за застарілими клінічними проявами. Рішення: потерпілому необхідно було звернутися до судово-медичного експерта або правоохоронців протягом перших 24–48 годин для детальної первинної фотофіксації та опису змін кольору синців.

Судово-медична експертиза речових доказів

Вона включає лабораторні дослідження біологічних об’єктів, таких як кров, волосся, слина чи інші виділення, знайдені на місці події. Також сюди належать гістологічні та токсикологічні аналізи. Окремим напрямком є експертиза за матеріалами справи, коли дослідження виконується безпосередньо за медичними картами чи історіями хвороби.

Підстави та обов’язкові випадки призначення експертизи

Проведення судово-медичної експертизи призначається обов’язково у випадках, прямо передбачених кримінальним процесуальним законодавством, зокрема для встановлення причин смерті та характеру тілесних ушкоджень. Підставою для її проведення є ухвала слідчого судді, суду або постанова слідчого чи прокурора.

Коли призначення експертизи є обов’язковим

Згідно з ч. 2 статті 242 Кримінального процесуального кодексу, призначення експертизи є обов’язковим для:

• Встановлення причин смерті. Будь-який випадок ненасильницької чи насильницької смерті потребує офіційного медичного висновку.
• Встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Необхідно для правильної кваліфікації злочину.
• Визначення психічного стану. Стосується підозрюваного за наявності сумнівів щодо його осудності.
• Встановлення віку особи. Якщо це необхідно для вирішення питання про кримінальну відповідальність і немає інших документів.

Процесуальні підстави та судові ухвали

Якщо слідчий зволікає з призначенням дослідження, сторона захисту або потерпілий мають право звернутися з клопотанням до слідчого судді. Наприклад, у справах про ДТП, коли потерпілий тривалий час лікується, експертиза ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за медичними документами може бути призначена та проведена ще на етапі лікування на основі проміжних клінічних даних, рентген-знімків та операційних звітів. Це дозволяє уникнути закриття справи через закінчення строків розслідування.

Строки проведення судово-медичної експертизи

Законодавство встановлює, що судово-медична експертиза має бути виконана протягом одного місяця з дня отримання експертною установою всіх необхідних матеріалів. Якщо цей строк об’єктивно неможливо витримати через складність дослідження, експерт зобов’язаний письмово повідомити орган, який призначив експертизу.

Згідно з пунктом 3.8 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи: «Проведення експертизи повинно бути закінчене протягом одного місяця з дня отримання від органів дізнання, попереднього следства або суду всіх необхідних матеріалів.»

На практиці у складних випадках, наприклад при проведенні комісійних чи комплексних досліджень, строки можуть продовжуватися за погодженням із замовником експертизи. Проте затримки часто виникають через те, що слідчий замість оригіналів документів надає нерозбірливі ксерокопії. У таких ситуаціях експерт може надати висновок про неможливість вирішення питань. Тоді сторона захисту чи потерпілий мають право подати клопотання про тимчасовий доступ до оригіналів документів у медичному закладі та повторно направити їх експерту.

Встановлення факту смерті під час воєнного стану

Під час дії воєнного стану встановлено особливий порядок взаємодії між правоохоронцями, медиками та прокурорами при встановленні факту смерті людини. Головною метою цих змін є забезпечення безпеки фахівців та оперативна фіксація воєнних злочинів.

Згідно з Розділом III Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України: «Огляд трупа на місці його виявлення проводиться следчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі неможливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці»

Огляд тіла у небезпечних зонах

Якщо людина померла вдома під час активних бойових дій у прифронтовому районі, а викликати поліцію через обстріли неможливо, лікар місцевого закладу охорони здоров’я (за відсутності загроз власному життю) оглядає тіло, вивчає наявну медичну документацію і, переконавшись у відсутності ознак насильницької смерті, видає лікарське свідоцтво про смерть для негайного поховання без розтину. При явних ознаках бойової травми свідоцтво про смерть може бути видане на підставі зовнішнього огляду з обов’язковим фотографуванням.

Під час розслідування воєнного злочину, якщо виявлено тіло зі слідами катувань, а місцеве бюро СМЕ через відключення світла чи застаріле обладнання не може зафіксувати мікрочастки металу та хімічні сполуки, слідчий має право залучити міжнародних фахівців. У такому разі призначається комплексна медико-криміналістична експертиза з використанням сучасних портативних рентген-апаратів та спектрального аналізу згідно зі стандартами Міннесотського протоколу.

Ідентифікація осіб та молекулярно-генетичні дослідження

У випадку масової загибелі людей чи неможливості ідентифікувати тіло візуально, першочергово призначається молекулярно-генетична експертиза. Слідчим органам заборонено видавати тіла для поховання родичам до отримання результатів ДНК-профілювання, щоб уникнути помилок ексгумації в майбутньому. Для неідентифікованих осіб обов’язково фіксуються особливі прикмети та зубна формула, а інформація про причину смерті надається слідчому протягом трьох діб.

Хто може проводити судово-медичні дослідження

Судово-медичну експертизу в Україні мають право виконувати виключно атестовані судові експерти, які працюють у державних спеціалізованих установах Міністерства охорони здоров’я. Вони повинні мати відповідну вищу медичну освіту, пройти спеціальну підготовку та бути внесеними до державного Реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»: «Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідную підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.»

Професійний статус експерта та його відповідність кваліфікаційним вимогам є базовою умовою допустимості висновку як доказу в суді. Залучення фахівців, які не відповідають цим критеріям, автоматично нівелює юридичну силу дослідження. Водночас досвід роботи не є визначальним фактором для суду, якщо кваліфікація підтверджена офіційно.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №134/50/18 від 06.09.2022 зазначив: «висновок експертизи є належним та допустимим доказом, якщо експертиза була проведена у встановленому законом порядку компетентними особами, які наділені визначеними законом повноваженнями, попри те, що експерт, який проводив цю експертизу, мав невеликий досвід та стаж роботи експертом.»

Невеликий стаж роботи судово-медичного експерта не ставить під сумнів допустимість його висновку, якщо він має належну кваліфікацію.

Для оцінки працездатності та встановлення груп інвалідності діє інший порядок, де ключову роль відіграє оцінка повсякденного функціонування особи, що здійснюється експертними командами замість МСЕК. Офіційні стандарти та документи щодо медичної сфери можна перевірити на сайті установи Міністерство охорони здоров’я України.