Реєстрація релігійної організації: покрокова інструкція

Реєстрація релігійної організації — це специфічна юридична процедура, яка кардинально відрізняється від створення звичайного громадського об’єднання чи благодійного фонду. Багато ініціативних груп втрачають місяці через те, що намагаються застосувати до релігійної громади правила реєстрації звичайних неприбуткових організацій.

Головна відмінність полягає в тому, що процес регулюється окремим Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації». Документи подаються не до ЦНАПу чи Мін’юсту, а до обласних державних адміністрацій або Державної служби з етнополітики та свободи совісті. Крім того, закон висуває жорсткі вимоги до кількості засновників та змісту статуту, помилка в яких призводить до гарантованої відмови.

Що таке релігійна організація та які її види

Релігійна організація утворюється виключно з метою задоволення релігійних потреб громадян: сповідування та поширення віри. Юридично це означає, що її діяльність не може бути спрямована на політичні цілі або отримання комерційного прибутку. Вона діє на підставі власного статуту та має чітку ієрархічну структуру.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»: «Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення)».

На практиці часто виникає плутанина між формами таких організацій. Деякі групи намагаються зареєструватися як реєстрація громадського об’єднання через простішу процедуру. Проте податкова відмовляє їм у наданні ознаки неприбутковості, оскільки фактична діяльність є релігійною. Тому важливо одразу обирати правильну форму.

Релігійна громада

Це базова форма об’єднання віруючих на місцевому рівні. Громада створюється для спільного богослужіння та задоволення релігійних потреб у межах конкретного населеного пункту або району.

Релігійні центри та управління

Це об’єднання вищого рівня, які представляють кілька релігійних громад. До цієї ж категорії належать монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади. Вони засновуються відповідними центрами, а не окремими громадянами.

Вимоги до засновників релігійної громади

Для створення релігійної громади закон вимагає наявності мінімум 10 повнолітніх засновників. Це ключова відмінність від створення благодійної організації, де достатньо одного засновника.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»: «Для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію».

У практиці зустрічається ситуація, коли при подачі документів до списку засновників включають іноземців. Реєстратор відмовляє у таких випадках, оскільки закон чітко оперує терміном «громадяни» (мається на увазі громадяни України). Іноземці можуть бути членами громади після її створення, але для установчого протоколу потрібні саме українські громадяни.

Куди подавати документи для реєстрації статуту

Документи для реєстрації релігійної організації подаються залежно від її територіального статусу та виду. Місцеві релігійні громади подають статути до обласних державних адміністрацій (ОДА). Натомість релігійні центри, управління, монастирі та місії реєструються виключно через Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) у Києві.

Якщо релігійний центр подасть документи на реєстрацію монастиря до обласної адміністрації, їх повернуть без розгляду через порушення компетенції. Тому правильне визначення органу реєстрації — це перший крок до успішного результату.

Строк розгляду документів зазвичай становить 1 місяць. Проте, якщо у чиновників виникають сумніви щодо характеру вчення нової громади, вони можуть призначити релігієзнавчу експертизу. У такому разі процес легально затягується до 3 місяців. Головна пастка строків: місячний термін починається лише після подачі повного та правильно оформленого пакету документів.

Перелік документів та вимоги до їх оформлення

Базовий пакет документів для реєстрації включає заяву, статут у трьох примірниках, оригінал протоколу установчих зборів та документ, що підтверджує право на юридичну адресу. Кожен папір має бути оформлений бездоганно, інакше пакет залишать без руху.

Типова помилка — подання копій паспортів засновників замість реєстру осіб з їхніми особистими підписами. До протоколу обов’язково додається список усіх 10 засновників із зазначенням ПІБ, дати народження та особистим підписом кожного. Крім того, статут не може бути підписаний лише керівником; підписи уповноважених осіб на статуті для подальшої передачі реєстратору ЄДР мають бути нотаріально засвідчені.

Ще один важливий нюанс стосується назви. Якщо назва нової громади повністю дублює назву вже існуючої в іншому районі тієї ж області, буде відмова. Вихід — додавання територіальної ознаки до найменування для індивідуалізації.

Вимоги до юридичної адреси

Для реєстрації не обов’язково мати власну будівлю храму. Достатньо надати належним чином засвідчену копію договору оренди приміщення або письмову згоду власника нерухомості на надання адреси за місцезнаходженням організації.

Особливості при зміні підлеглості

Якщо громада вирішує змінити канонічну підлеглість, вона повинна провести загальні збори та ухвалити нову редакцію статуту. У разі подачі статуту в новій редакції обов’язково подається оригінал попередньої редакції з відміткою про реєстрацію.

Статус неприбутковості для релігійної організації

Релігійні організації за своєю природою є неприбутковими, але цей статус не надається автоматично. Щоб не платити податок на прибуток, організація повинна бути внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а її статут має містити специфічні податкові застереження.

Згідно з пп. 133.4.1 Податкового кодексу України: «Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації».

Критична вимога Податкового кодексу: доходи організації повинні використовуватися виключно для фінансування видатків на її утримання та реалізацію мети. Якщо статут громади містить пункт про можливість розподілу залишків майна між членами громади при ліквідації, податкова відмовить у включенні до Реєстру. Майно має передаватися іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховуватися до бюджету.

Відмова у реєстрації та судова практика оскарження

Орган влади може відмовити у реєстрації статуту, якщо його положення або заявлена діяльність суперечать чинному законодавству. Рішення про відмову оформлюється письмово із зазначенням конкретних підстав і надсилається заявникам у десятиденний строк.

Велика Палата Верховного Суду у справі №910/10011/19 від 06.04.2021 зазначила: «Спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись у порядку господарського судочинства».

Спори щодо створення та управління релігійною організацією належать до господарської юрисдикції.

Це означає, що якщо виникає внутрішній конфлікт щодо легітимності установчих зборів або реєстрації нової редакції статуту, оскаржувати такі дії потрібно не в адміністративному, а в господарському суді. Державна реєстрація змін до статуту робить внутрішній спір предметом судового розгляду.