Заходи протидії домашньому насильству щодо дитини

Заходи протидії домашньому насильству щодо дитини вимагають негайного та скоординованого реагування, оскільки будь-яке зволікання загрожує психічному та фізичному здоров’ю неповнолітнього. Коли в родині відбувається конфлікт, дитина завжди стає постраждалою стороною, навіть якщо вона є лише свідком насильницьких дій.

Багато хто помилково вважає, що реагувати на сімейні конфлікти мають лише батьки. Насправді законодавство покладає жорсткі обов’язки на школи, лікарні та соціальні служби, які зобов’язані негайно повідомляти про будь-які загрози безпеці неповнолітніх.

Правовий статус дитини при домашньому насильстві

Законодавство чітко визначає, що у ситуаціях, де вчиняється домашнє насильство, дитина може мати статус постраждалої особи. Постраждалою визнається не лише та дитина, яка зазнала безпосереднього фізичного чи психологічного тиску, а й та, яка стала свідком або очевидцем насильницьких дій у своїй родині.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства»: «Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.»

Для дітей-кривдників, які не досягли повноліття, передбачені спеціальні соціально-педагогічні та психолого-психіатричні заходи. Закон спрямований на те, щоб допомогти підлітку подолати агресивну поведінку через реабілітаційні програми.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №2-3897/10 від 21.04.2021 зазначив: «дитина, що стала свідком домашнього насильства, є потерпілою та має право на належний захист»

Дитина як постраждала особа та свідок

Коли дитина бачить насильство над матір’ю чи батьком, вона автоматично отримує статус постраждалої. Це дає їй право на повний спектр соціальних послуг, психологічної допомоги та реабілітації без додаткових бюрократичних перешкод.

Заходи впливу щодо дитини кривдника

Якщо правопорушення вчиняє неповнолітній, закон розглядає його як дитину-кривдника. До такої особи застосовуються спеціальні реабілітаційні програми, а у разі потреби — тимчасове влаштування до закладу для захисту інших дітей.

Новий порядок реагування на насильство щодо дітей

Новий порядок реагування встановлює жорсткий обов’язок для всіх суб’єктів (шкіл, лікарень, соціальних служб) повідомляти про виявлені ознаки насильства щодо дитини протягом 3 годин. Повідомлення надсилається батькам (якщо вони не є кривдниками), поліції та службі у справах дітей.

У кожному закладі має бути створена спеціальна комісія з розгляду випадків насильства. Ця комісія готує протокол, надає рекомендації щодо заходів безпеки та направляє сторони на відповідні програми психологічної підтримки.

У нашій практиці був випадок, коли педагог у школі помітив зміни в поведінці дитини та синці. Батьки на контакт не йшли, тому керівник закладу негайно убезпечив дитину, викликав поліцію та службу у справах дітей. Протягом доби комісія склала протокол і ініціювала оцінку рівня безпеки, що дозволило вчасно захистити дитину.

Терміни та обов’язки працівників закладу

Працівники освітніх та медичних установ зобов’язані діяти миттєво. Письмове або усне повідомлення має бути надіслане уповноваженим органам не пізніше ніж через 3 години після виявлення інциденту згідно з вимогами Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Робота спеціальної комісії у закладі

Внутрішня комісія закладу розглядає кожен випадок, веде журнал обліку повідомлень, складає протокол за встановленою формою та контролює виконання рекомендацій щодо психологічного супроводу постраждалих.

Повноваження органів опіки та служб захисту

Органи опіки та служби у справах дітей мають право вживати невідкладних заходів для захисту дитини, включаючи представництво її інтересів у суді та організацію тимчасового влаштування. Якщо спільне проживання з батьками загрожує життю чи здоров’ю дитини, служба зобов’язана забезпечити її безпечне переміщення протягом однієї доби.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»: «Жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, насильства за ознакою статі, булінгу (цькування)...»

Якщо батьки систематично ігнорують свої обов’язки, можуть настати Можливі наслідки без своєчасного позбавлення батьківських прав батька, що суттєво погіршить психологічний стан дитини. У найбільш критичних випадках, коли поведінка батьків загрожує життю, суд розглядає Юридичні підстави для позбавлення матері батьківських прав.

Наприклад, складну справу про визначення місця проживання дитини ми вже виграли, повернувши дітей матері після вивезення за кордон. Також схожу справу про визначення місця проживання дитини ми вже вигравали раніше у судовому порядку, захистивши безпечні умови виховання неповнолітніх.

Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у справі №466/5784/23 від 27.05.2026 розглянув спір щодо домашнього насильства та підтвердив, що неналежне виконання батьківських обов’язків та насильство є підставою для захисту прав дитини

Судовий захист та представництво інтересів дитини

Органи опіки мають право самостійно звертатися до суду для захисту дитини, зокрема вимагати видачі обмежувальних приписів або розв’язувати питання про позбавлення батьківських прав у разі загрози безпеці неповнолітнього.

Тимчасове влаштування як оперативний захід безпеки

Якщо дитина не може залишатися з батьками-кривдниками, її влаштовують до родичів, у патронатну сім’ю або спеціалізований центр соціально-психологічної реабілітації дітей протягом однієї доби.

Кримінальна та адміністративна відповідальність за насильство

Законодавство України передбачає сувору відповідальність за вчинення насильства щодо дітей або неналежне виконання обов’язків щодо їх виховання. Залежно від тяжкості наслідків, кривдники можуть бути притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Для наочності основні статті законів, що захищають дітей, наведено в таблиці:

Адміністративні стягнення за порушення прав дитини

Поліція складає протоколи за статтями КУпАП, після чого матеріали направляються до суду. Навіть перше правопорушення тягне за собою штрафні санкції та офіційне попередження кривдника.

Кримінальні покарання за жорстоке поводження

Кримінальний кодекс захищає дітей від найнебезпечніших посягань. Систематичне насильство або злісне невиконання батьківських обов’язків карається обмеженням або позбавленням волі.

Дії поліції та особливості застосування приписів

Поліція є першим органом реагування, який має право негайно припинити домашнє насильство, провести оцінку ризиків та винести терміновий заборонний припис. Проте якщо кривдником є неповнолітня особа, застосування окремих примусових заходів є обмеженим.

Для фіксації правопорушення критично важливо мати медичну довідку, акт оцінки безпеки та протокол поліції. Ці документи є основою для застосування тривалих обмежень до кривдника в судовому порядку.

Терміновий заборонний припис щодо неповнолітніх кривдників

Поліція виносить заборонний припис для негайного захисту постраждалих, але примусове виселення неповнолітного кривдника заборонене законом, щоб не залишити дитину без житла.

Збір доказів та фіксація фактів насильства

Для подальшого судового захисту необхідно забезпечити належне документування. Медичні працівники мають детально описувати ушкодження, вказувати час звернення та обставини інциденту.

Прочитати на: мовою