Благодійні організації в Україні: створення, діяльність та реєстрація під час війни

Реєстрація благодійної організації — це перший юридичний крок для легального збору коштів, ввезення гуманітарної допомоги та підтримки ЗСУ чи постраждалих осіб. Багато волонтерів починають діяльність із власних банківських карток, але з часом це створює податкові ризики та обмежує можливості співпраці з міжнародними донорами.

Під час воєнного стану держава максимально спростила процедуру створення таких юридичних осіб: скасовано адміністративний збір, а документи можна подати за принципом екстериторіальності. Проте головним викликом залишається правильний вибір організаційно-правової форми та грамотно складений статут, який дозволить отримати статус неприбутковості та уникнути проблем із податковою.

Що таке благодійна організація та її основна мета

Благодійна організація — це юридична особа приватного права, головною метою якої є надання допомоги бенефіціарам, а не отримання прибутку. Увесь дохід такої структури має спрямовуватися виключно на реалізацію статутних цілей та утримання самої організації в межах дозволених лімітів.

На практиці часто виникає питання: що краще відкрити для волонтерства. Важливо розуміти різницю. Благодійний фонд створюється саме для акумуляції ресурсів та передачі їх третім особам (військовим, переселенцям, лікарням). Натомість реєстрація громадського об’єднання більше підходить для захисту спільних інтересів своїх членів, де пряма благодійність є лише допоміжною функцією. Якщо громадська організація почне масово роздавати продуктові набори стороннім людям, вона ризикує втратити статус неприбутковості.

Ще один критичний момент — збір донатів. Якщо волонтер збирає кошти на особисту картку, податкова може трактувати це як його власний дохід, що підлягає оподаткуванню (18% ПДФО та 1,5% військового збору). Офіційний статус благодійної організації та включення до Реєстру неприбуткових установ повністю знімає цю проблему.

Види благодійних організацій: фонд, установа чи товариство

Закон виділяє три види благодійних організацій: благодійний фонд, благодійну установу та благодійне товариство. Головна різниця між ними полягає у кількості засновників та необхідності формування початкового капіталу.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації": «Благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та іншими законами України.»

Найпопулярнішою формою є благодійний фонд. Він діє на підставі статуту, може бути створений навіть однією особою, і найголовніше — засновники не зобов’язані передавати фонду власне майно при його створенні. Фонд акумулює кошти вже в процесі своєї діяльності.

Благодійна установа створюється на підставі установчого акта. Її специфіка в тому, що засновник одразу передає певні активи (гроші, нерухомість), за рахунок яких і буде здійснюватися допомога. А благодійне товариство вимагає наявності щонайменше двох засновників і також діє на підставі статуту.

Як зареєструвати благодійну організацію під час воєнного стану

Зареєструвати благодійну організацію під час воєнного стану можна безкоштовно протягом 24 годин через ЦНАП, державного реєстратора або нотаріуса. При цьому діє принцип екстериторіальності: подати документи можна в будь-якому безпечному регіоні України, незалежно від майбутньої юридичної адреси фонду.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань": «Для державної реєстрації створення юридичної особи подаються такі документи: заява про державну реєстрацію, примірник оригіналу рішення засновників, установчий документ.»

Цікавий нюанс щодо юридичної адреси: закон дозволяє реєструвати фонд за місцем проживання одного із засновників. Це суттєво економить кошти на старті, адже не потрібно орендувати офіс. Крім того, якщо ви подаєте документи реєстратору особисто, нотаріальне засвідчення підписів на Статуті та Протоколі під час дії воєнного стану не є обов’язковим.

Що робити у разі помилки реєстратора

Іноді процес гальмується через технічні помилки самих чиновників. Наприклад, реєстратор може неправильно скласти опис прийнятих документів.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №826/15714/17 від 19.10.2021 зазначив: «Опис документів складається безпосередньо державним реєстратором. Помилки при його складенні не можуть тягнути негативних наслідків для заявника.»

Якщо ви зіткнулися з безпідставною відмовою, пам’ятайте, що Міністерство юстиції перевіряє лише формальні процедури. Якщо ж виникає глибший спір (наприклад, щодо правомірності зборів), його доведеться вирішувати в судовому порядку.

Органи управління та фінансові обмеження фонду

Управління благодійним фондом здійснюють загальні збори учасників, наглядова рада та виконавчий орган (директор). Важливо розмежовувати поняття засновника та учасника: засновник створює організацію, а учасники можуть приєднуватися пізніше, маючи право голосу на зборах.

Законодавство дозволяє засновнику бути директором фонду. Більше того, він може виконувати ці обов’язки на волонтерських засадах, без нарахування заробітної плати, що дуже зручно на початкових етапах роботи. Якщо ж планується залучення грантів від іноземних донорів, у статуті обов’язково треба прописати можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Найсуворіше правило стосується фінансів: адміністративні витрати фонду (оренда, зарплати, зв’язок) не можуть перевищувати 20% від доходу в поточному році. Якщо організація закупить дороге програмне забезпечення для обліку і перевищить цей ліміт, це буде прямим порушенням закону. Виняток становлять лише цільові гранти, де донор прямо погоджує іншу структуру витрат.

Відповідальність за порушення у сфері благодійності

За продаж гуманітарної допомоги або нецільове використання пожертв під час війни передбачена сувора кримінальна відповідальність. Навіть якщо волонтер діє з добрими намірами, закон категорично забороняє будь-яке комерційне відчуження допомоги.

Згідно з ч. 1 ст. 201-2 Кримінального кодексу України: «Продаж товарів (предметів) безоплатної допомоги або використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі, караються... обмеженням волі на строк до чотирьох років.»

Уявімо ситуацію: волонтер отримав автівку як гуманітарну допомогу, відремонтував її за власні кошти і вирішив продати, щоб на ці гроші купити краще авто для ЗСУ. З юридичної точки зору це злочин. Гуманітарний транспорт має передаватися виключно за актом приймання-передачі кінцевому бенефіціару. Щоб уникнути проблем на митниці та з правоохоронцями, варто детально вивчити правила щодо гуманітарної допомоги та своєчасно подавати звіти до автоматизованої системи.

Коли отримання допомоги не є корупцією

Часто фонди передають допомогу державним органам або місцевому самоврядуванню. Виникає питання, чи не є це хабарем.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №737/276/20 від 04.12.2023 зазначив: «Отримання благодійної допомоги органом місцевого самоврядування не може вважатися корупційним правопорушенням, якщо в діях службових осіб відсутній інтерес незаконного особистого збагачення.»

Тобто, якщо майно передається офіційно, ставиться на баланс установи і використовується для потреб громади, жодних корупційних ризиків для благодійного фонду немає.