Проживаючи за кордоном, ви можете стикнутися з необхідністю прийняти майно після смерті родича на батьківщині. Відстань, незнання процедур та суворий шестимісячний строк часто викликають паніку, адже ризик втратити нерухомість є цілком реальним. Проте оформлення спадщини в Україні з Німеччини — це абсолютно робочий механізм, який не вимагає обов’язкових поїздок.
Головне — чітко розуміти специфіку роботи з німецькими установами, правильно легалізувати папери та врахувати податкові нюанси для нерезидентів. Розберімо, як саме діяти, щоб захистити свої майнові інтереси та не переплатити зайвого.
Зміст:
Відкриття спадкової справи: строки та юрисдикція

Загальне правило вимагає подати заяву нотаріусу суворо протягом визначеного часу з дня смерті родича. Цей період не продовжується автоматично через те, що ви перебуваєте в іншій країні.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України: «Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини».Друге важливе питання — до якого саме нотаріуса звертатися. Закон чітко прив’язує цю дію до місця проживання померлого або розташування його майна.
Згідно з ч. 1 ст. 1221 Цивільного кодексу України: «Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини».Тобто, якщо людина жила у ФРН, але залишила квартиру в Києві, справу відкриватимуть у Києві. Судова практика підтверджує цей підхід.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 398/1796/20 від 2023-03-13 зазначив: «...прийняття спадщини має відбуватися шляхом звернення до нотаріуса за місцезнаходженням такого майна. Факт прийняття спадщини за законами іноземної держави не має юридичного значення для спадкування нерухомості в Україні...»Спадкування майна в Україні потребує відкриття справи саме в Україні, а не за кордоном.
Як підготувати документи через німецького нотаріуса
Найпоширеніший шлях для українців у ФРН — звернутися до місцевого нотаріуса (Notar). Він засвідчує ваш підпис на заяві або довіреності. Проте сам по собі німецький документ не має юридичної сили для українських установ.
Практичний нюанс: Вимоги до апостилювання в Німеччині залежать від типу документа: на нотаріальні заяви апостиль зазвичай ставить Landgericht (земельний суд), а на документи цивільного стану — Regierungspräsidium. Важливо уточнити місце знаходження відповідного органу у вашій федеральній землі перед подачею документів.
Якщо вам потрібно легалізувати німецькі документи про смерть, варто заздалегідь дізнатися, як поставити апостиль на свідоцтво про смерть. Після отримання апостиля документ необхідно перекласти українською мовою та надіслати в Україну. Багатьох хвилює питання строків доставки.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 709/769/19 від 2022-02-08 зазначив: «...строк прийняття спадщини не вважається пропущеним, якщо заяву було здано на пошту до закінчення шестимісячного строку, навіть якщо вона надійшла до нотаріуса після його завершення».Дата відправлення заяви поштою є датою її подання, навіть якщо нотаріус отримав її пізніше.
Алгоритм дій для спадкоємця у Німеччині
- Підготуйте заяву. Складіть текст заяви про прийняття майна або довіреності на представника.
- Засвідчіть підпис. Зверніться до німецького нотаріуса або консула України.
- Отримайте апостиль. Якщо документ від німецького нотаріуса, зверніться до Landgericht для проставлення апостиля.
- Надішліть в Україну. Передайте оригінали документів довіреній особі або безпосередньо нотаріусу поштовим зв’язком.
Альтернатива: звернення до консульства України
Якщо ви не бажаєте проходити процедуру з німецьким нотаріусом, перекладом та судами, існує інший варіант. Ви можете звернутися до Посольства або Генерального консульства України на території Німеччини.
Консули мають повноваження вчиняти нотаріальні дії. Документи, посвідчені ними, не потребують апостиля чи перекладу, оскільки одразу складаються українською мовою і прирівнюються до вітчизняних нотаріальних актів. Цей механізм є універсальним, і загальне оформлення спадщини з-за кордону в Україні часто відбувається саме через консульські установи.
Проте варто пам’ятати, що консул не відкриває саму спадкову справу. Він лише засвідчує ваш підпис на заяві або довіреності. Далі ці документи все одно потрібно фізично передати українському нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Як адвокатське бюро супроводжує вашу справу
- Перевірка драфтів — аналізуємо тексти німецьких довіреностей на відповідність вимогам українського законодавства.
- Представництво в нотаріуса — подаємо заяви, збираємо довідки та отримуємо свідоцтво без вашої присутності.
- Реєстрація майна — вносимо дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Податки для нерезидентів: фінансові наслідки

Фінансове питання є одним із найболючіших для українців, які постійно проживають у ФРН. Податковий статус відіграє ключову роль при розрахунку витрат на отримання майна.
Згідно з п. 174.2.3 Податкового кодексу України: «Для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента — ставка податку становить 18 відсотків».До цієї суми також додається 1,5% військового збору, що загалом становить 19,5% від оціночної вартості майна.
Розглянемо типову ситуацію. Спадкоємець, який понад 10 років постійно проживає в Мюнхені та має статус нерезидента, успадкував квартиру в Києві від бабусі. Попри те, що він є родичем першого ступеня споріднення (за правом представлення), при оформленні свідоцтва він був змушений сплатити 18% податку та 1,5% військового збору. Пільга 0% не спрацювала, оскільки вирішальним для закону є не ступінь споріднення, а податковий статус нерезидента.
Практичний нюанс: Для спадкоємців-нерезидентів діє особливий порядок сплати податків: на відміну від резидентів, які можуть платити податок після отримання майна, нерезидент зобов’язаний надати нотаріусу квитанцію про сплату 19,5% (ПДФО + військовий збір) безпосередньо перед видачею свідоцтва про право на спадщину.
Зразок довіреності для представництва з Німеччини
ДОВІРЕНІСТЬ
Місто [Назва міста, Німеччина], [Дата]
Я, [ПІБ, дата народження, паспортні дані, адреса проживання в Німеччині, РНОКПП за наявності], цією довіреністю уповноважую:
[ПІБ представника, паспортні дані, адреса проживання в Україні, РНОКПП],
ПРЕДСТАВЛЯТИ МОЇ ІНТЕРЕСИ в усіх органах нотаріату, судах, державних органах реєстрації прав та інших установах України з усіх питань, пов’язаних з ОФОРМЛЕННЯМ МОЇХ СПАДКОВИХ ПРАВ після смерті [ПІБ спадкодавця], який(а) помер(ла) [Дата смерті].
Для виконання цієї довіреності представнику надаються такі повноваження:
— Подавати від мого імені заяву про прийняття спадщини або про відмову від неї;
— Збирати документи, що підтверджують родинні зв’язки, та документи на майно;
— Отримувати витяги з Державних реєстрів та довідки з БТІ;
— Отримати свідоцтво про право на спадщину на моє ім’я;
— Здійснити державну реєстрацію права власності на успадковану нерухомість;
— Сплачувати від мого імені податки, збори та послуги нотаріуса.
Довіреність видана строком на [кількість] років.
Підпис: ____________________
Що робити у разі пропуску шестимісячного строку
Якщо ви дізналися про смерть родича запізно або просто не встигли зібрати папери, ситуація значно ускладнюється. Право на майно доведеться відстоювати в судовому порядку.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України: «За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини».Часто виникає питання: чи є саме факт проживання у ФРН достатньою підставою для суду? Відповідь судової інстанції однозначна.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 589/1863/13-ц від 2021-04-12 зазначив: «...факт проживання спадкоємця за межами території України сам по собі не свідчить про наявність об’єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою... Перебування поза межами України не позбавляє спадкоємця можливості подати заяву... засобами поштового зв’язку...»Перебування за кордоном не виправдовує пропуск строку, оскільки заяву можна надіслати поштою.
Тому доведеться шукати інші вагомі аргументи (тяжка хвороба, відсутність зв’язку, перебування в зоні бойових дій), щоб поновити пропущений строк на прийняття спадщини через суд.
Питання про оформлення спадщини з Німеччини
Чи правда, що під час війни строк прийняття спадщини продовжено до 10 місяців?
Ні, ця норма була скасована. З 30 січня 2024 року в Україні знову діє загальний 6-місячний строк для прийняття спадщини. Якщо спадкодавець помер після цієї дати, ви повинні подати заяву нотаріусу суворо протягом 6 місяців з дня смерті.
Чи можна надіслати заяву нотаріусу в Україну звичайною поштою?
Так, законодавство це дозволяє. Ви можете засвідчити підпис на заяві у німецького нотаріуса або в консульстві та надіслати її поштою. Важливо, щоб лист був відправлений до закінчення 6-місячного строку (дата визначається за поштовим штемпелем відправлення). Рекомендується використовувати кур’єрську доставку з трек-номером для підтвердження отримання.
Чи потрібно перекладати німецьку довіреність в Німеччині?
Краще і дешевше робити переклад вже в Україні. Український нотаріус вимагає переклад, завірений саме українським перекладачем або нотаріусом. Тому достатньо отримати апостиль у Німеччині (в Landgericht або Regierungspräsidium) та надіслати оригінал вашому представнику в Україну для подальшого перекладу.
Залишилися питання щодо німецьких документів?
Ми розуміємо специфіку роботи з Landgericht та німецькими нотаріусами. Допоможемо підготувати правильний драфт довіреності та візьмемо на себе всі процедури в Україні. Звертайтеся за фаховою підтримкою.
